4.1. Економічна сутність оборотних активів підприємства

 

В процесі господарської діяльності оборотні активи безперервно і послідовно змінюються. Грошова форма активів підприємства перетворюється в матеріальну (виробничі запаси), яка при здійсненні технологічного процесу господарської діяль­ності матеріалізується у готову продукцію або товар для покуп­ців, які відповідно реалізуються, суб' єкт господарювання через систему розрахунків отримує виручку і відшкодовує (повністю, частково) витрачені виробничі запаси та інші спожиті ресурси й формує фінансовий результат (рис. 4.1.1).

Оборотні активи підприємства в кожний момент господарсь­кої діяльності одночасно перебувають в усіх стадіях кругообігу. В той час, коли одна частина оборотних активів надходить у ви­робництво у вигляді виробничих запасів, інша частина активів формується як результат виробництва у вигляді готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг), а третя частина реалізується покупцям і перетворюється через розрахунки в грошові кошти. Одночасне знаходження оборотних активів на всіх стадіях забез­печує безперервний процес господарської діяльності і безпере­бійну роботу підприємства.

Розмір залишків запасів, які утворюються кожною їх складовою частиною, має бути оптимальним при забезпеченні безперервної, безперебійної і ритмічної роботи підприємства, у відповідності з йо­го бізнес-планом. За відповідності складу, структури й наявності за­пасів, визначеному технологічному процесу і обсягам господарської діяльності підприємство отримує максимальний прибуток.

Заниження розміру майна у запасах підприємства може ство­рити перебої у господарській діяльності, призвести до зменшення її обсягів та невиконання договорів з покупцями і відповідно по­

 

 


гіршення фінансового результату. Надлишок запасів призводить до відволікання ресурсів з господарської діяльності, послаблення режиму економії, додаткових витрат на їх зберігання, природних втрат, псування, використання не за призначенням і, відповідно, погіршення фінансового результату.

Необхідний (оптимальний) розмір залишків запасів за окре­мими видами майна для забезпечення найбільш ефективної гос­подарської діяльності визначається шляхом їх нормування (роз­рахунку нормативу).

Отримана загальна сума нормативу залишків виробничих за­пасів використовується для оцінки їх фактичної наявності на під­приємстві (надлишок, заниження) та прийняття рішень щодо лік­відації наднормативних запасів або поповнення оптимального до залишків рівня.

Надлишок чи заниження фактичної наявності запасів на під­приємстві визначається шляхом порівняння даних їх залишків за обліком (інвентаризацією) з розрахованим нормативом.

Надлишок оборотних активів створюється у разі перевищення їх фактичних розмірів над нормативними, необхідними для задо­волення постійних потреб виробництва в ресурсах.

 

Фактична наявність



Норматив залишку

Надлишок

 

 

Заниження оборотних активів означає перевищення їх норма­тиву над фактичною наявністю, що може бути з вини самого під­приємства, постачальників, у результаті зміни умов господарю­вання та через надзвичайні події.

 

Фактична

наявність



Норматив залишку

Заниження

 

 

Кожне підприємство повинно контролювати рівень залишків оборотних активів з метою можливого зниження витрат на утри­мання залучених фінансових ресурсів, необхідних для їх форму­вання та зберігання і захисту в процесі господарської діяльності.

Невиправданий надлишок, а також значне заниження запасів створюють ланцюг негативних явищ, що призводить до усклад­нень господарської діяльності та погіршення фінансових резуль­татів господарювання.

Але при цьому необхідно вирішити: чи можливо зменшити витрати так, щоб це не відбилося негативно на доходах підпри­ємства; чи можливо скорочення витрат перетворити у збільшення чистого прибутку; чи не нанесуть короткострокові скорочення витрат непоправної шкоди.

Оборотні активи, що знаходяться в залишках, весь час попов­нюються і використовуються, а їх вартість на звітні періоди відо­бражається в балансі підприємства.

ЗОАп + Пзп - Взп = ЗОАк,

де ЗОАп і ЗОАк — залишки оборотних активів за балансом під­приємства, відповідно, на початок і кінець звітного періоду; Пзп і Взп — відповідно, поповнення і використання залишків оборот­них активів за звітний період.

Рух оборотних активів має наступне призначення: • використання виробничих запасів, що формує матеріальні витрати (МВ).

МВ = КВ • ОЦ,

де КВ і ОЦ — відповідно, кількість і облікова ціна використаних виробничих запасів у процесі здійснення господарської діяльності.

Формування матеріальних витрат відбувається на рахунках бухгалтерського обліку (рис. 4.1.2).

 

Матеріальні витрати

 

т


 

 

Управлін­ня підпри­ємством

 

92 «Адмі-ністратив-ні витра­ти»

 

Збутова діяльність

 

93

«Витрати на збут»


 

Соціальна діяльність

 

Капітальні вкладення

 

А

94 15 «Інші ви-   II «Капітальні трати опе- інвестиції» раційної ді­яльності»

 

Рахунки бухгалтерського обліку

 

Рис. 4.1.2. Модель формування матеріальних витрат при використанні виробничих запасів підприємства

надходження виробничих запасів, що формує їх залишки (ВЗ), які забезпечуються розміщенням відповідних фінансових ресурсів;

ВЗ = КП • ЦП,

де КП і ЦП — відповідно, кількість придбаних виробничих запа­сів і ціни постачальників;

формування незавершеного виробництва забезпечуються здійсненням окремих операцій технологічного процесу щодо ви­готовлення готової продукції, надання послуг і виконання робіт, а його зменшення свідчить про закінчення технологічного проце­су і створення об' єктів діяльності у звітному періоді;

НП + ЗВ — СВ = НК,

де НВ і НК — незавершене виробництво, відповідно, на початок і кінець звітного періоду; ЗВ — витрати звітного періоду для ство­рення об' єктів діяльності; СВ — витрати на створені об' єкти дія­льності (виробнича собівартість готової продукції, робіт, послуг у звітному періоді).

забезпечення задоволення попиту покупців і власних потреб на готову продукцію (товари, роботи, послуги) з метою повер­нення підприємству їх вартості через систему розрахунків та створення об' єктів діяльності;

ОП + СО + ПО — ВО — РО = ОК,

де ОП і ОК — залишок об' єктів діяльності відповідно на початок і кінець звітного періоду; СО і ПО — відповідно створені і при­дбані об' єкти діяльності; ВО і РО — відповідно використані в процесі господарювання і реалізовані об' єкти діяльності;

формування доходів підприємства через визнання дебітор­ської заборгованості покупцями в процесі реалізації об' єктів дія­льності за умови здійснення розрахунків у майбутньому;

ДП + ДЗ — ГД = ДК,

де ДП і ДК — дебіторська заборгованість, відповідно на початок і кінець звітного періоду; ДЗ — дебіторська заборгованість за ре­алізовані об' єкти діяльності у звітному періоді; ГД — грошові кошти, одержані від дебіторів;

надходження і витрачання грошових коштів в процесі гос­подарської діяльності;

ГП +НГ — ВГ = ГК,

де ГП і ГК — залишок грошових коштів, відповідно, на початок і кінець звітного періоду; НГ і ВГ — відповідно, надходження і витрачання грошових коштів.

Готова продукція, виконані роботи, надані послуги, товари, дебіторська заборгованість і грошові кошти, як елементи оборот­них активів, не формують витрат, а забезпечують підприємству їх повернення покупцями.

Крім вищенаведених алгоритмів руху оборотних активів, їх об' єкти в процесі господарської діяльності формують адмініс­тративні витрати, витрати на збут і витрати, пов' язані з утри­манням соціальної сфери підприємства, які відшкодовуються за рахунок валового прибутку. Використані оборотні активи для створення об' єктів необоротних активів формують капіта­льні вкладення підприємства і повертаються через амортиза­ційні відрахування.