7.1. Поняття ліквідності і платоспроможності підприємства

 

Всі активи підприємства можна представити у вигляді «інвестицій», що забезпечують підприємницьку діяльність та фо­рмування об'єктів «платіжних засобів», що використовуються для здійснення процесу реалізації і розрахунків за поточними зо­бов'язаннями. Перші потребують постійного відтворення, приро­сту в динаміці і ефективного використання, останні — повинні забезпечити надійний зв' язок між першими і джерелами фінансо­вих ресурсів. Платіжні засоби — це активи, що можуть бути ви­користані підприємством для здійснення розрахунків за платіж­ними зобов' язаннями. Платіжні зобов' язання — це борги під­приємства за реалізовані йому активи, надані послуги, виконані роботи та визначені до сплати вимоги.

Сутність економічних категорій «ліквідність» і «платоспро­можність» обумовлюється тим, що перша передбачає спромож­ність поточних активів підприємства, визначених об' єктами пла­тіжних засобів, перетворюватись в грошову форму або безпосе­редньо бути майном для виконання всіх необхідних розрахунків у міру настання їх строку, а друга — здатність господарюючої системи вчасно і повністю виконувати свої зобов' язання.

Виходячи з цих визначень, ліквідність поточних активів не га­рантує підприємству платоспроможність, а лише забезпечує рі­вень її якості щодо потреб розрахунків. Ліквідність платіжних за­собів характеризує як поточний стан розрахунків підприємства, так і перспективний. При цьому, підприємство може бути на пев­ний момент часу платоспроможним, але втратити її в майбутньо­му, і навпаки. Водночас, на рівень ліквідності можна впливати управлінськими рішеннями, поліпшувати шляхом ефективного розміщення фінансових ресурсів в активах і при цьому підвищу­вати величину платоспроможності.

Кожна з цих категорій має свій якісний і кількісний вимір, який може бути оцінений через конкретні показники та їх вели­чини. Якщо ліквідність — це спроможність окремих активів, як об'єктів можливих платіжних засобів, перетворюватись в гроші, або самостійно брати участь в розрахунках, то рівень ліквідності визначають показники структури розміщення фінансових ресур­сів за якісними видами активів відповідно до їх ліквідності. За об' єктами активів це можуть бути грошові кошти, дебіторська заборгованість і товарні запаси.

З іншого боку, оцінка платоспроможності здійснюється за по­казниками, які характеризують наявність окремих видів активів, визначених об' єктами платіжних засобів, в розрахунку на поточ­ні зобов' язання підприємства.

Платоспроможність є відносним показником інтенсивності, який визначається шляхом відношення двох різнойменних вели­чин. За чисельник цього відношення береться величина явища (показник вартості об'єктів платіжних засобів), ступінь поши­рення якого вивчається, а у знаменнику — величина того середо­вища (поточних зобов' язань), в якому розвивається (поширюєть­ся) це явище. Платоспроможність, як відносна величина інтен­сивності, яка показує, скільки одиниць платіжних засобів припа­дає на одиницю поточних зобов' язань, є іменованим показником.

Форма вираження платоспроможності залежить від кількісно­го співвідношення порівнюваних величин. У тих випадках, коли порівнювана величина є більшою від бази порівняння, плато­спроможність може бути виражена або у коефіцієнтній, або у відсотковій формі. Якщо порівнювана величина є меншою від ба­зи порівняння, платоспроможність доцільніше виражати у відсо­тках.

Показник платоспроможності підприємства, як ділення мож­ливих платіжних активів (об' єктів) на його зобов' язання перед кредиторами, показує, скільки є активів на оплату кожної гривні боргів.

Формою вираження показників є відсоток і грошовий вимір­ник. Наприклад, рівень загальної платоспроможності підприємс­тва складає 80 %, тобто за рахунок платіжних засобів (активів, визначених для здійснення розрахунків) підприємство має змогу оплатити 80 % своїх боргів, 80 коп. в розрахунку на 1 грн зо­бов' язань. Якщо рівень загальної платоспроможності становить 185 %, то це означає, що підприємство на кожну гривню своїх зобов'язань перед кредиторами має 1,85 грн платіжних об'єктів, які знаходяться в його активах.

При розрахунку показників ліквідності і платоспроможності слід вияснити, які з активів можна перетворити на гроші і скільки їх можна одержати. При цьому необхідно врахувати наступне:

виробничі запаси, як ресурси, що забезпечують процес гос­подарської діяльності, не можуть одночасно бути об'єктами оплати зобов'язань підприємства;

вартість готової продукції та тварин на вирощуванні в бала­нсі відображається за виробничою собівартістю, що значно зме­ншує розрахунковий рівень платіжних засобів (активів) у частині можливого одержання доходів при їх реалізації. Щодо балансової вартості тварин на вирощуванні, то її можна враховувати у складі платіжних засобів сільськогосподарських підприємств із розра­хунку частки поточної товарної продукції за нормативами техно­логічного процесу відгодівлі (за нашими дослідженнями в межах 10 % загальної суми);

балансова вартість товарів не відображає величину доходів стосовно можливого одержання націнки в процесі їх продажу.

Наприклад, якщо за балансом підприємства вартість готової продукції становить 980 тис. грн, співвідношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до собі­вартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) як 1,27 : 1,00 (90 264 : 70 810), а собівартості реалізованої продукції з урахуванням прибутку від операційної діяльності до собіварто­сті реалізованої продукції як 1,19 : 1,00 [(70 810 + 13 413) : : 70 810], то вартість готової продукції для оцінки платоспромо­жності можливо максимально визначити в сумі 1245 тис. грн (980 х х 1,27), а мінімально — 1166 тис. грн (980 • 1,19).

Найбільш песимістичний показник платоспроможності буде за умови виключення виробничих запасів з об' єктів платіжних засобів та врахування вірогідності величини доходу, який можна одержати при реалізації товарних запасів і оплаті дебіторської заборгованості.