ТЕМА 5

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

Хід заняття

Обговорення теоретичного матеріалу Лекції № 5.

Контроль самостійної роботи (конспект: Эльконин Д. Б. Основная единица развернутой формы игровой деятельности. Социальная природа ролевой игры // Эльконин Д. Б. Психология игры. — М: Педагогика, 1978. — С. 21—32).

Практична робота «Організація сюжетно-рольової гри».

Самоконтроль знань за допомогою ситуаційних завдань.

Підсумок.

 

Методичне забезпечення заняття

І. Практична робота «Організація сюжетно-рольо­вої гри».

Попередня підготовка до заняття:

Розподілити студентів на підгрупи з 4-х учасників.

Кожна підгрупа вибирає один із ігрових сюжетів — за бажанням, або із запропонованого списку («Лікарня», «Сім'я», «Магазин», «Обід», «Будівництво», «Подорож»). Сюжети у підгрупах різні.

Підгрупа забезпечує ігрове обладнання до вибраного сюжету.

 

Хід роботи

Підготовка до організації (забезпечення предметного середовища гри, підбір замінників, обладнання ігрових куточків).

 

Розгортання гри за вибраним сюжетом (встановлення скла­ду необхідних за сюжетом дій, визначення ролей).

Порядок формування передумов сюжетно-рольової гри (від предметної дії, адекватної сюжету, до відповідної ролі).

Ситуаційні завдання для самоконтролю

1. Які особливості гри дошкільника відзначив видат­ний педагог К. Д. Ушинський у такому, фрагменті?

«Придивіться і прислухайтеся, як поводяться дівчатка зі свої­ми ляльками, хлопчики зі своїми солдатиками і конячками, і ви побачите у фантазіях дитини віддзеркалення дійсності, що оточує її життя — віддзеркалення часто уривчасте, незвичайне, подібне тому, як відображається кімната в гранованому кришталику, про­те з вражаючою точністю своїх подробиць. У однієї дівчинки ля­лька куховарить, шиє, миє і прасує; у іншої відпочиває на дивані, приймає гостей, заводить скарбничку, рахує гроші. Нам доводи­лося бачити хлопчиків, у яких пряникові чоловічки вже одержу­вали чини і брали хабарі.

...Ви купите для дитини світлий і красивий будинок, а вона зробить з нього в'язницю; ви накупите для неї лялечок селян і се­лянок, а вона вишикує їх у ряди солдатів; ви купите для неї хо­рошого хлопчика, а вона стане його бити; вона перероблятиме і перебудовуватиме куплені вами іграшки не за їх призначенням, а за тими елементами, які вливатимуться в неї з навколишнього життя», — відзначав К. Д. Ушинський.

2. Чи погоджуєтесь ви з оцінкою гри, даною А. С. Макарен-ком? Обґрунтуйте свою думку даними дошкільної психології.

«Гра має важливе значення в житті дитини, має те ж значення, як у дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, такою багато в чому вона буде і в роботі, коли виросте. Тому ви­ховання майбутнього діяча відбувається, перш за все, у грі. I вся історія окремої людини як діяча або працівника може бути пред­ставлена в розвитку гри і в поступовому переході її в роботу».

Визначте за висловом відомого дослідника дошкільного віку О. В. Запорожця, у чому полягає сутність потреби дошкільника у грі?

«Гра дозволяє відтворити в активній, предметно-дієвій формі набагато ширші сфери дійсності, що далеко виходять за межі осо­бистої практики дитини. У грі дошкільник за допомогою своїх рухів і дій з іграшками активно відтворює працю і побут навколишніх до­рослих, події їх життя, відносини між ними тощо. Тим самим скла­даються необхідні умови для усвідомлення дитиною нових сфер дійсності, а разом з тим і для розвитку відповідних здібностей».

Чому ігри старших дошкільників називають іграми «за прави­лами». Як проявляються ознаки таких ігор у поданому фрагменті?

Наведемо фрагмент спостереження за сюжетно-рольовою грою дошкільників в «сім'ю». Гра П. (5 р. 7 міс.). Світлана Д. (5 р. 6 міс.), Сабіна М. (5 р. 4 міс.), Наташа Н. (5 р. 5 міс.), Галя С. (5 р. 5 міс.) підійшли до іграшкового куточка і одразу стали розподі­ляти ролі.

Світлана: Я буду дочкою.

Гра: Я буду мамою.

Данилко З. (5 р. 7 міс.) почув дівчаток, підійшов до них: А я буду татом.

Сабіна: Я буду теж дочкою.

Наташа, Галя: А ми до вас прийдемо в гості.

Гра: Добре, приходьте до нас в гості, а ми вас зустрінемо.

Наташа і Галя (виходять з іграшкового куточка і стукають у «двері»): Тук-тук-тук.

Гра: Данилку, йди подивися, хто до нас прийшов у гості.

Данилко (підходить до «дверей»): Добрий день, проходьте, будь ласка.

Наташа: Здрастуйте, а ми до вас у гості прийшли. Данилко: Як ви добралися? Наташа і Галя: Добре (проходять у кімнату). Гра: Здрастуйте. А ми вас чекали і стіл накрили. Світлана і Сабіна: Добрий день!

Гра: Проходьте. Сідайте за стіл. (Діти сідають за стіл.)

Гра: їжте, будь ласка. Ось суп, ось котлетки (подає різні тарілки).

Данилко: Мені котлетки.

Світлана: А я хочу салат з овочів. (Діти їдять за столом.) Гра: А зараз питимемо чай.

Світлана: А я випекла торт. Ось. Пригощайтеся (пропонує «торт» дітям, всім по шматочку). Наташа, Галя: Спасибі.

5. Як називаються взаємини, що розгортаються між дітьми у грі? Які вони мають ознаки?

Сабіна М. (5 р. 4 міс.): У мене живіт заболів.

Наташа Н. (5 р. 5 міс.): Що сталося? Треба звернутися в лікар­ню, давайте замовимо таксі.

Данилко З. (5 р. 7 міс.): Я сходжу за таксі (зупиняє «машину»).

Максим К.(5 р. 5 міс.) сидить за кермом: Куди треба їхати?

Данилко: В лікарню. У дочки живіт заболів. (Всі діти вихо­дять, сідають у «машину», їдуть у «лікарню».)

Галя С.(5 р. 5 міс.): А хто буде лікарем?

Настя М.(5 р. 6 міс.) підходить до дітей: Я буду лікарем (побі­гла в «лікарню»).

Данилко: Все, приїхали. (Діти виходять з машини, йдуть у «лікарню».)

Настя: Заходьте, заходьте. На що скаржитеся?

Сабіна: У мене живіт болить.

Настя: Давайте подивимося (оглядає живіт). Давайте я вас по­слухаю. Дихайте, не дихайте. А зараз потрібно поміряти темпе­ратуру (подає термометр).

Сабіна вимірює температуру.

Гра: Лікарю, що з нею?

Настя дістає термометр і дивиться на нього: Не хвилюйтеся, ні­чого страшного. Просто вона з'їла щось брудне, зараз я випишу вам рецепт. Прийматимете дитячий панадол (виписує рецепт і подає).

Гра: Спасибі.

Сабіна: До побачення.