4.3. Аналіз ефективності використання запасів

 

Подальшим кроком аналізу оборотних активів, які без­посередньо беруть участь у створенні елементів фінансових ре­сурсів за доданою вартістю підприємства, має бути оцінка поточ­ної ефективності використання виробничих запасів, одержаних послуг і виконаних робіт для здійснення операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності через матеріальні витрати та об' єкти діяльності підприємства (готова продукція, товари, роботи, послуги). За інформаційними ресурсами звітності для оцінки ефективності матеріальних витрат можна досліджувати показники: матеріаловіддача; матеріаломісткість витрат при здій­сненні операційної діяльності та формуванні чистого доходу; ко­ординація матеріальних та прирівняних до них витрат і елементів доданої вартості у операційних витратах (оплата праці, відраху­вання на соціальні заходи, амортизація, податки); матеріальне за­вантаження створених фінансових ресурсів за елементами дода­ної вартості та еластичності динаміки матеріальних витрат відносно їх впливу на формування чистого доходу і фінансових ресурсів господарюючих суб' єктів.

Матеріаловіддача (МВ) — характеризує рівень одержаного чистого доходу (ЧД) на 1 грн вартості використаних матеріаль­них цінностей, одержаних послуг і виконаних робіт для потреб операційної діяльності (ВМ):

МВ = ЧД : ВМ.

Матеріаломісткість чистого доходу (ММЧ) — це обернений до матеріаловіддачі показник, який показує скільки матеріальних і прирівняних до них витрат припадає на кожну гривню створе­ного ними чистого доходу:

ММч = ВМ : ЧД.

Збільшення матеріаловіддачі та зменшення матеріало­місткості чистого доходу характеризують поліпшення ефектив­ності господарської діяльності.

Матеріаломісткість операційних витрат (ММв) — відобра­жає величину матеріальних витрат (ВМ), як окремого елемента в загальній сумі витрат операційної діяльності (ОВ):

ММв = ВМ : ОВ.

Коефіцієнт координації матеріальних та прирівняних до них витрат і елементів доданої вартості в операційних витратах (МВк). Показник відображає співвідношення (пропорцію) вартос­ті використаних матеріальних і прирівняних до них цінностей з доданою вартістю в операційних витратах за сумою оплати праці (ОП), відрахувань на соціальні заходи (СЗ), амортизаційних від­рахувань (А) та податків (ПД), і характеризує матеріальне заван­таження діяльності підприємства:

МВк = ВМ : (ОП + СЗ + А + ПД).

Коефіцієнт матеріального завантаження створених фінансо­вих ресурсів за елементами доданої вартості (МЗд) показує рі­вень матеріальних і прирівняних до них витрат на 1 грн створеної доданої вартості підприємством:

МЗд = ВМ : ДВ; ДВ = ОП + СЗ + А + ЧП + ПД,

де ДВ — додана вартість; ЧП — чистий прибуток.

Коефіцієнт еластичності матеріальних та прирівняних до них витрат відносно чистого доходу (МЕч) показує, як впливає їх зміна величиною в 1 грн (1 %) на обсяги реалізації продукції (то­варів, робіт, послуг):

МЕч = ДЧД : ДВМ = Тчд : Твм, Тчд = ДЧД : ЧД; Твм = ДВМ : ВМ,

де Тчд і Твм — відповідно темп приросту чистого доходу і матері­альних та прирівняних до них витрат.

Коефіцієнт еластичності матеріальних та прирівняних до них витрат відносно доданої вартості (МЕд) показує, як впливає їх зміна величиною в 1 грн (1 %) на обсяги доданої вартості:

МЕд = ДДВ : ДВМ = Тдв : Твм; Тдв = ДДВ : ДВ,

де Тдв — темп приросту доданої вартості.

Рівень ефективності формування поточних матеріальних та прирівняних до них витрат операційної діяльності підприємства показано в табл. 4.3.1.


Таблиця 4.3.1

Дані табл. 4.3.1 засвідчують про низький рівень матеріаловід-дачі в діяльності підприємства і відповідно негативний рівень показників матеріаломісткості, співвідношення матеріальних ви­трат і доданої вартості операційної діяльності, коефіцієнта елас­тичності матеріальних витрат відносно доданої вартості.

Виходячи із результатів аналітичного дослідження, головним ресурсом ефективного функціонування системи господарювання мають стати інноваційні матеріалозберігаючі моделі розвитку економіки.

Аналіз також показав, що чистий дохід зростав більшими те­мпами, ніж матеріальні витрати, а в оцінці доданої вартості у по­точному періоді відбувалися негативні зворотні тенденції.

В цілому у поточному періоді на підприємстві при збільшенні матеріальних витрат на 1 грн чистий дохід зростав на 1,470 грн, а додана вартість на 88,9 коп.

Ефективність використання об'єктів діяльності (товарів) під­приємства для задоволення потреб покупців визначається через формування в процесі реалізації показників: собівартості, чисто­го доходу і валового прибутку.

Валовий прибуток (ВП) формується величиною коштів, яка залишається підприємству після покриття за рахунок чистого до­ходу (ЧД) витрат виробничої собівартості (ВС):

ВП = ЧД - ВС.

Валовий прибуток є джерелом покриття адміністративних витрат (АВ), витрат на збут (ВЗ), витрат на утримання невиро­бничої сфери підприємства (ВН), збитків від інвестиційної (ЗІ) та фінансової (ЗФ) діяльності і надзвичайних подій (ЗН), пла­тежів з податку на прибуток (ПП) і формування чистого при­бутку (ЧП):

ВП - АВ - ВЗ - ВН - ЗФ - ЗІ - ЗН - ПП -- ЧП.

Виходячи з цього, за кожним об' єктом діяльності підприємст­ва можливо розрахувати відносні величини:

ВПО   очЧОД очВСО

1)         > max;       2)   > min;        3)   > min;

ЧОД    ВПО ЧОД

„ч ЧОД           сч ВПО           _ ВСО

4)         > max;        5)  > max;       6)   > min,

ВСО    ВСО ВПО

де ВПО, ЧОД і ВСО — відповідно, валовий прибуток, чистий до­хід і виробнича собівартість за реалізованими об' єктами діяльно­сті підприємства.

Перший показник, валова прибутковість чистого доходу, по­казує, скільки валового прибутку формує кожна гривня, одержа­на від реалізації об' єкта діяльності підприємства. Другий — скі­льки необхідно чистого доходу, одержаного від реалізації об' єкта діяльності підприємства, щоб створити гривню валового прибут­ку. Третій — які витрати виробництва несе підприємство, щоб одержати одну гривню від реалізації об' єкта діяльності підпри­ємства. Четвертий — скільки чистого доходу створюється об' єк-том діяльності підприємства на гривню виробничих витрат. П' ятий — валова прибутковість витрат виробничої собівартості, скільки валового прибутку формує кожна гривня вартості ресур­сів, вкладених у виробництво об' єктів діяльності підприємства.

 

Шостий — скільки необхідно витратити ресурсів для виробницт­ва об'єкта діяльності підприємства, щоб одержати одну гривню валового прибутку.

Одержані значення показників можна порівняти:

у часі (за одним об' єктом) і визначити напрям та інтенсив­ність зміни;

у просторі (між об'єктами) та визначити ефективність ви­трат щодо окремих об' єктів діяльності підприємств;

з еталонним (нормативним, стандартним, оптимальним) зна­ченням показника та визначити ефективність процесу господа­рювання;

у просторі за одним об' єктом (між підприємствами) та ви­значити рівень привабливості суб' єктів господарювання щодо окремих об' єктів діяльності.

За здійсненими розрахунками роблять узагальнення результа­тів аналізу і вироблення заходів коригування, спрямованих на підвищення ефективності формування собівартості, ціни і вало­вого прибутку за об' єктами діяльності підприємства.