11.3. Аналіз рівня прибутковості діяльності підприємства

 

Показники прибутковості (рентабельності) забезпе­чують вивчення ефективності діяльності підприємства за спів­відношенням ефекту (прибутку) і вартості витрачених ресур­сів, а також доходів, отриманих у результаті їх використання. Аналіз рентабельності здійснюють за системою показників, які характеризують   окремі   сторони   господарської діяльності

(табл. 11.3.1).

Охарактеризуємо зміст кожного показника рентабельності.

Для оцінки ефективності формування поточних витрат підприємства доцільно використовувати показники вало­вої, операційної, звичайної і загальногосподарської рентабе­льності.

Валова рентабельність характеризує ефективність роботи структурних підрозділів підприємства за центрами витрат і центрами відповідальності, де відбувається формування змін­них витрат, безпосередньо пов'язаних з виготовленням проду­кції та загальновиробничим управлінням, а також визначен­ня виробничої собівартості. Показник дає змогу визначити скільки копійок валового прибутку, який створюється в проце­сі реалізації продукції, формує 1 грн витрат виробничої собі­вартості.


ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ТА МЕТОДИКА ЇХ РОЗРАХУНКУ ДЛЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ

 

Показники

Алгоритм розрахунку показників

Дані за рядками форм фінансової звітності*

1

2

3

Валова рентабельність основної діяльності

Валовий прибуток ( збиток )

„ ряд.050(055)

 

Собівартість реалізованої продукції

ряд.040

Рентабельність опера­ційної діяльності

Прибуток (збиток) від операційної діяльності Операційні витрати

ряд. 100(105) сума ряд. 040,070,080,090

Рентабельність звичай­ної діяльності

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

ряд. 170(175)

 

Витрати звичайної діяльності

сума ряд. 040,070,080,090,140,150,160

Рентабельність госпо­дарської діяльності:

а)         для загальної оцінки
ефективності діяльнос-
ті підприємства;

б)         щодо оцінки ефекти-
вності діяльності під-
приємства для влас-
ника

Прибуток ( збиток ) від госп одарської діяльності Витрати господарської діяльності

Чистий прибуток ( збиток ) від господарської діяльності Витрати господарської діяльності

ряд. 170(175)+ ряд.200-ряд.205

 

 

сума ряд. 040,070,080,090,140,150,160,205 фо                   ряд. 200(225)

 

 

сума ряд. 040,070,080,090,140,150,160,205

Показники

Алгоритм розрахунку показників

Дані за рядками форм фінансової звітності*

1

2

3

Рентабельність активів:

а)         для загальної оцінки
ефективності залучення
активів у господарську
діяльність;

б)         щодо оцінки ефекти-
вності залучення акти-
вів у господарську дія-
льність для власника

Прибуток ( збиток ) від господарської діяльності Середньорічна величина активів

ф.2 ряд. 170(175) + ряд.200 - ряд.205 ф.1(ряд. 280 на п.р. + ряд. 280 на к.р.) : 2

 

Чистий прибуток ( збиток ) від господарської діяльності Середньорічна величина активів

ф.2 ряд. 220(225) ф.1(ряд. 280 на п.р. + ряд. 280 на к.р.) : 2

Рентабельність власно­го капіталу:

а)         для загальної оцінки
ефективності вкладень
у господарську діяль-
ність

б)         щодо оцінки при-
вабливості господарю-
вання для власника

Прибуток ( збиток ) від господарської діяльності Середньорічна величина власного капіталу

ф.2 ряд. 170(175) + ряд.200 - ряд.205 ф. 1(ряд. 380 на п.р. + ряд. 380 на к.р.) : 2

 

Чистий прибуток ( збиток ) від господарської діяльності Середньорічна величина власного капіталу

ф.2 ряд. 220(225) ф.1(ряд. 380 на п.р. + ряд. 380 на к.р.) : 2

 

Валова рентабельність чистого доходу від ос­новної діяльності

Валовий прибуток (збиток) Чистий дохід (виручка) від реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

ряд. 050(055) ряд. 035

Валова рентабельність основної діяльності

Валовий прибуток ( збиток )

„ ряд.050(055)

 

Собівартість реалізованої продукції

ряд. 040

Рентабельність опера­ційної діяльності

Прибуток (збиток) від операційної діяльності Операційні витрати

ряд. 100(105) сума ряд. 040,070,080,090

Рентабельність звичай­ної діяльності

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

ряд. 170(175)

 

Витрати звичайної діяльності

сума ряд. 040,070,080,090,140,150,160

Рентабельність госпо­дарської діяльності:

а)         для загальної оцінки
ефективності діяльнос-
ті підприємства;

б)         щодо оцінки ефекти-
вності діяльності під-
приємства для власника

Прибуток ( збиток ) від господарської діяльності Витрати господарської діяльності

Чистий прибуток ( збиток ) від господарської діяльності Витрати господарської діяльності

ряд.170(175) +ряд.200-ряд.205

 

 

сума ряд. 040,070,080,090,140,150,160,205 фо                   ряд. 200(225)

 

 

сума ряд. 040,070,080,090,140,150,160,205




Рентабельність операційної діяльності — свідчить про ефек­тивність операційних витрат, пов'язаних з формуванням вироб­ничої собівартості, загальногосподарським управлінням і збуто­вою діяльністю та іншими операційними витратами. Ці витрати безпосередньо беруть участь у виготовленні та реалізації продук­ції і створюють прибуток від операційної діяльності, а показник рентабельності показує суму прибутку, одержану в розрахунку на 1 грн цих витрат.

Рентабельність звичайної діяльності дозволяє вивчити при­вабливість підприємства за визначеними умовами господарюван­ня відповідно до діючих положень внутрішніх і зовнішніх норма­тивних документів та з урахуванням всіх видів витрат, які виникають на підприємстві, і які можливо передбачити. В даному випадку показник рентабельності узагальнює і дає якісну оцінку рівня формування прибутку від усіх витрат, які можливо перед­бачити на підприємстві з розрахунку створеного фінансового ре­зультату на 1 грн звичайних витрат, за участю яких безпосередню здійснюється господарська діяльність.

Рентабельність господарської діяльності узагальнює рівень ефективності всіх поточних витрат, які можливо передбачити (звичайних), а також випадкових (надзвичайних), що виникають у процесі господарювання. Сума цих витрат безпосередньо впли­ває на загальний фінансовий результат і рівень ефективності гос­подарської діяльності.

Водночас у створеному фінансовому результаті фокусуються інтереси власника і держави, які зацікавлені в тому, щоб прибу­ток був значним і постійно зростав, але сперечаються за співвід­ношення у його розподілі. При цьому прибуток, що залишається після сплати податків, надходить у повне, нічим не регламенто­ване для підприємства користування. Виходячи з цього, доцільно розраховувати два показники рентабельності господарської дія­льності: для оцінки загальної ефективності підприємства та його ефективності для власників.

За допомогою першого показника держава буде оцінювати можливість здійснення підприємництва за відповідним видом економічної діяльності, а за другим показником власники будуть визначати доцільність господарювання та його інвестування. По­казники рентабельності господарської діяльності від усіх поточ­них витрат пропонується визначати за відношенням створеного і чистого прибутку до витрат, які характеризують усі використані ресурси підприємства. За показником рентабельності створеного прибутку можливо характеризувати доцільність господарювання на території України, а за чистим прибутком — привабливість підприємництва для власників. При цьому методологічно прави­льним було б визначення створеного прибутку з усіма видами податкових платежів, а чистого прибутку — за їх вирахуванням.

Оцінку ефективності інвестування коштів у господарську дія­льність підприємств пропонується здійснювати за допомогою по­казників рентабельності активів, власного капіталу (чистих акти­вів) і статутного капіталу. Водночас, показники рентабельності досліджуються за розрахунком прибутку, створеного в процесі господарської діяльності і прибутку, що залишається власникам (чистого прибутку).

Показник рентабельності активів використовується якщо до­сліджується ефективність постійних довгострокових вкладень усіх інвесторів для забезпечення господарської діяльності під­приємства. Він характеризує загальну ефективність підприємни­цтва відносно активів, відображених у балансі.

Рентабельність активів дозволяє провести порівняння прибут­ковості різних підприємств. Назва цього показника говорить сама за себе: він вимірює, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства, незалежно від того чи є вони власністю цього підприємства, чи одержані в борг. Такий підхід дозволяє порівнювати прибутковість підприємств з різною струк­турою активів і визначити, хто ж, врешті-решт, має найкращу ре­нтабельність.

Показники рентабельності власного капіталу (чистих активів) і статутного капіталу показують загальну ефективність підпри­ємницької діяльності відносно власних вкладень засновників підприємства при його створенні та реінвестуванні прибутку. Вони є універсальною характеристикою привабливості і вигідно­сті інвестування для фактичних та потенційних власників, а та­кож оцінкою вміння господарюючих суб' єктів користуватися ри­нком фінансових ресурсів.

Ефект від залучення в господарську діяльність власного капі­талу виникає тоді, коли його рентабельність більша ніж відсоток від вкладання коштів у комерційні банки.

Для управління ефективністю надходження грошових потоків підприємства від підприємницької діяльності необхідно викорис­товувати показники рентабельності чистого доходу.

Ці показники дозволяють оцінити рівень прибутковості вируч­ки, що надходить на підприємство від реалізації об' єктів підпри­ємницької діяльності та здійснення фінансових, інвестиційних і надзвичайних операцій. Запропоновані показники рентабельності показують, скільки з 1 грн чистого доходу на підприємство надхо­дить відповідно валового, операційного, звичайного, загального та чистого прибутку. Зростання цих показників може бути наслідком двох факторів. По-перше, це свідчить про зменшення витрат на одиницю доходу або цін придбаних ресурсів. По-друге, це може бути результатом зростання цін на продані товари, продукцію, ро­боти, послуги та види діяльності. Показники рентабельності чис­того доходу характеризують рівень ефективності господарювання відповідно за показниками: валового прибутку — результати ро­боти структурних підрозділів, які формують виробничі витрати; операційного прибутку — використання ресурсів у процесі вироб­ництва, управління і збуту об' єктів операційної діяльності; прибу­тку від звичайної діяльності — формування звичайних (передба­чуваних доходів); створеного (загального) прибутку — всіх господарських операцій, які передбачаються в процесі діяльності; чистого прибутку — з урахуванням податкової системи і податко­вої політики держави щодо розподілу фінансового результату.

Всю сукупність показників рентабельності витрат і доходів можна розглядати як складову системи показників управління підприємством.

Якщо підприємство прагне підвищити рівень прибутковості, йому, звісно, слід або скоротити витрати, або збільшити чистий дохід. Рівень рентабельності підвищується завдяки:

продажу продукції за вищими цінами;

продажу більших обсягів прибуткової продукції;

зменшення собівартості реалізованої продукції, а також рів­ня адміністративних витрат і витрат на збут;

оптимізації асортименту реалізованої продукції щодо збіль­шення питомої ваги більш прибуткових її видів.

З огляду на це, основна мета аналізу показників рентабельнос­ті — це оцінка, моделювання і прогнозування оптимального співвідношення між споживчою вартістю (чистим доходом), оде­ржаною від об' єкта витрат, і витратами на її формування.

Щоб визначитися, наскільки ефективна господарська діяль­ність за показником рівня рентабельності, необхідно знати:

яке значення мав цей показник у попередні періоди;

який рівень рентабельності свідчить про відсутність ризику;

яка рентабельність на підприємствах цього ж або інших сек­торів економіки і регіонів;

які фактори вплинули на зміну рентабельності в часі, її рі­вень в просторі за регіонами та в порівнянні з іншими класифіка­ційними ознаками підприємств.

Виявлення і кількісна оцінка впливу окремих факторів на змі­ну показника рентабельності — одне з важливих завдань аналізу. Фактори — це процеси і явища, які як рушійні сили впливають на зміну рентабельності.

Показники рентабельності характеризуються функціональ­ними взаємозв' язками щодо впливу на них факторів і показують, скільки одиниць прибутку припадає на одиницю явищ і процесів, які брали участь у його створенні. За функціональною залежніс­тю певному значенню фактора відповідає чітко визначене зна­чення результативного показника.


Насамперед, проведемо аналіз впливу на зміну рентабельності двох факторів — прибутку (якісний фактор) і окремих показників (ресурсів) за видами рентабельності, які брали участь у його створенні (кількісні фактори) (табл. 11.3.2).

У табл. 11.3.2 наведено результати дослідження зміни рента­бельності за рахунок зміни прибутку: пряма залежність — зміна прибутку (збільшення, зменшення) аналогічно впливає на зміну розміру рентабельності; зміни показників, які брали участь у створенні прибутку — обернена залежність, збільшення їх змен­шує рентабельність і навпаки зменшення — збільшує рентабель­ність.

У поточному періоді, порівняно з минулим відбулося змен­шення рівня всіх видів рентабельності підприємства, особливо під впливом зменшення прибутку і значного зростання показни­ків обсягів господарської діяльності (чистого доходу, витрат, ак­тивів). Спад рентабельності зумовлюється і приростом власного капіталу, який не забезпечив одержання відповідного ефекту від господарської діяльності.

Очікувана ефективність від збільшення величини факторів щодо зростання суми прибутку підприємства в процесі господа­рювання не була досягнута.

Доцільність проведення такого заходу могла б бути досягнута лише за умови, якби додаткові величини факторів створювали значно вищий рівень прибутковості від уже досягнутого на під­приємстві. Фактично вплив приросту факторів на господарську діяльність був негативним.

За формулою рентабельності, її рівень безпосередньо зале­жить від розміру прибутку і ресурсів, які брали участь у його створенні. Проте, це не означає, що аналіз рентабельності може бути обмежений лише цими факторами. Важливо визначити, ві­дібрати та дослідити також ті фактори, які впливають на складові основних показників, що використовуються для розрахунку рен­табельності.

При цьому, виходять із того, що дослідження більшого ком­плексу факторів забезпечує точніші результати аналізу. Проте необхідно брати до уваги те, що розгляд певного комплексу фак­торів, як механічної суми, без урахування їхнього взаємозв' язку, без виділення головних, визначальних факторів може призвести тільки до помилкових висновків. У фінансовому аналізі взаємо-пов' язане дослідження впливу факторів на величину результати­вного показника досягається за допомогою їх систематизації, що є одним із головних методологічних питань аналізу.

Показник рентабельності має самостійне економічне значен­ня, відображаючи якісну сторону господарювання — ефектив­ність діяльності. Тому й аналіз цього показника повинен бути по­будований так, щоб він давав можливість розкрити роль основних факторів покращення господарювання. Якщо перетво­рити формулу рентабельності активів не змінюючи її величини шляхом підставлення в чисельник і знаменник показника «чис­тий дохід» (ЧД), то одержане нове співвідношення може бути розкладено на два коефіцієнти, які відображають економічні фак­тори зміни рівня рентабельності:

ЧП   ЧП • ЧД   ЧД ЧП

СА   СА • ЧД   СА ЧД

Відношення ЧД : СА характеризує суму виручки, яку одержує підприємство з 1 грн середньорічної вартості активів, які брали участь у його створенні, а ЧП : ЧД — суму чистого прибутку з 1 грн чистого доходу. Розрахувавши ці відношення для двох пері­одів часу або двох складових простору, можна встановити, в якій мірі зміни рівня рентабельності пов' язані зі зміною розрахованих співвідношень. Враховуючи, що добуток цих співвідношень дає рівень рентабельності активів відповідного періоду, визначимо допоміжний (умовний) показник рентабельності (Ру), як добуток рівня чистого доходу на 1 грн активів поточного періоду (який зіставляють) на величину чистого прибутку з 1 грн чистого дохо­ду минулого періоду (з яким зіставляють). За базу порівняння можна брати попередній період, діяльність підприємств іншої класифікаційної ознаки та показники плану. За таких умов відхи­лення рентабельності може бути визначено за допомогою насту­пного розрахунку:

Р1- Р о = (Ру - Ро) + (Р1 - Ру),

де Р1 і Р0 — рентабельність, відповідно, яку зіставляють (поточ­на) і з якою зіставляють (базисна); Ру - Р0 — відхилення рентабе­льності за рахунок зміни розмірів чистого доходу на 1 грн акти­вів; Р1 — Ру — відхилення рентабельності за рахунок зміни величини прибутку на 1 грн чистого доходу.

Пояснимо схему розрахунків на прикладі показників роботи підприємства (табл. 11.3.3).

Як видно з табл. 11.3.3, рівень рентабельності (прибутковості) активів підприємства у поточному періоді порівняно з минулим пе­ріодом знизився на 3,71 коп. і становив 12,66 коп. чистого прибутку на 1 грн активів, що використовувалися в господарській діяльності.

Зниження рівня рентабельності в поточному періоді на 3,71 коп. виникло з наступних причин: зменшення рентабельнос­ті на 1,26 коп. відбулося за рахунок зменшення чистого доходу на 1 грн активів (15,11 - 16,37) і зменшення на 2,45 коп. — в резуль­таті зменшення чистого прибутку на 1 грн чистого доходу (12,66 - 15,11). Загальний результат: -3,71 = -1,26 + (-2,45).


Здійснена оцінка факторів, які вплинули на рівень рентабель­ності, показала, що на підприємстві існує тенденція до зменшен­ня кількісної віддачі активів за показником обсягів господарю­вання. Водночас, значно погіршився якісний рівень ефективності господарювання.

Якщо підприємство бажає, щоб той самий обсяг активів за­безпечив йому більший чистий дохід, або, щоб такий же чис­тий дохід забезпечувався меншим обсягом активів, то необхід­но з' ясувати, з яких елементів складаються активи. Останнє визначається як співвідношення необоротних і оборотних ак­тивів та їх складових. Покращити рівень показника обороту активів можна поєднуючи два фактори: більш ефективно поча­ти використовувати необоротні активи та зменшити потребу в залишках оборотних активів. Загалом, слід постійно здійсню­вати діагностику, скільки чистого доходу генерує кожна грив­ня інвестована в активи.

За показником рентабельності активів на її рівень впливають зміни в розмірі окремих об' єктів чистого прибутку і середньоріч­ної вартості активів, які брали участь у його створенні.

У свою чергу кожен з цих факторів залежить від ряду інших. Так, на загальну суму прибутку впливають фінансові результати від окремих видів діяльності, а середньорічна вартість активів складається з окремих їх елементів. При цьому прибуток вважа­ється результативною ознакою, а активи — факторною.

Розрахунок впливу окремих елементів активів на показник ре­нтабельності наведемо в табл. 11.3.4.


Для проведення розрахунків в табл. 11.3.4, насамперед визна­чимо, яка була б рентабельність за умови зміни результативної ознаки — чистого прибутку і незмінності факторної — активів: 16,08 коп. = 8581,5 : 53355,4 • 100. Порівняння цієї величини з рентабельністю у минулому періоді і дасть нам різницю, зумов­лену впливом на рентабельність чистого прибутку (16,08 -- 16,37) = -0,29. Збільшення активів на 14418,2 тис. грн зменши­ло рентабельність на 3,42 коп. (12,66 - 16,08).

Отже, підприємство зменшило у поточному періоді рентабе­льність на 3,71 коп., оскільки чистий прибуток зменшився на 153,4 тис. грн (-0,29 коп.) і став 8581,5 тис. грн, а середньорічна вартість активів збільшилась на 14418,2 тис. грн (-3,42 коп.).

Зміна чистого прибутку на 1 тис. грн змінює (зменшує) рента­бельність на 0,00189 коп. (-0,29 : 153,4) і, відповідно, активів на

0,00024 коп. (-3,42 : 14418,2).

Отже, якщо підприємство збільшило необоротні активи на 10131,8 тис. грн, то це зменшило рентабельність на 2,42 коп. (10131,8 • 0,00024), відповідно збільшення основних засобів зме­ншило рентабельність на 2,47 коп., оборотних активів — 1,00 коп., запасів  на —  0,01   коп.,  дебіторської  заборгованості  на —

0,98 коп.

Аналіз показав, що підприємство, збільшивши інвестування фінансових ресурсів в активи, не тільки не збільшило прибуток, а навпаки, збільшена сума активів створила додаткові витрати, які не були відшкодовані відповідними доходами, що призвело до збитків і зменшення величини чистого прибутку від господарсь­кої діяльності в поточному періоді.

При цьому необхідно розглянути можливість оптимізації ак­тивів, часткового їх вивільнення, створення належних умов для поліпшення рівня використання. Крім цього, це спричинить ско­рочення експлуатаційних витрат і відповідно збільшення прибутку.

Комплексний підхід при мобілізації резервів збільшення рен­табельності повинен передбачати дослідження всіх складових показників, які мають вплив на її рівень. Такі складові можна розглянути за структурою формування активів (табл. 11.3.4), прибутку, чистого доходу, витрат, власного капіталу тощо.

Наприклад, за даними таблиці 11.2.6 можна встановити як змінилась валова рентабельність чистого доходу за рахунок фак­торів, що впливали на зміну валового прибутку і чистого доходу

(табл. 11.3.5).

Загальна валова рентабельність чистого доходу за даними таблиці 11.3.5 у минулому періоді становила 39,89 %, а в поточ­ному — 39,38 % і в порівнянні зменшилась на 0,51 пункта.

Розрахунок впливу факторів на зміну валової рентабельності чистого доходу (табл. 11.3.5) за методикою аналізу, яка наведена в табл. 11.3.4 показав, що зниження рівня рентабельності відбу­лося за рахунок зменшення валового прибутку при реалізації столів, збільшення виробничої собівартості, реалізації менш при­буткової продукції за асортиментом.

Модель аналізу рентабельності активів з урахуванням особли­востей формування показників фінансової звітності підприємств України можна також представити наступним чином:

Ра = ЧП : СА = (ЧП : ЧД) : (СА : ЧД) = [1 - (В : ЧД)] : (СА : ЧД) = [1 - (ОП : ЧД) + (МВ : ЧД) + (АМ : ЧД) + (ПП : ЧД)] : (СА : ЧД),

де ЧП — чистий прибуток; СА — середньорічна вартість активів; ЧД — чистий дохід від господарської діяльності; В — витрати

підприємства від усіх видів діяльності, які брали участь у ство­ренні чистого доходу (В = ОП + МВ + АМ + ПП); ОП — витрати на оплату праці та соціальні заходи; МВ — матеріальні та прирі­вняні до них витрати (роботи, послуги тощо); АМ — амортиза­ційні відрахування; ПП — податкові платежі, крім ПДВ, акцизів та інших платежів з доходу.

За цією моделлю можна здійснити дослідження впливу на по­казник рентабельності активів не тільки витрат за елементами, але і за видами діяльності.

Взаємозв'язок між показниками для розрахунку рентабельно­сті активів буде мати вигляд:

Ра = [1 - (ВС : ЧД) + (АВ : ЧД) + (ВЗ : ЧД) + (ІО : ЧД) : (ВІ : ЧД) : : (ВФ : ЧД) + (НВ : ЧД) + (ПП : ЧД)] : (СА : ЧД),

де ВС — витрати, які формують виробничу собівартість; АВ — адміністративні витрати; ВЗ — витрати на збут; ІО — інші опе­раційні витрати; ВІ — витрати інвестиційної діяльності; ВФ — витрати фінансової діяльності; НВ — витрати, пов' язані з над­звичайними подіями; ПП — податок на прибуток.


Методику аналізу показника рентабельності активів щодо впливу на нього витрат за окремими елементами розглянемо в табл. 11.3.6.

Числову оцінку впливу окремих факторів на рівень рентабе­льності визначимо за методом підставлення. Для цього проведе­мо наступні додаткові розрахунки:

Ра (0) = [1 - (0,05202 + 0,87892 + 0,02666 + 0,02720)] : 1,02044 =

= 1,490

Ра (т) = [1 - (0,04678 + 0,87892 + 0,02666 + 0,02720)] : 1,02044 = = 2,003

Ра (м) = [1 - (0,04678 + 0,89984 + 0,02666 + 0,02720)] : 1,02044 = = -0,047

Ра (к) = [1 - (0,04678 + 0,89984 + 0,02196 + 0,02720)] : 1,02044 = = 0,414

Ра (п) = [1 - (0,04678 + 0,89984 + 0,02196 + 0,02745)] : 1,02044 =

= 0,389

Ра(1) = 1 - (0,04678 + 0,89984 + 0,02196 + 0,02745)] : 0,82719 = = 0,480

Зміна показника кожного фактора на 1 грн вплинула на рента­бельність активів наступним чином:

^ трудомісткість (зменшення витрат на оплату праці і соціа­льні заходи) збільшила рентабельність на 0,513 коп. (2,003 -

- 1,490);

^ матеріаломісткість (збільшення матеріальних витрат) змен­шила рентабельність на 2,050 коп. [-0,047 - (-2,003)];

О капіталомісткість (зменшення амортизаційних відрахувань) збільшила рентабельність на 0,461 коп. [0,414 - (-0,047)];

^ податкове навантаження (збільшення податкових платежів) зменшило рентабельність на 0,025 коп. (0,389-0,414);

О витратомісткість господарської діяльності за розміщеними фінансовими ресурсами в активах (зниження вартості активів на створення 1 грн чистого доходу) збільшила рентабельність на 0,091 коп. (0,480 - 0,389).

Загальна зміна рентабельності активів становить:

-1,010 = (1,490 - 0,480) = 0,513 - 2,050 + 0,461 - 0,025 + 0,091

Розрахункові показники свідчать, що підприємству для по­ліпшення рівня рентабельності необхідно значно зменшувати ма-теріало- і капіталомісткість господарської діяльності та збільшу­вати завантаженість активів.

За допомогою аналізу можна досліджувати рентабельність і за іншими моделями розрахунку. Наприклад:

п _ _п_ ов . _п_ _ _п_ чд соз чд _ ов ' чд ; са _ чд ' соз ' са '

п _ _п_ ов чд 1 соо са _ ов'ЧД'Сп' соо""са,

сп

де П — прибуток; ОВ — операційні витрати; ЧД — чистий дохід; СА — середньорічна вартість активів; СОЗ — середньорічна вар­тість основних засобів; СП — середньооблікова чисельність пра­п п

цівників; чд — рентабельність чистого доходу; ОВ — рентабе-

ОВ

льність операційних витрат; 4Д — окупність операційних ви-
трат;  СА — рентабельність активів;          — фондовіддача;

СОЗ ЧД

            — питома вага основних засобів в активах;                 — проду-

СА      СП       Р У

. СОЗ

ктивність праці; ~"СП~ — капіталоозброєність працівників.

Аналіз рентабельності дозволяє здійснювати оцінку рівня ефективності господарювання в динаміці, просторі за окремими регіонами, кількісними і якісними характеристиками показників. Розрахунки можна виконати як на рівні окремих підприємств, так і за їх сукупністю. В останньому випадку дається характеристика рівня господарювання окремих підприємств у складі їх сукупнос­ті (горизонтальний розріз) і ролі окремих підприємств щодо кіль­кісної характеристики рентабельності як у цілому, та і за рахунок окремих факторів (вертикальний розріз). Показник рентабельнос­ті може також бути використаний для моделювання необхідного рівня ефективності з метою формування відповідних показників-факторів. Умовою одержання додаткового ефекту є перевищення темпів зміни інтенсивних факторів порівняно з екстенсивними.