6.2. Аналіз структури і динаміки грошових потоків

 

Аналіз руху грошових коштів підприємства почи­нається з вивчення динаміки надходжень, видатків і форму­вання чистого грошового потоку. Це дає змогу розкрити і охарактеризувати тенденції розвитку обсягів господарської діяльності в цілому і за окремими об' єктами щодо доходів, витрат та фінансових результатів, а також їх збалансованості в часі.

Паралельно оцінюють динамічні зміни показників у просторі за джерелами грошових потоків. Зокрема, це можуть бути окремі постачальники, покупці, податкові платежі, витрати на соціальні потреби, види оплати праці, банківські установи, сегменти ринку, структурні підрозділи.

Структурний аналіз грошових потоків забезпечує їх вивчен­ня за:

видами господарської діяльності (операційної, інвестицій­ної, фінансової та від надзвичайних подій), що дасть змогу уста­новити частку кожного виду діяльності у формуванні грошового потоку;

об' єктами діяльності (товари, продукція, роботи, послуги, інші активи), що дозволить визначити важливість кожного об' єкта діяльності як в окремих видах, так і в цілому в господар­ській діяльності підприємства;

структурними підрозділами, що покаже внесок кожного під­розділу у формування грошових потоків;

джерелами надходження, що дає можливість визначити час­тку кожного з них у формуванні загального грошового потоку. Особливу увагу звертають на співвідношення формування коштів за рахунок власних і залучених джерел;

напрямами використання, що визначає основних корис­тувачів грошових коштів. Розглядається на скільки змінили­ся за рахунок витрат коштів окремі види активів підприємст­ва, що забезпечують приріст його ринкової вартості та за якими напрямами використовувалися залучені грошові кошти.

Результати аналізу структури і динаміки грошових коштів служать базою для проведеного факторного аналізу формування грошових потоків.

Для вивчення змін за динамікою і структурою грошових пото­ків використовують складові прямого і непрямого методів їх роз­рахунку.

Аналіз порівняння в динаміці і структурі грошових потоків щодо їх надходження і видатків за елементами непрямого методу розрахунку можна подати у вигляді табл. 6.2.1.



 

• доходів майбутніх періодів

1.9. Грошові кошти від операційної діяльності

16103,8

23566,1

7462,3

1.10. Сплачені • відсотки

-493

-393,3

99,7

• податки на прибуток

^1707,6

-5651,2

-943,6

1.11. Чистий рух коштів до надзвичайних подій

10903,2

17521,6

6618,4

1.12. Рух коштів від надзвичайних подій

1,7

2,1

0,4

1.13. Чистий рух коштів від операційної діяльності

10904,9

17523,7

6618,8

2. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

2.1. Реалізація:

• фінансових інвестицій

50,4

17,2

-33,2

• необоротних активів

170,1

211,9

41,8

• майнових комплексів

2.2. Отримані: • відсотки

14,1

15,5

1,4

• дивіденди

72,6

59,4

-13,2

• інші надходження

2.3. Придбання:

 

• фінансових інвестицій

-194,5

-290,2

-95,7

• необоротних активів

-11567,2

-18202,9

-6635,7

• майнових комплексів

2.4. Інші платежі

2.5. Чистий рух коштів до надзвичайних подій

-11454,5

-18189,1

-6734,6

Показники

Періоди

Зміна величини показника

 

минулий

поточний 

 

1

2

3

4

2.6. Рух коштів від надзвичайних подій

-4,9

-5,1

-0,2

2.7. Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності

-11459,4

-18194,2

-6734,8

3. Рух коштів у результаті фінансової діяльності

3.1. Надходження власного капіталу

3.2. Отримані позики

1386,7

1947,5

560,8

3.3. Інші надходження

3.4. Погашення позик

-936,1

-1025,6

-89,5

3.5. Сплачені дивіденди

3.6. Інші платежі

3.7. Чистий рух коштів до надзвичайних подій

450,6

921,9

471,3

3.8. Рух коштів від надзвичайних подій

-1,9

-5,6

-3,7

3.9. Чистий рух коштів від фінансової діяльності

448,7

916,3

467,6

3.10. Чистий рух коштів за період

-105,8

245,8

351,6

3.11. Залишок коштів на початок періоду

247,3

143,6

-103,7

3.12. Вплив зміни валютних ресурсів на залишок коштів

2,1

6,4

4,3

3.13. Залишок коштів на кінець періоду

143,6

395,8

252,2

 

 

 

 

 


Результати аналізу (табл. 6.2.1) показують, що у поточному періоді прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за­безпечив підприємству чистий грошовий потік на суму 14232,7 тис. грн, це більше, ніж у минулому періоді на 790,2 тис. грн, або на 5,9 %. З чистим доходом у поточному періоді підприємству на дійшли кошти амортизаційних відрахувань на суму 5506,0 тис. грн.

У цілому зростання чистого грошового потоку від операційної діяльності відбулося на 6618,8 тис. грн, або 60,7 %, що пов' язано зі значним збільшенням поточних зобов'язань (на 10765,1 тис. грн), які не формують видатків коштів на збільшення залишків оборотних активів (на 6057,1 тис. грн) і виплат з податку на при­буток (на 943,6 тис. грн), що відповідним чином вплинуло на зростання негативного грошового потоку.

На підприємстві у поточному періоді значно активізувалася інвестиційна діяльність. Так, обсяг інвестиційних вкладень збі­льшився на 6731,4 тис. грн (95,7 + 6635,7), тобто на 57,2 %. Порі­вняння обсягів та структури вкладень в різні форми інвестування свідчить, що пріоритетним напрямом залишаються реальні інвес­тиції (98,4 %), які забезпечують нарощування виробничого поте­нціалу підприємства.

Фінансова діяльність підприємства забезпечує йому чис­тий грошовий потік за рахунок приросту отриманих позик. Збільшення позик може бути як позитивною, так і негатив­ною тенденцією залежно від характеру обраної підприємст­вом стратегії розвитку. Отримавши позикові кошти під мен­ший відсоток, ніж рентабельність активів, можна розширити обсяги господарювання, підвищити прибутковість власного капіталу.

Залучення позикових коштів в оборот підприємства — норма­льне явище, що сприяє ефективності господарської діяльності за умови, якщо кошти інвестуються в прибуткові об' єкти та своєча­сно повертаються. В іншому випадку може виникнути простро­чена заборгованість, що призводить до виплати штрафів, засто­сування санкцій і одержання збитків.

Приклад аналізу руху та структури грошових коштів за дже­релами надходження і витрачання при прямому методі їх визна­чення наведено в таблиці 6.2.2.

За даними таблиці 6.2.2 можна зробити висновок, що у поточ­ному періоді порівняно з минулим періодом відбулося значне зростання надходження грошових коштів (на 24976,9 тис. грн, або 17,4 %).



 

Витрачено   грошових коштів, всього:

143520,8

100,0

168141,8

100,0

24621,0

17,2

0,0

оплата за придбані запаси, роботи, послуги

115961,0

80,8

130950,3

77,9

14988,5

12,9

 

оплата за придбані необоро­тні активи

7632,4

5,3

13611,7

8,1

5979,3

78,3

2,8

виплати персоналу з оплаті праці

9277,5

6,5

10030,7

6,0

753,2

8,1

-0,5

аванси, видані постачальни­кам

162,3

0,1

159,6

0,1

-2,7

-1,7

0,0

податкові платежі

5007,6

3,5

6421,2

3,8

1413,6

28,2

0,3

фінансові інвестиції

80,5

0,1

92,4

0,1

11,9

14,8

0,0

сплачені відсотки

493,0

0,3

393,3

0,2

-99,7

-20,2

-0,1

сплачені позики

936,1

0,7

125,6

0,1

-810,5

-86,6

-0,6

інші платежі

178,4

0,1

261,6

0,2

83,2

46,6

0,1

Чисті грошові кошти

-103,7

X

252,2

X

355,9

X

X

Залишок грошових коштів на кінець періоду

143,6

X

395,8

X

252,2

1,8 р.

X


Це зумовлено зростанням надходжень від реалізації продукції (на 23710,6 тис. грн, або 18,6 %), виробничих запасів і необорот­них активів (на 670,0 тис. грн, або 4,6 %) та отриманням кредитів (на 560,8 тис. грн, або на 40,4 %). Одночасно збільшилось витра­чання грошових коштів (на 24621,0 тис. грн, або 17,2 %) через зростання обсягів придбання запасів та необоротних активів (від­повідно на 1762,1 тис. грн або 14,7 % і 5979,3 тис. грн, або 78,3 %) та сплату позик (на 1089,5 тис. грн або в 1,2 раза). Слід відзначити підвищення виплат персоналу (на 753,2 тис. грн, або 8,1 %). Перевищення надходження над витрачаннями грошових коштів викликало збільшення їх залишку на кінець поточного періоду порівняно з його початком на 252,2 тис. грн, тобто у 1,8 раза. Не можна однозначно відповісти, чи є така тенденція пози­тивною: за наявності кредиторської заборгованості значний за­лишок грошових коштів свідчить про неефективне управління фінансовими ресурсами. Зокрема, це підтверджують зміни у структурі витрачання грошових коштів: зменшилась частка опла­ти придбаних запасів, робіт, послуг (на 2,9 пункта структури). Збільшення виплат може бути зумовлено зростанням їх матеріа­льного заохочення. За структурою надходжень можна відмітити зменшення частки надходжень від покупців за реалізовані об'єкти підприємницької діяльності (0,9 пункти), що свідчить про скорочення рівня фінансових ресурсів у складі дебіторської заборгованості. Також постає питання доцільності отримання по­зик і кредитів з огляду на такий значний залишок грошових кош­тів на кінець поточного періоду.

Чисті грошові кошти від діяльності підприємства визначають як різницю між надходженнями і здійсненими платежами. Збіль­шення чистих грошових коштів у поточному періоді на 355,9 тис. грн свідчить про ефективну політику підприємства щодо форму­вання доходів з одиниці витрат.

Аналіз грошових потоків за джерелами прямого способу роз­рахунку у розрізі окремих видів діяльності на прикладі поточного періоду (дані табл. 6.2.2) розглянемо в табл. 6.2.3.

За даними табл. 6.2.3 можна зробити висновок, що найбільша сума грошових коштів була отримана в результаті операційної діяльності (165974,3 тис. грн) і, зокрема, від покупців продукції (товарів, робіт, послуг) — 151121,5 тис. грн (91,1 %). Основними складовими витрат коштів у процесі операційної діяльності є придбання запасів, робіт, послуг (130950,3 тис. грн або 88,7 %), та виплати доходів персоналу підприємства (10030,7 тис. грн або

6,8 %).



 

Показники

Грошовий потік

 

всього

у т. ч. за видами діяльності

 

сума

питома вага, %

операційна

інвестиційна

фінансова

 

 

 

сума

питома вага, %

сума

питома вага, %

сума

питома вага, %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Витрачено грошових ко­штів, всього:

168141,8

100,0

147559,3

100,0

18295,3

100,0

2287,2

100,0—

оплата за придбані за­паси, роботи, послуги

130950,3

77,9

130950,3

88,7

оплата за придбані не­оборотні активи

18202,9

10,8

18202,9

99,5

виплати персоналу з оплати праці

10030,7

6,0

10030,7

6,8

аванси, видані поста­чальникам

159,6

0,1

159,6

0,1

податкові платежі

6025,4

3,6

6025,4

4,1

фінансові інвестиції

92,4

0,1

92,2

0,5

сплачені відсотки

393,3

0,2

393,3

0,3

сплачені позики

2025,6

ІД

 

2025,6

88,6

інші платежі

261,6

0,2

261,6

11,4

Чисті грошові кошти

252,2

X

18415,0

X

-18279,8

X

117,0

X

Залишок грошових кош­тів на кінець періоду

395,8

X


В табл. 6.2.3 окремо згруповано надходження і видатки пов'я­зані з інвестиційною і фінансовою діяльністю. Сума надхо­джень від інвестиційної діяльності була незначна, а витрати в ос­новному пов' язані з придбанням необоротних активів. В процесі фінансової діяльності підприємства одержувало і сплачувало по­зики при забезпеченні чистого грошового потоку в сумі 117,0 тис. грн.

На зміну позитивного і негативного грошових потоків, щодо їх збільшення та зменшення, впливає кількісний і ціновий факто­ри. Величину позитивного грошового потоку за окремими елеме­нтами можна показати як добуток обсягу і ціни реалізованих об' єктів діяльності підприємства.


Аналіз зміни валового грошового потоку при продажу об' єктів діяльності підприємства здійснимо на прикладі реаліза­ції верстатів (табл. 6.2.4).

Позитивний валовий грошовий потік від продажу верстатів формується як добуток кількості проданих верстатів та ціни.

Для виміру впливу на грошовий потік окремих факторів за­стосуємо інтегральний метод з наступними алгоритмами розра­хунку:

ПГПм = Км • Цм; ПГПп = Кп • Цп;          

АПГП = ПГПп - ПГПм = АПГПк + АПГПц; АК = Кп - Км; АЦ = Цп - Цм; АПГПк = 0,5АК (Цм + Цп);

АПГПц = 0,5ДЦ (Км + Кп);

АПГПк = 0,5-(-4) • (30 000 + 34 800) = -129 600 грн.

АПГПц = 0,5-4800 • (150 + 156) = 758 400 грн.

АПГП = 5428,8 - 4800,0 = 758,4 - 129,6 = 628,8 тис. грн.

Отже, зміна суми позитивного грошового потоку від реаліза­ції верстатів була зумовлена зменшенням обсягів продажу (-129,6 тис. грн) і збільшенням ціни (758,4 тис. грн).


Розрахунок впливу показників — факторів на валовий негати­вний грошовий потік розглянемо на прикладі придбання матеріа­льних цінностей у постачальників (табл. 6.2.5).

Величина негативного грошового потоку залежить від кілько­сті придбаних ресурсів та їх цін.

У нашому прикладі (табл. 6.2.5) кількість придбаного металу у поточному періоді збільшилась на 10,8 т., що за цінами минулого періоду збільшило негативний грошовий потік на 51,1 тис. грн. Вплив другого фактора — зміни ціни — також можна визначити як добуток різниці в цінах, що склалися у поточному і минулому періодах, на кількість придбаного металу у поточному періоді 206 • 91,5 = 18,8 тис. грн, тобто на цю суму збільшився негатив­ний грошовий потік підприємства.

Загальна сума впливу двох факторів — зміни кількості при­дбаного металу і ціни збільшила негативний грошовий потік на 69,9 тис. грн (51,1 + 18,8).

Отже, зміна розміру негативного грошового потоку на підпри­ємстві була зумовлена головним чином за рахунок збільшення кількості придбаного металу.