Розділ 5 ОБЛІК ВИТРАТ НА КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ І ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ

 

Підприємці здійснюють витрати на формування матеріально-технічної бази та безпосередньо, — з використання придбаних ос­новних засобів, — для виробництва продукції, виконання робіт для замовників, надання їм послуг. Такі витрати обліковують на різних рахунках. Тому для засвоєння особливостей обліку витрат на капі­тальні вкладення і виробництво насамперед треба вивчити назву призначених для цього рахунків.

 

№ рахунку

Найменування рахунку

15

Капітальні інвестиції

23

Виробництво

24

Брак у виробництві

39

Витрати майбутніх періодів

91

Загальновиробничі витрати

92

Адміністративні витрати

94

Інші витрати операційної діяльності

 

На рахунку 15 «Капітальні інвестиції» обліковують витрати на будівництво, що здійснюється як господарським так і підрядним способом, та на придбання основних засобів і закладку багаторічних насаджень. Якщо будівництво ведуть господарським способом, ви­трати обліковують в розрізі встановлених статей. При будівництві підрядним способом облік його вартості ведуть загальною сумою на підставі актів про виконані роботи. Тому схема обліку за цим ра­хунком відрізняється за первинними документами в залежності від способу будівництва.  При господарському способі будівництва використовують лімітно-забірні карти та акти на списання будівель­них матеріалів, наряди на відрядну роботу, нагромаджувальні відо­мості обліку роботи вантажного автотранспорту чи машинно-трак­торного парку та ін. Після закінчення будівництва чи придбання об'єктів складають акт прийняття-передачі основних засобів.

Всі первинні документи записують у відомість обліку витрат на капітальні вкладення і ремонт. Після закінчення капітальних вкла­день і визначення повної вартості об'єктів кредитовий обіг з цієї ві­домості записують у журнал-ордер ф. № 5, а звідти загальний креди­товий обіг за рахунком 15 «Капітальні інвестиції» у Головну книгу.

На субрахунку 155 «Формування основного стада» обліковують витрати на купівлю дорослих тварин та переведення молодняку в основне стадо як продуктивної худоби, так і робочих і племінних коней. Первинний облік відрізняється в залежності від того, куплені чи переведені тварини в основне стадо.

Так, підставою для відображення вартості куплених дорослих тва­рин для поповнення основного стада є товарно-транспортні накладні чи рахунки-фактури. Решту витрат відображають на основі нагромад-жувальних відомостей обліку роботи вантажного автотранспорту чи товарно-транспортних накладних, якщо для доставки тварин викорис­товувався залучений автотранспорт, відомостей витрати кормів, наря­дів на відрядну роботу, авансових звітів тощо. На основі первинних до­кументів проводять записи витрат і вартості оприбуткованих в основне стадо тварин у відомості аналітичного обліку тварин та журналі-ордері ф. № 14, звідки загальний кредитовий обіг записують у Головну книгу.

 

Дебет

Кредит

Найменування операції

15

20

Відображення витрат матеріальних цінностей:

15

66, 65

— оплати праці з відрахуваннями;

15

63

— виконаних робіт при відрядному способі будівництва або вартості придбаних основних засобів

10

15

Списання витрат на капітальні вкладення при їх завершенні і оприбуткуванні основних засобів

Для обліку витрат основного виробництва призначений раху­нок 23 «Виробництво», на якому обліковують витрати на продук­цію, роботи чи послуги. Аналітичні рахунки з обліку витрат і вихо­ду продукції (робіт, послуг) відкривають окремо на кожний вид про­дукції (робіт, послуг) або й на структурні підрозділи, що їх виробля­ють (виконують) відповідно до чинних вимог планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) та вимог звіт­ності у реєстрах обліку (відомостях, виробничих звітах). Витрати основного виробництва відображають за встановленими статтями і елементами. За даними про нагромаджені витрати за дебетом аналі­тичних рахунків визначають собівартість виробленої (випущеної) продукції (робіт, послуг). Для цього на дебет цих аналітичних раху­нків попередньо відносять належну частину загальновиробничих ви­трат на обслуговування виробництва і управління, втрат від браку, витрат майбутніх періодів, які розподіляють з інших рахунків за встановленою методикою.

За новим планом рахунків у виробничу собівартість не включа­ють загальногосподарські витрати, а списують їх за рахунок фінан­сових результатів.

За кредитом рахунку 23 «Виробництво» обліковують кількість і вартість виробленої (випущеної) продукції, виконаних робіт чи на­даних послуг. Собівартість одиниці продукції визначають діленням загальної суми витрат за дебетом рахунка на кількість оприбуткова­ної за кредитом. Приміром, підприємець виробляє ковбаси і за мі­сяць на рахунку 23 «Виробництво», аналітичний рахунок «Вироб­ництво ковбас», є такі дані:

 

Дт        23 «Виробництво ковбас»   Кт

2000 грн         І           200 кг

 

Отже, собівартість 1 кг ковбаси складає 2000 грн: 20 кг = 10 грн/кг.

Проте при виробництві двох і більше видів продукції цей метод не підходить, оскільки за ним урівнюється собівартість, незалежно від якості продукції і фактичних витрат на неї. Тому доводиться за­стосовувати складніші методи калькуляції собівартості: пропорцій­ний, нормативний, комбінований тощо.

Зокрема, коли підприємець виробив, наприклад, 120 кг вареної та 80 кг копченої ковбаси, для калькуляції собівартості можна засто­совувати співвідношення реалізаційних цін на таку продукцію.

Наприклад, варена ковбаса реалізується по 10 грн, а копчена — по 16 грн за 1 кг. Умовна вартість ковбаси буде:

120 х 10=1200 грн, або 48,4 %;

80 х 16=1280 грн, або 51,6 %.

Разом 200 кг = 2480 грн, або 100 %.

Отже, на собівартість вареної ковбаси можна віднести 2000 грн х х 48,4 % : 100 = 968 грн витрат, звідки собівартість 1 кг буде дорів­нювати 968 грн: 120кг = 8,07 грн/кг.

Собівартість копченої ковбаси складає: (2000 грн - 968 грн) / / 80 кг = 12,90 грн/кг.

Саме собівартість продукції дає можливість оцінити ефектив­ність виробництва. Якщо вона нижча, ніж ціна реалізації виробницт­во прибуткове (прибуток визначається як різниця між виручкою за всю продукцію та її загальною собівартістю). Зокрема, від реалізації вареної ковбаси прибуток може складати: 1200 грн - 968 грн = 232 грн, а копченої: 1280 грн - 1032 грн = 248 грн.

Важливим є порівняння рівня прибутковості окремих видів продукції, що можна здійснити за їхньою рентабельністю — відно­шенням прибутку до собівартості у відсотках. Отже, рівень рентабе­льності вареної ковбаси складає: 232 : 968 х 100 = 24 %, а копченої 248 : 1032 х 100 =24 %. Таким чином, обидва види продукції мають однакову прибутковість, що дає підстави нарощувати їх виробництво.

Схема обліку за цим рахунком така. На основі первинних до­кументів з обліку оплати праці, витрат матеріальних цінностей, ін­ших витрат (розрахунку амортизації, картки-розрахунку страхових платежів, рахунків-фактур чи актів про виконані роботи та ін.) ві­дображають витрати за дебетом відповідних аналітичних рахунків.

За кредитом цих рахунків оприбутковують продукцію (роботи, по­слуги) за накладними, актами, реєстрами, відомостями, щоденника­ми тощо.

 

Дебет

Кредит

Найменування операції

 

 

Відображення витрат виробництва:

23

20, 27, 22

— матеріальних цінностей;

23

91

— загальновиробничих витрат;

23

39

— частини витрат майбутніх періодів;

23

63

— послуг підприємств сервісу;

20

65, 66

— оплати праці з нарахуваннями;

23

13

— амортизації основних засобів

 

 

Оприбуткування:

27

23

— виробленої продукції

27

23

Списання мертвих відходів методом «червоне сторно»

90

23

Відображення робіт і послуг промислових виробництв, виконаних на сторону

85, 99

23

Списання втрат від стихійного лиха

 

Зараз для обліку витрат у таких виробництвах, що не мають са­мостійного значення, а обслуговують основне виробництво, призна­чений той же синтетичний рахунок 23 «Виробництво». Зокрема, до них належать цехи і майстерні, де ремонтують основні засоби, виго­товляють запасні частини та інструмент, транспортні підрозділи, підрозділи з виготовлення і ремонту тари, цехи торговельних під­приємств, де засолюють, сушать і консервують сільськогосподар­ську продукцію, підрозділи з виробництва різних видів енергії.

За дебетом на відповідних аналітичних рахунках, які відкри­вають у розвиток субрахунків синтетичного рахунку 23 «Виробниц­тво», відображають як прямі витрати, так і розподілені витрати на організацію і управління. За кредитом записують вартість викона­них допоміжними виробництвами робіт, наданих послуг, виробів чи продукції для основного виробництва, а також ту частину робіт і по­слуг допоміжних виробництв, які реалізують для покупців і замов­ників. Облік витрат допоміжних виробництв ведуть за встановлени­ми статтями. Розподіл витрат при віднесенні їх на основне вироб­ництво, проводять виходячи з обсягу виконання робіт чи наданих послуг: кількості ремонтів, тонно-кілометрів, кубометрів води чи га­зу, калорій тепла тощо за кредитом рахунку 23 «Виробництво».

Схема обліку аналогічна попередній. Дані первинних докумен­тів (нарядів на відрядну роботу, подорожніх листів вантажного авто­мобіля, облікових листів праці, відомостей дефектів, актів на спи­сання виробничого чи господарського інвентарю) відображають за дебетом відповідних рахунків.

За кредитом цих рахунків на підставі актів приймання-здачі відремонтованих об'єктів, нагромаджувальних відомостей обліку роботи вантажних автомобілів проводять розподіл витрат допоміж­них виробництв та їх списання на основне виробництво.

 

Дебет

Кредит

Найменування операції

 

 

Відображення витрат:

23

20

— матеріальних цінностей;

23

65, 66

— оплати праці з нарахуванням;

23

13

— амортизації основних засобів

23

91, 92, 93

23 23

Віднесення вартості робіт і послуг для:

—        основного виробництва, інших виробництв;

—        для загальновиробничих і загальногосподарських потреб, витрат на збут

 

Для обліку витрат на утримання, експлуатацію та ремонти ма­шин і обладнання та засобів внутрішньовиробничого транспорту за­раз треба використати окремий субрахунок «Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання» у складі синтетичного рахун­ку 91 «Загальновиробничі витрати», бо на відміну від попередньо­го Плану рахунків, окремого синтетичного рахунку для обліку таких

витрат тепер не передбачено. За дебетом цього субрахунку обліко­вують витрати на утримання і експлуатацію виробничого обладнан­ня, підйомно-транспортного обладнання. За кредитом рахунку щомі­сяця списують суму нагромаджених витрат на затрати відповідних цехів (підрозділів).

Поряд з прямими витратами на виробництво продукції, здійс­нюють такі, які не можна відразу віднести на конкретний вид вироб­ництва. Зокрема, витрати на організацію і управління виробниц­твом, які одночасно стосуються не окремих його видів, а кількох або й усього разом.

Залежно від того, належать ці витрати до окремих галузей чи до організації і управління виробництвом усього підприємства, їх облі­ковують як загальновиробничі або загальногосподарські (адмініст­ративні). Загальна їх назва — накладні витрати.

Залежно від того, до якої галузі належить підприємство, загаль-новиробничі витрати між різними видами продукції розподіляють пропорційно до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції, і витрат на утримання та екс­плуатацію устаткування або пропорційно до суми основних витрат без вартості сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Адміністратив­ні (загальногосподарські) витрати списують за рахунок фінансових результатів.

Від попередніх схем відмінності за цими рахунками є лише у первинних документах. Крім табелів обліку робочого часу чи подо­рожніх листів легкового автомобіля, тут застосовуються такі специ­фічні документи, які засвідчують витрати за наведеними статтями обліку. Зокрема, рахунки-фактури на послуги воєнізованої охорони, оплату проживання в готелях і харчування чи рекламне обслугову­вання на різних представницьких прийомах, акти приймання-здачі робіт, аудиторських чи консультативних послуг, квитанції про опла­ту ліцензій, договори оренди, авансові звіти про відрядження та ін. Аналітичний і синтетичний облік витрат за цими рахунками не від­різняється від загальної схеми їх обліку і здійснюється в таких са­мих реєстрах, що і за рештою рахунків з обліку витрат виробництва.

 

Дебет

Кредит

Найменування операції

 

 

Відображення витрат

91 або 92

20, 13

— матеріалів

91 або 92

66, 65

— оплати праці з нарахуваннями

91 або 92

37

— нарахованих компенсацій за відрядження

91 або 92

13

— амортизація основних засобів

23, 79

91 або 92

Списання витрат

 

Для обліку втрат від браку призначений рахунок 24 «Брак у виробництві». На ньому обліковують втрати від браку при перероб­ці сировини чи виготовлення виробів. Тут відображають як вартість остаточно забракованої продукції, так і витрати на виправлення де­фектів, якщо забракована продукція може бути допрацьована до від­повідної якості.


 

Дебет

Кредит

Найменування операції

24

20, 23

Віднесення вартості остаточно забракованої продукції

 

 

Списання:

24

22

— матеріалів на виправлення браку

24

65, 66

— оплати праці з нарахуванням

23, 66, 37

24

Списання втрат від браку

 

Схема обліку за цим рахунком дещо відрізняється від попе­редньої лише первинною документацією. Брак продукції оформляють спеціальними повідомленнями чи актами, де вказують назву виробу, виявлені дефекти на підставі лабораторного аналізу, операцію на якій виявлено брак, винуватців, суму прямих витрат, що відносяться на брак. Витрати на виправлення браку відображають у загальному по­рядку, використовуючи встановлені документи для нарахування оплати праці, списання додатково витраченої сировини, тари та ін. Для списання витрат на виправлення браку чи віднесення їх на вин­них осіб складають спеціальний розрахунок. Якщо ж брак стався вна­слідок поставки недоброякісної сировини і арбітражний суд виніс рі­шення про відшкодування збитків, то таку суму списують на цій під­ставі і відносять на розрахунки за претензіями до постачальника.

Поряд з основним та допоміжним виробництвом на підприєм­стві, як правило, функціонують обслуговуючі виробництва і госпо­дарства, які хоч і не зв'язані з основним виробництвом підприємст­ва, однак мають важливе значення у створенні умов для їх працівни­ків. Для обліку витрат таких виробництв і господарств призначений субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

На цьому рахунку обліковують витрати на функціонування житлово-комунального господарства, їдалень, пекарень, швейних майстерень та інших закладів соціально-побутової сфери, санато­ріїв, будинків відпочинку та ін.

Схема аналітичного і синтетичного обліку витрат за цим рахун­ком однакова, як і за рештою рахунків з обліку витрат виробництва.


Окремі відмінності є в первинному обліку. Так, облік витрат їдалень здійснюють з використанням калькуляційних карточок, де є розра­хунок як собівартості готових блюд, так і їх реалізаційної ціни. До­ходи обліковують на основі спеціальних талонів чи відомостей, зві­рених зі стрічкою касового апарата. Щоденно тут складають акт про реалізацію і відпуск виробів кухні.

У дитячих дошкільних закладах, крім інших документів, вико­ристовують також авансові звіти з прикладеними до них рахунками-фактурами чи чеками про оплату придбання іграшок, письмового приладдя тощо.

 

Дебет

Кредит

Найменування операції

949

20, 23, 13

Відображення витрачених матеріалів і продукції, робіт і послуг

949

66, 65

Оплата праці з нарахуваннями

949

66, 13

Амортизація основних засобів

26

949

Оприбуткування продукції їдальні, пекарні

90

949

Реалізація послуг населенню

30

703

Виручка за послуги

 

Для обліку витрат майбутніх періодів призначений рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». На ньому обліковують витрати, які не можуть бути віднесені до виробництва поточного року, хоч і про­ведені в цьому році. Як правило, такі витрати здійснені на початку виробничого процесу, або стосуються кількох виробничих циклів. Особливістю витрат майбутніх періодів є те, що їх включають у со­бівартість продукції протягом наступного і подальших років у час­тині, яка припадає на кожний рік, виходячи з тривалості періоду, на який розраховані такі витрати. Цей період не може бути більший чо­тирьох років. Залежно від виду витрат майбутніх періодів для обліку використовують різні первинні документи: наряди на відрядну робо­ту, лімітно-забірні картки, рахунки-фактури і договори оренди, пла­тіжні доручення чи квитанції про оплату підписки літератури та ін.

Дебет

Кредит

Найменування операції

 

 

Відображення витрат:

39

13, 23, 63

— матеріалів, послуг;

39

63, 30, 31

— вартості підписки на періодичні видання;

39

66, 65

— оплати праці з нарахуваннями

 

 

Списання:

23

39

— витрат на підготовку виробництва і поліпшення земель;

92

39

— вартості підписки на періодичні видання