8.3. Оцінка фінансової стійкості підприємства за рівнем безпеки господарської діяльності

 

Господарську діяльність потрібно організувати так, щоб окупити всі витрати, та ще й отримати певний прибуток. Кажуть, людина багатіє не великими доходами, а розумними ви­тратами. Це добре видно із формули розрахунку розміру опера­ційного прибутку (ОП), де з чистого доходу (ЧД) вираховуються операційні витрати (ОВ): виробнича собівартість реалізованої продукції, що створює чистий дохід (СР), адміністративні витра­ти (АВ) та витрати на збут (ВЗ), тобто для забезпечення розвитку підприємницької діяльності і її фінансової стійкості необхідно, щоб ЧД > СР + АВ + ВЗ.

Вищенаведені економічні показники виконують в цілому ті самі функції, що й національні рахунки для оцінки стану еконо­міки держави. Оцінка доходів і витрат здійснюється за економіч­ними системами, які формуються суб'єктами господарювання (ЄДРПОУ), та їх можливими групуваннями за регіонами (КОА-ТУУ), видами економічної діяльності (КВЕД) й іншими класифі­каційними ознаками. Без таких розрахунків економічна політика ґрунтувалася б на припущеннях.

Основна мета аналізу показників витрат і доходів є оцінка і моделювання оптимального співвідношення між споживчою вар­тістю (чистим доходом) об' єкта господарювання і витратами на його формування.

Фінансова стійкість забезпечується умовами беззбиткової дія­льності, при якій споживча вартість (чистий дохід) об'єкта гос­подарювання:

^ збільшується, а витрати на його створення зменшуються; ^ збільшується, а витрати на його створення не змінюються; ^ збільшується швидшими темпами, ніж витрати на його створення;

^ не змінюється, а витрати на його створення зменшуються; ^ зменшується повільнішими темпами, ніж витрати на його створення.

Одна з найскладніших проблем керування співвідношенням між витратами і чистим доходом це: оцінити фактичний їх рі­вень, передбачити майбутнє, віднайти ефективні рішення в умо­вах невизначеності. Інструментом мінімізації невизначеності слу­гує прогнозування, а прогнозом називають спробу визначити (передбачити) стан якогось явища чи процесу в майбутньому, тобто можливі наслідки управлінських рішень.

У процесі фінансового аналізу безпеки господарської діяльно­сті необхідно обчислювати й аналізувати наступні показники:

^ валовий прибуток (збиток);

^ валову і операційну прибутковість чистого доходу; ^ рівноважний обсяг операційної діяльності (точку беззбит­ковості);

^ рівень безпеки операційної діяльності;

^ обсяг операційної діяльності, що забезпечує цільову прибу­тковість;

^ коефіцієнт операційної залежності (еластичності), який дає змогу оцінювати залежність операційного прибутку від динаміки чистого доходу і структури витрат за функціональним зв' язком.

Фінансовий аналіз співвідношення витрати — чистий дохід — прибуток здійснюється на таких передумовах:

^ натуральні показники обсягів виробництва (ОВі) і реалізації (ОПі) (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) за періоди ча­су, що досліджуються, збігаються, тобто ОВі = ОПі;

^ витрати поділяються на змінні (ЗВ = СР) і постійні (ПВ = АВ + ВЗ). Тобто, за показниками звітності виробнича собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням всіх загальновиробничих витрат — це змінні ви­трати, а постійні витрати — це адміністративні витрати і ви­трати на збут;

^ змінні витрати пропорційні обсягу господарської діяльнос­ті, а постійні залежать лише від періоду часу;

ціна на продукцію (товари, роботи, послуги) характеризу­ється середньою величиною за звітний період.

Основним показником, який характеризує ефективність гос­подарювання виробничих структурних підрозділів підприємства, є валовий прибуток (ВП). Валовий прибуток, який можна назвати джерелом покриття постійних витрат і формування операційного прибутку, обчислюється за формулою:

ВП = ЧД - СР (ЗВ), або ВП = £ ОР • ЦР -£ ОР • ВС,

І = 1    1 = 1

де ОР — обсяг реалізації (продажу) об' єктів господарської діяль­ності за асортиментом в натуральному виразі; ЦР — ціна реалі­зації одиниці продукції (товарів, робіт, послуг); ВС — виробнича собівартість одиниці продукції (товарів, робіт, послуг).

Валовий прибуток визначається за сукупністю показників, які пов' язані індексними і балансовими моделями. Отже, валовий прибуток дорівнює постійним витратам (ПВ) і операційному прибутку (ОП), тобто прибутку від продажу продукції (товарів, робіт, послуг):

ВП = ПВ + ОП, де ПВ = АВ + ВЗ.

Відповідно, операційний прибуток є різницею ОП = ВП - ПВ. Коли постійні витрати прямують до нуля — ПВ — 0, операцій­ний прибуток прямує до валового прибутку — ОП — ВП. Ці за­кономірності цінні при вивченні впливу динаміки обсягу прода­жу на операційний прибуток. Коли змінюється обсяг продажу, постійні витрати залишаються на попередньому рівні, тому опе­раційний прибуток змінюється на величину валового прибутку.

Нарощування валового прибутку можливе за рахунок поліп­шення використання ресурсів безпосередньо у виробничих стру­ктурних підрозділах підприємств, тобто зменшення їх рівня на 1 грн чистого доходу.

Ефективність господарювання економічних систем зручно ана­лізувати за допомогою відносних показників інтенсивності: вало­вої (ПВчд) і операційної (ПОчд) прибутковості чистого доходу:

ПВчд = ВП : ЧД;       ПОчд = ОП : ЧД.

Валова прибутковість характеризує ефективність роботи стру­ктурних підрозділів підприємств за центрами витрат і відповіда­льності, де відбувається формування змінних витрат. Показник дає змогу визначити, скільки копійок валового прибутку надхо­дить підприємству з 1 грн чистого доходу. Прибутковість чисто­го доходу за операційним прибутком свідчить про ефективність використання ресурсів у процесі виробництва, управління і збуту.

Ключовою проблемою підприємств України є збільшення операційного прибутку шляхом приросту чистого доходу при оп-тимізації рівня постійних витрат та нарощуванні обсягів реаліза­ції об' єктів діяльності за наявних змінних витрат.

Дослідження сценарію господарювання за цінами і змінними витратами на одиницю продукції (товарів, робіт, послуг) певного звітного періоду свідчить, що валова прибутковість чистого до­ходу — величина постійна. Тому приріст (зменшення) операцій­ного прибутку можна моделювати за алгоритмом:

АОП = АЧД • ПВчд.

Операційна діяльність щодо продажу продукції (товарів, по­слуг, робіт) вважається врівноваженою, коли чистий дохід від їх продажу дорівнює операційним витратам (ЧД = СР + АД + ВЗ). Цей обсяг продукції ще називають точкою беззбитковості. Зазна­чений обсяг реалізації — точка беззбитковості — розмежовує сфери збиткової і прибуткової діяльності.

Через наявність постійних витрат (ПВ = АВ + ВЗ) реалізація продукції до певного її обсягу (точки беззбитковості Об) є збит­кова, оскільки операційні витрати (СР + АВ + ВЗ) > ЧД. Зі зрос­танням обсягу продажу за умови, що змінні витрати на одиницю продукції менші за ціну, тобто ЗВ < Ц, збитки зменшуються, і в точці беззбитковості вони дорівнюють нулю. Якщо економічна система досягла точки беззбитковості, тобто її чистий дохід зрів­нявся з обсягом постійних та змінних витрат, то продукування кожної додаткової одиниці продукції до споживача забезпечува­тиме підприємству операційний прибуток в обсязі її валового прибутку.

Беззбитковий обсяг реалізації може визначатися у натураль­ному і грошовому виразах. Натуральний вираз найбільш прийня­тний для монономенклатурної діяльності. При багатономенкла-турній діяльності виникає проблема розподілу постійних витрат між реалізацією окремих об' єктів господарювання. За інформа­ційними ресурсами звітності можна визначити загальний обсяг беззбиткової діяльності у грошовому виразі, тобто в обсязі чис­того доходу. У точці беззбитковості чистий дохід визначається за розрахунком: ЧДб = ПВ : ПВчд, а постійні витрати (ПВ) покрива­ються валовим прибутком.

На основі беззбиткового обсягу реалізації визначається рівень безпеки операційної діяльності підприємства. Критерієм такої безпеки є рівень перевищення беззбиткового обсягу реалізації над фактичним обсягом реалізованої продукції. Коефіцієнт без­пеки операційної діяльності (Кб) за показниками звітності обчис­люється так:

Кб = (ЧД - ЧДб) : ЧД.

Коефіцієнт безпеки операційної діяльності можна вважати мі­рою операційного ризику. Чим він більший, тим безпечніша си­туація з огляду на можливість прибуткової діяльності. З його зростанням зменшується ризик зниження обсягу реалізації до то­чки рівноваги, і навпаки — при його зниженні такий ризик зростає.

Прибуток підприємств залежить від їх операційної активності, яка виражається передусім обсягом продажу продукції. Якщо йдеться про динаміку активності, тобто темп її зміни, то на вели­чину прибутку істотно впливає ще структура витрат, а саме їх поділ на змінні та постійні.

Під час фінансового аналізу залежності прибутку від опера­ційної активності з' ясовується два питання:

^ який обсяг реалізації забезпечує цільовий прибуток підпри­ємства;

^ як реагує величина прибутку на зміну обсягу реалізації.

Цільовим у даному випадку називається прибуток, який під­приємство хотіло б одержати в певному періоді виходячи зі своїх стратегічних завдань. Тому виникає питання, скільки треба про­давати продукції за певних цін і рівня витрат, щоб забезпечити такий прибуток. Обсяг чистого доходу за даними звітності можна обчислити за наступними формулами:

якщо визначена цільова сума прибутку, необхідна для роз­витку економічної системи:

ЧДц = ЧДб + (ОПц : ПВчд),

де ЧДц — обсяг продукції, який необхідно реалізувати, щоб за­безпечити цільовий прибуток; ОПц — цільовий операційний прибуток;

якщо необхідно забезпечити певний нормативний рівень прибутковості чистого доходу:

ЧДц = ЧД + (ОП - ЧД • РЧДн) : (-ПВчд + РЧДн),

де РЧДн — нормативний рівень прибутковості чистого доходу.

Наведені формули функціональних залежностей дають змогу за показниками звітності визначати цільові обсяги чистого дохо­ду для формування нормативної суми прибутку або рівня прибу­тковості.

Щодо відносної реакції прибутку на зміну обсягу чистого до­ходу, то цей аспект аналізу ще називають операційною залежніс­тю. Вона визначається за допомогою такого показника, як емпі­ричний коефіцієнт еластичності щодо співвідношення взаємо-пов' язаних показників: операційного прибутку (ОП) і чистого

доходу (ЧД).

Коефіцієнт еластичності співвідношення операційного прибу­тку і чистого доходу (КЕП) характеризує приріст прибутку на одиницю приросту обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто:

КЕП = Топ : Тчд,

де Топ — темп приросту операційного прибутку, процентів; Тчд — темп приросту обсягу реалізації, процентів. Отже, Топ і Тчд визначаються відповідно:

Топ = АОП : ОП;      Тчд = АЧД : ЧД

Величина КЕП — показує, на скільки відсотків зміниться прибуток при зміні обсягу реалізації продукції (операційної акти­вності) на 1 %, тобто АОП = АЧД • КЕП.

Аналогічні розрахунки щодо оцінки безпеки господарської ді­яльності можна зробити в цілому за сукупністю всіх витрат і до­ходів підприємства. Продемонструємо вище викладене на конк­ретному прикладі показників, що формують фінансові результати діяльності підприємства.

Загальний чистий дохід підприємства визначається таким чином:

ЧДп = ЧДо.д. + ЧДі.о. + ЧДф.д. + ЧДі.д. + ЧДп.п + ЧДап.

де ЧДп — чистий дохід (надходження чистих грошових потоків) підприємства від господарської діяльності (операційної, фінансо­вої, інвестиційної) та надзвичайних подій за досліджуваний пері­од; ЧДо.д. — чистий дохід від основної операційної діяльності (реалізації товарів, готової продукції, робіт, послуг); ЧДіо. — чи­стий дохід від іншої операційної діяльності (реалізації виробни­чих запасів, оренда активів); ЧДф.д. — чистий дохід від фінансо­вої діяльності; ЧДі.д. — чистий дохід від інвестиційної діяльності; ЧДн.п. — чистий дохід від надзвичайних подій; ЧДп.п — чистий дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності.

Алгоритм розрахунку ЧДп за звітом про фінансові результати визначається сумою рядків 035; 060; 110; 120; 130; 185; 200. Всі складові чистого доходу підприємства залежать від двох факторів:

^ обсягу реалізації (КР) об'єктів діяльності (надходжень); ціни (Ц) за одиницю реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг та інших об'єктів, які формують грошові потоки.

ЧДп =ЕКР • Ц

Загальні витрати підприємства визначаються наступним чином:

ВВп = СРо.д. + ОВі.о. + АВ + ВЗ + ВВф.д. + ВВіЛ + ВВнЛ. + ППгд.

де ВВп — витрати підприємства, що призводять до зменшення активів, або до збільшення зобов' язань, крім пов' язаних з форму­ванням капітальних інвестицій, за досліджуваний період; СРо.д. — собівартість реалізованих об' єктів основної операційної діяльно­сті (товарів, готової продукції, робіт, послуг); О.Віо. — собівар­тість об' єктів іншої операційної діяльності (виробничих запасів); АВ — адміністративні витрати; ВЗ — витрати на збут; ВВф.д. — витрати від фінансової діяльності; ВВі.д. — витрати від інвести­ційної діяльності; ВВн.п. — витрати від надзвичайних подій; ГШгд. — податок на прибуток підприємства від господарської ді­яльності.

Алгоритм розрахунку ВВп за звітом про фінансові результати визначається сумою рядків 040; 070; 080; 090; 140; 150; 160; 180;

205; 210.

Окремі складові витрат підприємства залежать від двох фак­торів:

^ обсягу реалізації (КР) об'єктів діяльності;

^ собівартості (СВ) одиниці реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг та інших об' єктів діяльності, які формують грошові потоки.

ВВп = £ КР • СВ .

Відображені у звітності витрати підприємства можна поділити

 

на


змінні (ЗВп) та постійні (ПВп).

 

ЗВп = СРо.д. + ОВ  .+ ВВфЛ + ВВ іД.+ ВВап. + ППг.д. ПВп = АВ + ВЗ ;     ЗПп = ВВп - ПВп

Алгоритми розрахунку ЗВп і ПВп визначаються сумою рядків, відповідно (040; 090; 140; 150; 160; 180; 205; 210) та (070; 080).

Для обґрунтування рівня економічної безпеки підприємства визначають розрахункові показники:

Валовий прибуток підприємства (ВПп), грн

ВПп = ЧДп - ЗВп; ВПп = АВ + ВЗ + ЧПп; ВПп = ПВп + ЧПп,

де ЧПп — чистий прибуток підприємства.

Чистий прибуток підприємства визначається як різниця між ЧПп і ВВп. ЧП = ЧДп - ВВп. Якщо ВВп більші ніж ЧПп — госпо­дарська діяльність збиткова. ЧЗп = ВВп - ЧДп.

Валову прибутковість (рентабельність) чистого доходу (ПВчд), коп. ПВчд = ВПп : ЧДп. Показник свідчить, скільки прино­сить підприємству валового прибутку (ВПп) 1 грн одержаного чистого доходу (ЧДп).

Витратомісткість чистого доходу за змінними витратами (ВМчд), коп. ВМчд ЗВчд : ЧДп. Показник виражає величину змін­них витрат (ЗВп), що здійснює підприємство для одержання 1 грн чистого доходу (ЧДп).

Чистий дохід підприємства, який забезпечує беззбиткову господарську діяльність (ЧДб), грн ЧДб = ПВп : ПВчд. Показник виражає який обсяг чистого доходу забезпечує підприємству без­збитковий рівень господарської діяльності.

Змінні витрати підприємства, які забезпечують беззбиткову господарську діяльність (ЗВб), грн ЗВб = ЧДб • ВМчд. При такому показнику обсягу змінних витрат забезпечується підприємству беззбитковий рівень господарської діяльності.

Перевірка достовірності розрахунку показників ЧДб і ЗВб (то­чка беззбитковості) здійснюється таким чином:

ЧДб - ЗВб - ПВп = 0 (нуль); ЗВб + АВ + ВЗ = ЧДб

Рівень (коефіцієнт) економічної безпеки (фінансової стійко­сті) господарської діяльності підприємства (Кб), процентів.

Кб = (ЧДп - ЧДб) : ЧДп • 100.

Показує на скільки відсотків (разів) чистий дохід (фактичний, плановий) від господарської діяльності підприємства більший (менший) чистого доходу, який забезпечує його беззбиткову дія­льність.

Приклад розрахунку показників, які характеризують рівень економічної безпеки господарської діяльності, наведено в табл. 8.3.1. і рис. 8.3.1.


АНАЛІЗ І ОЦІНКА РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Чистий дохід

Витрати

показники

рядок за звітністю

сума, тис. грн

показники

рядок за звітністю

сума, тис. грн

Показники діяльності підприємства за звітом про фінансові результати

ЧДо.„.

035

151121,5

СРо.д.

040

124782,4

ЧД,о.

060

15123,0

ОВі.о.

090

13453,6

ЧДф.„.

120

15,5

АВ

070

3994,1

ЧД,„.

110, 130

36,2

ВЗ

080

5257,5

ЧДпп

185

ВВф.д.

140

393,3

ЧДн.„.

200

ВВІ.д.

150, 160

204,0

 

 

 

ВВн.п.

205

 

 

 

ППг.д.

180,210

5651,2

Разом (ЧД„)

X

166296,2

Разом (ВВп)

X

153736,1

Чистий прибуток підприємства 12560,1 тис. грн (166296,2 - 153736,1)

 

Розрахункові показники

Найменування

Алгоритм розрахунку

Розрахунок

Величина показника

Постійні витрати (ПВ„)

АВ+ВЗ

3994,1 +5257,5

9251,6 тис. грн

Змінні витрати (ЗВ„)

вв„-ПВ„

153736,1 -9251,6

144484,5 тис. грн

Валовий прибуток (ВП„)

ПВП + ЧПп

9251,6 + 12560,1

21811,7 тис. грн

Валова прибутковість чистого доходу (ПВЧД)

ВПП : ЧДп

21811,7 166296,2

0,131 грн (13,1коп.)

Витратомісткість чистого доходу за змінними витратами (ВМВД)

ЗВП:ЧДП

144484,5 166296,2

0,869 грн (86,9 коп.)

Чистий дохід, який забезпечує беззбиткову діяльність (ЧДб)

ПВ„:ПВЧД

9251,6 0,131

70622,9 тис. грн

Змінні витрати, які забезпечують беззбиткову діяльність (ЗВб)

ЧДв-ВМ^

70622,9 • 0,869

61371,3 тис. грн

Рівень (коефіцієнт) економічної безпеки дія­льності підприємства (Кб)

чдп-чд6

ЧДп

166296,2-70622,9 166296,2

0,575 (57,5 %)



Графічне зображення аналітичних розрахунків для оцінки рів­ня економічної безпеки господарської діяльності підприємства показано на рис. 8.3.1.

Прибуткова діяльність підприємства характеризується сцена­рієм: ЧДп = ВВп + ЧПп, а збиткова ВВп = ЧДп + ЧЗп, де ЧЗп — чи­стий збиток підприємства, який не дозволяє покрити підприємст­ву певну суму витрат. При цьому на підприємстві виникає забор­гованість з виплати оплати праці, сплати податків, за розрахун­ками з постачальниками, припиняється інвестиційна діяльність.

Якщо витратомісткість чистого доходу підприємства за його змінними витратами (ЗВп : ЧДп) менша 1,0 то підприємство фор­мує валовий прибуток, дотримується прибуткового сценарію розвитку і, за умови одержання фактичного чистого збитку, має можливість, збільшивши обсяги господарювання, забезпечити його беззбитковість. Водночас, якщо витратомісткість чистого доходу підприємства за його змінними витратами (ЗВп : ЧДп) бі­льша 1,0, то підприємство позбавлене можливості формувати ва­ловий прибуток, має збитковий сценарій розвитку і за умови не-досягнення   показника   витратомісткості   чистого   доходу за змінними витратами величини менше 1,0 стає банкрутом. При цьому підприємство потребує обов'язкової системи антикризово-го управління, як щодо формування витрат, особливо змінних, так і у створенні доходу.

В процесі аналізу підприємство може бути оцінене за одним з трьох можливих сценаріїв фінансової стійкості:

а)         ЗВп : ЧДп < 1,0 при чистому прибутку (табл. 8.3.1 і
рис. 8.3.1);

б)         ЗВп : ЧДп < 1,0 при чистому збитку;

в)         ЗВп : ЧДп > 1,0 при чистому збитку.

Для обґрунтування цих сценаріїв розвитку використаємо дані табл. 8.3.2

Таблиця 8.3.2

Максимізація прибутку за сценарієм «а» можлива при певно­му поєднанні змін всіх факторів: цін, обсягів реалізації, виробни­чої собівартості і постійних витрат щодо їх зменшення і збіль­шення за умови не збільшення показника «витратомісткість чистого доходу».

Підприємство, що розвивається за сценарієм «б», може лікві­дувати збитковість не змінюючи показника «витратомісткість чи­стого доходу», але за умови приросту виручки, виходячи із кіль­кісних обсягів реалізації. Якщо ринок збуту об'єктів діяльності підприємства за фактичним асортиментом обмежений, необхідно зменшувати змінні і постійні витрати на створення 1 грн чистого доходу, поліпшувати структуру продукції, здійснювати пошук покупців з більш ефективними ціновими пропозиціями.

Збитковим підприємствам, які здійснюють господарську дія­льність за сценарієм «в», насамперед необхідно мінімізувати до­пустиму величину змінних витрат на створення 1 грн чистого до­ходу. За допомогою аналізу при заданій величині витратоміст-кості чистого доходу обґрунтовують критичні рівні:

а)         цін на об' єкти господарської діяльності;

б)         цін на ресурси для виробництва готової продукції, надання
послуг і виконання робіт;

в)         витрат окремих видів ресурсів на одиницю об' єктів госпо-
дарської діяльності;

г)         структури ресурсів на виробництво;

д)         асортименту об' єктів господарської діяльності.

В основі цих розрахунків лежить модель формування валового прибутку, що враховує взаємозв' язок: витрати — чистий дохід — прибуток.

Якщо граничний чистий дохід підприємства більший від ви­трат, які забезпечують його створення, то дальше зростання обся­гів реалізації збільшує загальну суму валового прибутку і навпа­ки. Отже, для максимізації валового прибутку підприємство має збільшувати обсяги реалізації до того часу, поки граничний дохід вищий за граничні витрати, і припинити розширення господарсь­кої діяльності як тільки граничні витрати почнуть перевершувати граничний дохід. За дотримання цієї умови для збільшення чис­того прибутку необхідно мінімізувати постійні витрати на 1 грн чистого доходу.

На основі проведених розрахунків максимізації чистого дохо­ду, валового і чистого прибутку та мінімізації змінних і постій­них витрат вибирають один з варіантів управлінських рішень.