11.2.2. Металургійний комплекс України, його розвиток і розміщення

 

Металургійний комплекс України представлено підприємствами чорної та кольорової металургії. Металургія є галуззю спеціалізації нашої країни в територіальному поділі праці країн СНД, Європи та на світовій арені. Чорній мета­лургії належить одне із провідних місць у сучасній економіці України. За даними першої половини 2000-х років, на її част­ку припадало більше чверті вартості продукції основних галу­зей промисловості країни. У 2004 році нею було вироблено 37,5 млн. т. сталі, 29,5 млн. т. чавуну, 2,1 млн. т. сталевих труб, 29,1 млн. т. готового прокату чорних металів. Великий вплив має чорна металургія на розвиток і розміщення машинобуду­вання, хімічної промисловості, енергетики. В металургії знач­но розвинене комбінування виробництва, на її відходах пра­цюють виробництво будівельних матеріалів, мінеральних доб­рив тощо. Металургія є потужним фактором формування те­риторіальних промислових комплексів. В місцях розміщення її основних підприємств зосереджується важке машинобуду­вання, коксохімія, хімія, виробництво вогнетривких ма­теріалів, формуються крупні транспортні вузли.

Розвитком і розміщенням металургія орієнтується на схід України, де сформувалися унікальні природні умови для роз­витку цього комплексу. Тут знаходяться найкрупніші, що ма­ють світове значення, паливно-сировинні бази чорної мета­лургії — Донецький кам'яновугільний, з коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський мар­ганцеворудний басейни, значні поклади вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Залізорудна база чорної металургії Ук­раїни представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейна­ми, Білозерським і Керченським родовищами. В Україні із рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родо­вища титану (у Житомирській області) та хрому. Головні ро­довища нерудної сировини (вогнупорів та флюсів тощо), яка використовується в металургії, знаходяться в Донбасі і в Авто­номній Республіці Крим. Нині в Україні нараховується 50 ос­новних підприємств чорної металургії, у складі яких 14 мета­лургійних комбінатів і заводів, 3 феросплавних заводи, 16 кок­сохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничозбагачувальних комбінатів і три основних заводи металоконструкцій. Найбільшими металургійними комбінатами України, по­тужність яких становить 5 млн. т і більше металу за рік є "Азо-всталь", "Запоріжсталь" та "Криворіжсталь". Головним вироб­ником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає більше половини всього його випуску в країні. Практично весь металургійний комплекс України зосереджений в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу.

На території цього району з урахуванням умов і особливос­тей розвитку і розміщення галузей комплексу, виділяється три металургійних підрайони. Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого і лівого берегів Дніпра — від Кременчука до півдня Дніпропетровської і Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим ви­робником сталі і прокату. Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні підприємства Донецької і Луганської об­ластей. Це основний підрайон по виробництву коксу і чавуну. Приазовський металургійний підрайон включає дві території: місто Маріуполь з його двома металургійними комбінатами — "Азовсталь" та ім. Ілліча, коксохімзаводом, а також північну і східну частини Керченського півострова. Незважаючи на за­гальну економічну кризу в країні й у галузі зокрема, металургія є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість експортної продукції чорної металургії України сягала в окремі роки 3 млрд. доларів. Її доля в загальному експорті три­малась на рівні понад 40 %. Більша частина металопродукції України експортується в країни СНД.

Кольорова металургія України розвивається на основі розробки родовищ сировинних ресурсів — алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті та інші. Алюмінієва про­мисловість використовує в якості сировини боксити, запаси котрих на території України незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське (Черкаська обл.) і Висо-копільське (Дніпропетровська обл.). Дуже важливою сирови­ною для виробництва алюмінію є каолін. Його родовища є в багатьох областях України, а видобувається він в основному у Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Головними родовищами калійно-магнієвих солей на Україні є Стебниківське і Калушське у Прикарпатті та сполук магнію — Сивашське в Криму. Виробництво нікелю орієнтується на найбільші родовища промислового значення, якими є Побузьке і Придніпровське. Найбільші родовища ти­танових руд знаходяться в Житомирській (Іршанське і Стре-мигородське) і Дніпропетровській (Самотканське). Поки ще не експлуатуються родовища хромітів в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, тому потреба України в хромі за­довольняється його імпортом з Уралу та Казахстану. Руди цирконію в Україні відкриті в Самотканському родовищі ти­танових руд, вони є також в Приазов'ї. В Україні є значні запа­си ртуті. Основне її родовище — Микитівське, яке розташова­не в межах м. Горлівки, є також родовища в Закарпатті та Кри­му. Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами — сировинним та енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незнач­ним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів). Енергомісткі ви­робництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщу­ють у місцях дешевої електроенергії, як правило поблизу по­тужних електростанцій. В розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяється два основних райони. У До­нецькому районі знаходяться Микитівський ртутний комбінат, Костянтинівський цинковий завод "Укрцинк", Ар-темівський завод по обробці кольорових металів, який випус­кає латунь, латунний і мідний прокат, а також Свердловський завод алюмінієвого прокату. В Придніпровському районі роз­виток галузі орієнтується також на потужну енергетичну базу Дніпрогесу, теплових й атомних електростанцій. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи, у Воль-ногорську — Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Само-тканського родовища, в місті Світловодську, біля Кремен­чуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів. В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Ви­робництво магнію здійснюється також Калушським ВО "Хлорвініл". Для забезпечення потреб у кольорових металах Україна підтримує економічні зв'язки з іншими країнами СНД — з Російської Федерації надходять мідь та її сплави, цинкові концентрати, олово, дорогоцінні метали, з Узбекиста­ну — мідь, з Казахстану — свинець і мідь, з Киргизії — сурма.

За останні роки чорна металургія орієнтується головним чином на експорт продукції при низькій його ефективності (від 40 до 77% від виробництва), що не поліпшує фінансового становища галузі і економіки країни, призводить до "вимиван­ня" матеріальних енергетичних і фінансових ресурсів в за­рубіжні країни та комерційні структури, ускладнює еко­логічну обстановку, хоча і сприяє зростанню виробництва.

Стратегічними напрямами розвитку металургійного ком­плексу України мають стати підвищення технічного рівня ста­леплавильного, прокатного, трубного, і метизного вироб­ництва для забезпечення поліпшення якісних і сортаментних показників готової металопродукції з метою задоволення по­треб власних металоспоживаючих галузей і підвищення ефек­тивності експортного потенціалу. З метою поліпшення еко­номічного становища галузі у галузі чорної металургії випере­джаючими темпами мають зростати випуск металопродукції підвищеної якості, розширеного сортаменту, освоєнням випу­ску нових видів прокату і труб профілів і видів конкурентоз­датних, дефіцитних та імпортозаміняючих з метою більш по­вного задоволення потреб внутрішнього ринку та розширення і підвищення ефективності експортного потенціалу.

На підприємствах чорної металургії має бути розширене виробництво прокату і труб з термічною обробкою, з нових низьколегованих і легованих марок сталі, з захисними метале­вими і пластмасовими покриттями, фасонних сортових гаря­чекатаних профілів галузевого призначення, холодногнутих профілів прокату з нових марок сталі двошарового листа і сор­ту, біметалічних труб, труб з покриттями, нових видів високо­ефективних метизів. За цей період буде освоєно випуск холод­нокатаного автомобільного листа для легкових автомобілів та листа з нержавіючої сталі для потреб харчової промисловості, профільних труб та труб для атомної енергетики.

Для повернення кольоровій металургії провідної ролі в промисловому комплексі країни її підприємства мають розви­ватись у напрямку оновлення на сучасній технічній базі діючих потужностей, випереджуючого випуску ефективних видів продукції, усунення внутрігалузевих диспропорцій в розвитку сировинної бази, кращого використання вторинних сировинних ресурсів, енергозбереження тощо.