11.2. Аналіз формування і використання фінансових результатів

 

При аналізі формування і використання фінансових ре­зультатів діяльності підприємства ставлять такі основні завдання: вивчити величину і структуру прибутку(збитку) за видами та об'єктами діяльності; оцінити сценарії впливу ситуації щодо змі­ни цін і обсягів реалізації на операційний прибуток; виявити вплив факторів на величину валового фінансового результату; вивчити напрями і тенденції розподілу чистого прибутку(збитку).

Аналіз фінансових результатів за елементами здійснюють від­повідно з алгоритмом їх формування у фінансовій звітності (табл. 11.2.1).

Горизонтальний аналіз абсолютних показників, наведених у табл. 11.2.1, свідчить, що підприємство у поточному періоді не досягло запланованих фінансових результатів. Негативний вплив на відхилення від планового показника чистого прибутку мав ре­зультат від операційної діяльності, що призвів до зменшення прибутку на 321,7 тис. грн. Виходячи з того, що підприємство виконало план за валовим прибутком, на недоотримання плано­вої величини операційного прибутку негативно вплинуло пере­вищення адміністративних витрат і витрат на збут.

 

 


Основну частину фінансового результату підприємства оде­ржують від операційної діяльності, де формуються змінні і по­стійні витрати, чистий дохід, валові і операційні прибутки (збитки).

Для аналізу рівня змінних витрат (ЗВ), чистого доходу (ЧД), валового прибутку (ВП) і операційного прибутку (ПО) можливо використати показники їх співвідношень щодо цінового (РЧО), натурального (РВО) і комбінованого (РПП) факторів, а також моделі функціональних зв'язків впливу цін (Цз, Цзб) і натураль­них обсягів реалізації (Нз, Нзб) на фінансові результати госпо­дарської діяльності.

Показники співвідношень між факторами операційної діяль­ності характеризуються відносними величинами інтенсивності, які показують скільки одиниць однієї сукупності припадає на одиницю іншої. Це дозволяє за допомогою методів аналізу з ви­соким рівнем точності оцінити величину і виконати прогнозні розрахунки показників, між якими існують чіткі причинно-наслідкові (функціональні) зв' язки.

В моделях розрахунків показників операційної діяльності вза­ємозв'язки ефекту їх зміни реалізуються таким чином:

РЧО = ЧД : ПО, рівень чистого доходу для створення опера­ційного прибутку (РЧО) показує, яка сума чистого доходу під­приємства створює 1 гривню операційного прибутку;

РВО = (ЧД - ЗВ) : ПО = ВП : ПО, рівень валового прибутку для створення операційного прибутку (РВО) показує, яка сума валового прибутку підприємства створює 1 гривню операційного прибутку;

РЗП = АПО : ПО = [(РЧО • Цз) • (1 + Нз)] + (РВО • Нз), рі­вень зміни операційного прибутку від зміни цін і обсягів реалі­зації (РЗП) показує темп приросту (спаду) операційного при­бутку від зміни цін і обсягів реалізації при заданому рівні РЧО

і РВО.

Операційні ціновий, натуральний і комбінований фактори впливу на формування прибутку показують у скільки разів темпи зміни прибутку перевищують темпи зміни чистого доходу, від­повідно від зміни цін, натуральних обсягів реалізації і обох фак­торів разом при відповідних витратах.

Механізм застосування окремих показників формування опе­раційного прибутку для моделювання чистого доходу і операцій­ного фінансового результату розглянемо на відповідних прикла­дах (табл. 11.2.2).

В господарській діяльності мають місце 6 видів підприємни­цьких ситуацій, які впливають на операційний фінансовий ре­зультат (рис. 11.2.1).





 

В нашому прикладі, коли РЧО підприємства дорівнює 30,95965 (табл. 11.2.2), для забезпечення беззбиткової діяльності ціни мо­жливо знизити не більш ніж на 3,23 % (100: 30,95965).

Звернімося тепер до прикладу збиткового підприємства. Чис­тий дохід ТОВ «Прогрес» (табл. 11.2.2), наприклад, можливо збі­льшити на 1,5 %. При цьому операційний збиток зменшується на 98,9805 % [1,5 % • (-65,98701)], або на 83,8 тис. грн [-84,7 х х (-0,989805)]. Збиток буде становити 0,9 тис. грн (84,7 - 83,8). Щоб забезпечити беззбиткову діяльність, ціни необхідно збіль­шити не на 1,5 %, а на 1,5154 % [-100 : (-65,98701)]; [1,5154 х х (-65,98701) = -100 %]. У такому випадку збиток буде ліквідо­вано не частково, а повністю.

Величина валового прибутку, яка створює на підприємстві 1 грн операційного прибутку, характеризує функціональний зв'язок впливу на операційний фінансовий результат зміни нату­ральних обсягів реалізації при одному і тому ж рівні загальної суми постійних витрат, цін та в розрахунку на одиницю продук­ції змінних витрат. При цьому, здійснюється елімінування (усу­нення) впливу окремих факторів шляхом відповідного умовного їх фіксування на певному рівні, а одержаний валовий прибуток від зміни об' єктів реалізації змінить суму операційного фінансо­вого результату.

Здійснимо прогнозування операційного фінансового результа­ту за умови, що чистий дохід підприємства ВАТ «Ласощі» (табл. 11.2.2) збільшується на 5 % за рахунок зростання натуральних обсягів реалізації. Відповідно операційний прибуток зросте на 12,75735 % (5 • 2,55147) і буде становити 13153,5 грн [11665,3 + + (11665,3 • 0,12757)].

У разі, якщо чистий дохід підприємства ТОВ «Дубок» (табл. 11.2.2), наприклад, зменшиться на 2,5 % за рахунок відпо­відного зменшення натуральних обсягів реалізації, операційний фінансовий результат зменшиться на 10,1059 % (2,5 • 4,04237) і становитиме 3254,5 грн [3620,4 - (3620,4 • 0,101059)]. Якби нату­ральний обсяг реалізації знизився більш ніж на 24,73796 % (100 : 4,04237), операційна діяльність була б збитковою, оскільки зменшення  прибутку  перевищило   б   100 %   (24,73796 % х

х 4,04237).

Ключовою є проблема збільшення чистого доходу ТОВ «Про­грес» (табл. 11.2.2). Якщо обґрунтувати сценарій, що натураль­ний обсяг реалізації збільшиться на 10 %, то операційний збиток підприємства зменшиться на 59,7166 % [10 % х (-5,97166)], або на 50,6 тис. грн : [-84,7 • (-0,597166)]. Збиток буде становити 34,1 тис. грн (84,7 - 50,6). Щоб забезпечити беззбитковість, нату­ральний обсяг реалізації необхідно збільшити на 16,7458 % (100 : : 5,97166), так як 16,7458 • (-5,97166) становить (-100 %).

Для порівняння, якщо чистий дохід ВАТ «Полісся» (табл. 11.2.2) зменшиться на 10 % за рахунок зменшення натура­льного обсягу реалізації, то фінансовий результат зменшиться на 154,5974 % (10 • 15,45974) і буде становити 2328,3 грн збитку за­мість 4264,4 грн прибутку [4264,4 - (1,545974 • 4264,4).

Таким чином, порівнюючи результати розрахунків на основі показників формування операційного прибутку, можна зробити наступні висновки:

Чим вищі показники РЧО і РВО, тим більшим коливанням піддається операційний фінансовий результат при однаковій змі­ні чистого доходу від реалізації. Тому при високому рівні показ­ників РЧО і РВО зниження чистого доходу від реалізації частіше може привести до збитковості підприємства, ніж при низькому його рівні.

Велика різниця рівнів РЧО і РВО відображає відносно си­льний вплив динаміки змінних витрат на динаміку операційного фінансового результату. Отже, очевидно, що при рості чистого доходу за рахунок натурального обсягу реалізації, збільшення прибутку значно менше, ніж при збільшенні цін. І навпаки, зни­ження чистого доходу у формі зменшення натурального обсягу реалізації приводить до кращого фінансового результату, ніж зниження цін.

Застосування показників РЧО і РВО при моделюванні чис­того доходу і операційного фінансового результату дозволяє ви­значати максимально можливе зниження чистого доходу для збе­реження беззбитковості господарської діяльності чи мінімально необхідний ріст чистого доходу для ліквідації операційного збитку.

Водночас, здійснення такого роду економічних вимірювань багато в чому поєднане із значними припущеннями. Вищенаве-дені розрахунки придатні тільки для випадків, коли зміна опера­ційного фінансового результату визначається одним фактором при незмінному іншому: або змінюються ціни, але не змінюється натуральний обсяг реалізації, або навпаки.

У реальних умовах господарювання, як правило, відбувається одночасна зміна і цін, і натурального обсягу реалізації, причо­му обидва фактори можуть діяти і в одному напрямку, і в проти­лежних.

Для розрахунку темпів і напрямів зміни фінансового результа­ту від реалізації, шляхом одночасного коригування зміни цін і натурального обсягу реалізації в межах наявних можливостей, використовують формулу показника РЗП.

РЗП = АЛО : ПО = [(РЧО • Цз) • (1 + Нз)] + (РВО • Нз).

На основі алгоритму розрахунку показника РЗП розгляне­мо можливі варіанти одночасної зміни цін і натуральних обся­гів реалізації та впливу сценаріїв на операційний фінансовий ре­зультат.

1. Моделювання темпів і напряму зміни операційного фінан­сового результату.

Так, у ВАТ «Полісся» (табл. 11.2.2) РЧО дорівнює 115,14713 грн, а РВО — 14,45974 грн. Передбачається, що при зменшенні цін на 1,5 %, тобто Цз = -0,015, натуральний обсяг ре­алізації збільшиться на 7 %, тобто Нз = 0,07.

Значення РЗП для даного випадку становитиме:

АПО : ПО • 100 = [115,14713 • (-0,015) • (1 + 0,07)] + + (15,45974 • 0,07)] • 100 = -76,59 %.

Отже, при заданій ситуації операційний фінансовий результат знизиться на 76,59 % у порівнянні з базисним періодом. При та­кому методі розрахунку темпів зміни фінансового результату від реалізації не мають значення абсолютні показники, а важливі тільки рівні (відносні величини) показників РЧО і РВО.

Перевіримо отриманий результат методом прямого розрахун­ку. Прибуток буде становити: (491033,4 • 0,985 • 1,07) - (425106,9 х х 1,07) - (486769,0 - 425106,9) = 1000,3 грн. Зменшення прибутку становить: (1000,3 - 4264,4) : 4264,4 • 100 = -76,59 %. Результат прямого розрахунку відповідає результату розрахунку за форму­лою.

Розглянемо інший сценарій для прийняття управлінського рі­шення. У ТОВ «Прогрес» (табл. 11.2.2) РЧО = - 65,98701, РВО = = -5,97166 грн (тобто збиткова діяльність), прогнозуються зміни, що Цз = 0,01, а Нз = -0,03.

У рамках даної розрахункової схеми зміна фінансового ре­зультату буде складати:

[(-65,98701 • 0,01) • (1 - 0,03) + [(-5,97166) • (-0,03)] • 100 = = -46,1 %, тобто збиток зменшиться на 46,1 %. Перевірка за пря­мим розрахунком: [(5589,1 • 1,01 • 0,97) - (5083,3 • 0,97)] -

- (5673,8 - 5083,3) = -45,7 тис. грн, [-45,7 - (-84,7)] : (-84,7) х

х 100 = -46,1 %.

Зміна фінансового результату шляхом одночасного коригу­вання зміни цін і натурального обсягу реалізації в межах наявних можливостей.

Згідно з даним критерієм припустимо, що ВАТ «Ласощі» (табл. 11.2.2), у якого РЧО = 16,25329 грн, а РВО = 2,55147 грн, має можливість збільшити натуральний обсяг реалізації на 5 % при зниженні цін на 4 %. За формулою знаходимо відсоток зміни операційного прибутку:

Апо : по • 100 = [16,25329 • (-0,04) • 1,05 + + (2,55147 • 0,05)] • 100 = -55,5 %.

Підприємству можна знизити прибуток від операційної діяль­ності не більше ніж на 25 %. Якщо зберегти індекс натурального обсягу реалізації, то індекс зменшення цін повинен бути менший, ніж передбачається. Приймемо індекс цін, що забезпечує зни­ження прибутку, не більше, ніж на 25 % за Х. Тоді: [(16,25329 х х Х • 1,05) + (2,55147 • 0,05)] • 100 = -25 %; Х = -0,717 %.

Отже, щоб отримати прибуток від реалізації не менше необ­хідної підприємству величини, ціни повинні знизитися не на 4 %, а не більше, ніж на 0,717 %.

Припустимо тепер, що індекс цін не можна піддавати зміні, а можна регулювати лише індекс натурального обсягу реалізації, що і приймається за Х. Рівняння буде мати наступний вигляд: [16,25329 • (-0,04) • (1 + Х) + (2,55147 • Х)] • 100 = -25 %; Х =

= 21,04 %.

При зниженні цін на 4 % натуральний обсяг реалізації пови­нен вирости більше, ніж на 21 %, щоб забезпечити операційний прибуток не нижче припустимого для підприємства розміру. Як­що рівень розрахованих індексів є реальним в умовах попиту на продукцію підприємства, необхідний прибуток можна забез­печити.

Визначення необхідного рівня одного з індексів змін: цін чи натуральних обсягів реалізації, якщо відомий інший і задана по­трібна підприємству сума операційного прибутку.

При заданих сумі, а отже, і приросту операційного прибутку, індекси цін і натурального обсягу реалізації взаємозалежні. Тоді: Цз = [(АПО : ПО) - (РВО • Нз)] : [РЧО • (1 + Нз)]; Нз = [(АП0 : : П0) - (РЧО • Цз)] : [(РЧО • Цз) + РВО].

Наведемо числові приклади практичного застосування одер­жаних співвідношень. Нехай ВАТ «Ласощі» (табл. 11.2.2), у яко­го РЧО = 16,25329 грн, РВО = 2,55147 грн, передбачає збільшити прибуток на АП0: П0 = 0,15, або 15 %. Відомо, що Нз = 0,1;

За формулою визначимо Цз, що забезпечує приріст операцій­ного прибутку на 15 %:

Цз =[(0,15 - (2,55147 • 0,1)] : [16,25329 • (1 + 0,1)] = -0,0059 = = -0,59 %. Це означає, що при збільшенні натурального обсягу реалізації на 10 % ціни можуть знизитися не більше, ніж на 0,59 %, більше зниження цін не дозволить забезпечити приріст прибутку на 15 %.

Припустимо тепер, що підприємству ВАТ «Ласощі» (табл. 11.2.2) необхідно забезпечити операційний прибуток, рів­ний базисному. Одночасно передбачається зниження цін на 1 %, тобто Цз = -0,01. Як повинен змінитися натуральний обсяг реалі­зації визначимо за формулою (Нз): Нз = [0 - 16,25329 • (-0,01)] : : [16,25329 • (-0,01) + 2,55147] = 0,0680 = 6,80 %.

При збільшенні натурального обсягу реалізації менш ніж на 6,80 % прибуток від реалізації буде менший, ніж в базисному пе­ріоді.

Розглянемо також ситуацію на прикладі збиткового підприєм­ства. У базисному періоді реалізація продукції ТОВ «Прогрес» (табл. 11.2.2) збиткова. РЧО = -65,98701 грн, РВО = -5,97166 грн. Приміром, суму операційного збитку необхідно зменшити на 50 %, тобто АПО : ПО = -0,5. Натуральний обсяг реалізації зрос­тає на 20 %, тобто Нз = 0,20. Який рівень цін забезпечить задану умову, визначаємо за формулою: Цз = [-0,5 - (-5,97166) • 0,20] : : [(-65,98701) • 1,20] = -0,0088 = -0,88 %

Зниження цін не повинно перевищувати 0,88 %.

4. Визначення рівня індексів змін цін та натуральних обсягів реалізації, що забезпечують критичний обсяг чистого доходу, тобто нульовий операційний прибуток.

Незалежно від того, була в минулому або в базисному періоді господарська діяльність прибуткова чи збиткова, критичний об­сяг чистого доходу означає, що у всіх використовуваних форму­лах АПО: ПО = -1, або -100 %. Тому індекси для розрахунку критичного обсягу чистого доходу визначаються за формулами:

 

Цзб = [(-1) - (РВО • Нз)] : [РЧО (1 + Нз)]; Нзб = [(-1) - (РЧО • Цз)] : [(РЧО • Цз) + РВО],

де Цзб — зміна ціни, яка забезпечує беззбитковий обсяг чистого доходу (ЧД) при відповідній зміні натурального обсягу реалізації (Нз); Нзб — зміна натурального обсягу реалізації, яка забезпечує беззбитковий обсяг чистого доходу (ЧД) при відповідній зміні

цін (Цз).

Продемонструємо викладене на конкретних прикладах. Зупи­нимося на дослідженні межі зниження натурального обсягу реа­лізації продукції, яка забезпечує беззбитковий рівень господарю­вання. ВАТ «Промінь» (табл. 11.2.2), у якого РГО = 30,95965 і РВО = 4,08288 у базисному періоді було прибуткове. Передбачу­ваний Цз = -0,03 = 3 %. Визначимо Нзб: Нзб = [-1 - 30,95965 х х (-0,03)] : [30,95965 х (-0,03) + 4,08288] = -0,022577 = -2,2577 %.

Це означає, що зниження цін при одночасному зниженні нату­рального обсягу реалізації на 0,03 % дозволить забезпечити ну­льовий прибуток від їх господарської діяльності.

Перевіримо отриманий результат методом прямого розрахун­ку за формулою:

(Нзб) (377243,3 • 0,97 • 0,97743) - (327493,4 • 0,97743) -

(365058,3 - 327493,4) = 0.

Аналогічний розрахунок здійснюють для визначення можли­вої межі зниження цін у ВАТ «Ласощі» (табл. 11.2.2), в якого: РЧО = 16,25329; РВО = 2,55147, Нз = -0,03 = -3 %. Визначимо за формулою Цзб:

Цзб = [-1 - 2,55147 • (-0,03)] : [16,25329 • (1 - 0,03)] = -0,0586

= -5,86 %.

При зниженні натурального обсягу реалізації на 3 % і знижен­ні цін на 5,86 % господарська діяльність підприємства буде мати нульову рентабельність.

Зрозуміло, що якщо ціни чи натуральний обсяг реалізації зни­зяться в більшій мірі, ніж розраховано у вищенаведених прикла­дах, господарська діяльність підприємств буде збиткова.

Фінансові розрахунки є ефективним засобом визначення па­раметрів показників, яких необхідно досягти, щоб ліквідувати збитковість. Наприклад, у ТОВ «Прогрес» (табл. 11.2.2): РЧО = = -65,98701 грн, РВО = -5,97166 грн. Отже, у базисному періоді господарська діяльність була збиткова. Передбачається зниження цін на 1 %, тобто Цз = -0,01 = -1 %. За формулою знаходи­мо Нзб:

Нзб = [-1 - (-65,98701) • (-0,01)] : [-65,98701 • (-0,01) -

5,97166] = 0,0640 = 6,40 %.

Щоб підприємству ТОВ «Прогрес» з існуючими базисними даними господарювання при зниженні цін забезпечити беззбит­кову діяльність, натуральний обсяг реалізації доведеться збіль­шити на 6,4 %. У більшості випадків така можливість ймовірна, отже, збитковість можна ліквідувати. Проте, слід зауважити, що формування ринку натуральних обсягів реалізації — це складний процес, який передбачає узгодження інтересів усіх його суб'єк­тів, у першу чергу виробників, споживачів, держави. Проте конк­ретні товари у більшості випадків лише частково задовольняють інтереси згаданих суб'єктів, які активно взаємодіють на ринку. У загальному випадку інтереси різних суб'єктів не є однаковими, вони можуть істотно відрізнятися (рис. 11.2.2).

 

Кількість товарів, що відповідають інтересам виробників


2


Кількість товарів,

що відповідають

 

 

1

4

3

 

Кількість товарів,

що відповідають інтересам держави

 

Рис. 11.2.2. Схема взаємодії інтересів суб'єктів ринку товарів при моделюванні операційного фінансового результату

Так, у виробництві товарів сфери 2 зацікавленні виробники, вони формують пропозицію. Споживачі формують попит. Але виробництво таких товарів перебуває поза межами інтересів держави. Отже, вона може його припинити, якщо не буде врахо­вано її інтересів. У виробництві товарів, які відповідають сфері 3, не зацікавлені виробники, і тому необхідно їх стимулювати. У виробництві товарів, які відповідають сфері 4, не зацікавлені споживачі. Для формування ринку товарів цієї групи необхідним є стимулювання споживачів, яке відбуватиметься за умови пере­вищення доходів інших суб' єктів ринку над їх витратами щодо стимулювання споживачів.

Товари, які відповідають інтересам лише одного суб' єкта рин­ку, є практично неприйнятними, оскільки вони зустрічають акти­вну протидію інших суб'єктів. Але іноді цей суб'єкт може впли­нути на інших суб'єктів.

Таким чином, необхідним є вибір товарів, які найбільшою мі­рою відповідають інтересам усіх суб' єктів, задіяних у формуван­ні ринку. Це дозволить обійтися без зайвих витрат і сподіватися на тривалий життєвий цикл даного товару.

Наступний розрахунок дозволить знайти відповідь на питання необхідного рівня зростання цін, щоб ліквідувати збитковість. У ТОВ «Прогрес» (табл. 11.2.2), де РЧО = -65,98701 грн і РВО = = -5,97166 грн, передбачається ріст натурального обсягу реаліза­ції на 3 %, тобто Нз = 0,03. Визначимо, який рівень цін може в цих умовах забезпечити критичний обсяг чистого доходу. Для цього скористаємося формулою:

 

Цзб = [-1 - (-5,97166) • 0,03] : : [-65,98701 (1 + 0,03)] = 0,0121 = 1,21 %.

 

Підвищення цін на 1,21 %, з ростом натурального обсягу реа­лізації на 3 %, дасть можливість ліквідувати збиток. Менше зна­чення одного з показників, при збереженні рівня іншого, приведе до збиткової господарської діяльності.

У цілому з розглянутих випадків випливає досить важливий висновок: фінансовий аналіз показників звітності дає можливість сформувати комплексну систему діагностики діяльності підпри­ємств і регіонів, а також є базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Таким чином, вищенаведені розрахунки моделювання фі­нансового результату дозволяють не тільки визначити зміну чистого доходу і операційного прибутку порівняно з їх вели­чиною в базисному періоді, але й оцінити фактори, що впли­вають на ці зміни. Визначена можлива динаміка цін і натура­льного обсягу реалізації забезпечує розрахунок очікуваного операційного прибутку, який необхідний господарюючим структурам. Знаючи це, підприємства і регіони в межах наяв­них можливостей здатні маневрувати зміною цін і натураль­ними обсягами реалізації за окремими видами економічної дія­льності, наближаючи умови попиту на свою продукцію до бажаного результату.

Для факторного аналізу прибутку доцільно використовувати індексний метод, як найбільш характерний прийом вивчення впливу факторів на економічний показник.

При цьому прибуток розглядають як функцію показників фак­торів. Найпростішу аналітичну форму залежності прибутку (ПР) можливо представити як добуток:

ПР = ЧД • Пч; ПР = В • Пв;    ПР = СА • Па; ПР = СК • Пк,  або     ПР = Оі • Пі,

де ЧД — чисті доходи підприємства; В — витрати підприємства; СА — середньорічна вартість активів; СК — середньорічна сума власного капіталу; Оі — обсяг окремих видів ресурсів, які брали участь у створенні прибутку; Пч, Пв, Па, Пк, Пі — прибутко­вість, сума прибутку на 1 грн відповідно: чистих доходів, витрат, активів, власного капіталу, окремих видів ресурсів, які брали участь у створенні прибутку.

Розрахункові показники для аналізу впливу факторів на фі­нансовий результат приведено в табл. 11.2.3.


Таблиця 11.2.3

Розрахункові дані табл. 11.2.3 свідчать, що прибуток залежить від показників фізичного обсягу діяльності підприємства (Іо) та прибутковості (Іп), і відповідно індекс прибутку (Іпр) можна по­дати як добуток індексів:

Іпр      Іоч   Іпч,   Іпр      Іов   Іпв'   Іпр     Іоа   Іпа '

 

де Іоч, Іов, Іоа, Іок, Іоі — індекси фізичного обсягу показників дія­льності підприємства, відповідно чистих доходів, витрат, активів, власного капіталу та інших видів ресурсів; Іпч, Іпв, Іпа, Іпк, Іпі — ін­декси прибутковості, відповідно чистих доходів, витрат, активів, власного капіталу та інших видів ресурсів.

Показники — співмножники індексної системи є факторами показника-результату, які визначають його динаміку. Отже, у межах індексної системи можна визначити роль кожного окремо­го фактора, оцінити його вплив на динаміку результату.

Прибуток є результативним показником індексної системи. Його індекс обчислюється як відношення даних поточного ХОі1 х Пі1 = 1218,5 тис. грн і минулого ХОіо • Пі0 = 1184,8 тис. грн періоду: 1218 5

Іпр =   — = 1,0284 , тобто прибуток збільшився на 2,84 %. Цей

пр 1184,8

індекс можна записати, наприклад, як добуток індексів обсягів і прибутковості чистого доходу.

І   = ХЧД • Пч0 = 37724,3 • 4,5789 = 1727,3 = 1 4578

 

£ЧД1 -Пч^ 37724,3-3, 2300 _ 1218,5

ХЧД0 -Пч0    25877,3-4, 5789 1184,8

 

0, 7054

пч   ЕЧД1 -Пч0   37724,3-4, 5789 1727,3 Іпр = Іоч-Іпч = 1,4578-0,7054 = 1,0284.

Отже, зведені індекси обсягів (Іоч) і прибутковості (Іпч) чисто­го доходу, маючи самостійне значення, водночас виконують ана­літичну функцію — оцінюють вплив відповідного фактора на динаміку фінансового результату. Ступінь впливу факторів на результат характеризують темпи приросту факторів. У розгляну­тому прикладі за рахунок збільшення обсягів чистого доходу прибуток зріс на 45,78 %, а зниження прибутковості чистого до­ходу призвело до зменшення прибутку на 29,46 %.

У межах індексної системи можна визначати також абсолют­ний вплив факторів на зміну результату.

За результатами господарювання підприємства у поточному періоді в порівнянні з минулим періодом відбулося абсолютне збільшення фінансового результату.

ДПР = £О1 • П1 - ГА) • П0 = 1218,5 - 1184,8 = 33,7 тис. грн.

На абсолютну величину зміни прибутку впливають динамічні зміни в обсягах окремих ресурсів, які брали участь в його ство­ренні та рівні їх прибутковості.

Отже, ми бачимо, що ДПП = ДПР(оі) + ДПР(пі) . Абсолютний вплив кожного фактора окремо визначається як різниця між чи­сельником і знаменником відповідного індексу. Цей розрахунок можна здійснювати за відповідними формулами.

Наприклад, якщо на зміну прибутку впливають зміни обсягу чистого доходу і його прибутковості, то вплив цих факторів роз­раховують наступним чином:

ДПП(оч) = ЦЧД1 - ЧД0) -      = ХЧД -      - ХЧД0 -

оч)

ДПР(пч) =      - Пч0) - ЧД1 = ХЧД1 - Пч1 - ХЧЧ1 - Пч0.

Згідно з даними табл. 11.2.3 абсолютні показники впливу фак­торів на зміну прибутку становлять:

ДІГР(оч) = 1727,3 - 1184,8 = 542,5

ДІГР(ПЧ) = 1218,5 - 1727,3 = -508,8

Загальний результат: 542,5 + (-508,8) = 33,7 тис. грн.

Абсолютне зменшення прибутку було спричинене спадом прибутковості чистого доходу на 1,35 коп. з кожної гривні виру­чки, або на 29,48 %. Водночас, підприємство за рахунок приросту обсягів реалізації на 11847,0 тис. грн (екстенсивний фактор) дещо покращило фінансовий результат.

Розрахунок впливу факторів за показниками окремих видів ресурсів підприємства та його прибутковості, наведених в табл. 11.2.3, здійснено в табл. 11.2.4.

Показники табл. 11.2.4 свідчать, що зростання обсягів ресур­сів, які брали участь у створенні прибутку підприємства, відбува­ється не еластично відносно фінансових результатів господарю­вання.

Відхилення прибутку в динаміці за поточним і базисним рі­внями можливо вивчити за зміною обсягів реалізованих об' єктів діяльності в асортименті (К) і прибутком з одиниці об' єктів (ПК).



(ЕК • ПК1 - ЕК • ПК0) = Е(К - К0) • ПК0 + + Е(ПП - ПК0) • К = (ЕК • ПК0 - ЕК • ПК0) + + (ЕК • ПК1 - ЕК • ПК0) = (1792,5 - 1184,8) + + (1218,5 - 1792,5) = 33,7 тис. грн

Залежність результативного показника від факторів відобра­жається у відповідних індексах:

 

 

 

 

 


 

Розглянуту закономірність ілюструє система взаємопов' яза-них індексів:

ДПР = ДПК   + ДПК (пк)

Іпр = 1,0284 = 1,5128 - 0,6798.

Таким чином, якщо перший фактор (К) збільшив прибуток на 51,28 %, або на 6077 тис. грн, то другий (ПК) — зменшив на 32,02 %, або на 574,0 тис. грн, що в цілому збільшило прибуток в динаміці на 2,84 %, або на 33,7 тис. грн.

Вплив зміни кожного з цих факторів, в свою чергу, залежить від зміни інших факторів. Так, відхилення прибутку за окремими видами об' єктів діяльності виникає внаслідок зміни цін і витрат, а від обсягів реалізації — зміни фізичного обсягу об' єктів та їх структурних зрушень в асортименті, оскільки різні види об' єктів мають різну прибутковість.

Аналіз впливу факторів на зміну прибутку в динаміці можли­во поглибити побудувавши більш складну функціональну взає­мозалежність показників з наступним застосуванням її у фактор­ному індексному аналізі на підставі методу ланцюгових під­становок.

Зупинимося на чотирьохфакторній індексній моделі, пов' яза-ній з формуванням валового прибутку, яка дає можливість визна­чити причини зміни прибутку в динаміці залежно від впливу цін, витрат, обсягів і структури реалізації.

У відповідності з прийнятими в індексній теорії правилами і сутністю досліджуваного явища, можливо побудувати наступну модель факторних індексів:

 

П0      2К0 - Ц0 - 2К0 - В1

 

хк1 -ц0 -хк1 -в1         хк1 -ц0 -хк1 -в


x

 

хк1-ц 0 - хк1-в0   (2x0- ц 0 - Ж 0 -в0

 

2к 0 - ц 0

 

де відповідно в базисному і поточному періоді: К0, К1 — обсяг реалізованої продукції в асортименті; Ц0, Ц1 — ціни на продук­цію; В0, В1 — виробнича собівартість одиниці продукції; П0, П1 — валовий прибуток.

На фінансовий результат відповідно до функціональної форми моделі взаємозв' язку впливають чотири фактори:

обсяг реалізації і-го виду продукції (робіт, послуг, товарів) у натуральних одиницях (К);

^ структура обсягів зміни реалізації продукції в асортименті (С);

^ виробнича собівартість одиниці і-го виду реалізованої про­дукції (В);

^ рівень цін за одиницю і-го виду продукції (Ц). Відповідно, модель залежності фінансового результату (ФР) від наведених факторів має наступний вигляд:

фр = £ к-(ц - в),

і=1

де п — кількість видів продукції (товарів, робіт, послуг).

Вплив структури обсягів реалізації на фінансовий результат проявляється при порівнянні його окремих інтегрованих показ­ників.


Наведені фактори можуть спричинити різний вплив на зміну суми фінансового результату підприємств за показниками дина­мічного ряду (табл. 11.2.5).

Всі фактори впливають на фінансовий результат як кожен окремо, так і сукупно. Так, сукупна дія впливу на фінансовий ре­зультат обсягів реалізованої продукції відображається в інтегро­ваних показниках зміни асортименту і структури реалізованої продукції (послуг, товарів, робіт).

Вплив фактора асортименту проявляється в установленні пев­ного набору товарів, робіт, послуг з різними цінами і собівартіс­тю. Зрозуміло, що заміна одного товару на інший (з іншим рівнем прибутковості) веде до збільшення чи зменшення загальної маси прибутку. Звичайно, підприємство намагається випускати най­більш рентабельні товари з метою максимізації прибутку. Разом з тим необхідність утримувати певну нішу на ринку обумовлює реалізацію і менш прибуткових товарів.

Дія фактора структури за своїм характером подібна до впливу асортименту. Однак у даному випадку змінюється не номенкла­тура товарів (робіт, послуг), а питома вага окремих з них у зага­льному обсязі реалізації. Збільшення питомої ваги більш прибут­кових товарів (робіт, послуг) за рахунок менш прибуткових веде до збільшення загальної маси прибутку, і навпаки. Водночас мо­жливості підприємств впливати на прибуток через даний фактор досить обмежені, оскільки структура реалізації продукції та на­дання послуг визначаються потребами ринку.

В індексній системі узагальнюючий індекс прибутку (Іп) роз­раховується як добуток факторних показників: індексу впливу зміни цін (Іц), індексу впливу зміни витрат (Ів), індексу впливу структурних зрушень в асортименті продукції (Із) та індексу об­сягів реалізації (Ік), тобто:

Іп = Іц - Ів - Із - Ік •

При цьому загальний індекс відображає відносну величину впливу всіх факторів на зміну прибутку в динаміці, а кожний факторний індекс характеризує відносну величину впливу на зміну відповідного фактора. Різниця між чисельником і знамен­ником загального індексу покаже суму зміни прибутку в дина­міці, а в кожному факторному індексі — суму впливу окремого фактора.

Пояснимо методику аналізу впливу окремих факторів на зміну валового   прибутку   на   прикладі   діяльності підприємства

(табл. 11.2.6).

Індекс динаміки валового прибутку підприємства становив:

І    Ц    108744   ,        б %

Іп =—1- =       = 1,1616, або 116,16 %,

п   П 0    93 614

тобто відбулося збільшення прибутку на 16,16 %. Абсолютна ве­личина збільшення прибутку:

ДПР = 108 744 - 93 614 = 15 130 грн.


АНАЛІЗ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ЗМІНУ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Показники

Періоди

Показники за даними минулого періоду в перерахунку на поточні обсяги і асортимент продукції

 

минулий

поточний 

 

1

2

3

4

1. Виробнича собівартість реалізованої продукції, грн в тому числі:

141 094

167 403

161 177

Столів

 

 

 

— кількість реалізованих одиниць

1000

800

800

— собівартість одиниці продукції, грн

90,25

101,76

90,25

— собівартість реалізованої продукції, грн

90250

81408

72200

Стільців

 

 

 

— кількість реалізованих одиниць

1200

2100

2100

— собівартість одиниці продукції, грн

42,37

40,95

42,37

— собівартість реалізованої продукції, грн

50 844

85 995

88 977

2. Виручка від реалізації продукції, грн, в тому числі:

234 708

276 147

262 311

Показники

Періоди

Показники за даними минулого періоду в перерахунку на поточні обсяги і асортимент продукції

 

минулий

поточний 

 

Столів

 

 

 

— кількість реалізованих одиниць

1000

800

800

— ціна реалізації одиниці продукції, грн

156,24

164,19

156,24

— виручка від реалізації продукції, грн

156 240

131352

124992

Стільців

 

 

 

— кількість реалізованих одиниць

1200

2100

2100

— ціна реалізації одиниці продукції, грн

65,39

68,95

65,39

— виручка від реалізації продукції, грн

78 468

144 795

137 319

3. Валовий прибуток

в тому числі від реалізації:

93 614

108 744

101 134

Столів

65 990

49 944

52 792

Стільців

27 624

58 800

48 342


Індекс впливу на прибуток зміни цін дорівнює:

 

276147 -167 403   108 744

            =          = 1,1458,

262311 -167403 94908

або 114,58 %, тобто за рахунок збільшення рівня цін прибуток збільшився на 14,58 %. Абсолютне збільшення прибутку за раху­нок зростання цін становить:

ДПР(ц) = 108 744 - 94 908 = 13 836 грн.

Індекс впливу на прибуток зміни витрат, пов'язаних із ство­ренням валового прибутку, дорівнює:

т    ХК1 • Ц0 - ХК1 • В1    262 311 -167 403    94 908 пп.0,

Ів =     =          =          = 0,9384 ,

ХК1 • Ц0 -ХКГВ0    262311 -161177 101134

або 93,84 %, тобто за рахунок збільшення витрат прибуток змен­шився на 6,16 %. Абсолютне зменшення прибутку за рахунок збільшення витрат становить:

АПР(В) = 94 908 -- 101 134 = -6226 грн.

Індекс впливу зміни структурних зрушень в асортименті про­дукції на прибуток дорівнює:

 

262311-161177 101134

(234708-141094)-262311 104623

234 708


: 0,9667,

 

або 96,67 %, тобто за рахунок структурних зрушень в асортимен­ті щодо реалізації менш прибуткової продукції прибуток змен­шився на 3,33 %. Абсолютне зменшення прибутку за рахунок по­гіршення структури реалізованої продукції за прибутковістю становить:

ДПР(з) = 101 134 - 104 623 = -3489 грн. 469

Індекс впливу на зміну прибутку обсягів реалізації продукції дорівнює:

 

Ік =     ^К0 ^ Ц0 =

^К0 ^ Ц0 - ^К0 ^ В0

262311

(234 708 -141094) •

234 708   104 623 лллпг = 1,1176 ,

234 708 -141094         93 614

або 111,76 %, тобто за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції прибуток збільшився на 11,76 %. Абсолютне збільшен­ня прибутку за рахунок збільшення обсягів реалізації становить:

ДПР(к) = 104 623 - 93 614 = 11 009 грн.

Таким чином, взаємозв'язок обрахованих індексів може бути представлений наступним розрахунком:

іп = 1,1458- 0,9384- 0,9667-1,1176 = 1,1616.

Проведений аналіз зміни розміру прибутку довів далеко не рі­внозначну роль окремих факторів. Внаслідок підвищення собіва­ртості продукції підприємство недоодержало відчутну суму при­бутку.

Спільний вплив усіх факторів в абсолютному виразі на зага­льну зміну прибутку становить:

Дпр = Дпр(ц) + Дпр(в) + Дпр(з) + Дпр(к) = 13 836 + (-6226) + + (-3489) +11009 = 15130 грн.

Загальне збільшення прибутку на 16,16 % відбулося за раху­нок зміни цін, внаслідок чого його величина збільшилась на 14,58 %, приросту обсягів реалізації продукції, що призвело до його збільшення на 11,76 %. Водночас, зростання виробничої со­бівартості реалізованої продукції зменшило прибуток на 6,16 % і погіршення асортименту щодо реалізації менш прибуткової про­дукції, що зменшило прибуток на 3,33 %.

Методику аналізу впливу факторів на валовий прибуток від окремого виду продукції розглянемо на прикладі реалізації столів (табл. 11.2.6).

1. Для виявлення впливу ціни на зміну валового прибутку не­обхідно відхилення ціни 7,95 грн (164,19 - 156,24) помножити на кількість  реалізованих  столів  у  поточному  періоді  (800) -

6360 грн (7,95 • 800). Це значить, що за рахунок підвищення ці­ни, порівняно з минулим періодом, одержано додатковий вало­вий прибуток в сумі — 6360 грн.

 

Для виявлення впливу собівартості на зміну валового при­бутку необхідно відхилення собівартості 11,51 грн (101,76 -

90.25) помножити на кількість реалізованих столів у поточному періоді (800) - 9208 грн (11,51 • 800). Це значить, що за рахунок збільшення виробничої собівартості, порівняно з минулим пері­одом, валовий прибуток зменшився на 9208 грн.

Щоб визначити вплив натурального обсягу реалізованих столів на зміну розміру валового прибутку, слід розмір валового прибутку, що був одержаний при реалізації одиниці продукції — у минулому періоді 65,99 грн (156,24 - 90,25) помножити на роз­мір зміни натуральних обсягів реалізації продукції (-200) -

13 198 грн (65,99 • (800 - 1000)).

Внаслідок зменшення обсягів реалізації продукції валовий прибуток зменшився на 13 198 грн.

Загалом зміна обсягу валового прибутку від вказаних факторів становить: 6360 - 9208 - 13 198 = -16 046 грн, або 49 944 -

65 990 = 16 046, тобто валовий прибуток зменшився на 16046 грн. Для побудови наочної моделі впливу факторів на формуван­ня фінансового результату від реалізації продукції можливо за­стосувати статистичні прямокутні діаграми (рис. 11.2.3, 11.2.4).

 

4-


Асортимент реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) — а, б, в, г, д

 

г

 

'І І

та СГ

■З я Ср о

 

Ю О-

°|


 

а


 

в

 

д

 

К


впіві


В


В


В

 

 

 

Ц


>к-


Ц


->к-


Ц

 

Рівні цін (Ц), витрат (В), прибутку (П) Рис. 11.2.3. Модель формування прибутку підприємства


б


Асортимент реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) — а, б, в, г, д

 

 

 

о к л

й

Й ґ

а і ю

й £ч

й

К

и

«

о ю О


 

К


 

а


 

в


г


 

д


 

ті

 

 

 

В

 

В


±гЫ-'

>К^ >1<


 

ц


-ж-

В


 

Подпись: ж-1->


 

ц


В


 

'з і  ц Зі

>|<ч>< тт №*

 

Рівні цін (Ц), витрат (В), збитку (З)

 

Рис. 11.2.4. Модель формування збитку підприємства

При побудові прямокутних діаграм встановлюють два масш­таби: один для множника, який приймають за основу, а дру­гий — для множника, який приймають за висоту. В наших мо­делях основою прямокутників є ціна, витрати, прибуток (збиток) на одиницю продукції, висотою — обсяг реалізації окремих видів продукції в натуральному виразі, площею прямо­кутників — чистий дохід (К • Ц), витрати (К • В), валовий при­буток від реалізації продукції (К • П), валовий збиток від реалі­зації продукції (К • З).

У процесі аналізу необхідно вивчити дані про використання чистого прибутку в динаміці і за структурою та з'ясувати факто­ри, що визначають розподіл прибутку (табл. 11.2.7).

Наведені дані (табл. 11.2.7) показують, що підприємство зме­ншило величину чистого прибутку в динаміці на 153,4 тис. грн, що є негативною тенденцією в умовах ринкової економіки. На виплату дивідендів було використало 28,0 % прибутку, а на здій­снення інвестиційних програм -70,4 %, тобто пріоритетним є на­прям розподілу прибутку на забезпечення сталого розвитку гос­подарської діяльності.

АНАЛІЗ РОЗПОДІЛУ ЧИСТОГО ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Показники

Періоди

Відхилення

 

минулий

поточний

+, -

%

пунктів структури

 

тис. грн

%

тис. грн

 

 

 

Поповнення:

• статутного ка­піталу

4210,0

48,3

4490,0

52,2

280,0

6,7

3,9

• додаткового капіталу

18,5

0,2

24,2

0,3

5,7

30,8

0,1

Формування ре­зервного капіталу

1215,0

13,9

950,0

11,1

-265,0

-21,8

-2,8

Виплата дивіден­дів

2500,0

28,6

2400,0

28,0

-100,0

-4,0

-0,6

Списання збитку від викупу капі­талу у власників

52,6

0,6

48,9

0,6

-3,7

-7,0

0,0

Списання непо­критих збитків

106,4

1,2

0,0

-106,4

-100,0

-1,2

Інші форми спо­живання при­бутку

97,5

1,1

86,9

1,0

-10,6

-10,9

-0,1

Нерозподілений прибуток

534,9

6,1

581,5

6,8

46,6

8,7

0,7

Разом

8734,9

100,0

8581,5

100,0

-153,4

-1,8

0,0

Водночас, розподіл чистого прибутку підприємства повинен ґрунтуватися і на дивідендній політиці. Якщо дивідендні виплати високі, то це одна з ознак того, що підприємство працює успішно і в нього вигідно вкладати фінансові ресурси, а чистий прибуток виконує соціальну функцію.

Оцінку дивідендної політики підприємства можна здійснюва­ти за величиною доходів власників від вкладеного капіталу

(табл. 11.2.8).


 

 


 

12. Балансова вартість 1 акції на:

а)         початок року (П. 11а : П. 2)

б)         кінець року (П. 11 б : П. 2)

в)         приріст (П. 126 - П. 12а)

коп.

59,328

 

коп.

81,697

 

коп.

22,369

13. Балансова вартість акцій акціонера

а)         початок року (П. 12а • П. 8)

б)         кінець року (П. 126 • П. 8)

в)         приріст (П. 136 - П. 13а)

грн

29770,79

 

грн

40995,55

 

грн

11224,76

14. Курсова вартість 1 акції

а)         початок року

б)         кінець року

в)         приріст (П. 146 - П. 14а)

коп.

86

 

коп.

98

 

коп.

12

15. Курсова вартість акцій акціонера

а)         початок року (П. 14а • П. 8)

б)         кінець року (П. 146 -П. 8)

в)         приріст (П. 156 - П. 15а)

грн

43154,80

 

грн

49176,40

 

грн

6021,60

16. Різниця між курсовою і балансовою вартістю 1 акції

а)         на початок року (П. 14а - П. 12а)

б)         на кінець року (П. 146 - П. 126)

в)         приріст

коп.

26,672

 

коп.

16,303

 

коп.

-10,369

17. Різниця між курсовою і балансовою вартістю акцій акціонера

а)         на початок року (П. 16а • П. 8)

б)         на кінець року (П. 166 • П. 8)

в)         приріст (П. 176 - П. 17а)

грн

13384,01

 

грн

8180,85

 

грн

-5203,16

18. Доход акціонера

а)         дивіденд (П. 10)

б)         приріст балансової вартості (П. ІЗв)

в)         приріст різниці між курсовою і балансовою вартістю (П. 17в)
д) всього (П. 18а +П 186 +П. 18в)

грн

5525,32

 

грн

11224,76

 

грн

-5203,16

 

грн

11546,92


Дохід, який формується власником підприємства на вкладе­ний капітал, визначається сумою нарахованих дивідендів, приро­стом балансової вартості внесків за рахунок величини реінвесто-ваного прибутку і збільшення курсової вартості власного капіталу виходячи з привабливості господарської діяльності на ринку.

Сума дивідендів залежить від величини вкладеного капіталу і частки дивідендних виплат у загальній сумі чистого прибутку. Балансова вартість внесків формується сумою власного капіталу в розрахунку на 1 грн статутного капіталу. Курсова вартість вла­сного капіталу визначається ринковою (поточною) ціною підпри­ємства.

Збільшення доходів власників забезпечується зростанням чис­того прибутку та фінансовою стійкістю підприємства.