3. Характеристика міжбанківського ринку. Операції на міжбанківському ринку

 

Міжбанківський ринок відіграє важливу роль у забезпеченні нормальних умов функціонування грошового ринку.

Міжбанківський ринок — частина фінансового ринку, де тим­часово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанків-ських депозитів на короткі терміни.

Міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспон­дентських відносин між банками, відіграють роль інструмента налагодження тісніших і довірливіших відносин між банками.

Найпоширеніші терміни депозитів — один, три і шість міся­ців, граничні — від одного дня до двох років. Засоби між-банківського ринку використовуються комерційними банками не тільки для короткострокових, а й для середньо- і довгострокових активних операцій, регулювання балансів, виконання вимог центральних банків.

Міжбанківські депозити пов'язані з активними депозитними операціями банків, тобто вкладенням тимчасово вільних коштів одних банків у інші кредитні установи, в тому числі Центральний банк.

Міжбанківські кредити — одне з основних джерел форму­вання банківських кредитів. Одержання кредитів в інших банках дає можливість банківським установам поповнювати власні кре­дитні ресурси.

На практиці використовуються такі основні різновиди міжба­нківського кредиту:

овердрафт за кореспондентськими рахунками: на відповідному рахунку обліковуються суми дебетових (кредитових) залишків на кореспондентських рахунках банків на кінець операційного дня;

кредити овернайт, які надані (отримані) іншим банком: вони надаються банкам на термін не більше одного операційного дня.

Цей вид міжбанківського кредиту використовується для завер­шення розрахунків поточного дня;

кошти, які надані (отримані) іншим банком за операціями РЕ-ПО. Ці операції пов'язані з купівлею цінних паперів на певний період з умовою зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою ціною або з умовою безвідкличної гарантії погашення у разі, якщо термін операції РЕПО збігається із терміном погашення цінних паперів.

Міжбанківські позики — одна з найпоширеніших форм госпо­дарської взаємодії кредитних організацій. Поточна ставка з між-банківських кредитів — найважливіший фактор, що визначає об­лікову політику конкретного комерційного банку з інших видів кредитів.

Комерційні банки, як економічно незалежні кредитні інститу­ти, самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжба-нківськими кредитами залежно від попиту і пропозиції на міжба-нківському ринку та рівня облікової ставки.

Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних угод із ви­значенням прав і обов'язків сторін і відповідним оформленням прав із міжбанківських кредитів. Надання міжбанківського кре­диту супроводжується відкриттям рахунків відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Спірні питання вирішуються за законом або через третейський суд.

Проведення операцій на міжбанківському ринку впливає на платоспроможність комерційних банків через можливість рефінан­сування в НБУ. Ресурси міжбанківського ринку належать до сфери забезпечення ліквідності комерційних банків, якщо розглядати цю ліквідність як потік коштів з урахуванням можливості банку одер­жати кредит на міжбанківському ринку і забезпечити надходження готівки від операційної діяльності. Нестача ліквідних коштів під­штовхує комерційні банки до операцій на міжбанківському ринку і встановлення норми ліквідності на звітну дату.

 

Питання для семінарських і практичних занять

 

1. 2. 3.


Сутність та інститути грошового ринку. Роль та значення грошового ринку в економіці. Інституціональна та функціональна структура облікового ринку.

 

 

Місце облікового ринку в ринковій економіці.

Міжбанківський ринок як частина ринку позикових капіталів.

Характеристика міжбанківських кредитів.

 

Норма доходу, встановлена за цінними паперами:

 

облігаційний відсоток; Б) депозитний відсоток;

позиковий відсоток.

Ставку облікового відсотка встановлює:

 

Міністерство фінансів України; Б) Національний банк України;

Кабінет Міністрів України.

Для забезпечення дохідності банку необхідно:

А) щоб позиковий відсоток був вищим за депозитний; Б) щоб депозитний відсоток був вищим за позиковий.

Частина грошового ринку, де короткострокові грошові кошти перерозподіляються між кредитними інститутами шляхом купівлі-продажу векселів і цінних паперів з терміном погашення, як правило, до одного року — це:

 

ринок готівки; Б) валютний ринок;

обліковий ринок;

Г) ринок цінних паперів.

Основними інструментами облікового ринку є:

 

акції, облігації, банківські сертифікати;

Б) банківські, казначейські, комерційні векселі;

опціони, ф'ючерси;

Г) земельні бони, житлові сертифікати.

Вільні ресурси кредитних інститутів на міжбанківському ринку залучаються і розміщуються у формі:

 

відкриття кореспондентських рахунків;

Б) міжбанківських електронних переказів коштів;

міжбанківських депозитів і кредитів.

До основних різновидів міжбанківського кредиту відносять:

 

овердрафт, споживчий, комерційний;

Б) вексельний, державний, за операціями РЕПО;

овернайт, комерційний, вексельний;

Г) овердрафт, овернайт, за операціями РЕПО.

Рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами вста­новлюється:

 

Тестові завдання

центральним банком;

Б) самостійно комерційними банками;

за результатами кредитних аукціонів;

Г) на рівні облікової ставки центрального банку.

 

Тематика рефератів

Сутність онкольного і вексельного кредитів. Подібність, розхо­дження, перспективи для України.

Загальна характеристика міжнародного грошового ринку.

Правове регулювання міжнародних грошових операцій.

Вплив інфляційних процесів на національні грошові ринки (на прикладі окремої держави).

Особливості міжбанківського ринку в Україні.

Сучасний стан та тенденції розвитку світового міжбанківського ринку.

Обліковий ринок України.

Основні напрями сучасної грошово-кредитної політики НБУ.