3. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною

 

Найважливіше значення у виникненні й розвитку у ді­тей спілкування мають впливи дорослого, випереджувальна іні­ціатива якого підносить діяльність дитини на вищий рівень. Без постійної підтримки дорослого розвиток спілкування дошкільни­ка уповільнюється, що приводить до різноманітних психологіч­них порушень і труднощів.

Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив на прискорення загального розвитку дітей.

В одному з експериментів дорослий щодня по 7—8 хвилин пестив, гладив, посміхався, говорив ласкаві слова малюкам віком 2—4 міс. Порівняно з іншими ці діти демонстрували краще роз­винену увагу та інтерес до оточуючого.

3 іншого боку, оптимізація спілкування дошкільника забезпе­чує усунення причин інших труднощів його психічного розвитку, насамперед у сфері:

а)         мовлення (за рахунок активізації потреби у розумінні мов-
лення дорослого);

б)         особистості (подолання несміливості, тривожності);

в)         різноманітних видів діяльності.

Спілкування за означенням передбачає високу активність його учасників, взаємодію партнерів. Умовами ефективності педагогі­чного спілкування називають: особистісні взаємовідносини (Бо-дальов О. О., Ковальов О. Г.); тепле, інтимне, виразне ставлення вихователя (Котирло В. К.), позитивне, тепле, емоційно забарв­лене ставлення (Кулачківська С. Є.); діалогічне спілкування з до­мінантою на співбесідника (Флоренська Т. О.). В основі цих ха­рактеристик лежать відносини рівності, що складаються між пар­тнерами у спілкуванні.

Чи може дитина виступати партнером для педагога або іншого дорослого? Про таке партнерство можна говорити лише в певно­му розумінні. Воно полягає у прийнятті людьми один одного як безумовних цінностей, в установці на універсальність можливос­тей кожної людини, у доброзичливості й взаєморозумінні. Даний аспект взаємозв'язків дитини із соціальним оточенням необхід­ний в єдності з іншим, таким, що акцентує відмінності у позиціях вихователя і вихованця. Останній переважно і враховується на практиці, що приводить до зниження самостійності, ініціативнос­ті, креативності дитини. Виховні впливи, орієнтовані на діалогіч­не спілкування, здатні стимулювати творчість дитини, тільки по­чинають розроблятись і не мають широкого практичного застосування.

Створення атмосфери доброзичливості, відвертості, емоціона­льної піднесеності, радості у спілкуванні дошкільника з дорос­лим залежить від змісту контактів, адекватного рівня комуніка­тивного розвитку дитини.

С. В. Корницька пропонує три програми взаємодії дорослого з дитиною, відповідно до віку останньої. Прийняття дитиною про­грами виявляється у мінімумі відволікань та проявів небажання контактувати, а також у найбільш активній взаємодії.

I           програма: ласка дорослого, що виражає його доброзичливу увагу до дитини, посмішка, дотик і поглажування, гойдання. До­рослий бере дитину на руки, на коліна, супроводжує дії ласкави­ми ніжними словами, що містять схвалення дитини. Цією про­грамою найбільш задоволені немовлята.

II         програма: спілкування, опосередковане іграшкою або на-
бором іграшок. Спільна дія дорослого і дитини щодо іграшок із
забезпеченням ініціативності малюка. Для дітей раннього віку.

III        програма: вербальне спілкування. Дорослий розмовляє з
дитиною, декламує вірші, проговорює прозові тексти, уважно ди-
влячись на дитину. Бесіди на різноманітні теми із підтримкою і
заохоченням ініціативи дітей. Для дітей дошкільного віку (3—
6 р.), забезпечує найкращий емоційний настрій та найвищу актив-
ність дітей у взаємодії.

Якщо дитина погано сприймає відповідну її вікові програму, то її комунікативна потреба знаходиться за межами вікових пока­зників спілкування. Слід установити випередження чи відставан­ня розвитку комунікативних потреб і підібрати адекватну про­граму спілкування.

ВИСНОВКИ про модель оптимального спілкування до­шкільника з дорослим:

найважливіше значення у виникненні і розвитку у ді­тей спілкування мають впливи дорослого, випереджуваль­на ініціатива якого підносить діяльність дитини на вищий рівень;

нормальний розвиток спілкування дошкільника при­скорює хід його загального розвитку;

оптимізація дорослим спілкування дошкільника забез­печує усунення причин інших труднощів психічного розвитку;

загальною умовою оптимізації спілкування з дошкіль­ником є створення дорослим атмосфери доброзичливості, відвертості, емоційної піднесеності, радості;

дорослий повинен контролювати хід розвитку спіл­кування дошкільника, встановлюючи випередження чи від­ставання розвитку його комунікативних потреб і підбира­ючи адекватну програму спілкування з дитиною.