4.1. Поняття розміщення продуктивних сил та територіальної організації виробництва у ринковому середовищі господарювання

 

Формування ринкової економіки в Україні здійснюється на основі проведення економічних досліджень, у тому числі в галузі розміщення продуктивних сил. Пізнання закономірнос­тей цього процесу обумовлене практичними потребами суспільства.

По-перше, це пов'язане з необхідністю розробки світо­глядних основ просторової організації економіки, особливос­тей її регіонального розвитку та використання їх працівника­ми адміністративного й економічного управління. Будь-який суб'єкт економічної діяльності може успішно функціонувати лише володіючи глибокими знаннями про наявність у регіоні ресурсів, їх економічну оцінку, фактори, які впливають на те­риторіальну організацію виробництва та збут продукції (по­слуг), обсяги доходу та інші питання.

По-друге, світоглядні основи реалізуються і у професійній підготовці майбутніх економістів різних спеціальностей у ву­зах України.

По-третє, важливе значення має пізнання закономірностей розміщення продуктивних сил і розвитку економіки регіонів у процесі підготовки рекомендацій органам державної влади та суб'єктам господарювання, спрямованих на поліпшення тери­торіальної організації виробництва, зокрема: вдосконалення спеціалізації і комплексного розвитку господарства, оцінки пе­редумов спеціалізації господарських комплексів, прогнозуван­ня розвитку окремих галузей і міжгалузевих комплексів з ура­хуванням економічних проблем регіонів. Таким чином, пізнан­ня закономірностей розміщення продуктивних сил і госпо­дарського комплексоутворення регіонів дозволяє виявити до­даткові джерела підвищення продуктивності суспільної праці.

Розглядаючи закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил, необхідно визначити зміст по­няття розміщення продуктивних сил. Воно охоплює такі складові, як: розміщення населення і трудових ресурсів, розміщення природних ресурсів, а також виробництва і сфери обслуговування. Особливе місце займають конкретні складові розміщення промисловості, сільського господарства, транс­порту і групи галузей соціальної сфери. Наукове обґрунтуван­ня розміщення конкретних виробництв, розподілу їх на тери­торії має велике значення для зростання продуктивних сил суспільства і підвищення ефективності суспільного вироб­ництва в цілому. Всебічний аналіз певної місцевості, природ­них, економічних та історичних умов розвитку виробництва в остаточному підсумку дозволяють економити суспільні затра­ти, підвищувати ефективність праці.

Раціональне розміщення продуктивних сил розглядають як головну складову регіональної економіки. У зв'язку з цим стає актуальним вивчення територіального поділу праці та спеціалізації регіонів; удосконалення внутрірегіональних і міжрегіональних зв'язків; раціональне використання природ­но-матеріальних і трудових ресурсів; забезпечення належних умов для трудової діяльності, побуту, відпочинку населення; охорони навколишнього середовища та раціонального вико­ристання природних ресурсів кожного регіону.

Із розміщенням продуктивних сил тісно пов'язана їх тери­торіальна організація — науково обґрунтоване розміщення взаємопов'язаних виробництв, сфери обслуговування населен­ня та виробничої, ринкової й соціальної інфраструктури, яке дає значний економічний і соціальний ефект внаслідок раціонального їх комплексування, концентрації та формування економічно ефективної спеціалізації регіональної економіки.