12.3. Аналіз ефективності інвестицій

 

Доцільність здійснення інвестиційної діяльності зав­жди визначається рівнем її окупності, тобто величиною і швидкі­стю повернення інвестору вкладених коштів через грошові пото­ки, що їх генерує інвестиція.

Для визначення вартості, яку матимуть інвестиції у майбут­ньому, використовують формули простих і складних процен­тів. Якщо інвестиція здійснена на умовах простих процентів, тобто одержаний чистий грошовий потік не використовується на додаткове інвестування об'єктів, то інвестовані кошти (ІК) щорічно збільшуються на визначений рівень прибутковості (ПР). Звідси, величина інвестованих коштів через п років (ІК„) дорівнює:

ІК„ = ІК • (1 + п • ПР).

У разі, якщо інвестиція здійснена на умовах складних процен­тів, тобто одержаний чистий грошовий потік використовується на додаткове інвестування об' єктів, то інвестовані кошти збіль­шуються з урахуванням створеного чистого грошового потоку у попередні періоди.

ІКп = ІК • (1 + ПР)п.

Вираз 1 + ПР показує, скільки буде коштувати інвестиція че­рез рік. Обернене його значення 1 : (1 + ПР) дає змогу визначити скільки сьогодні буде коштувати інвестиція за її вартістю через рік. Водночас, рівень прибутковості інвестицій (ПР), тобто її процентна ставка для розрахунків, визначається за формулою:

ПР = ПРф + ПРр,

де ПРф — фактична прибутковість об'єктів інвестицій; ПРр — рі­вень прибутковості інвестицій за їх можливий ризик.

Принципово важливим є питання, як визначити граничне зна­чення рівня прибутковості інвестицій (ПР). У плановій економіці централізовано затверджувалися нормативні коефіцієнти ефекти­вності, які були обов' язкові для всіх підприємств. При цьому да­ний коефіцієнт не міг бути нижчим від 0,08 або перевищувати 0,25. В умовах ринкової економіки також потрібні певні орієнти­ри для прийняття ефективних управлінських рішень.

Наприклад, коли рентабельність інвестицій нижча за гранич­ний рівень, але вища за рентабельність наявних активів, позитив­не рішення щодо здійснення інвестицій може зумовлюватись очі­куваним зростанням рентабельності всіх активів після їх збільшення. Для одержання додаткового прибутку можна здійс­нювати інвестицію і в тому випадку, коли її рентабельність ниж­ча за граничний рівень, і навіть нижча за рентабельність наявних активів. За таких умов ефективність інвестиції досить низька і це негативно впливатиме на вартість підприємства.

Для того, щоб привести майбутні грошові надходження до сьогоднішніх умов, використовують формулу:

ІК 1

ІК =     п— = ІКп       = ІКп-кд ,

(1 + ПР)п      п (1 + ПР)п      п *

де Кд — коефіцієнт дисконтування.

Для оцінки ефективності інвестицій використовують методи, основані на розрахунках, які не враховують зміну вартості гро­шових потоків підприємства у майбутньому (облікова оцінка), і які враховують впорядкування вартості грошових надходжень у часовому аспекті (дисконтна оцінка).

До показників ефективності інвестицій, що використовують облікову оцінку, відносять:

^ строк окупності інвестицій;

^ рівень прибутковості інвестицій.

До показників аналізу інвестиційної діяльності, що викорис­товують дисконтну оцінку, відносять: ^ величину чистих грошових потоків;

^ дисконтний рівень прибутковості (рентабельності) інвестицій; ^ величину норми прибутку.

В основі всіх показників використовують порівняння обсягів інвестицій і грошових надходжень.

Перший показник, строк окупності інвестицій, полягає у ви­значенні терміну, необхідного для того, щоб інвестиції окупили себе.

Алгоритм розрахунку терміну окупності інвестицій (ТОІ) за­лежить від рівномірності надходження грошових потоків. Якщо грошові потоки від інвестицій розподіляються рівномірно за ро­ками, то термін окупності визначають діленням суми інвестицій­них витрат (ІВ) на величину чистого грошового потоку (ЧГП), одержаного від їх використання за рік.

ТОІ = ІВ : ЧГП — роки (ЧР).

Чистий грошовий потік від інвестицій розраховують як суму одержаних з грошовими потоками амортизаційних відрахувань (АМ) і чистого прибутку (ЧП).

ЧГП = АМ + ЧП.

Очевидно, що якщо інвестиційні витрати не формують чисто­го прибутку (ЧГП = АМ), то термін їх окупності буде визначати­ся строком корисного використання об'єктів інвестицій (СВІ).

ТОІ = ІВ : АМ = СВІ.

У разі нерівномірного надходження доходів термін окупності визначають прямим підрахунком числа років (ЧР), протягом яких чистий грошовий потік (ЧГП) відшкодовує інвестиційні витрати, тобто чисті доходи зрівняються з витратами.

ТОІ = min ЧР, при якому £ЧГП > ІВ.

Інвестиції, де ЧР найменше, є найбільш вигідні. Проте, показ­ник терміну окупності інвестицій не враховує величину можли­вих чистих грошових потоків підприємства, які буде одержано за період після окупності інвестиційних витрат.

Другий показник — рівень прибутковості інвестицій за абсо­лютною і відносною величиною.

Абсолютна величина прибутковості (АП) інвестиційних ви­трат обчислюється як сума чистого прибутку, яка буде одержана за весь термін використання об'єктів інвестицій (ТВІ) в госпо­дарській діяльності.

АП = ІЧГГТВІ.

Рівень прибутковості інвестицій (РПІ) за відносною величи­ною їх ефективності розраховують як відношення середньорічної суми чистого прибутку (СЧП), отриманого від використання ін­вестицій, до первісних інвестиційних витрат.

РПІ = СЧП : ІВ де СЧП = АП : ТВІ.

Із цього випливає, що найкращі інвестиції формуються за об' єктами, де найменший термін окупності, найбільша абсолют­на величина одержаного прибутку і найвищий рівень прибутко­вості інвестиційних витрат. Додатково слід враховувати, що ви­користання інвестиційних об' єктів створює, крім чистого прибутку, й інші дуже важливі складові доданої вартості: фонд оплати праці, доходи на соціальні витрати, чисті грошові потоки амортизаційних відрахувань та податкові платежі. Водночас, створений чистий прибуток і амортизаційні відрахування в про­цесі використання інвестиційних об' єктів можна залучити для здійснення інших інвестицій та одержувати додаткові грошові потоки доданої вартості.

Третій показник, величина чистих грошових потоків за диско­нтною оцінкою (ЧГД), визначається шляхом дисконтування ЧГП, як суми (АМ + ЧП).

Поточну вартість майбутніх чистих грошових надходжень від інвестицій розраховують за формулою:

чгд=і- ЧГП

'(1 + ПР)" '

де ПР — ставка прибутковості інвестицій в умовах господарської діяльності підприємства.

При порівнянні ЧГД з інвестиційними витратами (ІВ) визна­чають чистий грошовий потік, який формує величину майбутньо­го чистого прибутку (ЧПД):

ЧПД = ЧГД - ІВ.

Додатнє число ЧПД, тобто якщо ЧПД > 0, вказує на доціль­ність інвестування коштів, оскільки об' єкт діяльності є прибут­ковим. За від'ємного значення ЧПД, якщо ЧПД < 0, інвестування здійснювати не доцільно. Якщо ЧПД = 0, то інвестування є ні прибутковим, ні збитковим, а відтак рішення треба приймати на основі інших критеріїв господарської діяльності: зростання ролі підприємства на ринку і в регіоні, досягнення певного соціально­го ефекту. Якщо підприємство має кілька об' єктів інвестування, то слід зупинитися на тому, який має найвище значення ЧПД. Величина ЧПД, показує ймовірну суму приросту чистих активів підприємства за рахунок інвестиційної діяльності.

Використовуючи показник ЧГД, можна також розрахувати те­рмін окупності інвестицій (ТОІЧГД).

ТОІЧГД = min ЧР при якому £ЧГД > ІВ.

Оскільки дисконтування зменшує грошовий потік, то термін цієї окупності інвестицій завжди триваліший від простого термі­ну окупності (ТОІ).

Четвертий показник, дисконтний рівень прибутковості (рента­бельності) інвестицій (ДПІ), дає змогу оцінити їх ефективність з позиції витрати — результати, внаслідок чого можна вибрати найрентабельнішу діяльність. Показник розраховують як відно­шення середньорічних чистих грошових потоків (ЧПДс), які фо­рмують майбутній чистий прибуток від інвестиційної діяльності до суми інвестицій (ІВ).

ДПІ = ЧПДс : ІВ; ЧПДс = І ЧПД : ТВІ.

Очевидно, що якщо:

ДПІ > 0 — інвестиційні витрати доцільно здійснювати;

ДШ < 0 — інвестиційні витрати формують збитки;

ДШ = 0 — об'єкти інвестицій вважаються і не прибутковими, і не збитковими.

Чим більше значення цього показника, тим вища віддача кож­ної гривні інвестицій. При наявності декількох об' єктів інвести­цій з рівною величиною даного показника здійснюється вибір найкращого варіанту, виходячи з інших факторів.

П'ятий показник, величина норми прибутку інвестицій (НПІ), визначає рівень прибутковості (ПР), при якому чисті грошові по­токи (ЧГД) дорівнюють нулю, тобто

НПІ = ПР, при якому ЧГД = 0.

Економічний зміст цього показника полягає в тому, що під­приємство може приймати рішення про інвестиційну діяльність, рівень рентабельності якої не нижче ціни (витрат на формування) коштів для здійснення інвестицій (ЦВІ).

ЦВІ = ВЗІ : ПСІ.

де ВЗІ — витрати для залучення інвестицій; ПВІ — первісна сума інвестицій.

При цьому між НПІ і ЦВІ існує наступний зв' язок: НПІ > ЦВІ — інвестиційну діяльність можна здійснювати; НПІ < ЦВІ — інвестиційна діяльність не прибуткова; НПІ = ЦВІ — інвестиційна діяльність не збільшує і не змен­шує чисті активи підприємства.

Для розрахунку НПІ використовують формулу:

ЧПД

НПІ = ПРп +  (ПРн - ПРп),

ЧПД    - ЧПД

де ПРп і ПРн — два довільних значення прибутковості інвести­цій, щоб при одному — ЧПД був додатнім, а для іншого — від'ємним або навпаки; ЧПДпрп, ЧПДпрн — відповідно, додатня і від'ємна величина ЧПД.

Наприклад, необхідно визначити величину показника НПІ для інвестиційного об' єкта при його використанні 3 роки, який по­требує 13 млн. грн, а чисті грошові потоки за роками будуть ста­новити відповідно 5, 6 і 7 млн. грн.

Можлива ціна інвестиційних ресурсів (ЦВІ) — 15 %. Довільні рівні прибутковості: 10 % і 20 %.

Обчислимо відповідні значення ЧПД:

ЧПДпрн = [(5 : 1,1) + (6 : 1,12) + 7 : 1,13)] - 13,0 = 14,8 - 13,0 = 1,8 ЧПДпрн = (5 : 1,2) + (6 : 1,22) + 7 : 1,23)] - 13,0 = 12,5 - 13,0 = -0,5

НПІ = 10 +     18              • (20 - 10) = 17,8.

1,8 - (-0,5)   V ' '

Отже, як показують розрахунки, величина норми прибутку ці­єї інвестиції становить 17,8 %, при вартості інвестиційних ресур­сів 15 %, тобто розглянутий напрям інвестування можна визнати прийнятним.

Кожний показник для оцінки ефективності інвестиційної дія­льності має свої недоліки і переваги. Отже, в процесі аналізу слід брати до уваги всі показники і надавати перевагу тому напряму інвестування, де сукупний їх рівень є привабливішим.


Алгоритм розрахунку показників ефективності інвестиційної діяльності підприємства розглянемо на прикладі об' єкта інвести­ції вартістю 2 млн. грн (табл. 12.3.1).

Оцінка ефективності інвестицій здійснюється в три етапи: фо­рмування показників діяльності підприємства за об' єктом інвес­тицій (вихідні показники); розрахунок аналітичних показників ефективності інвестицій; оцінка показників.

В таблиці 12.3.1 наведені вихідні показники, які визначають грошові потоки підприємства від інвестиції. Виходячи з алгорит­мів розрахунку, обчислимо показники ефективності інвестицій.

Розрахунок показників:

ТОІ = 725 (12 міс.) + 830 (12 міс.) + 2000- 725 - 830 (7 міс.)

4          '           '           815:12       4 '

= 31 місяць.

рш = (225 + 330 + 315 + 300):4 = 0,146 • 100 = 14,6 о%.

2000

ЧПД = [(725 : 1,15) + (830 : 1,152) + (815 : 1,153) + (800 :

4

: 1,15 )] — 2000 = 2252 - 2000 = 252. Ставка прибутковості інве­стицій (ПР) в умовах господарської діяльності підприємства ви­значена величиною 15 %.

4.         ТОІЧГД = 630 (12 міс.) + 629 (12 міс.) + 536 (12 міс.) +

, 2000-630-629-536       .  ч    лл .
+                      (6 міс.) = 41 місяць.

457:12

ДПІ = ^252—4 = 0,03 1 5 • 100 = 3,15 %.

2000

НПІ = 20 +     37        • (25 - 20) = 21,03 %. Розрахунок

37 - (-142)

здійснений за рівнями прибутковості 20 % і 25 %.

З нашого прикладу видно, що інвестиція приваблива і дозво­ляє залучати кошти для розв' язання проблем господарської дія­льності підприємства. Щодо джерел фінансування інвестицій, то вони можуть бути залучені з граничною ставкою витрат не біль­ше ніж 21,03 %.

В процесі використання інвестицій необхідно здійснювати по­рівняльний аналіз нормативних і фактичних показників щодо ви­трат, прибутку, рентабельності і амортизації інвестиційних об' єктів.

Аналіз і оцінка ефективності фінансових інвестицій залежить від форми їх здійснення. При цьому використовують показники собівартості вкладень, ринкової їх вартості і одержаних прибутків.

Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її при­дбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов' я-зкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов' язаних з фо­рмуванням фінансової інвестиції. Ринкова вартість фінансової ін­вестиції, це сума, яку можна отримати від її продажу на активно­му ринку. Прибуток (фінансовий дохід), одержаний від фінан­сової інвестиції, визначається сумою дивідендів, відсотків, роялті та ренти, що підлягає отриманню.

Показники ефективності фінансових вкладень, результат яких визначається відповідними відсотками, обчислюються сумою одержаних доходів і прибутковістю їх вартості.

Загальна оцінка ефективності фінансових інвестицій (ПФІ) у відповідному періоді здійснюється за формулою:

ПФІ = ВІК - ВІП = -ВІК -1.0.

ВІП ВІП

В даній формулі ВІП і ВІК — відповідно, вартість інвестицій на початок (ціна придбання або ринкова ціна) і кінець (ринкова ціна і доходи за період) періоду.

ВІК = РЦ + Д РЦ = БВ + (РЦ - БВ)

де РЦ — ринкова ціна фінансової інвестиції; Д — доходи від ін­вестицій за досліджуваний період; БВ — балансова вартість фі­нансової інвестиції.

Для характеристики прибутковості придбаних цінних паперів використовуються наступні показники:

а)         прибуток та прибутковість в розрахунку на рік (ПР і РП) і в
цілому (ПЗ і ЗП) за сумою, яка визначається при придбанні:

ПЗ = НВ - ЦП; ПР = ПЗ : ТІ; РП = ПР : ЦП • 100; ЗП = ПЗ : ЦП • 100.

Якщо номінальна вартість (НВ) фінансової інвестиції з термі­ном погашення (ТІ) 3 роки становить 150,0 тис. грн, а ціна при­дбання — 144,9 тис. грн, загальний прибуток (дисконт) становить 5,1 тис. грн (150,0 — 144,9), в розрахунку на рік — 1,7 тис. грн (5,1 : 3). Прибутковість за дисконтом в цілому — 3,52 % (5,1 : : 144,9 • 100), за рік — 1,17 % (1,7 : 144,9 • 100).

б)         поточна сума прибутку (СП) і прибутковість (ПП):
СП = НВ • СВ : 100; ПП = СП : ЦП • 100

Фіксована ставка відсотка (СВ), встановлена 9 % річних. СП = 150,0 • 9 % : 100 = 13,5 тис. грн. ПП = 13,5 : 144,9 • 100 = 9,3 %.

в)         загальний прибуток (ПІ) і прибутковість від інвестицій (ІП):

ПІ = ПЗ + (СП • ТІ), ІП = ПІ : ЦП • 100

ПІ = 5,1 + (13,5 • 3) = 45,6 тис. грн.

ІП = 45,6 : 144,9 • 100 = 31,5 %, в розрахунку на рік 10,5 % (31,5 : 3). .

Для оцінки ефективності фінансових вкладень у господарську діяльність інших підприємств використовуються показники оде­ржаних дивідендів (дивідендна прибутковість), приросту вартості фінансових вкладень (капіталізована прибутковість) і ринкової ціни вкладень (ринкова прибутковість).

Прибутковість (ПФІ) — це відносний показник, який розрахо­вують як відношення доходу (Д), що генерується за допомогою інвестиції, до її величини (І).

ПФІ = Д : І.

Доходом фінансової інвестиції виступають дивіденд (про­цент), приріст балансової вартості інвестиції на суму чистого прибутку та інших елементів власного капіталу і ринковий при­буток (різниця між можливою ціною продажу і балансовою вар­тістю фінансової інвестиції).

Для розрахунку показників використовують декілька кількіс­них характеристик оцінки фінансової інвестиції.

Номінальна вартість — формується за первісною вартістю ак­тивів у момент здійснення інвестиції і визначає частку інвестора в статутному капіталі.

Балансова вартість — визначається як розрахунковий показ­ник за сумою власного капіталу (чистих активів) підприємства. Якщо на початок року підприємство мало частку у власному ка­піталі іншого підприємства 200 тис. грн (30 %), і власний капітал збільшився за рік на 150 тис. грн, то балансова вартість фінансо­вої інвестиції підприємства на кінець року буде становити 245 тис. грн [200 + (150 • 30 : 100)].

Ринкова (курсова) вартість — ціна, за якою можливо продати фінансову інвестицію на ринку. Величину ринкової ціни у відсотках до номінальної вартості називають курсом фінансової інвестиції.

Ліквідаційна вартість — визначається в момент ліквідації під­приємства, що використовувало фінансову інвестицію. Вона по­казує, яка вартість активів за цінами можливої реалізації після розрахунків за зобов'язаннями підприємства припадає на фінан­сову інвестицію.

Припустимо, що підприємство здійснило фінансові вкладення в інше підприємство на суму 50 тис. грн. Балансова вартість фі­нансових вкладень за власним капіталом на кінець року стано­вить 60 тис. грн, сума одержаних дивідендів — 5 тис. грн, а рин­кова ціна — 66 тис. грн. Обчислимо прибутковість фінансових вкладень:

1. Капіталізована прибутковість = 60—50 = 0,20, 20 коп. на

50

1 грн фінансових вкладень.

 

Дивідендна прибутковість = 50 = 0,10, 10 коп. на 1 грн фі­нансових вкладень.

Ринкова прибутковість = 66506° = 0,12, 12 коп. на 1 грн фі­нансових вкладень.

Загальна прибутковість фінансової інвестиції: 0,20 + 0,10 + + 0,12 =0,42, 42 коп. на 1 грн здійснених фінансових вкладень.

В наступному році ефективність фінансових інвестицій буде розраховуватися з суми 60 тис. грн, виходячи з того, що первісна інвестиція (50 тис. грн) і 10 тис. грн реінвестиція (капіталізова­ний чистий прибуток) з чистого прибутку одержаного від інвес­тиції. Показник співвідношення ринкової ціни і балансової вар­тості щодо конкретних фінансових інвестицій визначає доціль­ність тих чи інших управлінських рішень.