3. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СИСТЕМИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ НЕДЕРЖАВНИМИ ПЕНСІЙНИМИ ФОНДАМИ

Відповідно до Закону № 1057, недержавне пенсійне забезпечення в Україні здійсню­ється на принципах:

законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;

добровільності створення пенсійних фондів юридичними та фізичними особами, об'єднаннями фізичних осіб та об'єднаннями юридичних осіб;

добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;

неможливості необгрунтованої відмови роботодавця від здійснення пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо ро­ботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків;

рівноправності всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі;

розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів його засновни­ків і роботодавців — платників пенсійного фонду, адміністратора, компаній з управління активами, страхових організацій з метою унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;

гарантування фізичним особам реалізації прав, наданих Законом № 1057;

державного регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються у системі недер­жавного пенсійного забезпечення;

відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за пору­шення норм, передбачених Законом № 1057-ГУ та іншими нормативно-правовими актами;

•           державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та на­гляду за його здійсненням.

Основні принципи діяльності НПФ:

зацікавленість фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;

добровільна участь фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибір виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених Законом № 1057;

економічна зацікавленість роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;

визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;

цільове та ефективне використання пенсійних коштів.

 

Специфіка недержавного пенсійного фонду як суб'єкта економічних відносин полягає у тому, що в системі суб'єктів недержавного пенсійного фонду відбувається процес перетво­рення частини заробітної плати працівника та валових витрат роботодавця на інвестиційний ресурс. І саме з позиції системних взаємовідносин суб'єктів таких фондів необхідно роз­глядати цей вид діяльності.

Недержавні пенсійні фонди в Україні можуть бути трьох типів:

відкриті недержавні пенсійні фонди;

корпоративні пенсійні фонди;

професійні пенсійні фонди.

Середній розмір внесків, сплачених протягом 2007 року вкладниками корпоративних НПФ на користь одного учасника, складає 2025,66 грн, вкладниками професійних НПФ — 999,84 грн, вкладниками відкритих НПФ — 297,95 грн. У більшості випадків ця сума частково сплачується за рахунок коштів роботодавця і частково — за раху­нок самого учасника.

 

Тип фонду зазначається в його статуті. Змінювати тип фонду, визначений у ста­туті на день реєстрації, забороняється.

При відкритому типі недержавного пенсійного фонду засновниками можуть бути будь-які юридичні особи, а учасниками — громадяни України, іноземці та особи без громадянст­ва, незалежно від місця та характеру їх роботи.

Корпоративним пенсійним фондом вважається недержавний пенсійний фонд, засно­вником якого є юридична особа-роботодавець, або кілька юридичних осіб-роботодавців, та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники. При цьому, на відміну від відкритого пенсійного фонду, учасниками такого фонду є виключно громадяни, які пе­ребувають у трудових відносинах з його засновниками або роботодавцями, які є плат­никами цього фонду.

Професійний пенсійний фонд — це пенсійний фонд, засновниками якого є об'єднання громадян або юридичних осіб, яке створюється за професійною ознакою. При цьому уча­сниками такого фонду можуть бути виключно громадяни, пов'язані за родом їх професій­ної діяльності.

Майбутня пенсія учасника фонду формується не тільки з його внесків у НПФ, але й дохо­ду від інвестування цих коштів, чим займатимуться спеціально створені компаніїпо управлінню активами.

Крім того, цільове та ефективне використання пенсійних активів контролюється радою пенсійного фонду, інвестиційним радником, засновниками фонду.

Професійна відповідність юридичних осіб, які надають послуги недержавному пенсій­ному фонду, вимогам, що висуваються до таких суб'єктів підприємницької діяльності, установлюється процедурами їх державної реєстрації та ліцензування, а також сертифікаці­єю посадових осіб та фахівців таких установ.

Важливу роль у системі недержавних пенсійних фондів відіграють зберігачі пенсійного фонду. Усі операції з активами пенсійного фонду здійснюються через зберігача. Зберігачем недержавного пенсійного фонду має право бути комерційний банк, який має ліцензії Націо­нального банку України на здійснення банківських операцій, пов'язаних з прийманням вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб, прийняттям, розміщенням, інвестуван­ням та зберіганням пенсійних активів, та дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фон­дового ринку та на провадження професійної депозитарної діяльності зберігача цінних па­перів.

 

 


Таким чином, відповідно до пенсійного законодавства, обслуговування недержавного пенсійного фонду забезпечують професійні учасники фінансового ринку: адміністратор фо­нду, компанія з управління активами, банк-зберігач (рис. 11.1).

У ролі адміністратора недержавного пенсійного фонду можуть виступати:

компанія з управління активами пенсійного фонду, з якою радою фонду укладений договір;

юридична особа — єдиний засновник недержавного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду;

юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пен­сійних фондів.

Професійна відповідність юридичних осіб, які надають послуги недержавному пенсій­ному фонду, вимогам, що висуваються до таких суб'єктів підприємницької діяльності, установлюється процедурами їх державної реєстрації та ліцензуванням, а також сертифіка­цією посадових осіб та фахівців таких установ (табл. 11.1).



 

Отже, конструкція недержавного пенсійного фонду базується на диверсифікації функ­цій, тобто механізм роботи немов розбитий на кілька етапів, на кожному з яких задіяна структура, яка професійно працює в цій сфері. Пенсійні фонди тільки акумулюють кошти і обирають структури, що забезпечують їхню подальшу діяльність. Запровадження такого механізму ускладнює можливості нецільового або корисливого використання пенсійних коштів та захищає недержавний пенсійний фонд від прямої втрати активів (вилучення, роз­крадання шляхом шахрайства, маніпулювання цінами тощо).