ТЕМА 1

ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО 7 РОКІВ — ПРЕДМЕТ ДОШКІЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

 

Хід заняття

Обговорення теоретичного матеріалу Лекції № 1.

Контроль самостійної роботи (конспект: Максименко С. Д. Методи дослідження особистості // Практична психологія і соці­альна робота. — 2004. — № 7. — С. 1—8).

Вирішення психологічних завдань та виконання завдань.

Ситуаційні задачі для самоконтролю.

Підсумок.

 

Методичне забезпечення заняття

І. Психологічні задачі та завдання

Завдання 1. У Франції одна чотирирічна дівчинка про­була в стані летаргічного сну 18 років. Усі ці роки її штучно го­дували. Дівчинка прокинулась фізично розвиненою, дорослою.

Якою ж вона була за своїм психічним розвитком? Обгрун­туйте свою відповідь.

Завдання 3. Чому в деяких працьовитих чесних батьків вирос­тають діти ледачі, нечесні?

Завдання 4. У сім'ї Н. Н. Ладигіної-Котс від півтора до чоти­рьох років жив шимпанзе Іоні. Він мав у своєму розпорядженні різні іграшки, спав на ліжку, їв за столом разом з усією сім'єю. Були виявлені такі факти:

а)         Один з них міг скласти фігуру з двох-трьох частин тільки у
тому разі, якщо перед ним знаходилась фігура-зразок, інший міг
виконати завдання і без зразка, з пам'яті.

б)         Особливістю дій одного було те, що він, як правило, брав
дві потрібні фігурки, необхідні для конструювання. Часто бувало,
що дві фігурки, які він брав, поєднував їх спочатку у повітрі, а
потім уже ставив на стіл. Інший так ніколи не робив.

в) І шимпанзе, і дитина при виборі елементів, які пропонува­лися для конструювання, спокушалися їх новизною, незвичністю (диск з очима, блискуча паличка), але якщо один, обравши непо­трібний елемент, не включав його у конструкцію, інший нерідко пробував це зробити, і тільки вказівка експериментатора допома­гала йому уникнути помилки.

Визначте, які з наведених вище фактів стосуються поведінки шимпанзе і які — поведінки дитини. названі ознаки, якими ви ке­рувалися.

Завдання 1. Поясніть думки та твердження:

«Дитина не розвивається і виховується, а розвивається, ви­ховуючись і навчаючись» (С. Л. Рубінштейн).

«Ні, не білою дошкою є душа дитини, а деревом у зерні, людиною у можливості». (В. Г. Бєлінський).

Завдання 2. З'ясуйте, в чому виявляється нерівномірність (ге-терохронність) психічного розвитку дитини і які її причини.

Завдання 3. Розкрийте значення дитячої психології для про­фесії вихователя дошкільного закладу. Назвіть 5—10 актуальних проблем дошкільного виховання, які вимагають досліджень пси­хологів.

 

ІІ. Програмовані завдання

1. Знайдіть правильне твердження:

а)         умови життя впливають на психічний розвиток дитини без-
посередньо;

б)         умови життя не відіграють істотної ролі у психічному роз-
витку дитини;

в)         умови життя впливають на психічний розвиток дитини че-
рез її діяльність.

Виберіть рядок, де перелічені основні закономірності дина­міки психічного розвитку.

а)         гетерохронність, асинхронність, домінантність, комунікабе-
льність, сензитивні періоди;

б)         гетерохронність, асинхронність, зміна детермінант розвит-
ку, сензитивні періоди, стадіальність;

в)         гетерохронність, асинхронність, ампліфікація, ідентифіка-
ція, стадіальність, детермінованість.

До якої групи методів належить бесіда?

а)         емпіричні;

б)         експериментальні;

в)         психодіагностичні.

Стандартизовані методики, що мають за мету вивчення осо­бистості як цілісної унікальної структури, це:

а)         опитувальники;

б)         анкети;

в)         проективні методики;

г)         тести.

Основою принципу детермінізму є:

а) замкнений характер психіки, її повна незалежність від зов­нішніх умов; б) психіка і діяльність виступають як дві сторони одного явища;

в)         зовнішні впливи діють через внутрішні умови;

г)         діяльність виступає як умова не тільки прояву, але й розви-
тку психіки дитини.

Який з цих методів належить до емпіричних методів дослі­дження:

а)         бесіда;

б)         експеримент;

в)         тести.

 

III. Ситуаційні завдання для самоконтролю

 

1. Педагог, спостерігаючи за поведінкою дитини під час обіду, помітив, що малюк відмовляється їсти, повторюючи «не хочу, не хочу». Чи слід зробити висновок про те, що малюк вередливий? Про яку вимогу до методу психологічного дослі­дження дитини повинен пам'ятати вихователь при цьому?

2. Як називається нижченаведений спосіб фіксації результатів спостереження, спрямований на детальний опис спостережуваної поведінки дитини?

Спостереження за Оленою Ш. (4 р. 3 міс.).

Вихователь: Діти, зараз йдемо в роздягальню і одягатимемось на прогулянку.

Оленка підходить до шафки, відкриває її, сідає на лавку, зні­має шкарпетки, кладе в тапочки і ставить їх у шафку, бере колго­тки і рейтузи, сідає на лавку, надягає колготки, на них — рейту­зи, дістає з шафки і надягає светр, підходить до вихователя і просить: «Заправте мені, будь ласка, плаття». Вихователь заправ­ляє плаття.

Олена: Дякую... Так хоч не потрапить вітер.

Підходить до шафки, дістає і надягає шубу, потім шапку.

Вихователь: Давай я шапку зав'яжу.

Олена: Не треба. Я сама можу. (Зав'язує шапку, роблячи декі­лька спроб. Сідає на лавку, надягає спочатку лівий, потім правий чобіток. Встає і підходить до вихователя. Знову просить.) Застеб­ніть гудзик, тільки верхній. Інші я сама.

Вихователь застібає верхній гудзик. Інші дівчинка застібає сама. Вихователь зав'язує Олені шарф.

Олена: Ні, я от так (тугіше затягає шарф). А зараз рукавички. (Вихователь надягає їй рукавички.)

Олена: Дякую. (За дослідженнями Г. О. Урунтаєвої)

Яким методом вихователь вивчає психіку Наталки В. (5 р. 9 міс.)? Обґрунтуйте свою відповідь.

Вихователь розкладає перед дитиною 10 картинок і звертаєть­ся до дівчинки: Наталко, запам'ятай якомога більше картинок.

Наталка (дивиться па картинки): Так, про себе, значить, по­вторюватиму, якщо так (ворушить губами). Втомилася. Спочатку відпочину. Так, називати зараз буду, а потім інші (відвертається).

Вихователь: Запам'ятай якомога більше картинок.

Наталка дивиться на картинки.

Вихователь через 20 секунд прибирає картинки, звертається до дівчинки: Назви, будь ласка, картинки, які ти запам'ятала.

Наталка (дивиться на дорослого): Лійка, квітка, що там ще бу­ло? їжачок, лампа, так. Ну, що там ще було? Ніяк не можу прига­дати. Лампа була, ну, лампа, ну, лопата, а ось інше що?

Вихователь: Більше не пам'ятаєш?

Наталка: Зараз подумаю. Автобус. Тепер уже пам'ятаю.

Яким методом вихователь вивчає психіку Катрусі З. (4 р. 6 міс.)? Обґрунтуйте свою відповідь. У чому цей метод відрізня­ється від описаного у попередньому завданні?

Вихователь: Катрусю, ти вдома мамі допомагаєш, трудишся вдома?

Катя: Так, допомагаю. Вихователь: А що ти робиш?

Катруся: Я мию посуд, прибираю у своєму ляльковому куточ­ку, іграшки збираю. Після гри роблю будиночок, він у мене сто­їть посередині.

Вихователь: Навіщо ти трудишся, миєш посуд, прибираєш? Катруся: Я мамі допомагаю.

Вихователь: Якщо до тебе в гості прийде маленький хлопчик або дівчинка, які нічого не вміють робити, якій роботі ти їх на­вчиш?

Катруся: Я їх навчу мити посуд, прибирати і ще чого-небудь навчу.

Вихователь: А як би ти стала вчити дівчинку мити посуд?

Катруся: Я б узяла брудну тарілку, ганчірку і намилила б її, і стала мити. А дівчинці сказала б: ««дивися, як я мию.

Вихователь: Що тобі говорить мама, коли ти виконала ро­боту?

Катруся: Вона мені дякує, говорить: «молодець».

Яким методом вихователь вивчає психіку дошкільника? Об­ґрунтуйте свою відповідь.

Хлопчик 6 р. 7 міс., виконуючи малюнок на тему «новоріч­не свято», у центрі альбомного аркуша зобразив чорною фар­бою пташку (як він потім пояснив — бридке каченя). За нею по всій решті простору аркуша розміщувалися темно-сині пля­ми (сліди).

У ході дослідження з'ясувалося, що цьому хлопчику мама не встигла принести костюм на новорічний ранок. Тому він не зміг прочитати вірш, який довго готував. Так дитина в образній формі виразила на малюнку свої переживання, які в мові не знайшли віддзеркалення.

Який метод вивчення психіки дошкільника описано у фраг­менті?

Максим Д. (5 р. 9 міс.) склав казку «Як тигр захищав малень­кого зайця».

Жив-був зайчик. І бачить — їжачок іде. Зайчик питає: «Як тебе звуть?» — «Мене — колючка. А тебе?» — «А мене — стрибунець». І вони подружилися. Якийсь час плинув — і їжак став нечесним. Одного разу заєць приніс смачну морквинку. І сказав їжак: «Дай мені цю морквинку всю». А коли заєць пі­шов, він сам зжер її. А коли заєць прийшов, він говорить: «А де морквина?» їжак говорить: «Я її не їв». І сказав заєць: «Ти все брешеш! Ти її з'їв. Ти — поганий друг». І їжак тоді обра­зився і пішов. Так вони посварилися. А потім їжак сказав: «Да­вай подружимося». Заєць говорить: «Ні, ти нечесний». їжак тоді ще більше надувся і став колоти зайця. Заколов їжак зайця своїми голками. І раптом з лісу вийшов тигр і сказав: «Що тут відбувається?» А заєць говорить: «їжак мене коле». А тигр сказав: «Навіщо ти його колеш?» І так заричав, що їжак в гру­дочку згорнувся. І довго не вилазив. А заєць з тигром подру­жилися і ніколи не сварилися.