2. Розвиток пам'яті в ранньому дитинстві

 

Пам'ять у ранньому віці відзначається стрімким роз­ширенням досвіду. Невипадково письменник Лев Толстой заува­жував, що весь досвід людини складається з двох однакових час­тин: той, який вона накопичила до трьох років, та той, що поповнювався протягом решти життя.

Пам'ять дитини раннього віку все ще залежить від можливос­тей її сприймання. Оволодіння предметною діяльністю у ранньо­му віці призводить до стрімкого стрибка у розвитку сприймання, а саме у можливостях дитини до виділення ознак в об'єктах. Зро­стає і рухова самостійність дитини, до дозволяє значно розшири­ти її контакти з оточуючим. Дитина розрізняє низку властивостей предметів, особливо добре ті з них, які часто виступають умова­ми виконання предметних дій: форму, розмір, просторові спів­відношення. Гірше — колір. Успіхи у розвитку сприймання пози­тивно позначаються на розвиткові пам'яті. У впізнаванні він орієнтується, насамперед, на знайомі йому властивості предметів, а не на їх оточення, тому впізнавання стає позаситуативним, більш узагальненим. Зміна деяких зовнішніх ознак об'єктів не вводить більше дитину в оману: вона впізнає маму і у сукні, і у шубі.

Важливим етапом у розвитку пам'яті є її диференціація та ін­теграція серед психічних процесів. Одразу після року пам'ять ди­тини поступово відокремлюється від процесу сприйняття. За­мість впізнавання (тобто відтворення при повторному сприй­манні) виникає власне відтворення з опорою на образ об'єкту за його відсутності. Чимдалі більше зростає тривалість збереження образів пам'яті: у 2 роки дитина впізнає знайоме обличчя після перерви у 1,5—2 місяців, а з 2-х років — об'єкти, сприйняті рік тому. Запам'ятовування за змістом включає не тільки образи об'єктів, осіб, але й елементарні способи поведінки та дій. Дити­на засвоює, що можна, а що заборонено, як слід збиратись на прогулянку, вітатись з іншими дітьми, звертатись до старших тощо.

На основі розвитку мовлення стає можливою тісніша інтегра­ція цього процесу із пам'яттю. У результаті інтенсивно розвива­ється словесна пам'ять. Починає діяти принцип смислової органі­зації пам'яті, коли краще запам'ятовується те, що добре зрозуміле людині. Дитина не тільки краще розуміє слова дорос­лого, але й прагне до цього. На основі словесної пам'яті та про­цесу розуміння мовлення різко зростає її лексичний запас. Пере­хід до активного мовлення зумовлений запам'ятовуванням слів, які дитина може доречно відтворювати для побудови висловлень.

ВИСНовКИ про особливості пам'яті в ранньому дитинстві:

розвиток пам'яті зумовлений зростанням можливос­тей сприймання і рухової самостійності дитини, що вини­кають у предметній діяльності;

пам'ять відокремлюється від сприймання; з'являється власне відтворення;

зростає об'єм і тривалість збереження змісту пам'яті;

змістом пам'яті виступають об'єкти, особи, способи поведінки та дій;

відбувається інтеграція пам'яті із мовленням дити­ни, що зумовлює бурхливий розвиток словесної пам'яті.