4. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ З ЛІЗИНГУ

 

Класична схема здійснення лізингових послуг

Лізинг як господарська операція може здійснюватися за різними схемами залежно від багатьох факторів: типу суб'єктів, що беруть участь у лізинговій операції; виду фінансую­чої установи; правового характеру лізингової операції.

Усю лізингову операцію можна поділити на чотири взаємопов'язані ланки:

 

 


укладення лізингової угоди між основними учасниками лізингу обладнання;

пошук джерела фінансування і подальше укладення кредитного договору між фінан­суючим інститутом та лізинговою компанією;

пошуки виробника необхідного устаткування і підписання з ним договору купівлі-продажу;

обов'язкове страхування лізингового майна.


Таблиця 12.1

Фінансовий лізинг

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власну річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Крім того, строк договору фінансового лізи­нгу повинен відповідати вимогам ст. 1.18.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо покриття первісної вартості та амортизації предмета лізингу.

Лізингоодержувач може самостійно знаходити постачальника або звернутися до лізин­гової компанії за допомогою у пошуках постачальника і проведенні переговорів. Він обирає продавця чи виробника майна та визначає специфікації об'єкта лізингу. Розробляється біз­нес-план, який обґрунтовує ціль придбання об'єкта лізингу та готується необхідний набір документів, який містить: нотаріально посвідчені копії установчих документів; бухгалтер­ський баланс за останній рік; економічне обґрунтування і аналіз ефективності угоди.

Лізингоодержувач проводить переговори з постачальником, під час яких узгоджує біль­шість технічних та комерційних питань, пов'язаних з угодою. Додатково може бути укладе­на угода про постачання запасних частин і проведення технічного обслуговування за окре­му плату. Лізингова компанія і лізингоодержувач укладають між собою договір фінансового лізингу, згідно з яким до лізингоодержувача переходить виключне право користування об'єктом лізингу в обмін на регулярну сплату лізингових платежів.

Оперативний лізинг

Оперативний лізинг — господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передба­чає відповідно до договору передання лізингоодержувачу майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого лізингодавцем на умовах інших, ніж перед­бачаються фінансовим лізингом.

Після закінчення терміну дії договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Ознаки оперативного лізингу:

лізингодавець не може компенсувати всі витрати за рахунок платежів одного лізинго­одержувача;

ризик випадкової втрати або псування об'єкта лізингу належить лізингодавцю;

договір лізингу укладається на термін, що не перевищує термін повної амортизації переданого у лізинг майна та, зазвичай, значно менший від терміну амортизації об'єкта лізингу;

страхування та технічне обслуговування об'єкта лізингу, зазвичай, здійснюється лізи­нгодавцем;

після закінчення терміну дії договору лізингу майно повинно бути передане лізинго­давцю.

Зворотний лізинг

Зворотний лізинг — договір лізингу, який передбачає продаж основних фондів фінан­совій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів фізичною чи юридичною особою в оперативний чи фінансовий лізинг.

Таким чином, при зворотному лізингу здійснюються дві операції: пряма, тобто угода купів-лі-продажу майна; зворотна, тобто здача цього самого майна його продавцю в оперативний або фінансовий лізинг.

Існують такі етапи здійснення зворотного лізингу:

проведення аудиторської перевірки діяльності підприємства;

залучення лізинговою компанією фінансових ресурсів на придбання майна;

продаж підприємством власних основних фондів лізинговій компанії;

страхування майна лізинговою компанією;

надання придбаного майна підприємству-продавцю.


к-

 

 


При зворотній лізинговій операції одне й те саме підприємство є і продавцем, і лізинго-одержувачем майна, відбувається перехід права власності на основні фонди від підприємст­ва до лізингової компанії. Контракт на купівлю-продаж та договір лізингу укладаються од­ночасно та становлять одне ціле.

 

 

 

 

 

 

Подпись:

 

Подпись:

 

 

 


к-

4. Виплата суми згідно з договором

6. Договір лізингу

7. Передача майна у лізинг

9. Лізингові платежі

'*13. Повертання майна у власність після закінчення дії лізингового договору по залишковій (близької до нуля) вартості

 

 

10. Відрахування податків з лізингових платежів

v

5. Використання отриманих коштів на власні потреби

 

Рис. 12.2. Схема організації зворотного лізингу

Міжнародний лізинг

Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебу­вають під юрисдикцією різних держав, або якщо майно чи платежі перетинають державні кордо­ни, згідно законодавством України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна.

При здійсненні міжнародного лізингу лізингодавець отримує необхідні дозволи, ліцензії, сплачує митні платежі та збори, які встановлюються та змінюються постановами Кабінету Міні­стрів України згідно з Тимчасовим положенням «Про порядок пропуску товарів, майна, транс­портних засобів та інших предметів через митний кордон України».

Ліцензуванню підлягає переміщення через митний кордон України предметів, зазначе­них у списку товарів, що підпадають під режим ліцензування і перелік яких затверджений Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України. Ліцензії на разове здійснення експортно-імпортних операцій видаються на основі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Якщо товари підлягають контролю державних органів, слід отримати дозволи: органів Міністерства зв'язку України — на радіоелектронні засоби та високочастотні пристрої; за­кладів Міністерства охорони здоров'я України — на джерела іонізуючого випромінювання.

Сублізинг

У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) пере­ходить до лізингоодержувача за договором сублізингу. Обов'язковою умовою договору сублізин-гу є згода лізингодавця за договором лізингу, що надається в письмовій формі. За схемою сублізи­нту досить часто здійснюється технічне переоснащення підприємств, які входять в об'єднання або холдинг. Якщо головне підприємство не вважає ефективним пряме кредитування своїх дочірніх або залежних організацій, то воно створює або користується послугами діючої лізингової компанії, яка закуповує необхідне обладнання і постачає його на заводи.

 

ОТ


Предмет лізингу


1

 

 

Договір лізингу


Лізингоодержувач посередник

 

 

 

Лізингодавець


 

4

 

Подпись: І

<4Ґ


Переуступка прав Письмова згода |—(3)-+| користування

предметом лізингу

 

 

 

5


Лізингові платежі


4>

 

 

Рис. 12.3. Схема організації сублізингу Левередж-лізинг лізинг з додатковим залученням фінансових ресурсів

У світовій практиці це найбільш складний різновид лізингу, оскільки пов'язаний з багатока­нальним фінансуванням та використовується для реалізації лише значних проектів. Лізингода­вець при придбанні обладнання виплачує постачальнику зі своїх коштів не всю суму, а тільки його частину. Решту коштів він залучає від декількох кредиторів.

Ще однією особливістю левередж-лізингу є те, що лізингодавець запозичує ресурси на пев­них умовах, які не є характерними для вітчизняних фінансово-кредитних установ. При цьому позичальник — лізингодавець не відповідає перед кредиторами за повернення позики, оскільки вона погашається за рахунок лізингових платежів. Тому, зазвичай, лізингодавець не тільки за­ставляє на користь кредиторів майно, яке є предметом лізингу, але й уступає їм права на отри­мання частини лізингових платежів за рахунок погашення позики. Таким чином, основні ризики по угоді перекладаються на кредиторів — банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та інші фінансові установи, які фінансують лізингові операції.