3. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри

 

У розвитку сюжетно-рольової гри не всі діти однаково успішно переходять від нижчого рівня до вищого. Потрібно ви­являти дітей, у яких спостерігається відставання у розвитку сю­жетно-рольової гри і проводити з ними розвивальну роботу. При цьому психолог (вихователь) орієнтується на ознаки недорозви­неності гри у дошкільника:

Примітивні й одноманітні дії з предметами.

Нестійкий інтерес до зовнішнього вигляду іграшки, не пов'я­заний з можливостями гратися нею.

Високий вміст неадекватних дій з предметами. Наприклад, ложкою дитина не користується в її функціональному призна­ченні, а стукає нею об стіл, підлогу, іншу ложку, крутить у руках, кидає і т. д.

Відсутність замінників та дій із уявними предметами.

Поодинокі сюжетні дії, сюжет відсутній.

При наявності відставання у розвитку гри дошкільника вико­ристовують такі прийоми активізації гри.

Дорослий демонструє весь ланцюжок ігрових дій із сюжет­ною іграшкою, а потім просить дитину повторити.

«Знайомить» дитину з лялькою-донькою, називає дитину мамою чи татом, дає ляльці ім'я, викликає емоційне позитивно-забарвлене ставлення до іграшки, використовуючи зменшуваль­но-пестливі слова, посмішки, виявлення турботи про ляльку, емо­ційний відгук на її «дії», розмову з лялькою.

Проводиться індивідуальна робота з дитиною над сюжетом, який ускладнюється від сеансу до сеансу.

Наприклад, організація гри на основі сюжету «Догляд за ди­тиною»:

у 1-шу зустріч включає купання ляльки; у 2-гу додається приготування для неї їжі; у 3-тю зустріч — годування; у 4-ту зустріч — підготовка ляльки до сну.

ВИСНОВКИ про прийоми активізації гри дошкільника:

ознаки рівнів розвитку сюжетно-рольової гри слу­жать критерієм для визначення відповідності розвитку дошкільника віковій нормі психічного розвитку;

при наявності відставання у розвитку гри дошкільни­ка використовують прийоми активізації гри;

прийоми активізації гри спрямовані на урізноманіт­нення ігрових дій дитини, збагачення сюжету і використо­вуються дорослим на фоні доброзичливої уваги до дитини.