8.1. Поняття фінансової стійкості підприємства

 

Одним з напрямів оцінки фінансового стану підприєм­ства є визначення його фінансової стійкості, тобто рівня забезпе­ченості потреб господарської діяльності фінансовими ресурсами щодо їх наявності, розміщення і використання. Стійкість еконо­міки підприємства залежить від результатів його операційної, фі­нансової та інвестиційної діяльності за умови досягнення стабі­льного перевищення доходів над витратами, вільного маневру­вання грошовими коштами та економічного зростання.

Підприємство як відкрита система, що характеризується від­повідними складом, структурою і взаємозв'язками елементів у господарській діяльності, з однієї сторони виступає як боржник, залучаючи активи кредиторів, з іншої — як кредитор, надаючи свої активи для господарської діяльності покупців своєї продук­ції — дебіторів.

Виходячи з цього, існує тісна залежність фінансової стійкості підприємства від рівня кредиторської і дебіторської заборговано­сті, що робить вразливим фінансову стійкість господарюючих систем від зовнішніх факторів, на які не завжди можуть впливати внутрішні органи управління.

Запорукою виживання підприємства є ефективне використан­ня фінансових ресурсів, під яким розуміють відношення резуль­тату до витрат на його одержання, а збільшення цього відношен­ня свідчить про підвищення ефективності господарської діяль­ності. Ефективність є основою нагромадження суб'єктами госпо­дарювання національного багатства.

Фінансова стійкість забезпечується рівновагою між можливим обсягом формування власного капіталу (ФВК) та необхідним об­сягом його споживання (СВК), тобто ФВК = СВК. Така фінансо­ва рівновага досягається оптимізацією співвідношення між част­ками створеного власного капіталу, що капіталізується, забезпе­чує резервні ресурси для стійкої діяльності і спрямовується на споживання власникам. Приріст активів за рахунок власного ка­піталу призводить до зростання ринкової вартості підприємства, що означає підвищення фінансової стійкості. Постійне одержан­ня прибутку дає змогу забезпечити підприємству в необхідній мірі формування власного капіталу підприємства.

Ефективна господарська діяльність підприємства неможлива без постійного використання залучених фінансових ресурсів. Це дозволяє суттєво збільшити обсяг господарської діяльності, за­безпечити більш ефективне використання власного капіталу, а в кінцевому підсумку — підвищити ринкову вартість підприємства.

Максимальна прибутковість фінансових ресурсів, розміщених в активах підприємства, може бути забезпечена за рахунок міні­мізації їх вартості в розрахунку на результативні показники гос­подарської діяльності (чистий дохід, додана вартість, прибуток), оптимізації структури, виходячи із власних і залучених джерел формування та залучення елементів, які створюють найбільш ви­сокий рівень прибутку. Для цього забезпечується формування наступних пропорцій:

1       Фінансові ресурси —min .

1.         ;           > min — прибуток — max

Результативні показники — max

-           .           Залучені .

2.         Фінансові ресурси —           > opt — прибуток — max

Власні

Витрати на формування фінансових ресурсів —

3.         Фінансові ресурси

— min — прибуток — max

Для оцінки фінансових ресурсів з метою забезпечення макси­мального прибутку і фінансової стійкості підприємства їх систе­матизують і вивчають за окремими класифікаційними ознаками (табл. 8.1.1).

Основною складовою фінансової стабільності є потенційна стійкість підприємства щодо нарощування обсягів об'єктів діяль­ності і забезпечення фінансової рівноваги на новому, більш висо­кому рівні. Виконання такого завдання потребує інвестиційно-інноваційної моделі господарювання, метою якого є одержання ефекту інтенсивним шляхом, що забезпечує дедалі раціональне використання ресурсів.


Отже, фінансова стійкість передбачає, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок гро­шових потоків від господарювання, а одержаний чистий прибу­ток забезпечити самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел фінансових ресурсів, які викори­стані для формування активів.