4. Психолого-педагогічні умови розвитку волі

 

Воля належить до вищих психічних функцій особисто­сті, відіграє важливу роль у становленні спрямованості як цент­рального компонента структури зрілої особистості. Розвиток волі дошкільника значною мірою зумовлений характером та змістом виховних впливів дорослого. Робота вихователя над формуван­ням складових волі дитини повинна проводитися постійно на ос­нові найновіших досягнень дитячої психології. Загальною умо­вою такої роботи виступає насичене спілкування та співпраця дошкільника й дорослого у всіх сферах діяльності. Окремими за­вданнями виступає формування цілеспрямованості, усвідомлено-сті, опосередкованості дій дитини.

Розвиток цілеспрямованості дитини передбачає дві лінії. По-перше, дитина повинна вміти приймати й виконувати цілі, задані дорослим у формі інструкцій, завдань. По-друге, дорослий вчить дитину ставити власні цілі та шукати засоби їх досягнення. Не вміючи діяти за інструкціями, дитина втрачає можливість засво­єння соціального досвіду, їй важко буде навчатися у школі. Во­лодіння вміннями ставити власні цілі лежить в основі розвитку самостійності, ініціативності, творчості малюка.

Формування здатності приймати й виконувати інструкції по­чинається ще у ранньому віці при виконанні побутової і предме­тної діяльності. Дорослий просить малюка: «Дай прапорець», «Принеси м'ячик». Він разом з дитиною виконує низку послідов­них дій на виконання певного завдання: потрібно скласти іграш­ки у коробку, виготовити з паперу прапорець тощо. Дорослий показує, як можна гратися з машинкою: ось вона перевозить ван­тажі, ось водій ремонтує її, розвантажує, миє. Коментуючи й по­казуючи дитині кожну свою дію, дорослий дає зразок, який ма­люк зможе згодом наслідувати сам.

У дошкільному віці дитина оволодіває зразками способів дій трудової, продуктивної, побутової, ігрової діяльності. їй посиль­не виконання досить складних трудових доручень: «полий кві­ти», «прибери у кімнаті». Дорослому слід обов'язково показати зразок способу виконання доручення, пояснити найбільш складні моменти.

Сприяють розвиткові волі рухливі ігри, що передбачають до­тримання певних правил, які дитині необхідно пояснити. Рухи за зразком дитина виконує у фізкультурних вправах, розучуючи танці, наприклад, до якогось свята.

Інші ігри за правилами, насамперед, сюжетно-рольові і дидак­тичні, становлять важливий засіб формування волі старшого до­шкільника. Виконання всіх видів діяльності разом з ровесниками допомагає дитині втримати завдання, не забути правила, порівня­ти себе з іншим і виправити недоліки.

Розвиток здатності дитини до самостійної постановки цілей найбільш інтенсивно відбувається у самодіяльних видах діяльно­сті дитини — насамперед, у творчих іграх, а також у продуктив­ній діяльності, коли дитина діє за власним задумом. Організову­ючи сюжетно-рольову гру, дитина разом з однолітками визначає сюжет, ролі, іграшки та замінники. Вся ігрова діяльність вибудо­вується дітьми самостійно — і становить, за словами Л. С. Ви-готського школу довільної поведінки.

Особливу роль у розвитку волі дитини відіграє мовлення як основний засіб організації поведінки та діяльності. Тут має зна­чення мовлення дорослого і мовлення самої дитини, такі проце­си, як слухання та розуміння, формування внутрішнього мовлен­ня із зовнішнього. Дорослий будує спілкування з дитиною за допомогою діалогічного мовлення. Не слід перетворювати роз­мову з дитиною на монолог дорослого. Не можна оцінювати від­повіді дитини. Завдання дорослого полягає в тому, щоб підкріпи­ти і виділити самостійні дії, надати їм довільного, усвідомленого характеру. Дитина повинна мати право висловитися, проявити свою активність. У діалозі з дорослим формується усвідомлення дитиною своїх дій, бажань, співвідношень між ними. Так, дорос­лий запитує малюка «У що ти грався?, «Покажи, як тобі вдалося так скласти пірамідку?» У що ти будеш гратися тепер?».

Формуванню здатності до постановки мети допомагають такі звертання дорослого: «Можливо, ти хочеш малювати», «Давай разом почитаємо книжечку», «Що ти хочеш побудувати?».

Увагу до способу виконання дій привертають такі запитання «З чого почнеш будувати», «З чого зробиш дах?».

Дорослий радиться з дітьми з приводу спільних занять, їх по­слідовності: «Куди хочете піти на екскурсію?», «В які ігри будете гратися на ігровому майданчику? Які іграшки потрібні для цьо­го?» Дошкільникам слід розкривати раціональність режиму дня, послідовності його моментів. Корисно згадати, що вже діти ро­били, які результати отримали, що можна було зробити краще. Тому слід планувати і підводити підсумки кожного дня в дитя­чому садку, налаштовувати дітей на майбутні події, щоб вони че­кали їх і психологічно готувалися до них. Важливо виділити го­ловний епізод і зробити його привабливим, щоб діти позитивно переживали те, що належить робити. Корисно пов'язувати мину­лі події з майбутніми, організовувати довготривалі багатосерійні види діяльності, наприклад, щоденну протягом тижня підготовку до показу спектаклю для малюків.

Мовлення дозволяє загострити ситуацію вибору, спонукає самостійно приймати рішення, уявляти різні варіанти своєї дії, усвідомлювати своє бажання: «Ким хочеш бути в грі? А якщо то­вариші не погодяться із твоєю роллю?»; «Чому ти так хочеш? А як можна по-іншому? А як буде правильно? А як би я зробила, вгадай? А як би зробив інший хлопчик?»

 

При виконанні складних завдань допомагає прийом дозовано­го ускладнення завдань: «Намалюй грибочок з червоним капе­люшком. А зараз ще один — з коричневим». Дорослий за допо­могою підбадьорювань, порад, нагадувань, оцінок допомагає дитині довести розпочату справу до кінця, досягти передбачува­ного результату.

Дорослий спонукає дитину до розмірковувань з використан­ням внутрішнього мовлення: «Подумай, як краще відремонтува­ти»; «Визнач послідовність, за яким ти будеш малювати».

ВИСНОВКИ про психолого-педагогічні умови розвитку волі:

нормативні показники розвитку волі досягаються за умови цілеспрямованої педагогічної роботи з дитиною;

окремими завданнями розвитку волі виступає фор­мування цілеспрямованості, усвідомленості, опосередкова-ності дій дитини;

у розвитку цілеспрямованості зусилля слід спрямову­вати, по-перше, на формування здатності виконувати ін­струкції дорослого, а по-друге, на розвиток самостійної постановки цілей та їх досягнення;

мовлення виступає важливим засобом формування волі дошкільника.

С 3 моауулъ III

 

РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО 7 РОКІВ