1. Початковий етап у розвитку пам'яті

Запам'ятовування, збереження і відтворення індивідом його досвіду називають пам'яттю.

Жодна дія не можлива поза процесом пам'яті, без неї людина залишалася б, за словами Сєченова, «завжди у стані новонаро­дженого». Єдність і цілісність особистості забезпечується пам'ят­тю. Людина усвідомлює наступність кожного моменту її життя, його зв'язок з попередніми і наступними.

У процесі розвитку психіки людини вроджені біологічні фор­ми пам'яті перетворюються на мнемічну діяльність, основу якої становлять складні за структурою процеси, керовані мнемічною метою.

Пам'ять на початковому етапі свого онтогенетичного розви­тку відзначається синкретизмом (злиттям) із іншими психічни­ми явищами, насамперед із відчуттями, сприйняттями, емоція­ми. Внаслідок цього зміст пам'яті дитини визначається картина­ми оточуючого її життя, способом його організації дорослим. Правильний режим дня привчає дитину до повторюваних моме­нтів її життя, закладає найбільш стійкі елементи культури осо­бистості, походження яких пояснюють «всмоктуванням з моло­ком матері».

Одразу після народження розпочинається накопичення особи­стого досвіду дитини. Перші прояви пам'яті свідчать про її обра­зний характер, тісний зв'язок з відчуттями. Поведінка дитини на­буває ознак повторюваності при систематичній дії на неї певного подразника. Так, вже на першому місяці малюк розпочинає пла­кати при вигляді рушника, бо з цим предметом у нього пов'язані неприємні відчуття під час купання.

Приблизно у 3 місяці у малюка виникають мнемічні образи предмета і формується дія впізнавання — перший акт пам'яті в онтогенезі. Впізнавання одночасно представляє такі види образ­ної пам'яті, як зорова, слухова, рухова. Найкраще дитина за­пам'ятовує подразники, включені у спілкування з дорослим та догляд за нею: впізнає обличчя і голос матері; потрапляючи у звичну для свого годування позу «під грудьми» у матері, дитина робить смоктальні рухи. Особливо активно розвивається рухова пам'ять, коли дитина краще оволодіває своїми рухами — з 6-ти місяців. На основі рухової пам'яті вона навчається повзати, захо­плювати та втримувати предмети, ходити.

Поступово розширюється коло об'єктів, які дитина впізнає. У 3—4 місяці дитина впізнає предмети, пов'язані з годуван­ням, у 5 місяців розрізняє людей за голосом, у 6 місяців виді­ляє улюблену іграшку [153, с. 158]. З розумінням дитиною пе­рших слів дорослого, з розвитком сприймання пов'язані перші прояви керування пам'яттю за допомогою слова у другому півріччі життя. Виявляється пам'ять на слова (зародження сло­весно-логічної пам'яті): малюк починає пов'язувати предмет із його назвою, подає предмети за словесною вимогою доросло­го. Так, дитина шукає поглядом, повертаючи свій корпус та голівку, предмет, про який дорослий запитує «Де...?». Із поєд­нанням пам'яті та мовлення пов'язана здатність дитини вико­нувати перші прохання, нескладні інструкції дорослого напри­кінці першого року життя. При виконанні певного прохання дитина виконує знайомі їй за попереднім досвідом дії, назви та спосіб виконання яких закріпилися в її пам'яті: дає м'ячик, встає, сідає, стоїть, іде.

Зростає тривалість збереження образів пам'яті. У третій чверті першого року життя немовля здатне впізнати знайому людину пі­сля 2—3 тижнів її відсутності.

Емоційна пам'ять яскравіше виявляється з 6 місяців, при накопиченні особистого емоційного досвіду. Предмети, які у минулому викликали в дитини емоції певної модальності, ви­кликають у дитини аналогічні переживання. Так, малюк впіз­нає приємну мелодію, з першими її звуками радіє, сміється, «танцює».

Водночас впізнавання предметів ще дуже недосконале, спира­ється на найбільш виразні зовнішні ознаки, що, як правило, від­значаються варіативністю: чашка може бути білою і синьою, ве­ликою й маленькою; няня у халаті або у сукні, з різною зачіскою, у різних головних уборах. Так, хлопчик не впізнав тата у міліцей­ській фуражці, яку бачив уперше.

ВИСНоВКИ про особливості розвитку пам'яті в немов-лячому віці:

пам'ять на початковому етапі свого онтогенетич­ного розвитку відзначається синкретизмом;

низька узагальненість запам'ятовування і нетривале збереження;

панує мимовільне запам'ятовування та відтворення на рівні впізнавання;

розвиток пам'яті починається з різних видів образної (зорова, слухова, рухова, емоційна пам'ять);

на основі розвитку мовлення до кінця року склада­ються передумови для розвитку словесної пам'яті.