3. Види пам'яті у дошкільному віці

 

Стрімке накопичення досвіду дитини до 3-х років ста­вить перед наступним етапом розвитку пам'яті головну завдан­ня — впорядкування, систематизація запам'ятованого матеріалу.

Упродовж дошкільного віку образна пам'ять залишається провідною та досягає свого розквіту. Дитина активно знайомить­ся з оточуючим світом, отримує значний обсяг вражень, інфор­мації, які вимагають свого узагальнення, групування. Тут на до­помогу приходить мислення, яке чимдалі більше включається у мнемічні процеси. Про співвідношення пам'яті і мислення Л. С. Ви-готський зауважив: якщо для дошкільника подумати означає при­гадати, то для молодшого школяра пригадати означає подумати. Таким чином, у дошкільному віці пам'ять за своїми показниками випереджує мислення. Недоліки сприйняття дошкільника також виявляються в результаті його недостатнього осмислення: дити­на, передусім, вирізняє ті ознаки предмета, які «впадають у вічі», тобто привертають мимовільну увагу, не помічаючи інших, не так зовні виразних, але суттєвих, виділення яких пов'язане із ми­сленням, а не увагою. Відсутність єдиної смислової основи до­свіду дошкільника приводить до фрагментарності, неузгодженос­ті, розірваності окремих образів. Він прагне пізнати весь світ, а узагальненою схемою для цього не володіє. Запам'ятовування відбувається швидко, але хаотично, без певного порядку в нагро­мадженні образів. Так і відтворення — відбувається швидко, але безсистемно. Якщо дошкільника просять описати за пам'яттю собаку, то він безсистемно згадує: у собаки хвіст, він бігає, їсть хліб, у нього чотири лапи...

Розвиток мислення приводить до того, що з'являються най­простіші форми узагальнення, а це, у свою чергу, забезпечує сис­тематизацію уявлень.

Упродовж дошкільного віку спостерігається посилення зв'язків між пам'яттю і мисленням, які зумовлюють інтелектуалі­зацію пам'яті, що полягає у наступному:

збільшується обсяг уявлень пам'яті, посилюються зв'язки між окремими образами;

завдяки опануванню способами спостереження схематичні, злиті та розпливчасті уявлення предмета стають більш чіткими, диференційованими, осмисленими, набуваючи більш узагальне­ного характеру;

збільшується динамічність уявлень, що використовується старшими дошкільниками в різній діяльності;

уявлення стають зв'язними й системними, об'єднуються у цілісні картини певної ситуації;

стаючи осмисленими, уявлення дедалі більше підлягають керуванню та внутрішній переробці, відтворюються дошкільни­ком відповідно до конкретного завдання [79, с. 183].

Засвоєння широкого спектра моторних та сенсомоторних на­вичок дошкільником не тільки стає можливим на основі рухової пам'яті, але водночас і сприяє її розвиткові. В результаті рухова пам'ять інтенсивно розвивається, зростає її обсяг, що включає ланцюжок пов'язаних і послідовних дій. Стає можливим розпо­чати навчання дитини гри на музичних інструментах, танців, ви­дів спорту. Завдяки засвоєнню сенсомоторних стереотипів дити­на стає фактично самостійною у побутових процесах, дотри­мується культурно-гігієнічних вимог. Здатність виконувати рухи за зразком дорослого вдосконалюється: дитина може повторити досить складні поєднання рухів, контролює себе при відсутності зразка на основі уявлень про схему руху. Свого розквіту досяга­ють рухливі ігри, що передбачають не тільки запам'ятовування рухів, але й правил гри.

Виникають сприятливі умови для засвоєння трудових навичок, навичок володіння знаряддями праці (лопаткою, відерцем, голкою, ножицями). Дитина навчається виконувати досить складні трудові операції, що розвивають мілку моторику руки та готують її до оволодіння письмом (ліплення, шиття, вишивання, в'язання).

Словесна пам'ять дошкільника досягає значних успіхів, зна­ходить свою реалізацію в описовому та пояснювальному мовлен­ні. Дитина напам'ять проговорює доступні для її розуміння вірші, скоромовки, приказки, загадки. На розвиток словесної пам'яті позитивно впливає процес слухання та переказу творів художньої літератури, спілкування з дорослими та однолітками.

Виникає ще один вид пам'яті — особистісна, яка виявляється у новому виді відтворення — спогадах про події з життя дитини, її успіхи в діяльності, взаємостосунки з дорослими й однолітка­ми. Дошкільник найдовше запам'ятовує ті події та моменти свого життя, що викликали глибокий емоційний відгук: подарунок улюбленої іграшки, появу меншої дитини в сім'ї, хвороба бабусі.

ВИСНовкИ про розвиток видів пам'яті у дошкільному віці:

серед видів пам'яті провідною залишається образна;

зміцнюється зв'язок образноїпам'яті із мисленням, що дозволяє систематизувати та узагальнити зміст пам'яті;

значний розвиток рухової пам'яті стає основою для засвоєння складних сенсомоторних навичок трудової, ігро­вої, музичної, спортивної діяльності;

розвиток словесної пам'яті відбувається у процесі слухання творів художньої літератури та різного виду від­творення її змісту;

—        виникає особистісна пам'ять — спогади.