2. Характеристика видів і типів облігацій та їх роль в економіці

 

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номіналь­ну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін із виплатою фіксованого відсотка.

Облігація засвідчує:

факт надання власником папера коштів емітенту;

зобов'язання емітента повернути борг через визначений час;

право інвестора отримувати у вигляді винагороди за надані кошти певний відсоток від номінальної вартості облігації.

Для облігацій характерним є такий цикл існування.

Емісія.

Розміщення.

Обіг.

Погашення.

Випускаються облігації таких видів:

а)         облігації внутрішніх державних і місцевих позик;

б)         облігації підприємств.

 

Класифікація облігацій

Рішення про випуск облігацій підприємств приймається емі­тентом і оформлюється протоколом. Протокол рішення про ви­пуск облігацій підприємств повинен обов'язково містити:

найменування емітента облігацій та його місцезнаходження;

відомості про статутний фонд, господарську діяльність службових осіб емітента; найменування контролюючого органу (аудиторської фірми);

дані про розміщення раніше випущених цінних паперів;

мету випуску і вид облігацій (іменні чи на пред'явника);

загальну суму емісії, кількість і номінальну вартість облі­гацій;

кількість учасників голосування;

порядок випуску облігацій та виплати доходів за ними;

терміни повернення коштів при відмові від випуску обліга­цій; терміни продажу відповідних товарів або надання відповід­них послуг за цільовими облігаціями;

порядок повідомлення про випуск та розміщення облігацій;

порядок оплати облігацій.

Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більше як 25 відсотків від розміру статутного фонду і лише після повної оплати усіх випущених акцій.

За видами покриття облігації поділяються на:

—облігації під загальне покриття. По суті це — незабезпече-ні папери: ніякої застави немає. Зазвичай ці папери випускають­ся для фінансування проектів, що не приносять доходу;

—облігаціїпід дохід від проекту (наприклад, будівництво промислового підприємства);

—облігації під спеціальний податок (будівництво доріг, на­приклад, покривається податками на бензин).

Облігації усіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках, пе­редбачених умовами їх випуску, — в іноземній валюті.

Дохід за облігаціями усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску.

У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання з виплати доходів за процентними облігаціями на­дання права придбання відповідних товарів або послуг за безпро­центними (цільовими) облігаціями чи погашення зазначеної в об­лігації суми у визначений термін стягнення відповідних сум здійснюється примусово цивільним, господарським або арбітра­жним судом.

З фінансової точки зору випуск облігацій для підприємств є вигіднішою та дешевшою операцією, аніж збільшення статутного капіталу і пов'язані з цим додаткова емісія та розширення кола акціонерів.

Важлива роль державних облігацій (облігацій внутрішньої державної позики — ОВДП) у фінансуванні бюджетного дефіци­ту. Залучення позикових коштів дає змогу вчасно проводити со­ціальні виплати, фінансувати державні проекти.

Крім фінансування бюджетних потреб, другою важливою ме­тою випуску державних облігацій є збільшення припливу інозем­ної валюти.

Отже, облігації внутрішньої державної позики в економіці України виконують такі функції:

є найбільш цивілізованим ринковим способом формування державного боргу;

забезпечують касове виконання державного бюджету шля­хом покриття розривів між доходами та видатками, що вини­кають у результаті нерівномірності в часі податкових надхо­джень і видатків бюджету;

при проведенні грошово-кредитної політики виступають регулятором не лише грошового обігу, а й розвитку економіки в цілому: сутність грошово-кредитноїполітики полягає в зміні грошової маси з метою досягнення зростання обсягу виробницт­ва, підвищення зайнятості та попередження інфляції;

мобілізують кошти для фінансування цільових державних та місцевих програм, які мають важливе соціально-економічне значення.

Облігація також, як і акція, продається і купується на ринку і має ринковий курс.

Ринковий курс облігації можна визначити так:

РК = -РІД- х 100%, (6.6) Ном.

де РК — ринковий курс облігації, %; РІД — ринкова ціна обліга­ції, грн.

Звідси ринкова ціна облігації дорівнює:

Рід = ІНомі • рк. (6.7)

100%

Як і у випадку з акцією, курс і ціна облігації у першу чергу пов'язані насамперед з рівнем прибутковості будь-якого іншого альтернативного (прийнятного) способу вкладення капіталу (ба­нківського відсотка, державних боргових зобов'язань та ін.):

РІД = Ном. х 1 + До У  х 100%, (6.8)

 

де До — прибутковість облігації — купонний відсоток за облі­гацією (у сотих частках відсотка); Да — прибутковість альтерна­тивних вкладень капіталу (у сотих частках відсотка); п — кіль­кість років, що залишилася до погашення облігації.

Спрощено ринкову ціну облігації можна подати у такий спосіб:

РІД = Ном. + С х п, (6.9)

де С — сума річних купонних виплат за облігацією.

Таким чином, облігації є інструментом додаткового залучення фі­нансових ресурсів підприємством, а також інвестиційним інструмен­том для розміщення тимчасово вільних грошових коштів суб'єктів господарювання та громадян з відносно низьким ступенем ризику.