15.1. Поняття, цілі та завдання Державної регіональної економічної політики

 

Регіональна економічна політика за організаційною сут­ністю являє собою сукупність організаційно-правових та еко­номічних заходів, які за допомогою відповідних адміністра­тивних важелів та фінансово-економічних інструментів забез­печують стимулювання ефективного, пропорційного та зба­лансованого розвитку економіки регіонів, раціональне та еко­номне використання їх ресурсного потенціалу з метою підви­щення життєвого рівня та якості населення з максимальним збереженням природного середовища функціонування про­дуктивних сил.

Державна регіональна політика при цьому являє собою систему заходів, що здійснюється органами державної влади з метою забезпечення управління політичним, економічним та соціальним розвитком регіонів і територіально-адміністратив­них одиниць. Вона передбачає: створення ефективно діючої системи влади та управління в центрі і в регіонах, їх фінансо­во-економічне та нормативно-правове забезпечення на основі оптимального поєднання загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів. Державна регіональна політика спрямо­вується на надання істотного динамізму регіональному соціально-економічному розвитку шляхом більш повного та ефективного залучення в господарський оборот ресурсного потенціалу регіонів, використання переваг територіального поділу і кооперації праці на основі розширення повноважень і підвищення відповідальності регіональних та місцевих ор­ганів влади і управління за вирішення поточних і перспектив­них проблем територій.

Об'єктами державної регіональної політики є адміністра­тивно-територіальні одиниці чи їх сукупності, що визначають­ся чинним адміністративно-територіальним устроєм України.

Суб'єктами державної регіональної політики виступають центральні, регіональні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в межах своєї компе­тенції вирішують питання регіонального соціально-еко­номічного розвитку.

Основною метою регіональної економічної політики є створення необхідних організаційно-правових та економічних умов, що надають відносно рівні можливості кожному регіону для ефективного економічного розвитку, раціонального вико­ристання природних, трудових, фінансових ресурсів і задово­лення потреб населення.

У регіонах концентруються інтереси держави, вітчизня­них і зарубіжних підприємств, організацій, олігархів тощо. Та під поняттям регіональна політика зазвичай розуміють лише політику держави. І дійсно, багато регіональних проблем не можна вирішити зусиллями лише окремих підприємств, зок­рема екологічні, демографічні та інші. Таким чином, державна регіональна політика — це сукупність заходів, які здійснюють­ся державою у сфері комплексного розвитку регіонів країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей. Ці заходи спря­мовуються на стимулювання ефективного розвитку продук­тивних сил регіонів, раціональне використання їхнього ре­сурсного потенціалу, створення нормальних умов життєдіяль­ності населення, забезпечення екологічної безпеки та вдоско­налення територіальної організації суспільства.

Регіональна політика є органічною складовою загально­державної політики. Вихідними положеннями для її форму­вання є ступінь економічної міцності регіонів, рівень життя населення у них, політичне, екологічне, релігійне становище. Така політика, з одного боку, спрямовується на забезпечення всебічного розвитку регіонів, а з другого — на збереження те­риторіальної цілісності держави. Здійснення першого напря­му відбувається завдяки чіткому розмежуванню повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. За умови вдалого, науко­во обґрунтованого розподілу повноважень підвищується пра­вова відповідальність усіх сторін за вирішення завдань життє­забезпечення населення регіонів і комплексного розвитку те­риторій. При здійсненні другого напряму регіональної політи­ки визначальним є принцип дотримання пріоритетів загально­державного значення, органічної єдності комплексного роз­витку регіонів і країни в цілому. Цей напрям коригується ви­ключно центральними органами виконавчої влади згідно з на­даними їм Конституцією країни та відповідними законодавчи­ми актами повноваженнями.

Таким чином, всебічно обґрунтована державна регіональ­на політика повинна базуватися на врахуванні та оптимально­му поєднанні загальнодержавних, регіональних і місцевих інтересів. Тому провадити її повинні згідно з визначеними по­вноваженнями управлінські структури центральних, регіональних і місцевих органів виконавчої влади, правильно застосовуючи чинне законодавчо затверджене нормативно-правове і фінансово-економічне забезпечення проведення та­кої політики. При цьому пріоритетними цілями державної регіональної політики є наступні:

збільшення національного багатства країни шляхом ефективного використання природно-ресурсного та науково-технічного потенціалу кожного регіону і тісного співробітництва між ними;

поступове вирівнювання та зближення рівнів економіч­ного і соціального розвитку регіонів України;

сприяння гармонійному та збалансованому розвитку регіонів, надання фінансово-економічної підтримки депресив­ним та проблемним регіонам;

запровадження єдиних мінімальних соціальних стан­дартів та дієвих механізмів соціального захисту населення не­залежно від економічних можливостей регіонів;

для реалізації головної мети та пріоритетних цілей дер­жавної регіональної політики належить вирішити такі завдання;

створення належної фінансової, матеріальної і правової основи регіонального управління та місцевого самоврядуван­ня, удосконалення фінансово-бюджетних відносин між цент­ром і регіонами, вироблення критеріїв та механізмів надання державної підтримки регіонам;

структурна перебудова економіки регіонів, створення нових високоефективних виробничих потужностей, налагод­ження системи коопераційних міжрегіональних зв'язків;

досягнення продуктивної зайнятості населення, стабілі­зації та покращання демографічної ситуації, збільшення три­валості життя та природного приросту населення в регіонах;

перерозподіл повноважень між різними рівнями влади на основі децентралізації управління соціально-економічними процесами шляхом здійснення повномасштабної державно-правової реформи;

забезпечення взаємного представництва центральних і регіональних органів влади.

В регіональному вимірі у регіональній політиці визнача­ються наступні пріоритетні завдання:

Забезпечення комплексного і збалансованого соціаль­но-економічного розвитку усіх регіонів шляхом раціонального використання їх економічного потенціалу.

Всебічна підтримка депресивних регіонів, у першу чер­гу — аграрно-промислових, із порівняно низьким рівнем соціально-економічного розвитку (території Полісся, Поділля Карпатський та Південний райони тощо).

Зниження рівня сировинної орієнтації економіки, здійснення відповідної структурної перебудови в напрямку розвитку високотехнологічних ресурсозберігаючих вироб­ництв у традиційно промислових районах України, для яких характерна концентрація підприємств важкої промисловості й складна економічна ситуація. Це в першу чергу: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, міста Харків, Оде­са, Київ.

Оздоровлення екологічного стану промислових регіо­нів Прикарпаття, Донбасу, Придніпров'я, а також територій, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС. Створення в цих регіонах сприятливих умов для життєдіяльності населення.

Формування раціональної системи розселення шляхом зміцнення сільської її мережі, активізація функціонування сільських населених пунктів, малих сільських поселень на базі малого і середнього підприємництва.

Широкий розвиток прикордонної торгівлі та міжна­родного співробітництва, в першу чергу з сусідніми держава­ми та країнами СНД.

Розвиток регіональних і міжрегіональних інфраструк-турних систем транспорту, зв'язку, інформатики, які забезпе­чують і стимулюють ефективність територіального поділу праці.

Раціональне використання рекреаційних ресурсів в Криму, районах Чорноморського і Азовського узбережжя, Карпатах, в екологічно чистих зонах інших областей України шляхом створення розгалуженої мережі транспортних ко­мунікацій, об'єктів соціальної інфраструктури.