4. Саморегулівні організації професійних учасників фінансового ринку

 

Проблеми інфраструктури фінансового ринку більш ефектив­но вирішуються самими учасниками ринку, самостійно і за влас­ний рахунок. Насамперед через інститут саморегулівних органі-зацій-асоціацій, інших об'єднань. Такі організації, як свідчить світовий досвід, з успіхом можуть взяти на себе функції контро­лю за дотриманням правил гри на ринку фінансових послуг без розбухання штатів контролюючих державних органів. Це дасть можливість зекономити державні кошти і перенести витрати по контролю на заінтересовані структури приватного ринку.

Саморегулівна організація — це добровільне об'єднання про­фесійних учасників фінансового ринку, яке не має на меті отри­мання прибутку, створене з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів інших учасників ринку і зареєстроване Уповноваженим органом.

Основною метою саморегулювання на фондовому ринку України є забезпечення оптимізації державного регулювання фо­ндового ринку шляхом дерегуляції та посилення контролю за до­триманням учасниками фондового ринку регуляторних вимог та встановлення єдиних методів регулювання.

Основні напрями розвитку саморегулювання:

посилення дієвості саморегулювання на фондовому ринку шляхом розширення повноважень та функцій саморегулівних ор­ганізацій;

забезпечення умов здійснення підприємницької діяльності членами саморегулівних організацій;

здійснення контролю та нагляду за діяльністю членів само­регулівних організацій;

захист прав та законних інтересів членів, клієнтів членів са­морегулівних організацій, професійних учасників ринку цінних паперів;

формалізація та оптимізація вимог до саморегулівних орга­нізацій, що сприятиме підвищенню їхньої відповідальності за ви­конання ними своїх повноважень;

підвищення фінансових та технічних вимог до саморегулів­них організацій, які взяли на себе повноваження щодо контролю та нагляду за дотриманням їх членами законодавчих та нормати­вних вимог;

здійснення уповноваженими державними органами контро­лю та нагляду за діяльністю саморегулівних організацій.

Саморегулівна організація створюється і здійснює свою дія­льність у відповідності з наступними принципами:

саморегулівна організація — об'єднання професійних учас­ників ринку цінних паперів, яке створюється згідно з чинним за­конодавством, за принципом — одна саморегулівна організація з кожного виду професійної діяльності;

професійний учасник ринку цінних паперів повинен бути членом щонайменше однієї саморегулівної організації;

у відповідності з вимогами чинного законодавства щодо сумісництва видів професійної діяльності на ринку цінних папе­рів професійний учасник може бути членом кількох саморегулів­них організацій;

об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів реєструється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та набуває статусу саморегулівної організації після вне­сення запису про неї до державного реєстру, який ведеться Дер­жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

саморегулівна організація повинна об'єднувати не менше ніж 25 % кількості професійних учасників ринку цінних паперів, які здійснюють певний вид (види) професійної діяльності, за ви­нятком саморегулівних організацій організаторів торгівлі та установ, що здійснюють розрахунково-клірингову діяльність;

здійснення управління діяльністю саморегулівної органі­зації на демократичних засадах (один член саморегулівної ор­ганізації — один голос) за умови рівності прав та обов'язків усіх членів;

відкритості та доступності інформації про діяльність орга­нізації для всіх її членів;

недопущення недобросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;

поєднання інтересів членів саморегулівних організацій та їх клієнтів з одночасним підвищенням відповідальності за дотри­мання ними регуляторних вимог.

Основні завдання саморегулівних організацій:

встановлення правил, стандартів та вимог до здійснення дія­льності з цінними паперами, норм та правил поведінки вимог до професійної кваліфікації фахівців — членів саморегулівних орга­нізацій та здійснення контролю за їх дотриманням членами орга­нізації Правила, стандарти та вимоги до професійної діяльності набирають чинності після їх затвердження рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

сприяння умовам здійснення підприємницької діяльності членами саморегулівної організації;

розробка та впровадження заходів щодо захисту прав членів саморегулівної організації;

розгляд скарг клієнтів — членів саморегулівних організацій, які входять до їх складу, щодо порушення професійними учасни­ками ринку цінних паперів вимог чинного законодавства;

впровадження ефективних механізмів розв'язання спорів між членами саморегулівної організації та між членами саморе­гулівної організації та їх клієнтами;

ініціювання вдосконалення нормативної та законодавчої ба­зи ринку цінних паперів;

представництво інтересів членів саморегулівної організації та інших учасників ринку цінних паперів в органах державної влади, судах, інших організаціях з метою захисту їх інтересів;

накладає санкції та застосовує заходи впливу на своїх чле­нів, які порушують вимоги чинного законодавства, нормативно-правові акти, статут та внутрішні документи саморегулівних ор­ганізацій;

інформує Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку про виявлені порушення чинного законодавства з боку своїх членів та клієнтів;

звертається до суду від свого імені або від імені своїх членів щодо захисту прав клієнтів членів саморегулівних організацій або прав членів, яким було завдано збитки чи шкоду несумлін­ними діями клієнтів або державними органами при здійсненні професійної діяльності на фондовому ринку;

надає до органів державної влади пропозиції щодо удоско­налення законодавства України, а також аналізує практику реалі­зації вимог чинного законодавства України.

Відповідно до вимог законодавства або в разі делегування державними органами, що здійснюють регулювання фондового ринку відповідних повноважень, саморегулівна організація може здійснювати:

збір, узагальнення та аналітичне оброблення інформації про професійну діяльність на фондовому ринку із дотриманням ви­мог чинного законодавства щодо збору, використання, розпо­всюдження та зберігання інформації з обмеженим доступом та інформації, яка може завдати шкоди саморегулівній організації, її членам та учасникам ринку цінних паперів;

подання клопотань на отримання ліцензій особами, які здій­снюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, а також звертається з поданням про анулювання ліцензії на проведення професійної діяльності на ринку цінних паперів тим членам са­морегулівної організації, які порушують вимоги чинного законо­давства;

сертифікацію фахівців ринку цінних паперів відповідно до напряму діяльності саморегулівної організації, а також виходити з поданням до державних органів про скасування сертифікації тим фахівцям ринку цінних паперів, які постійно порушують ви­моги чинного законодавства.

Саморегулівна організація відповідно до покладених на неї завдань:

встановлює правила, стандарти та вимоги до здійснення дія­льності членів саморегулівної організації, які захищали б інтере­си інвесторів, та були спрямовані на попередження правопору­шень. При цьому рівень вимог, викладених у правилах та стандартах, повинен бути не нижчий рівня вимог, установлених чинним законодавством, нормативно-правовими актами та інши­ми документами органів, які здійснюють державне регулювання та контроль за діяльністю саморегулівних організацій;

здійснює постійний контроль за дотриманням членами са­морегулівних організацій правил, стандартів, вимог, які встанов­лені саморегулівною організацією;

здійснює послідовну політику серед членів саморегулівної організації згідно з цілями, що визначені законодавством, норма­тивно-правовими актами Комісії та правилами саморегулівної організації, яка забезпечує наявність внутрішнього контролю в членів саморегулівних організацій;

сприяє органам державного регулювання в контролі за рин­ком цінних паперів;

відповідно до встановлених кваліфікаційних вимог розроб­ляє навчальні програми та плани, визначає навчальні заклади, які здійснюють підготовку та перепідготовку керівників та фахівців установ, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку, та укладає з ними угоди.

Вимога переходу до створення однієї саморегулівної організа­ції з кожного виду професійної діяльності пов'язана з необхідніс­тю уніфікації правил щодо певного виду професійної діяльності на ринку цінних паперів, посиленням контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регуляторних вимог, недопущен­ням фіктивного членства, недопущенням конкуренції стандартів, підвищенням відкритості саморегулювання.

Правовий статус українських СРО на сьогодні деталізується в Положенні про саморегульовану організацію ринку цінних папе­рів, затвердженому наказом ДКЦПФР № 329 від 23.12.1996 р. У свою чергу, саморегулівна організація як структура знайшла своє визначення в декількох нормативних актах, зокрема в законах України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Кожен із цих документів по-різному визначає СРО. Різниця по­лягає в тому, що останній передбачає делегування СРО повнова­жень щодо розроблення та впровадження правил поведінки на рин­ках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг. Своїми повноваженнями поступатимуться від­повідні державні органи, які здійснюють регулювання ринків фі­нансових послуг. Таке положення не випадково з'явилося в законо­давстві України — воно вже давно застосовується в інших країнах.

Історія появи першої саморегулівної організації в світі сягає 1934 року. Саме тоді США охопила економічна криза, одним із заходів подолання якої стало створення Комісії з цінних паперів та бірж (КЦПБ), яка мала виконувати функції нагляду за вико­нанням федеральних законів про цінні папери. Значну частину своїх повноважень ця Комісія незабаром передала кільком не­урядовим структурам, відомим як «саморегулівні організації». З них найбільшою і сьогодні є Національна асоціація дилерів цін­них паперів. За законодавством США, кожний дилер і брокер по­винен не лише зареєструватися в КЦПБ, а й стати членом НАСД.

Таким чином, положення щодо обов'язковості вступу до СРО та необхідності передачі повноважень відповідними державними органами саморегулівним організаціям перевірено практикою і довело свою доцільність.

Щодо повноважень СРО, то в американських організаціях їхнє коло є значно ширшим, ніж в українських. Так, на них, зокрема, покладається регулювання діяльності своїх членів з питань емісії облігацій, проведення іспитів на право займатися професійною діяльністю та реєстрацією професіоналів, регулювання рекламної та видавничої діяльності, інспектування фірм, що спеціалізують­ся на торгівлі цінними паперами. Однак обмежень щодо кількості СРО законодавство США не містить.

Отже, реалізація зазначеного проекту сприятиме проведенню єдиної державної політики щодо впорядкованості фондового ри­нку та дисциплінованості його учасників. Це сприятиме поси­ленню контролю за дотриманням.учасниками ринку регулятор­них вимог, підвищенню вимог до членів саморегулівних органі­зацій, що, в свою чергу, сприятиме захисту законних прав та ін­тересів інвесторів.

Досягнення зазначених цілей має спричинити якісне поліп­шення інвестиційного клімату в Україні.

 

Питання для семінарських та практичних занять

Сутність державного регулювання фінансового ринку та основні законодавчі та нормативні акти щодо регулювання фінансового ринку.

Які існують відомі форми державного регулювання фінансового ринку?

Назвіть відомі схеми, які використовуються з метою залучення грошей громадян та інвесторів шляхом введення в оману.

Пригадайте та розкажіть, які найбільш відомі реальні проекти фінансового шахрайства в Україні та за її межами вам відомі.

Які вам відомі принципи регулювання фінансового ринку та на­гляду за діяльністю фінансових установ в Україні?

Назвіть уповноважені органи виконавчої влади у сфері регулю­вання фінансового ринку.

Назвіть та поясніть сутність існуючих форм регулювання фі­нансового ринку та нагляду за діяльністю фінансових установ в Україні.

Основні цілі регулювання фінансового ринку та нагляду за діяль­ністю фінансових установ.

Коли і з якою метою виникли в Україні саморегулівні організації професійних учасників фінансового ринку?

10. Що Ви знаєте про діяльність саморегулівних організацій профе­сійних учасників фінансового ринку в країнах з розвиненими ринковими відносинами?

 

Тестові завдання

Мета державного регулювання фінансових ринків в Україні пе­редбачає:

А) додержання учасниками фінансових ринків вимог законодав­ства;

Б) нагляд за діяльністю фінансових установ.

Державне регулювання фінансового ринку здійснюється щодо ринку банківських послуг:

А) НБУ;

Б) ДКЦПФР.

Державне регулювання фінансового ринку здійснюється щодо ринків цінних паперів:

 

НБУ;

Б) ДКЦПФР;

спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері ре­гулювання фінансового ринку.

Захист інтересів споживачів ринку фінансових послуг:

A)        визначається як мета державного регулювання фінансових ринків;
Б) визначається як принцип державного регулювання фінансових

ринків;

B)        визначається як задача державного регулювання фінансових
ринків.

Форми регулювання фінансового ринку та нагляду за діяльністю фінансових установ в Україні:

 

державна реєстрація фінансових установ; Б) ліцензування видів діяльності;

нормативно-правове регулювання діяльності; Г) захист інтересів споживачів фінансових послуг.

Регулювання фінансового ринку та нагляду за діяльністю фінан­сових установ базується на трьох цілях:

 

захист інтересів учасників;

Б) забезпечення справедливості, ефективності та прозорості фінан­сового ринку;

зниження системних ризиків діяльності учасників; Г) усі відповіді правильні;

Д) вірна комбінація відповідей (яких?).

Саморегулівна організація — об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке створюється згідно з чинним законодавст­вом, за схемою — одна саморегулівна організація з кожного виду про­фесійної діяльності — це:

 

напрям розвитку саморегулювання;

Б) мета саморегулювання на фінансовому ринку;

принцип здійснення діяльності саморегулівної організації.

Посилення дієвості саморегулювання на фондовому ринку шляхом розширення повноважень та функцій саморегулівних ор­ганізацій — це:

 

напрям розвитку саморегулювання на фінансовому ринку; Б) мета саморегулювання на фінансовому ринку;

принцип здійснення діяльності саморегулівної організації.

 

Тематика рефератів

Розвиток та сучасний стан законодавства України з питань регу­лювання фінансового ринку.

Діяльність саморегулівних організацій професійних учасників фінансового ринку в країнах з розвинутими ринковими відносинами (на прикладі однієї чи кількох країн).

Порівняльна характеристика українського законодавства з питань регулювання фінансового ринку та іноземного законодавства.

Організація процесу нагляду за діяльністю фінансових установ в Україні.

Сучасні напрями регулювання фінансових ринків за рубежем.