ТЕМА 21

ТЕМПЕРАМЕНТ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

 

Хід заняття

Обговорення теоретичного матеріалу Лекції № 21.

Контроль самостійної роботи (конспект: Кузьменко В. Індиві­дуальність в освітньому процесі ДНЗ // Дошкільне виховання. — 2005. — № 8. — С. 5—7; Кузьменко В. У. Індивідуальний підхід: де­сять кроків // Дошкільне виховання. — 2006. — № 7. — С. 10—12).

Практична робота «Аналіз типів темпераменту дошкільників».

Програмований контроль знань.

Підсумок.

 

Методичне забезпечення заняття

 

Подпись: І. Практична робота
Обладнання: набір з 48 карток, на кожній з яких містить¬ся поведінкова особливість одного з типів темпераменту дітей. Кіль¬кість наборів дорівнює кількості студентів у групі, поділеній на 4.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПОВЕДІНКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ КАРТОК
Чутливість до подразників зниже­на, тому не реагують на зауваження, зроблене тихим голосом.

Переважають негативні емоційні реакції: плаксивість, тривожність, страх.

Легко дисциплінувати у звичних обставинах.

Зовнішні прояви емоцій збіднені: не­голосно сміються і тихенько плачуть.

Навички і звички формуються до­вго, але дуже стійкі.

У нових ситуаціях поведінка дітей погіршується.

Життєрадісні, висока працездат­ність, довго можуть займатися ціка­вою справою, але швидко припиня­ють виконання, якщо зникає інтерес.

Важко дисциплінувати, часто по­рушують добре відомі їм правила, поведінки.

Настрій часто змінюється, пере­живання яскраво виявляються зовні.

 

Емоції мають крайні прояви: не плачуть, а ридають, не усміхаються, а регочуть.

Нестримані, нетерплячі, запальні.

Із задоволенням і енергійно бе­руться за нову справу і кидають її, починаючи, наступну.

Люблять галасливі ігри і відда­ють перевагу діяльності, пов'язаній з руховою активністю.

Рухи дуже виразні, швидкі, жва­ва міміка.

16. Чутливість знижена, не одразу реагують на зауваження, особливо, коли збуджені, захоплені грою тощо. 16. Легко, сильно, надовго обража­ються, схильні до страхів.

На заборони дорослих відпові­дають бурхливим протестом.

Погано засинають і неспокійно сплять, не можуть стримувати від­чуття голоду, гучно і настирливо вимагають їжу.

Навички формуються довго і важко перебудовуються.

Труднощі переключення і конце­нтрації уваги.

Рухи і міміка звичайно мляві; мовлення дуже тихе, невиразне.

Погано керовані при порушенні режиму дня, зміні стереотипів.

Потребують тривалого відпочин­ку для відновлення сил.

Вважають за краще гратись на самоті в спокійні ігри (режисерські, настільно-дидактичні).

Переживання яскраво виявля­ються зовні.

Більшою мірою відволікаються на зовнішні стимули, ніж на внутрі­шні; рухи різкі, переривисті.

Мовлення швидке, плутане, не­рідко незрозуміле.

Більшою мірою відволікаються на зовнішні стимули, ніж на внутрішні.

Легко засинають, багато сплять.

Висока працездатність, уміння робити все ретельно, наполегливо, тривало концентруватися на вико­нанні завдання (довго спостерігати за об'єктом, що зацікавив).

Здатні глибоко співпереживати іншому, чуйно вловлювати настрій у витворах мистецтва.

Нервова система швидко висна­жується, особливо при порушенні режиму дня.

 

Інші діти важко до них присто-      42. У новій обстановці швидко настає
совуються, і вони самі довго схо-   перевтома, працездатність знижується.
дяться з ними.            43. До спілкування з однолітками не

Низька емоційність, невиразна,      прагнуть, легко ображаються, від-
бідна міміка.  дають перевагу іграм на самоті.

Мовлення гучне, енергійне, його   44. Віддають перевагу рухливим іг-
темп швидкий.          рам, з елементами спорту, а нерідко

Уникають занять, пов'язаних з        просто бігають по групі або ігровій
руховими навантаженнями.            кімнаті.

Будь-яку діяльність виконують по- 45. Хворобливо та довго пережива-
волі, їм необхідний якийсь час, щоб           ють порушення режиму дня, зміну
зрозуміти, що ж від них вимагають.           стереотипів, не можуть пристосува-

Навички формуються швидко і       тись до них.

легко перебудовуються.       46. Легко дисциплінувати.

Почуття, інтереси і настрої нестійкі.          47. На позитивні стимули реагують

Мовлення повільне, з тривалими   гучним сміхом, на негативні — не
паузами.

менш гучним плачем. 41. Побачивши нахмурене обличчя 48. Легко просинаються і засина-дорослого, може заплакати, відмо- ють, швидко звикають до нової об­витися від виконання діяльності. становки.

Хід роботи

Студенти поділяються на підгрупи з 4 учасниками, кожна з яких отримує набір карток.

Виконання завдання за інструкцією: «На картках у безсис­темному порядку подано поведінкові особливості типів темпера­менту дітей. Кожен студент у підгрупі повинен зібрати картки, що характеризують один з типів темпераменту — сангвініка, хо­лерика, флегматика чи меланхоліка».

Звіт студентів про виконану роботу, його обговорення та уточнення.

ІІ. Завдання програмованого контролю знань

1. Визначте правильну відповідь. Зміни режиму дня особливо негативно позначаються на дітях із:

а)         врівноваженою нервовою системою;

б)         неврівноваженою нервовою системою;

в)         незалежно від типу нервової системи.

2. Зниження у дитини інтересу до роботи, погіршення показ­ників уваги, сприймання, пам'яті, мовлення, зниження керовано­сті, погіршення координації рухів є ознаками:

а)         темпераменту;

б)         нервової системи;

в)         втоми;

г)         хворобливого стану.

Визначте правильну відповідь.

Відмінності у динаміці поведінки, діяльності, спілкування ді­тей переважно залежать:

а)         від темпераменту;

б)         від вікових особливостей нервової системи.

Виберіть найбільш точну відповідь.

Дитині важко довго всидіти на місці не рухаючись; виконува­ти роботу, що включає кілька послідовних етапів; повертатись до продовження того, що розпочала вчора внаслідок:

а)         відсутності інтересу до роботи;

б)         переважанням збудження над гальмуванням;

в)         відсутності необхідних умінь та навичок.

Виберіть найбільш точну відповідь. Провідним завданням у вихованні холерика є:

а)         привчати до посидючості й стриманості;

б)         навчати таких дітей взаємодіяти з іншими, знаходити з ни-
ми спільну мову;

в)         використовувати переважно заохочення та схвалення.

Виберіть найбільш точну відповідь. Провідним завданням у вихованні меланхоліка є:

а)         привчати до посидючості й стриманості;

б)         навчати таких дітей взаємодіяти з іншими, знаходити з ни-
ми спільну мову;

в)         використовувати переважно заохочення та схвалення.