ТЕМА 15

РОЗВИТОК УЯВИ У ДИТИНИ ДО 7 РОКІВ Хід заняття

Обговорення теоретичного матеріалу Лекції № 15.

Контроль самостійної роботи (конспект: Балацька Л. К. Уява і творчість дітей // Уява в житті дитини. — К.: «Знання», 1974. — С. 23—33).

Практична робота «Аналіз малюнків дітей».

Завдання для самоконтролю.

Підсумок.

Методичне забезпечення заняття

І. Практична робота «Аналіз малюнків дітей»

Обладнання: малюнки дошкільників, виконані за пси-ходіагностичною методикою «Три кола».

Хід роботи

Вступне слово викладача. Викладач пояснює порядок вико­нання малюнків дітьми, передбачений методикою «Три кола»: по центру альбомного аркуша вихователь заздалегідь малює прос­тим олівцем три однакових кола, дітям пропонується зробити свій малюнок, включивши у нього всі три кола.

Кожен студент отримує по 1—2 малюнки та аналізує на їх основі рівень розвитку уяви дітей, враховуючи такі параметри: об'єднання трьох кіл у єдиному за змістом образі, яскравість та точність зображених образів, кількість образів, особливості вико­ристання кольору (один колір, кілька, багато). Студент робить висновок про гіпотетичний рівень розвитку уяви дитини, врахо­вуючи характеристики її малюнка.

Обговорення результатів аналізу. Студентам пропонується висловити думку про вік дітей, що виконували завдання, та зро­бити висновок про можливості використання методу аналізу продуктів дитячої діяльності у роботі вихователя.

II. Ситуаційні завдання для самоконтролю

1. Визначте, для якого віку характерним є наступний спосіб побудови задуму і у чому особливості цього способу? Дорослий: Оксанко, намалюй, що хочеш.

Оксана: А можна ялинку намалювати? (бере зелений олівець, малює зліва дві ялинки.) А я ще вовка намалюю (бере чорний олівець і малює вовка по центру аркуша). У мене ось така голова вийшла. А носик буде червоний (бере червоний олівець, малює вовку ніс). Йому зимно. А це чорний хвіст (бере коричневий олі­вець, розфарбовує вовку лапи. Бере оранжевий олівець, малює справа лисицю). Стільки ніг, скільки і у лисиці. Де зелений? (оглядає стіл, знаходить і бере зелений олівець.) Ялинка буде (малює праворуч від лисиці ялинку). Ялинка пухнастенька (гово­рить під час малювання); бере коричневий олівець, малює вовку вухо, пояснюючи під час малювання) Вовку щось Лисиця гово­рила. Він вухо підставив. А зайчик білий. А де білий (оглядає стіл, перебирає олівці)? А, гаразд, жовтий буде (бере жовтий олі­вець, малює під ялинкою зайця). Без носа. І дощик почався. Я їм намалюю нірки.

Визначте, для якого віку характерним є наступний спосіб побудови задуму і у чому особливості цього способу?

Дорослий: Максиме, що ти зараз малюватимеш?

Максим Р.: Замети намалюю. Це внизу. Дерево сніжне, не ду­же велике. А поряд, можливо, річку намалюю (бере пензлик, опускає в банку з водою, звертається до дорослого). Дивіться, у мене вода одразу ж почорніла! Хоча я ще не фарбував. Пензлик брудний (промиває пензлик). Треба фарби розмочити (пензликом додає води у кожну фарбу, чекає декілька хвилин, починає малю­вати).

Яку функцію уяви мав на увазі данський казкар Іб Спанг Ольсен, коли писав: «Якщо нам, дорослим, здається, що дити­на — великий фантазер, то цілком можливо, що дитина просто намагається знайти чомусь розумне пояснення... »

Які особистісні проблеми Ганни Ж. (6 років 9 міс.) виразно виявляються у складеній нею казці? Що у складених дітьми каз­ках повинно інколи викликати занепокоєність дорослих?

Жив-був Заєць на світі, був він самотній. Одного разу Заєць пішов гуляти, Бачить: котик плаче. Жаль стало Зайчику, він го­ворить:

Котику, чому ти плачеш?

У мене друзів немає.

А давай я з тобою дружитиму?

Давай.

Котик встав з пенька і сказав:

Ось подивися, там хтось сидить і плаче.

Підемо, підійдемо. А Котик сказав:

Давай. .

Вони підійшли до пенька, а там Щенятко плакало. Вони ска­зали:

Собачко, давай з нами дружити. Собачка сказала:

Давай.

Вони стали добре дружити, поживати. Потім вони пішли в са­рай. Собачка розказала про себе, і всі друзі розказали свої історії. І стали вони добре жити і нікого не кривдити. Ось і казці кінець, а хто слухав — молодець, а хто не слухав, той пряники не їв.

Які особливості уяви виявилися при складанні Сергієм Л. казки, для якого віку вони характерні?

Жив великий Дік. Ось Дік на всіх гарчав, на маму гарчав, на дядька гарчав, жах! А під ганочком жили кошенята. І він на них теж гарчав. І всі боялися його. Він такий великий і чорний, і ще швидко бігає... завжди за кошенятками.

Який спосіб створення образів уяви використано у казці Світлани Г. (4 роки 7 міс.):

Святкувала Лисиця день народження і зателефонувала Зайцю: «Приходь, я тебе пригощу. І Білку приводь, ви ж друзі». Заєць телефонує Білці: «Білко! Пішли до Лисиці в гості! Поїмо у неї!» А Білка говорить: «Пішли! Тільки нафарбуюся, зачіску зроблю! Приходь пізніше». Ну і все. В гості пішли.

Який спосіб створення образів уяви використано у казці Маші Д. (6 років):

Жила-була лялечка... її звали Аліса.

Ось одного разу її відвезли в магазин. Одна дівчинка сказала: «Та­ту, я хочу цю ляльку». Тато сказав: «А скільки коштує ця лялечка?»

Продавщиця відповіла: «Аніскільки». Дівчинка тоді сказала: «Чому аніскільки? Я хочу».

Тато: «Ну, добре». Поїхали додому. Дівчинка поставила ляль­ку і включила свій комп'ютер: «Лялечко, відгадай, скільки це бу­де: п'ятдесят на п'ятдесят?» А лялечка і говорить: «Аніскільки».

Дівчинка: «Давай гратись — ти зі мною, а я з тобою. Почали гратися.

Лялечка запитала: «Дівчинко, як тебе звуть?»

А дівчинка: «Олена».

Лялечка: «А мене Аліса».

Дівчинка: «Ось яке у тебе дивне ім'я».

Стали гратися, але лялечка зламалася. Тато полагодив, але не всю. Відвезли її у магазин — зламалася рука. «Але ж у вас є ком­плекти». — «Вона жива, Аліса. Забирайте її назавжди».

Лялечка: «Ура! Я залишаюся назавжди з вами!»

«Ти, лялечко, гратимешся зі всіма нашими іграшками!»

Приїхали додому. Лялечка з'їла печиво в Олени і зламала те­левізор.

Мама сказала: «Раз так, то її можна віддати назад в магазин».

Який спосіб створення образів уяви використано у казці Ді-ми З. (4 роки 3 міс.):

Виросли у Соболя роги. Йому соромно лісом ходити. Хова­ється він від усіх, а всі сміються з нього. Покликав він друзів своїх — Білку й Лиса. І говорить: «Допоможіть! Врятуйте!» Ні­чого не можуть вони. Пішов він до коваля, і коваль спиляв йому роги. А Соболь за це подарував йому свій хвіст. Коваль собі до шапки його прикріпив і пишався.

9.         Який спосіб створення образів уяви використано у казці,
складеній Настею С. (4 роки 8 міс.):

До лісу прикотився Колобок. Там він зустрів Зайця, Вовка, Ведмедя і Лисицю. І всі хотіли його з'їсти, а він такий розумний був і від всіх покотився. І котився лісом і пісеньку свою виспіву­вав. А потім дощик пішов сильний. І Колобок покотився до діду­ся і бабусі назад. Удома ж тепло було. А вони зраділи, стали Ко­лобка зустрічати, нагодували, напоїли і поклали спати в піч.

Яка особливість створення образів уяви, характерна для молодшого дошкільника, виявилась у казці Жені Л. (4 роки 6 міс.), складеній на основі малюнків їжака, Зайця і Лисиці:

Зустрів їжак Чебурашку і говорить: «Хочу на Місяць летіти. Мені Черепашки-ніндзя ракету дали. Хочеш зі мною?» — «Хочу». Йдуть вони, йдуть. Бачать — Лисиця біжить. І говорять їй: «Лиси­чко! Полетиш з нами на Місяць?» — «Ні. Не хочу. Я там була. Там немає їжі і холодно. Летіть самі, а я тут залишуся, вас почекаю!» А їжак і Чебурашка полетіли і залишилися на Місяці жити.

Яка особливість створення образів уяви, характерна для молодшого дошкільника, виявилась у казці Вані Р. (4 роки 2 міс.):

Жив-був Лис. І були у нього грибки, ягоди, квіти росли краси­ві. Грибки різні і ягідки різні...

У лісі було багато-пребагато і грибів, і ягід, і квіточок. У лісі було сонечко, воно виблискувало. Грибки все більше і більше ро­сли, і ягоди більше росли. Гриби пнулися до сонечка. А сонечко все яскравіше і яскравіше сяяло...

Грибам сподобалося, виросли по всьому лісу. Грибки і ягоди стали такими гарними. Сонечко все більше і більше ставало і яс­кравіше. І в цьому лісі росли дерева, вони високі, стали великими і красивими. І став їх цілий ліс теж. І раптом сонечко... І раптом сонечко сховалося, пішов дощ. Гриби і ягоди і всі дерева змокли. Стало їм сумно, і раптом знову сонечко з'явилося, і вони знову стали підтягатися до сонечка. І всі квіти тепер стали дуже краси­вими. І були такі ялинки гарні. І теж радісні такі стали вони. Так вони стали щодня підтягатися до сонечка, і став ліс красивим.

12. Яка особливість створення образів уяви виявилась у казці Марини Я.? Для якого віку вона характерна?

Жив-був Зайчик, у нього не було друзів, і йому було скучно. Одного разу пішов він у ліс збирати ягідки: брусницю, чорницю, голубику. Побачив він Кошенятко бездомне, воно було все кош­лате і худе. Зайчик сказав: «Що ти таке сумне?» «Мене господар викинув. Він хотів мене в річку кинути, але я від нього втік», — сказав Котик. Зайчик пошкодував Котика і сказав: «Давай разом жити!» А Котик з посмішкою: «Давай, тільки спочатку я вмиюся, а то я такий брудний». Зайчик пішов варити компот і кликати друга — Щенятко Авву. Це його найкращий друг. Коли Котик вмився, всі сіли за стіл і стали пити компот, а собака Авва і Котик заплющили очі, облизнулися і сказали: «Ой, як смачно!» З тих пір у Зайчика сталі жити Котик і Собака Авва.