2. Валютні операції

 

Для характеристики прав і обов'язків суб'єктів валютного ри­нку важливе значення має поділ учасників ринку на дві групи. До першої входять резиденти, до другої — нерезиденти. До резиден­тів належать фізичні особи, які постійно проживають в Україні, та ті, що тимчасово перебувають за її межами. До резидентів на­лежать також юридичні особи й організації, створені відповідно до законодавства України, разом із їхніми представництвами за кордоном. До нерезидентів належать фізичні особи, які постійно проживають за кордоном, у тому числі й такі, що тимчасово пе­ребувають в Україні. Сюди ще зараховують юридичних та нею-ридичних осіб, їхні представництва і фірми, що створені відпові­дно до законів іноземної держави і функціонують на території України.

Згідно з вітчизняним законодавством поняття резидентів і не­резидентів трактуються так.

Резиденти — громадяни, які мають постійне місце проживан­ня на території України, в тому числі ті, що тимчасово перебува­ють за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької дія­льності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяль­ність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території; дипломатичні представництва, консульські уста­нови, торговельні та інші офіційні представництва України за ко­рдоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також фі­лії і представництва підприємств-резидентів за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезиденти — громадяни, які мають постійне місце прожи­вання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебу­вають на території України; юридичні особи, суб'єкти підприєм­ницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до зако­нодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; роз­ташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представниц­тва іноземних держав, міжнародні організації та їх філії, що ма­ють дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприєм­ницьку діяльність відповідно до законодавства України.

При розгляді прав резидентів і нерезидентів в операціях на ва­лютному ринку України необхідно мати на увазі, що всі операції, пов'язані з рухом іноземної валюти, поділяються на два види — поточні та пов'язані з рухом капіталу.

До поточних операцій належать:

перекази в Україну або з України іноземної валюти для здій­снення розрахунків без відстрочки платежу за експорт та ім­порт товарів, робіт, послуг, а також розрахунків, пов'язаних з кредитуванням експортно-імпортних операцій, на термін, що не перевищує 180 днів;

отримання і надання фінансових кредитів на термін, що не перевищує 180 днів;

перекази в Україну та з України відсотків, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями, кредитами та іншими операціями, пов'язаними з рухом капіталу;

перекази неторгового характеру в Україну та з України, включаючи перекази сум заробітноїплати, пенсій, аліментів, спадщини, а також інші аналогічні операції.

До валютних операцій, що пов'язані з рухом капіталу, належать:

прямі інвестиції, тобто вкладення в статутний капітал підприємства з метою отримання доходу і прав на участь в управлінні підприємством;

портфельні інвестиції, тобто придбання цінних паперів;

переведення в оплату споруд та іншого нерухомого майна;

надання і отримання відстрочки платежу за експортом та імпортом на термін, що перевищує 180 днів, а також надан­ня і отримання фінансових кредитів на такий самий термін.

Розрахунки за міжнародними операціями між безпосередніми учасниками здійснюються через банки, які розглядають валютні операції як один із способів отримання доходу.

При укладанні угод купівлі-продажу на валютному ринку ви­користовуються такі види курсів:

курс покупця — курс, за яким банк купує валюту;

курс продавця — курс, за яким банк продає валюту. Крос-курс — це співвідношення між двома валютами, яке

встановлюється з їх курсу щодо курсу третьої валюти.

Спот-курс — ціна одиниці іноземної валюти однієї країни, ви­ражена в одиницях валюти іншої країни і встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками-кореспон-дентами на другий робочий день із моменту укладання угоди.

Форвард (терміновий курс) — ціна, за якою дана валюта продаєть­ся або купується за умови передачі її на певну дату в майбутньому.

Ф'ючерс — курс у майбутньому, тобто ціна, за якою через де­який час буде укладено угоду. Вона визначається в момент укла­дання контракту.