1. Специфіка спілкування і спільної діяльності дошкільника з ровесниками та їх роль у його психічному розвитку

 

1.1. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником

У системі взаємовідносин дитини з оточуючими можна виділити дві, важливі у виховному плані лінії: дитина-дорослий,

дитина-дитина.

Взаємовідносини дитина-дорослий мають провідне значення, виступають першоосновою всіх видів ставлення дитини до дійс­ності й джерелом її психічного розвитку.

Дорослий — носій зразків, норм, правил, прийнятих у суспі­льстві, його позиція характеризується словами: «старший, знаю­чий, авторитетний, вміючий». З віком у дитини виникають і чим­далі посилюються потреби у самостійності, творчості, самопізнан­ні, реалізувати які вона прагне з ровесником як з рівним собі пар­тнером.

На думку М. І. Лісіної, спілкування дитини з дорослим та з ровесником — різновиди єдиної комунікативної діяльності. Ці різновиди об'єднує предмет діяльності — інша людина, партнер дитини по спілкуванню, а також — продукт, яким виступає са­мопізнання й самооцінка через пізнання й оцінку партнера (і пар­тнером) [119, с. 19].

Водночас дослідники спілкування між ровесниками у дошкі­льному віці А. Г. Рузська, Л. М. Царегородцева, Л. Н. Галігузова, Н. І. Ганошенко, О. О. Смірнова, Д. Б. Годовікова, Н. Н. Авдєєва та ін. підкреслюють специфічну роль у загальному психічному розвиткові дитини її спілкування з однолітками порівняно із спі­лкуванням із дорослими. Контакти з однолітками відзначаються невимушеним і розкутим характером, яскравим емоційним заба­рвленням. Водночас ці контакти значно поступаються сфері спіл­кування з дорослими своєю змістовністю та глибиною особистіс-них відносин. На думку колективу психологів під керівництвом А. Г. Рузської, у спілкуванні з ровесником створюються умови, що забезпечують дитині самопізнання й самооцінку у тих видах діяльності, що відбуваються спільно з ровесником. Спілкування з рівним за статусом партнером створює сприятливі умови вільно­го виявлення творчих потенцій дитини в умовах відсутності об­межувальних настанов та контролю дорослих. Спілкування з ро­весником стимулює розвиток ініціативності дошкільників [119, с. 200].

Інші дослідники звертають увагу на те, що у товаристві ровес­ників відбувається взаємовплив, а у спілкуванні з дорослим останній підпорядковує собі дитину, яка виступає виконавцем (К. Вокслер). Дошкільники рідше виявляють альтруїстичну пове­дінку щодо дорослого, менш агресивні та менш наполегливі у спробах спілкуватися з ним; а вимоги та протидію частіше адре­сують ровесникам (Р. Краснор, Б. Л. Вайтинг). Дослідження Є. В. Субботського свідчать, що ровесник сприяє формуванню критичного ставлення. Такої ж думки дотримується Г. А. Цуке-рман.

У лабораторії дошкільного виховання Інституту психології ім. Г. С. Костюка у 80-х роках було проведено низку досліджень вза­ємин дошкільників, які показали їх необхідність при формуванні позитивної спрямованості на іншу людину, у розвитку гуманних почуттів та навичок гуманної поведінки (В. К. Котирло, С. Є. Ку-лачківська, С. О. Ладивір, Ю. О. Приходько).

Таким чином, спілкування з дорослим виступає важливим, але недостатнім фактором повноцінного, гармонійного розвитку осо­бистості дошкільника. На його основі повинні розвиватися взає­мовідносини дитини з ровесниками, які є необхідною умовою її готовності до шкільного навчання.

1.2. Вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника

Внесок спілкування і спільної діяльності з ровесником у розвиток дошкільника найбільш помітний у п'ятьох сферах особистості: етичній, пізнавальній, самосвідомості, творчих здіб­ностей, здатності до співпраці. Розглянемо вплив спілкування і спільної діяльності з ровесником на кожну з цих сфер.

В етичному розвитку відбувається формування моральних уявлень, гуманного ставлення до інших, позитивної емоційної спрямованості на оточуючих, навичок співпраці й взаємодії з партнером, взаєморозуміння, співпереживання (В. К. Котирло, Ю. О. Приходько).

Розвиток пізнавальної діяльності полягає:

а)         у засвоєнні здатності до виділення різноманітних погля-
дів на певне явище чи об'єкт та узгодження цих поглядів між
собою;

б)         в оволодінні логічними операціями заперечення, доведення,
аргументації, переконування.

У розвитку самосвідомості спілкування і спільна діяльність з ровесником становлять неодмінну умову виникнення чимдалі адекватніших оцінок одноліток, а згодом і самооцінки, її когніти-вного, емоційного та вольового компонентів.

Розвиток творчості, самостійності, ініціативності відбува­ється за рахунок того, що діти самостійно налагоджують контак­ти між собою, визначають їх мету, організовують сюжетно-рольову гру, визначають сюжет та розподіляють ролі, підбирають замінники. Висувають власні ініціативи і приймають ініціативи інших. За відсутності заборон з боку дорослого діти мають мож­ливість діяти на свій розсуд.

Навички спілкування і спільної діяльності полягають у роз­витку навичок соціальної перцепції, узгодження дітьми своїх ду­мок і дій, розробки спільного плану, насамперед, у грі; здатності висловлювати співчуття, надавати взаємопідтримку, робити вза-ємооцінки; розподіляти іграшки.

ВИСНОВКИ про особливості спілкування дошкільника з ровесником:

спілкування з дорослим виступає вирішальним, але недостатнім фактором повноцінного, гармонійного роз­витку особистості дошкільника;

спілкування з однолітками є необхідною умовою фор­мування готовності до навчання у школі;

взаємовідносини дитини з ровесниками значно відріз­няються за своїми функціями, змістом, енергетикою від спілкування дитини з дорослими;

внесок спілкування і спільної діяльності з ровесником у розвиток дошкільника найбільш помітний в етичній, пі­знавальній сферах особистості, у розвитку самосвідомос­ті, творчих здібностей, здатності до співпраці.