5. ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ У СФЕРІ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Про збільшення інтересу до недержавного пенсійного забезпечення у 2007 році свідчить зростання кількості учасників нПф відповідно до укладених контрактів: протягом року вона зросла на 85,4 тис. осіб (на 44 %) і на 31.12.07 становила 278,7 тис. осіб.

Участь у недержавному пенсійному фонді дає змогу не лише забезпечити додаткові пен­сійні виплати в майбутньому, а й можливість не оптимізувати власне оподаткування.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон № 889) чітко обу­мовив вимоги щодо оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від недержав­них пенсійних фондів.

Так, відповідно до підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889, сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику подат­ку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечен­ня, за договорами пенсійного вкладу, у випадках та розмірах, визначених підпунктом 9.8.2 пун­кту 9.8 статті 9 цього Закону, включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до підпункту 4.3.33 пункту 4.3 статті 4 Закону № 889, сума страхової випла­ти, страхового відшкодування, викупна сума або їх частина, отримувана платником податку за договором довгострокового страхування життя, сума пенсійної виплати з системи недер­жавного пенсійного забезпечення, сума виплат за договором пенсійного вкладу, визначені у порядку, встановленому підпунктом 9.8.3 пункту 9.8 статті 9 цього Закону не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Порядок застосування підпунктів 4.3.32 — 4.3.33 пункту 4.3 статті 4 Закону № 889 ви­значається центральним органом виконавчої влади, який здійснює контроль за небанківсь-кими фінансовими установами відповідно до закону, за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України, до повноважень якого входять зазначені питання.

Вимоги щодо оподаткування доходів, отриманих за договорами недержавного пенсійно­го забезпечення та пенсійних вкладів, обумовлені пунктом 9.8 статті 9 Закону № 889.

Так, згідно з підпунктом 9.8.1 пункту 9.8 статті 9 Закону № 889, податковим агентом плат­ника податку — вкладника за договором пенсійного вкладу, учасника недержавних пенсійних фондів є адміністратор недержавних пенсійних фондів, який здійснює нарахування виплат за договором пенсійного вкладу та за договором з недержавним пенсійним фондом.

При розгляді зазначених питань слід враховувати, що відповідно до підпункту 9.8.5 пункту 9.8 статті 9 Закону № 889, сума доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпунктів 9.8.2 та 9.8.4 цього пункту, зменшується на суму страхових внесків, сплачених за та­кими договорами до 1 січня 2004 року.

Таким чином, для визначення обов'язків щодо сплати податку з доходів фізичних осіб Законом № 889 (зі змінами і доповненнями) забезпечено дотримання принципів рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, стабільності (забезпечення не­змінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року), обумовлених статтею 3 Закону України «Про систему оподат­кування».

Податкові важелі економічного стимулювання розвитку сфери добровільних пенсійних накопичень

Щоб недержавне пенсійне забезпечення дійсно посіло вагоме місце в системі пенсійного забезпечення України, необхідним є державне стимулювання добровільних пенсійних на­копичень за рахунок усіх зацікавлених осіб. Безумовно, одним із найпотужніших важелів економічного стимулювання є система оподаткування. Але цей механізм для держави є «витратним», оскільки передбачає відмову від частки поточних надходжень до бюджету, тому він має бути економічно обґрунтованим та комплексним, щоб не тільки помірковано стимулювати накопичення пенсійних заощаджень, але й створювати рівні умови для функ­ціонування різних груп фінансових установ, які здійснюють накопичення та управління пе­нсійними активами.

Податкові пільги учасників НПФ.

Відповідно до пп. 4.2.4 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»:

1. Не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи суми пенсійних внесків на недержавне пенсійне забезпечення, що сплачуються:

особою-резидентом на власну користь;

одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення такої фізичної особи на її користь;

працедавцем-резидентом за свій рахунок за договором недержавного пенсійного за­безпечення фізичної особи-працівника, якщо така сума не перевищує 540 грн (у 2004 р.). До податкового кредиту включається сума фактичних витрат фізичної особи — плат­ника податку на сплату за власний рахунок пенсійних внесків НПФ. Ця сума не повинна перевищувати: а) при сплаті внесків фізичною особою на власну користь — 540 грн, б) при сплаті внесків на користь члена сім'ї — 270 грн.

Під час розробки механізму податкового стимулювання добровільного пенсійного за­безпечення слід враховувати:

джерела сплати внесків, які включають внески;

особу, на користь якої здійснюються внески (особа — бенефіціар);

особливості пенсійних схем різних суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення;

особливості отримання виплат за пенсійною схемою;

особливості діючої системи оподаткування та окремих видів податків.

До джерел сплати внесків можуть застосовуватися такі методи стимулювання. Для юридичних осіб, які здійснюють внески за рахунок коштів такої юридичної особи: ^ встановлення граничної частки оподатковуваного прибутку такої особи, яка може бу­ти звільнена від оподаткування податком на прибуток у разі її використання на пенсійні внески;

^ встановлення граничного нормативу додаткових нарахувань на фонд оплати праці на недержавне пенсійне забезпечення з віднесенням цих нарахувань до складу витрат (собівар­тості) підприємства.

Для фізичних осіб, які здійснюють внески за рахунок особистих доходів: ^ звільнення сум, внесених фізичною особою до власних пенсійних схем, від оподаткуван­ня податком з доходів фізичних осіб (з можливим встановленням граничної частки доходу, який спрямовується на такі цілі);

^ відстрочка податкових зобов'язань за прибутковим податком з громадян щодо сум, внесених фізичною особою до власних пенсійних схем (з можливим встановленням гранич­ної частки доходу, який спрямовується на такі цілі);

^ звільнення сум, внесених фізичною особою до власних пенсійних схем, від оподат­кування прибутковим податком з громадян за прогресивною шкалою ставок (з можливим встановленням граничної частки доходу, який спрямовується на такі цілі) та оподаткування пенсійних виплат за пільговою ставкою прибуткового податку. Такий механізм дозволяє лише частково відшкодувати поточні втрати бюджету, але забезпечує додатковий соціаль­ний захист пенсіонерів.

Щодо осіб, на користь яких здійснюються пенсійні внески, доцільна така диференціація механізмів податкового стимулювання:

якщо особа-бенефіціар збігається з особою-платником або є пов'язаною особою (працівником або прямим родичем особи-платника), надання податкових пільг здійснюється в повному обсязі як платнику, так і бенефіціару.

якщо особа-бенефіціар є сторонньою особою для особи-платника, податкові пільги або не застосовуються, або обмежуються (наприклад, лише відстрочкою по сплаті прибуткового податку для особи-бенефіціара).

Щодо особливостей пенсійних схем різних суб'єктів недержавного пенсійного забезпе­чення, то слід зазначити, що спільним для всіх схем недержавного пенсійного забезпечення є те, що надходження за пенсійними внесками не включаються до складу об'єкта оподатку­вання фінансового посередника (банку, страхової компанії, фонду), який забезпечує функціонування відповідної схеми.

Відповідно до характеру зобов'язань фінансового посередника за пенсійною схемою можна виділити:

схеми з чітко визначеними вартісними зобов'язаннями (банківські пенсійні рахунки, строкове пенсійне страхування);

схеми з невизначеними вартісними зобов'язаннями (довічне пенсійне страхування (не визначене за строком), пенсійне забезпечення через недержавний пенсійний фонд (не ви­значене за розміром інвестиційного доходу).

Лише фінансові посередники (пенсійні фонди), для яких цей вид діяльності є виклю­чним, та які несуть максимальні зобов'язання і не мають права власності на дохід від використання пенсійних активів, можуть бути «податково прозорими» (не сплачувати податок на прибуток та мати статус неприбуткової організації). Фінансові посередники, які несуть зобов'язання лише в межах умов договору та самостійно розпоряджаються власним прибутком, мають оподатковуватися на загальних підставах, з віднесенням ви­трат на виплату доходів на здійснені внески та собівартість своїх послуг. Виняток мо­жуть становити фінансові посередники з невизначеним ризиком (страхові компанії з до­вічним страхуванням пенсій).