TEMA 4 ПОЛІТИЧНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДУМКА АНГЛІЇ

 

Економічні засади політичної філософії Адама Сміта.

Вікторіанський лібералізм Джона Стюа­рта Мілля.

 

Ліквідація в Англії феодально-абсолютистського устрою створила передумови для розвитку капіталістичних відносин, внаслідок чого у ХУІІІ ст. вона стала пер­шою великою промисловою капіталістичною державою.

Перейнявши від короля реальну владу, парламент приймав закони, обов'язкові для всіх, у тому числі й для правителя. Уряд був відповідальним перед парламен­том, а не перед королем. Це означало, що Англія стала конституційною монархією. Однак верховенство парламенту не означало владу народу. Політичні важелі нале­жали земельній аристократії. Народ не міг впливати на законодавчі рішення. У країні з п' ятимільйонним населенням право голосу мало менше ніж 250 тисяч осіб. Упродовж ХУІІІ ст. майже зникло селянство як клас, оскільки вся земля була зосе­реджена в руках лендлордів (великих землевласників). У господарській політиці держави перевага надавалася промисловості.

Нова ситуація в країні покликала до життя й нові політичні та соціальні ідеї. Ка­піталістичні відносини вимагали звільненої від релігійно-містичного розуміння по­літики і політичної влади, вивчення їхньої істинної суті й суспільного призначення. Тому цілком закономірно ХУІІІ ст. в історії суспільної думки називають епохою Просвітництва, адже наукове знання, яке раніше було доступне небагатьом дослід­никам, поступово ставало народним надбанням. Прислужилися цьому публічні дискусії літераторів, популяризаторські інтерпретації досягнень науки і філософії. Це зміцнювало впевненість у безмежних можливостях людського розуму, в прогре­сі наук. В Англії філософія Просвітництва знайшла своє втілення у творчості Джо­на Мілле, Джона-Ентоні Коллінза, а пізніше — у філософії представників шотланд­ської школи Томаса Ріда, Роберта Уоллеса, Адама Сміта, Дейвіда Юма та ін. О

Довідка

Із хроніки суспільно-політичного життя Англії

17 липня 1790 р. На 68-му році в Единбурзі помер англійський економіст і філософ Адам Сміт.

3 серпня 1792 р. В Кромфорді (графство Дербі) у віці 59-му років помер англійський промисловець і винахідник Річард Аркрайт. Своїми винаходами (ватермашина, бавовно­прядильна машина) і постійними удосконаленнями машинного прядіння він започаткував основи сучасної текстильної промисловості. В 1769 р. він відкрив власну текстильну фаб­рику. Спочатку на ній були обладнанні прядильні машини з приводом від колеса; в 1790 їх замінили паровими машинами. Цей винахід сприяв підвищенню якості і кількості ви­робленої пряжі.

14—ЗО червня 1793 р. Великобританія заключила з Прусією (14 червня) і Австрією (ЗО червня) угоду, спрямовану проти Франції. Утворилася антифранцузька коаліція Пру-сії, Австрії, Великобританії, Іспанії і Нідерландів.

14 травня 1796 р. Англійський сільський лікар Едуард Дженнер винайшов вакцину проти віспи і вперше успішно зробив вакцинацію. На його основі поступово зародилася нова галузь медичної науки — імунологія. В Китаї та Індії примітивні форми вакцинації були відомі з 1ООО р. до н. е.

1798 р. Англійський священик, економіст і філософ Томас Роберт Мальтус анонімно опублікував своє дослідження — «Досвід про закон народонаселення» — про причини зростання населення в світі. Він домагався контролю за народжуваністю, оскільки вва­жав, що запаси продовольства в світі обмежені. Він стверджував: у той час як чисельність населення на Землі внаслідок природного розмноження зростає в геометричній прогресії, подвоюючись кожні 25 років, кількість продовольства при поступовому зменшенні при­росту врожайності за той самий період зростає лише в геометричній прогресії. Цю дис­пропорцію, наслідком якої може стати голод, неможливо ліквідувати лише стримуванням чи державними заходами.

Осінь 1799 р. Англійський парламент прийняв закон, за яким в Англії заборонялася діяльність профспілок, політичних товариств і асоціацій (мав силу до 1824 р.). Це стало одним із проявів політики британського уряду і короля Георга ІІІ, спрямованої проти по­ширення ідей французької революції.

18ОО р. Роберт Оуен із Нью-Ланарка намагався покращити становище робітників на своїй бавовнопрядильній фабриці. Для цього він увів робочий день тривалістю 1О,5 год. і заборонив працю дітей віком до 1О років.

27 листопада 18О6 р. Великобританія організувала контрблокаду Франції і її союз­ників. Англійські кораблі захопили французькі і нейтральні торгові судна, блокували французькі порти, і, всупереч усім перешкодам, контрабандним шляхом вивозили англій­ські товари. Згодом, завдяки своєму абсолютному морському пануванню, Великобританія ще більше покращила торгівлю зі своїми колоніями і віднайшла нові ринки збуту своєї продукції. Промислове виробництво, розвиток сільського господарства і зростаючі ціни забезпечили їй у XVIII ст. можливість нарощувати темпи в торгівлі.

1812—1813 рр. В Англії розпочалися соціальні конфлікти. Внаслідок Континенталь­ної блокади і кризи британської текстильної промисловості в Центральній Англії з 1811 р. почали виникати бунти робітників, яким усе частіше загрожувало безробіття внаслідок введення нових в'язальних і ткацьких верстатів. Луддіти (вони отримали назву від імені підмайстра Неда Лудда) знищували на текстильних фабриках машини. Для придушення заворушень влада використовувала армію. В січні 181З р. в Йорну було страчено 17 робі­тників. Криза різко погіршувала становище простого люду.

1813 р. Англійський винахідник Джордж Стефенсон, механік із вугільної копальні під Ньюкаслом, почав конструювати парові локомотиви. Перший паровоз був використа­ний у 1814 р. для доставки вугілля.

р. Англійський хімік сер Гемфрі Деві один із засновників електрохімії, відкрив електричну дугу. Він першим винайшов безпечну рудничну лампу (1815), запропонував водневу теорію кислот (1815), відкрив п'янодійну силу закису кислот (1795).

14 січня 1814 р. Великобританія і Швеція примусили Данію (союзницю Франції) за-ключити Кольський мир, за яким Данія зобов'язувалася вступити в антинаполеонівську коаліцію і передати Норвегію Швеції. Королівство Норвегія було пов' язано зі Швецією унією до 19О5 р.

29 листопада 1814 р. Газета «Таймс» вперше була надрукована на друкарському ва­льцьовому пресі. Німецький типограф Фрідріх Кеніг, який налагодив у 1811 р. в Лондоні виробництво друкарських верстатів, став вимагати в 1812 р. патент на швидкісний дру­карський прес, який він сконструював разом з механіком Андреасом Бауером.

р. Розвиток парових суден і машин йшов в напрямі створення не тільки стаціо­нарних машин (17З6) для фабрично-заводських підприємств, а й паровозних машин для залізничного транспорту; суднових — для торгових суден; локомобілів — для потреб сільського господарства і місцевої промисловості. Серед перших винахідників локомоти­вів у Великобританії були Річард Тревітик, Джордж Стефенсон і Вільям Хедлі, який у 1814 р. ввів в експлуатацію так званий «Паффін Біллі», котрий успішно працював у копа­льнях. У цьому ж році Стефенсон розпочав конструювати однин із перших локомотивів на металургійному заводі. В 18О7 р. Фултон побудував перший річковий пароплав «Кле-рмонт», який вперше здійснив рейс по Гудзону.

24 грудня 1814 р. Великобританія і США заключили агентський мирний договір про завершення війни, яка розпочалася в 1812 р. Згідно з ним, залишався довоєнний стан, пе­редбачалося взаємне повернення захоплених територій, припинення будь-яких військо­вих дій проти індійців, також зобов' язалися застосувати всілякі зусилля щодо заборони работоргівлі. Цей договір не вирішив суперечних питань, які призвели до війни.

1817 р. Був опублікований трактат англійського економіста Давида Рікардо «Початки політичної економіки та оподаткування». Базуючись на теорії трудової вартості, Рікардо заперечив вчення А. Сміта, яке було викладено в праці «Дослідження про природу і при­чини багатства народів» (1776). Він намагався довести, що вартість товарів визначається працею тільки в суспільстві, яке знаходиться в первісному стані. Згідно з Рікардо, праця на наступних етапах суспільного розвитку — єдине джерело вартості товару, яка, в свою чергу, міститься в основі всіх форм розподілу доходів у суспільстві: заробітної плати, прибутку, ренти і т. д. Рікардо проводив чітку відмінність між працею, затраченої на ви­робництво товару, і працею, яка купується на товар. Таким чином, і прибуток власника, який купує робочу силу, і заробітна плата найманого робітника — дві складові однієї і ті­єї самої вартості. За молодих літ Рікардо досяг великих успіхів у бізнесі. У віці 25 років він став мільйонером.

16 липня 1819 р. Близько 60 000 ланкаширських робітників, які зібралися на полі Пі-терсвільду в Манчестері з вимогою реформувати парламент і знизити ціни на хліб, були жорстоко розігнанні поліцією. Ці події призвели до того, що уряд різко обмежив свободу друку і зібрань (т. зв. «шість законів для затикання рота»). Під час сутичок було вбито 11 осіб і 400 поранено (серед них 100 жінок).

12        серпня 1822 р. В Норт-Грей-Фармі (Кент) покінчив життя самогубством міністр
закордонних справ Великобританії Роберт Стюарт Каслрі (нар. 1769 р.). Він сприяв під-
писанню англо-ірландської унії (1801), виступав проти надання допомоги Росії під час
навали Наполеона і уклав на Віденському конгресі (1814—1815) таємний договір з Авст-
рією і Францією проти Росії.

серпня 1822 р. В Слау Букінгемшир, помер Вільям Гершель (нар. 1738) — за­сновник зоряної астрономії, іноземний почесний член Петербурзької Академії наук, побудував першу модель Галактики і відкрив Уран, два його супутники і два супутни­ки Сатурна.

червня 1824 р. У Великобританії ліквідовано загони, які забороняли створенню робітничих союзів. Ці рішення були складовою частиною реформаторського законодав­ства правлячого кабінету Торі. Завдяки міністру внутрішніх справ Роберту Пілю була скасована смертна кара за більше як 100 кримінальних злочинів. Одночасно британський підприємець і соціальний реформатор Роберт Оуен намагався покращити становище ро­бітників і здійснити ідею трудових комун. На своїй прядильній фабриці в Нью-Ланарку біля Глазго він організував зразкове поселення для фабричних робітників: робочий день був скорочений до 10,5 год., була заборонена праця дітей до 10 років, відкрито магазини з дешевими товарами.

16 квітня 1825 р. В Лондоні помер Іоганн Генріх Фюслі (нар. 06.02.1741) швейцар­ський живописець, представник раннього романтизму. Автор ілюстрацій до «Божествен­ної комедії» Данте, «Іліади» Гомера, картини для Шекспірівської галереї.

вересня 1825 р. Між Дарглінтоном і Стоктоном в Англії розпочався рух на першій громадській залізниці, яка обслуговувала лише пасажирів (швидкість 24 км/год). Паровоз був сконструйований Джорджем Стефенсоном.

13        квітня 1829 р. В Англії прийнято закон про емансипацію католиків. Католики
отримали можливість бути членами парламенту і громадських організацій.

10 травня 1829 р. В Лондоні помер Томас Юнг (нар. 13.06.1773), англійський вче­ний, один із засновників хвильової теорії світла; розробник теорії кольорового зору.

3 липня 1830 р. Липнева революція у Франції, революція в південних Нідерландах (Бельгія) і революційний рух у Швейцарії вплинули на виборчу реформу в Англії.

15 вересня 1830 р. Відкриттям траси Ліверпуль — Манчестер у Великобританії роз­почалася епоха залізничного транспорту. Вперше залізничний товарний і пасажирський рух став обходитися без стаціонарних парових машин, які були необхідні для подолання підйому. Розвиток залізничного транспорту пов'язано з ім'ям винахідника локомотива Джорджа Стефенсона, який удосконалив свої конструкції і в жовтні 1829 р. переміг на конкурсі, що був оголошений залізничною компанією Ліверпуль — Манчестер. Його ло­комотив використовував технічні новинки — котел і вогнище з великою нагрівальною площею, які забезпечували постійну роботу машини.

7 червня 1832 р. Британський король Вільгельм IV затвердив білль про парламент­ську реформу. За новим виборчим законом різко скорочувалася кількість виборчих окру­гів в обезлюдненій сільській місцевості (т. зв. — гнилих містечках), місця від яких у пар­ламенті традиційно діставалися представникам аристократів-землевласників. Одночасно збільшувалося представництво міст, у яких виборче право було надано значній кількості власників і орендаторів будинків. Більша частина робітників була, як і раніше, позбавле­на виборчого права. Ця реформа по суті означала досягнення компромісу між землевлас­ницькою аристократією і промислово фінансовою буржуазією. Але вона стала важливим етапом у становленні принципів лібералізму.

1832 р. На основі партії вігів створено ліберальну партію, а партія торі трансформу­ється в консервативну партію (з 1867 р. — організаційно сформована).

21 вересня 1832 р. В Аботсфорді помер Вальтер Скотт (нар. 15.08.1771) — англійсь­кий письменник, творець жанру історичного роману. Твори: «Пісня останнього менестре­ля», «Айвенго», «Квентин Дорвард», «Пуритани», «Уеверлі» та ін.

1833 р. Британський парламент заборонив використовувати працю дітей на млинах віком менше ніж 9 років. Робочий день дітей віком 9—13 років становив 48 год. На тиж­день, а дітей 14—18 років — 68 год. За його виконанням повинні були слідкувати спеціа­льні інспектори, які зобов'язані інформувати парламент про соціальну ситуацію на під­приємствах.

1 серпня 1834 р. Британський уряд видав закон, згідно з яким на всій території Бри­танської імперії заборонялося рабство. Ринки рабів в Африці в ХУІ ст. переважно були в руках іспанців і португальців. Після об' єднання двох імперій на Піренейському півостро­ві Пилип ІІ зробив експорт рабів виключно королівською монополією. Упродовж ХУІІ і ХУІІІ ст. торгівля «живим товаром» перебувала в руках британців, голландців і францу­зів. У 1713—1750 рр. британці отримали монополію на вивезення рабів у Іспанську Аме­рику. Раби працювали переважно на бавовняних, тютюнових та очеретяних плантаціях, а також як прислуга в домах. У 1792 р. в Данії був прийнятий закон, який забороняв торгі­влю рабами. У 1807 р. цей закон прийняла Великобританія (за заборону на трансатланти­чну торгівлю рабами).

8 травня 1838 р. У Лондоні опубліковано програмний документ асоціації робітників «Народна хартія», який започаткував чартистський рух. Головною вимогою хартії було введення всезагального виборчого права для чоловіків віком 21 рік і більше. Вона вира­жала відношення пролетаріату до парламентської реформи від 4 червня 1832 р., яка збері­гала високий майновий ценз для виборців і тим самим позбавляла велику масу населення можливості брати участь у політичному житті. Серед інших вимог — формування вибор­чих округів за кількістю мешканців, таємне голосування, заборона майнового цензу для кандидатів. Чартистську програму в наступних роках було підтримано могутнім суспіль­ним рухом. «Народна хартія» тричі пропонувалась до розгляду в Нижній палаті у вигляді петицій, але кожного разу вона відхилялась (1839, 1842, 1848). Чартистський рух — пер­ший організований політичний виступ робітничого класу у Великобританії — після 1848 р. починає поступово занепадати.

Травень 1846 р. У Великобританії були скасовані «хлібні закони», згідно з якими збирався великий акциз із зерна, що було ввезене з-за кордону. Після їхньої відміни сут­тєво знизилася ціна на основний продукт — хліб. 1845 рік видався дуже неврожайним че­рез посуху. Таким же очікувався і наступний рік — країні загрожувала небезпека голоду. З метою запобігання катастрофи прем' єр-міністр Роберт Піль наполіг на відміні «хлібних законів» про зерно, і тим самим посприяв розвиткові свободи торгівлі.

1 травня 1850 р. У Лондоні в Кришталевому палаці відбулося відкриття Всесвітньої виставки, присвяченої досягненням техніки і культури, яка слугувала не тільки комерцій­ним цілям, а й допомагала людям усвідомити реальності нової індустріальної цивілізації.

1853 р. Запроваджено три комісаріати цивільної служби, які скасували можливість призначень, вмотивованих політичною кон' юнктурою, і покликані замінити їх відкритим конкурсом. З цього часу державні службовці призначаються на конкурсній основі.

1859 р. Британський натураліст Чарльз Дарвін опублікував книгу «Походження ви­дів шляхом природного відбору, або Збереження благосприятливих порід у боротьбі за життя», в якій виклав вчення про походження видів тварин і рослин шляхом природно­го відбору.

28 червня 1864 р. У Лондоні у Сент-Мартінс-холл на конференції представників ро­бітничого руху різних країн було засновано Міжнародне товариство робітників (МТР) — І Інтернаціонал. Карл Маркс був одним із засновників цієї організації. Його обрали до складу Центрального комітету МТР. Він є автором Установчого маніфесту МТР, вплив якого на політику МТР був визначальним. У статуті МТР підкреслювалося, що «звіль­нення робітничого класу повинно бути справою самого робітничого класу» і що боротьба за його звільнення має міжнародний характер.

18 листопада 1865 р. У Брокет-Холлі помер прем'єр-міністр Великобританії Генрі Джон Темпл Пальмерстон (нар. 20.10.1784), видатний британський політик, член партії вігів, міністр іноземних справ 1830—1834, 1835—1841, 1846—1851, прем'єр-міністр у 1855—1858 і 1865 рр.

Травень 1867 р. Внаслідок виборчої реформи у Великобританії виборче право було надано усім громадянам, які наймали житло вартістю не менше ніж 10 фунтів стерлінгів за рік та відносно забезпеченій частині робітників.

1870 р. У Лондоні було пущено в експлуатацію першу підземну залізницю, потяги якої працювали на паровій тязі. Перша електрична підземка була запущена в 1890 р.

18 липня 1872 р. Введено таємне голосування на виборах до британського пар­ламенту.

1875 р. Англійські профспілки домоглися введення права на страйки.

1878 р. Пастор Віл'ям Бутс заснував у бідних кварталах Лондона організацію, метою якої була не тільки місіонерська діяльність, а й забезпечення найбідніших частин насе­лення харчами, житлом, роботою — Армія Спасіння. Ця організація була побудована за військовим зразком: до неї входили солдати і офіцери, а сам Бутс став довічним генера­лом. Вони влаштовували вуличні концерти і читали проповіді, що були переповнені спо­коєм і добротою. Бутс заперечував таїнства, закликав віруючих спілкуватися особисто з Богом, каятись у своїх гріхах та молитися.

19 квітня 1881 р. У Лондоні помер Бенджамін Дизраелі (нар. 21.12.1804) — британ­ський політичний діяч, письменник, прем'єр-міністр (1868, 1874—1880). Ініціатор полі­тики «блискучої ізоляції», ідеолог і провідник імперської колонізаторської політики.

19 квітня 1882 р. У своєму маєтку Даун поблизу Лондона помер Чарльз Роберт Дар-він (нар. 12.02.1809) — англійський природознавець, дослідник і натураліст, один із за­сновників теорії природнього відбору.

14 березня 1883 р. В Лондоні помер Карл Маркс (нар. 05.05.1818) — великий німе­цький філософ і політичний діяч, засновник марксизму.

1883 р. Сідней і Беатріс Вебб, Джордж Бернард Шоу, Герберт Уеллс разом з іншими представниками інтелігенції заснували в Лондоні Фабіанське товариство (називане за ім'ям римського полководця Фабія Максима). Фабіанці визнавали лише еволюційний шлях розвитку, заперечуючи революційний, намагаючись побудувати «муніципальний марксизм».

1888 р. Прийнято закон про місцеве управління, згідно з яким запроваджувалася сис­тема спрощень та уніфікацій, місцева влада наділялася загальною відповідальністю за всі місцеві служби, що діяли на її території.

5 серпня 1895 р. У Лондоні помер Фрідріх Енгельс (нар. 28.11.1820) — німецький філософ і політичний діяч.