2. Сутність і функції кредиту

Кредитні відносини функціонують у системі економічних від­носин. В основі їх лежить рух особливого виду капіталу — пози­кового.

Кредитні відносини — це частина економічних відносин, яка пов'язана з наданням коштів у позику і поверненням її разом із певним відсотком.

Кредитні відносини включають у себе:

акумуляцію тимчасово вільних коштів;

вкладення або розміщення цих коштів.

Згідно з українським законодавством, кредит — це позичко­вий капітал банку в грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

На діяльність підприємств кредит впливає через систему від­носин комерційного розрахунку; зокрема, він впливає на відтво-рювальний процес через кругообіг і оборот фондів підприємств. Із суті кредиту випливає, що він виконує функцію перерозподілу вартості в процесі відтворення.

Перерозподільна функція полягає в тому, що тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб за допомогою кредиту переда­ються в тимчасове користування підприємств і населення для за­доволення їхніх виробничих і особистих потреб.

Антипаційна (емісійна) функція полягає у створенні кредит­них грошей для грошового обігу. її виконує тільки банківський кредит. Методами кредитної експансії і кредитної рестрикції (звуження) регулюється кількість грошей в обігу, причому вилу­чення грошей з обігу за допомогою кредиту досягається важче, ніж випуск в обіг.

Контрольна функція полягає в тому, що в процесі кредитного перерозподілу коштів забезпечується банківський контроль над діяльністю позичальника. Можливості такого контролю випли­вають із природи кредиту.

Варто наголосити, що, вступивши в кредитні відносини, оде­ржувач кредиту також повинен контролювати свою діяльність, для того щоб вчасно і повністю повернути кредитні ресурси.