3. Ф'ючерс та загальні характеристики ф'ючерсних контрактів

 

Ф'ючерс — похідний цінний папір, що засвідчує взаємні зо­бов'язання покупця, продавця та організатора торгівлі щодо ку­півлі (продажу) базового активу або проведення грошових розра­хунків відповідно до специфікації ф'ючерса.

Існують товарні та фінансові ф'ючерси. Товарні ф'ючерси — це ф'ючерсні контракти на сільгосппродукцію, енергоресурси, метали й ін.

Фінансові ф'ючерси — це ф'ючерсні контракти, в основі яких лежать фінансові інструменти — державні й інші цінні папери, біржові індекси, відсотки за банківськими ставками, а також кон­вертована валюта і золото. Це стандартний біржовий терміновий контракт, відповідно до якого сторони, що його уклали, зо­бов'язуються поставити й одержати необхідну кількість біржово­го товару або фінансових інструментів у визначений термін у майбутньому за фіксованою ціною. У деяких ф'ючерсах, напри­клад, за банківськими процентними ставками, замість купівлі-одержання товару (фінансового інструмента) або його продажу-постачання може бути передбачена грошова компенсація його вартості.

Ф'ючерсний контракт — це контракт постачання. При цьому його продавець виступає постачальником, а покупець — майбут­нім власником товару (фінансового інструмента). Ф'ючерсні кон­тракти суворо типізовані і стандартизовані.

Особливість ф'ючерсних контрактів полягає в тому, що їх звичайно укладають не з метою фізичної купівлі або продажу ба­зового активу, а з метою страхування (хеджування) реальних угод із товаром, а також для одержання спекулятивного прибутку під час перепродажу ф'ючерсів або припинення дії угоди. При страхуванні реальних угод ф'ючерсні угоди здійснюють парале­льно на ту саму суму, але з протилежним змістом. При настанні терміну оплати за основною угодою врахування зворотних (оф­сетних) угод запобігає можливому недоодержанню прибутку, підстраховує його. Використання ф'ючерсів пов'язане зі ступе­нем розуміння природи фінансових інструментів і активів.

Специфікація кожного нового класу ф'ючерсів обов'язково повинна містити такі відомості:

вид ф'ючерсу (з поставкою або без поставки базового активу);

базовий актив;

кількісні та якісні характеристики базового активу;

термін виконання зобов'язання за ф'ючерсом;

перший та останній день обігу ф'ючерса;

порядок здійснення сторонами своїх прав та виконання обов'язків за ф'ючерсом;

порядок проведення розрахунків за ф'ючерсом;

спосіб визначення ціни ф'ючерса;

мінімальна зміна ціни ф'ючерса.

Зобов'язання за ф'ючерсом виконуються тільки через органі­затора торгівлі цим ф'ючерсом (крім проведення розрахунків у грошовій формі, які здійснюються через розрахунковий банк). Гарантом виконання зобов'язань за ф'ючерсом є юридична осо­ба, яка веде облік прав власності за ф'ючерсом.

Можливість оперативно закрити ф'ючерсний контракт — його відмітна ознака. Це призводить до того, що менше як 5 % ф'ючерсних контрактів закінчуються поставкою реального то­вару.

Ще однією особливістю ф'ючерсної торгівлі є те, що вона виросла з торгових операцій на товарних біржах. Тому торгівля ф'ючерсами в основному проводиться не на фондових, а на товарних біржах.

Але існують певні проблеми на шляху розвитку термінового ринку в Україні.

По-перше, активній роботі на ринку термінових контрактів перешкоджає відсутність обґрунтованої законодавчої бази, яка відповідала б реальній економічній ситуації в Україні та загаль­ноприйнятим у світовій практиці поняттям і регулятивним меха­нізмам, що діють на ринку деривативів, — починаючи від самого тлумачення ф'ючерсного контракту до вирішення проблем мита й оподаткування (нині прибуток, який оподатковується, не змен­шується на суму від'ємної варіаційної маржі).

По-друге, досі не вирішено питання бухгалтерського обліку операцій із ф'ючерсними контрактами та іншими похідними фі­нансовими інструментами [41].