3. Психічний розвиток дитини першого року життя

 

Особливості психічного розвитку дитини до 1 року пов'язані зі зміцненням опорно-рухового апарату організму ди­тини, на основі якого виникає здатність дитини захоплювати й утримувати предмети у руках. Рука дитини при цьому рухається під контролем зору, що свідчить про появу зорово-рухових коор­динацій. Під впливом пізнавальної потреби й потреби в активно­сті дитина інтенсивно освоює маніпулювання з предметами. Операційну сторону такого маніпулювання становить дія хапан­ня. Дитина прагне освоїти якомога більшу кількість предметів, починає повзати, намагаючись дістати цікаву іграшку, а до кінця 1-го року життя навчається ходити, що значно розширює її само­стійність.

Наприкінці 1-го півріччя потреба малюка у спілкуванні з до­рослим починає перебудовуватись: він прагне до спільних дій з до­рослими, тобто виникають ділові мотиви спілкування (наприклад, прагнення разом з дорослим оглядати іграшку). Спілкування вклю­чається у процес маніпуляцій з предметами, у його змісті з'явля­ються коментування дій, пояснення до них, контроль за ними.

У ході цих видів діяльності у немовляти виникають новоутво­рення: емоційне ставлення до дорослих, психологічна спільність існування з іншими, хапання предметів, деякі перцептивні дії.

Виникає важлива форма зв'язку дитини з дійсністю через співробітництво з дорослими, що є основою розвитку свідомості.

У II півріччі з'являються маніпуляційні дії.

Значення маніпуляцій з предметами в тому, що дитина оволо­діває суспільними способами використання предметів, засвоюю­чи їх функції й призначення.

На цій основі зароджуються передумови для розвитку мов­лення. Першим етапом у його розвитку виступає латентне засво­єння мови, коли дитина не може сама вимовляти слова, але вже розуміє мовлення дорослого. До року дитина вимовляє перші слова, фрази виникають після року. Завдяки мовленню в дитини інтенсивно починають розвиватися психічні процеси. Вона праг­не назвати сприймані об'єкти. У процесі маніпулятивних дій з предметами зароджується наочно-дійове мислення. Для того щоб мислити, дитині потрібно одночасно діяти з предметами.

Таким чином, дитина набуває певної незалежності від дорос­лого, пов'язаної із її фізичним розвитком (рука втримує предме­ти, дитина сама пересувається). Тепер малюк сам може вибирати об'єкт, з яким діятиме.

ВиснОВКи про головні досягнення психічного розвитку в немовлячому віці:

— поява зорово-рухових координацій, спостерігається вирівнювання у розвитку органів чуття та опорно-рухово­го апарату;

виникають предметні маніпуляції, операційною сто­роною яких виступає дія хапання, а мотиваційною — по­треба у пізнанні та активності;

спілкування з дорослим вплітається у маніпулятивну діяльність з предметами;

розширюється самостійність дитини у пересуванні й пізнанні, з'являється перше «передособистісне» новоутво­рення — активність;

у сфері пізнавальних процесів виникає уявлення про предмет зі стійкими властивостями; розвиток пам'яті розширює межі досвіду дитини і починає його формувати; з'являються перші прояви наочно-дійового мислення, почи­нається оволодіння пасивним та активним мовленням.