4. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСЛЕННЯ

 

У розвитку мислення слід забезпечувати гармонійне поєднання його мотиваційних та операційних компонентів. Фо­рмування мотиваційних компонентів пов'язане із задоволенням та розвитком пізнавальних потреб малюка. Загальними умовами формування пізнавальної мотивації є демократичний стиль ви­ховання (Лісіна М. І.), діалогічне спілкування з дорослим, які надають простір дитячій ініціативі та самостійності. Ставлення дорослого до дитячих запитань багато в чому визначає подаль­ший розвиток мислення. Відповіді на них повинні стимулювати мислення дитини, розвивати її самостійність, пізнавальну акти­вність. Байдуже ставлення дорослого до запитань дитини або негативна реакція на них різко знижує пізнавальну активність дошкільника.

Адекватним педагогічним прийомом є організація спільного з дорослим чи однолітками пошуку відповідей у процесі експери­ментування, міркування, спостереження. Дорослому важливо проявити терплячість і розуміння незвичайних пояснень, які дає дошкільник, підтримуючи його прагнення проникнути у сутність предметів і явищ, з'ясувати причинно-наслідкові зв'язки, дізна­тися про приховані властивості.

Наприклад, для розвитку допитливості у ранньому віці реко­мендуються завдання типу «Чим відрізняються?», «Що зміни­лось?», «Плутанини». Для молодших дошкільників можуть ви­користовуватися завдання, розв'язання яких вимагає активних перетворень обстежуваних предметів: лабіринти, мозаїки, конс­труктори. Дорослий разом з дитиною створюють загадки, плу­танини. Старші дошкільники залюбки включаються у дитяче експериментування. Ось дитина 5-ти років грається у «морський бій» — пускає паперові човники, які швидко тонуть. Дитину це не задовольняє. Важливо щоб дорослий підтримав її активність на усунення небажаних якостей човника, разом з дитиною помі­ркував, чому це відбувається та як можна їх покращити: вико­ристати більш цупкий папір, чи розмістити човник на піноплас­товому днищі, чи викласти його фольгою. Чим більше пропо­зицій подасть дитина, тим краще вона оволодіє пошуковими діями.

Іншою стороною формування мислення виступає озброєння дітей знаково-символічними засобами вирішення розумових за­вдань. Необхідно працювати над розвитком операцій мислення, чому сприяє порівняння, узагальнення, аналіз у роботі з худож­ньою літературою, при організації спостережень або й спеціаль­них занять. З цією метою використовують конструювання за зра­зком, за умовами, за задумом; дидактичні настільні ігри. Для старших дошкільників стоїть завдання розвитку логічних опера­цій. Рекомендуються вправи з використанням предметного мате­ріалу. Ось деякі з вправ на розвиток взаємопов'язаних операцій узагальнення та конкретизації:

Потрібні набори карток із зображенням різних тарілок (гли­бока, мілка, велика, маленька), столів (обідній, письмовий, ігра­шковий). Назвати предмети одним словом.

Розподілити картки — мак, дуб, гвоздика, троянда, береза, голуб, ялинка, горобець, волошка, синиця — до табличок із зо­браженням квітів, дерев та птахів.

Картки — м'яч, сумка, пальто, зошит, пенал, лялька, ручка, ведмедик, шапка розкласти на відповідні полички шафи з назва­ми «Одяг», «Навчальне приладдя», «Іграшки».

Малюнок з двома колами. У синьому — яблука та груші; у червоному — ромашки і маки. Назвати одним словом, що зобра­жено у кожному колі.

Назвати одним словом картинки: а) мак, ромашка, троянда; б) чашка, тарілка, миска; в) стіл, стілець, шафа; г) сукня, брюки, сорочка; д) липа, береза, клен; е) морква, капуста, буряк; ж) ляль­ка, ведмедик, м'ячик, машина.

Картки із відповідними зображеннями. Відповісти і показа­ти: а) які іграшки ти знаєш; б) які квіти ти знаєш; г) назви різний посуд (тварин, рослини, овочі, фрукти, навчальне приладдя).

Для формування операції групування за однією ознакою (діти раннього віку) рекомендуються такі вправи:

Дається набір різних геометричних фігур двох кольорів і двох розмірів. Розподілити предмети: а) за кольором; б) за фор­мою; в) за розміром.

Розкласти картки: тварини — дикі і свійські, дорослі і мале­нькі; рослини — квіти, дерева, овочі, фрукти, ягоди.

Підібрати відповідні картки до малюнків, де а) зображено дівчинку з порожнім портфелем, який слід заповнити; б) дівчи­нка сидить за столом, на якому хліб, пляшка молока, а посуду немає.

Формуванню операції групування за двома ознаками (діти 3— 7 років) сприяють такі вправи.

Даються геометричні тіла, різні а) за кольором і формою (червоні і сині куби і бруски); б) за кольором і величиною (че­рвоні і сині, великі і маленькі бруски). Потрібно їх розкласти за а) кольором і формою; б) за кольором і величиною. Утво­ряться групи: а) червоні куби; червоні бруски, великі і малень­кі; сині куби, сині бруски, великі і маленькі; б) великі червоні бруски; великі сині бруски; маленькі червоні бруски; маленькі сині бруски.

Розвиткові узагальнення сприяють вправи на встановлення назви предмета за його ознаками. Який це предмет: а) гладке, скляне, в нього дивляться, воно відображає; б) продовгуватий, зелений, росте на полі; в) білий, солодкий, твердий?

Активізують пошукові здібності дитини завдання з неодно­значним розв'язанням. Що це може бути: а) жовта, соковита, за­пашна (диня, груша); б) продовгуватий, круглий, пише (олівець, фломастер); коричневий, круглий, блискучий (гудзик, каштан). Що додати до ознак, щоб відповідь була єдиною?

Розвитку мислення сприяє прогрес дитини в оволодінні мов­ленням, розширення життєвого досвіду. Варто застерегти, що механічне запам'ятовування різноманітної інформації, фрагмен­тарної та хаотичної, копіювання дорослих міркувань не сприят­ливе для розвитку мислення дошкільника. Головне — формувати мислення, спрямоване на освоєння дитиною оточуючої дійсності, як складову творчого ставлення дитини до оточуючого (М. М. Под-дьяков).

ВИСНОВКИ про психолого-педагогічні умови розвитку мислення дошкільника:

у розвитку мислення слід забезпечувати гармонійне поєднання його мотиваційних та операційних компонентів.

загальними умовами формування пізнавальної моти­вації є демократичний стиль виховання дитини;

розвиткові операцій мислення сприяє порівняння, уза­гальнення, аналіз у роботі з художньою літературою, при організації спостережень, спеціальних занять;

на формування операцій мислення рекомендуються спеціальні вправи з використанням предметного матеріалу;

формування мислення повинно спрямовуватися на освоєння дитиною оточуючої дійсності у контексті твор­чого ставлення дитини до оточуючого.