11.1. Механізм формування і використання фінансових результатів підприємства

Господарська діяльність будь-якого підприємства пе­редбачає постійне співставлення доходів і витрат та визначення фінансового результату.

Позитивний фінансовий результат (прибуток) характеризуєть­ся перевищенням доходів над витратами, які були понесені для їх одержання, а негативний (збиток) — навпаки. Алгоритм розра­хунку фінансового результату підприємства визначається фор­мами фінансової звітності.

Прибуток — це мета, заради якої здійснює діяльність підпри­ємство. Така важлива роль прибутку зумовлена його функціями: оціночної, розподільчої, стимулюючої, соціальної.

Оціночна — характеризує ефект господарської діяльності під­приємства, а за величиною прибутку визначається його фінансо­ва стійкість та інвестиційна привабливість.

Розподільча — полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу результатів господарської діяльності підприємства для задоволення потреб держави, найманих праців­ників, власників і господарюючої системи.

Стимулююча — прибуток визначає мету діяльності підприєм­ства і є джерелом забезпечення його сталого розвитку і стійкого фінансового стану.

Соціальна — прибуток через його розподіл задовольняє різ­номанітні соціальні потреби персоналу підприємства, його влас­ників, населення на регіональному рівні та суспільства в цілому. Етична поведінка, яку очікують від власників підприємства, ві­дображає справедливий взаємозв'язок прибутку і загального доб­ра. Тому створеного прибутку повинно бути достатньо не тільки для задоволення фінансових потреб самого підприємства, а й для фінансування суспільних потреб.

На формування прибутку впливають різні фактори, які можна класифікувати таким чином:

матеріально-технічні — використання більш прогресивних і економічних основних засобів і виробничих запасів;

організаційно-управлінські — створення нових об'єктів гос­подарської діяльності та інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень;

економічні — пошук внутрішніх резервів господарської дія­льності шляхом аналітичних досліджень;

соціальні — забезпечення належних умов праці, відпочинку і підвищення кваліфікації персоналу;

екологічні — виробництво екологічно чистої продукції та застосування безвідходних технологій;

ринково-маркетингові — формування попиту покупців;

господарсько-правові — формування державою довгостро­кової (стратегічної) і поточної (тактичної) економічної і соціаль­ної політики, спрямованої на реалізацію та оптимальне узго­дження інтересів суб' єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому;

адміністративні — організація державного управління під­приємницькою діяльністю суб' єктів господарювання через дер­жавне замовлення, ліцензування, патентування і квотування, сер­тифікацію та стандартизацію, застосування нормативів та лімітів, регулювання цін і тарифів, створення інвестиційних, податкових та інших пільг, надання дотацій, компенсацій та субсидій.

Всі фактори, що визначають величину прибутку матеріалізу­ються через збільшення обсягів реалізації об' єктів діяльності підприємства (ОР) і цін (Ц), зменшення виробничої собівартості (ВС), оптимізацію структури (СТ) і асортименту продукції (АП), адміністративних витрат (АВ) і витрат на збут (ВЗ). Схематично це можна подати таким чином: ціни (Ц) — max;

виробнича собівартість (ВС) — min та/або ВС:Ц — min; асортимент (АП) — max; структура асортименту (СТ) — opt;

адміністративні витрати (АВ) і витрати на збут (ВЗ) — opt та/або АВ : Ц — min, ВЗ : Ц — min;

(Ц - ВС) — max та/або за умови, що збільшення ціни відбува­ється більшими темпами, ніж виробничої собівартості, тобто з оди­ниці продукції підприємство одержує максимум прибутку (ПО);

(ОР • ПО) — max та/або за умови, що збільшення одного з показників буде відбуватися більшими темпами, ніж іншого, при зростанні кінцевого результату — прибутку.

Формування прибутку за факторами (Ц-ВС) —» max і (OP х ПО) — max є стратегічним завданням підприємства. При цьому може бути декілька напрямів цієї стратегії:

•S перший — передбачає, що реалізація товару відбувається за максимально можливими цінами при мінімальних обсягах;

S другий — протилежний першому, коли ціни визначаються мінімальними, а обсяг реалізації при цьому максимально зростає;

•S третій — золота середина, ціни і обсяги реалізації форму­ються між максимальною і мінімальною величинами при забез­печенні максимального прибутку.

Одержання прибутку забезпечується умовами беззбиткової ді­яльності підприємства, при якій споживча вартість (чистий дохід) об'єкта господарювання:

S збільшується, а витрати на його створення зменшуються;

S збільшується, а витрати на його створення не змінюються;

S збільшується більшими темпами, ніж витрати на його ство-

рення;

^ не змінюється, а витрати на його створення зменшуються; ^ зменшуються меншими темпами, ніж витрати на його ство­рення.

У процесі фінансового аналізу використовують різні показни­ки фінансових результатів, які формуються за фінансовою звітні­стю (рис. 11.1.1—11.1.5).

1. Валовий прибуток

 

Чистий дохід від реалізації: • продукції

товарів • робіт

послуг

Виробнича собівартість реалізованих: • готової продукції

наданих послуг

виконаних робіт Купівельна вартість товарів

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати Наднормативні виробничі витрати

*

 

Чистий дохід


Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

 

(+) J


 

 

Валовий прибуток (збиток)

 

Рис. 11.1.1. Формування валового прибутку підприємства


2. Фінансові результати від операційної діяльності

Валовий прибуток (збиток)

 

Інші операційні доходи


Інші витрати операційної діяльності

 


 

Витрати на збут

 

3. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування

 

Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток, збиток)

 

К+)


 

Доходи


Витрати

 

Подпись: Доходи від участі в капіталі щодо:
•	інвестицій в асоційовані підприємства
•	спільної діяльності
•	інвестицій в дочірні під¬приємства

Втрати від участі в капіталі щодо:

інвестицій в асоційовані підприємства

спільної діяльності

інвестицій в дочірні під­приємства

 

Інші фінансові доходи:

дивіденди одержані

відсотки одержані

інші доходи від фінансо­вих операцій

 

Інші доходи від:

реалізації фінансових ін­вестицій

реалізації необоротних активів

реалізації майнових ком­плексів

неопераційної курсової різниці

безоплатно одержаних активів

іншої звичайної діяльності

Фінансові витрати

відсотки за кредит

інші фінансові витрати

 

Інші витрати

собівартість реалізованих фінансових інвестицій

собівартість реалізованих необоротних активів

собівартість реалізованих майнових комплексів

втрати від неопераційних курсових різниць

уцінка необоротних акти­вів і фінансових інвестицій

списання необоротних активів

інші витрати звичайної діяльності

 

 

 

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування

 

Рис. 11.1.3. Формування фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування

 


Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток, збиток)

 

Рис. 11.1.4. Формування фінансових результатів від звичайної діяльності

 

5. Чистий прибуток (збиток)

 

Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток, збиток)

 

 

 

Надзвичайні доходи щодо:

відшкодування збитків від над­звичайної діяльності

інших надзвичайних подій

Надзвичайні витрати щодо:

стихійного лиха техногенних катастроф і ава­рій

інших надзвичайних подій

 

 

(-)


Податок з надзвичайного прибутку

 

Рис. 11.1.5. Формування чистого прибутку (збитку) підприємства

Крім визначених показників фінансових результатів за звітні­стю, інформаційні ресурси обліку на кожному підприємстві до­зволяють аналізувати дані про результати: фінансових операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій (рис. 11.1.6— 11.1.8).

 

Чистий прибуток (збиток)

 

Доходи від участі в капіталі щодо: інвестицій   в асоційовані підприємства

спільної діяльності інвестицій в дочірні під­приємства

Втрати від участі в капіталі щодо:

інвестицій в асоційовані підприємства

спільної діяльності

інвестицій в дочірні під­приємства

 

 

 

Інші фінансові доходи: дивіденди одержані відсотки одержані • інші доходи від фінансо­вих операцій

Фінансові витрати

відсотки за кредит

інші фінансові витрати

 

 

 

Результат від фінансових операцій (прибуток, збиток)

 

Рис. 11.1.6. Формування результатів діяльності від фінансових операцій

 

Інші доходи від:        Інші витрати:

• реалізації фінансових ін- • собівартість реалізованих фінансових інве-

вестицій         стицій.

реалізації необоротних ак-   • собівартість реалізованих необоротних ак-
тивів   тивів.

реалізації майнових ком-     • собівартість реалізованих майнових ком-
плексів           плексів.

неопераційної курсової рі-   • втрати від неопераційних курсових різ-
зниці   ниць.

безоплатно одержаних ак-   • уцінка необоротних активів і фінансових
тивів   інвестицій.

іншої звичайної діяльності   • списання необоротних активів.

• інші витрати звичайної діяльності.

Рис. 11.1.7. Формування результатів від іншої звичайної діяльності

 

Результат іншої звичайної діяльності (прибуток, збиток)

Надзвичайні доходи щодо:

•           відшкодування     збитків від надзвичайної діяльності

•           інших надзвичайних подій

 

Надзвичайні витрати щодо:

•           стихійного лиха

•           техногенних катастроф та аварій

•           інших надзвичайних подій

м (+)

 

и (-)

Результат надзвичайних подій (прибуток, збиток)

Рис. 11.1.8. Формування результатів від надзвичайних подій

Для порівняння фінансових результатів і рентабельності віт­чизняних і зарубіжних показників наведемо алгоритми їх розра­хунку.

ЕВІТ (Earnings Before Interest and Taxes) — операційний прибуток до вирахування витрат (процентів) із залучення фінан­сових ресурсів і податків:

ЕВІТ = ЧП + ПЗ + П,

де ЧП — чистий прибуток;

ПЗ — витрати (проценти) із залучення коштів; П — податки.

EBITDA (Earnings Before Interest, Taxes, Depreciation, and Amortization) — прибуток до вирахування витрат із залучення фінансових ресурсів (проценти), податків і амортизації (А):

EBITDA = ЧП + ПЗ + П + А = ЕВІТ + А.

EBIAT (Earnings Before Interest After Tax) — прибуток до вирахування витрат із залучення фінансових ресурсів:

EBIAT = ЧП + ПЗ.

NOPAT (Net Operating Profit After Tax) — чистий прибуток:

NOPAT = ЧП.

ROA (Return On Assets) — відношення прибутку EBIAT до середньорічної вартості активів (СА):

EBIAT   ЧП + ПЗ

ROA =            =          .

CA СА

RONA (Return On Net Assets) — відношення чистого прибу­тку до середньорічної вартості чистих активів (СЧА), як суми се­редньорічної вартості власного капіталу і середньорічної суми залучених кредитів банку (СКБ):

чп      чп NOPAT

RONA =         =          =          .

сча   свк + скб сча

ROE (Return On Equity) — відношення чистого прибутку до середньорічної вартості статутного капіталу (ССК):

 

ROE = — = -nopat.

сск сск

ROS (Return On Sales; Net Profit Margin) — відношення прибутку (валового, чистого, ЕВІТ) до чистого доходу (ЧД):

 

ROS = —. чд

EVA (Economic Value Added) — створена вартість підпри­ємства за рік, як різниця вартості підприємства на кінець (ВПК) і на початок (ВПП) року або, відповідно, різниця між власним ка­піталом (ВКК і ВКП), скоригована на коефіцієнт ринкової варто­сті підприємства, виходячи з його інвестиційної привабливос­ті (КІП):

EVA = впк - впп = (вкк - вкп) • кіп

Таким чином, зарубіжний інвестор в процесі фінансового ана­лізу прибутковості підприємства вивчає і оцінює його діяльність за показниками:

чистий прибуток;

чистий прибуток з нарахованими процентами при залученні кредитів;

чистий прибуток з податками;

чистий прибуток з амортизацією;

чистий прибуток з амортизацією, податками та нараховани­ми процентами при залученні кредитів;

вартість підприємства та її приріст в динаміці;

відношення прибутку до активів, власного капіталу, статут­ного капіталу і чистого доходу.

Ефективність функціонування підприємства залежить не лише від обсягу створеного прибутку, а й від напрямів його розподілу.

Для підвищення ефективності господарської діяльності дуже ва­жливо, щоб при розподілі було досягнуто оптимальності в задо­воленні інтересів держави, підприємства, найманих працівників і власників.

Держава зацікавлена одержати якомога більше прибутку до бюджету з метою задоволення потреб всіх громадян. Спе­ціалісти виконавчих органів управління підприємства праг­нуть спрямувати більшу суму прибутку на приріст активів з метою забезпечення сталого розвитку господарюючої систе­ми. Персонал підприємства зацікавлений у збільшенні оплати праці, що зменшує чистий прибуток і відповідно обсяги інве­стиційно-інноваційної діяльності. Власники повинні забезпе­чити свої потреби щодо одержання дивідендів і розвитку під­приємства.

Проте якщо держава буде формувати податкові надходження до бюджету через збільшення податкового навантаження, то це не буде стимулювати розвиток інвестиційно-інноваційної діяль­ності і, відповідно, відбудеться зменшення податків. Те саме мо­же статися, якщо всю суму прибутку використати на виплату ди­відендів. У цьому разі не буде здійснюватися інвестиційно-інноваційна діяльність, і в перспективі скоротиться виробнича потужність підприємства, зменшиться ефективність господарю­вання та погіршиться фінансовий стан. Водночас, зменшення ди­відендних виплат призводить до зниження інвестиційної приваб­ливості господарюючої системи. Тому на кожному підприємстві має бути знайдено найбільш оптимальний варіант розподілу при­бутку (рис. 11.1.9).

Чистий прибуток використовують відповідно до установчих документів підприємства і прийнятих рішень власників. За його рахунок інвестують виробничий розвиток, виплачують дивіденди власникам, створюють резерви, покривають збитки. Розподіляю­чи чистий прибуток, необхідно домагатися оптимізації пропорцій між його капіталізованою і спожитою сумами з метою забезпе­чення:

а)         необхідного обсягу інвестицій для розвитку підприємства,
формування власного капіталу та зростання балансової і ринкової
вартості внесків власників;

б)         необхідної величини прибутковості на інвестований капітал
власникам підприємства.

 

 

 

І


І

 

Капіталізована частина прибутку

Спожита частина прибутку

 

 

 

Поповнення статутного капіталу


Дивіденди

 

 

 

Поповнення пайового капіталу

Покриття збитку минулих періодів

 

 

 

Поповнення додаткового капіталу

 

Формування резервного капіталу

 

Списання збитку від викупу капіталу у власників

 

 

 

Нерозподілений прибуток

Інші форми споживання прибутку

 

 

Рис. 11.1.9. Загальна схема розподілу чистого прибутку підприємства

Дивідендну політику визначають методи формування фонду дивідендів (рис. 11.1.10) і форма їх виплати (рис. 11.1.11).

 

Методи визначення фонду дивідендів

 

І


І

 

 

 

Подпись: постійного коефіцієнта


Подпись: розміру II приросту II коефіцієн дивідендів II дивідендів II виплатпостійного стійкого залишковий II    розміру    II приросту


постійної та змінної частин

 

 

 

Відносно формування:

маси дивіденду (принцип «чистого залишку»)

вільного нерозподіленого прибутку у абсолютній величині

 

на відповідний відсоток

 

 

Рис. 11.1.10. Методи визначення фонду дивідендів на підприємстві

 

Форми виплати дивідендів
            1         

грошова    і     і   негрошова   і      і змішана

 

акціями


натуральні виплати

 

 

за номінальною вартістю —\—    раніше випущеними

за курсовою вартістю           і           нового випуску

 

Рис. 11.1.11. Основні форми виплати дивідендів

Джерелами виплати дивідендів можуть бути чистий прибуток звітного періоду, нерозподілений прибуток минулих років і резе­рвний капітал, якщо підприємство одержить недостатню суму прибутку.