4. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ

Валютний ринок — це сукупність економічних відносин, пов'язаних з купів­лею/продажем валют різних країн. До валютного ринку як системи входить підсистема ва­лютного механізму і валютних відносин. Під першою розуміються правові норми й інститу­ти, що репрезентують ці норми на національному та міжнародному рівнях. Так, згідно з


чинним законодавством України, банки та уповноважені фінансові установи здійснюють валютні операції на міжнародних валютних ринках відповідно до правил, які встановлені на цих ринках, обмежень, встановлених Національним банком України. Схема видів валютного ринку представлена на рис. 9.2.

 

 

 

 

 


 

 

Біржовий

 

За мірою організованості

 

-> Позабіржовий

 

 

Готівкового обігу

 

 

 


Строковий

валютний ринок


 

ФОРВАРД СВОП Ф'ЮЧЕРС ОПЦІОН АРБІТРАЖ

 

 

Скорочення:

«ТОД» (поставка валюти сьогодні — «сьогодні на сьогодні»);

«ТОМ» (поставка валюти наступного робочого дня — «сьогодні на завтра»);

«СПОТ» (поставка валюти на другий робочий день — «сьогодні на післязавтра»).

Рис. 9.2. Структура та види валютного ринку

Можливість операцій на міжнародному валютному ринку FOREX (FOReing currency EXchange market) з'явилась завдяки системам електронних торгів. Так, у 1977 р. щоденний обіг на цьому ринку складав 5 млрд дол., а в 1992 р. досяг вже $1 трлн. Сьогодні щоденний обіг складає $1,5—3 трлн, перевищивши розміри усіх інших світових ринків. Найбільші банки, фон­ди та приватні особи отримують значні прибутки в результаті торгівлі на валютному ринку. Так, відомий американський фінансист Дж. Сорос на продажу англійського фунта стерлінгів у 1992 році протягом 2-х тижнів заробив $1 млрд, а отриманий ним прибуток у 1996 році був більший, ніж у корпорації McDonald's за цей самий період.

Міжнародний валютний ринок — це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України.

Найбільший вплив на рух курсів валют мають міжнародні комерційні банки, щоденний обсяг операцій яких досягає мільярдів доларів. Банки виконують заявки клієнтів (компанії, здійснюючі зовнішньоторговельні операції, інвестори) з купівлі/продажу валюти, а також проводять спекулятивні операції за рахунок власних засобів.

Центральні банки виходять на валютний ринок з метою підтримки сприятливого курсу наці­ональних валют шляхом проведення інтервенцій.

Інвестиційні учасники, представлені інвестиційними, пенсійними, страховиками і хе-джевими фондами, здійснюють політику диверсифікованого управління портфелем активів, розміщуючи засоби в цінних паперах урядів і корпорацій різних країн, а також проводять валютні спекуляції.

Брокерські дома, що володіють інформацією про запрошувані курси, є місцем, де, пере­важно, формується поточний валютний курс. До їх функції також входить виконання заявок клієнтів на покупку і продаж валюти.

Дилінгові центри надають професійні послуги фізичним і юридичним особам з доступу на міжнародний валютний ринок.

 

 


Однією з важливих переваг торгівлі валютою перед усіма іншими інструментами є мож­ливість цілодобового доступу на валютний ринок. Торгівля відбувається між банками, що знаходяться у різних часових поясах (рис. 9.3).

Основні світові центри торгівлі валютою — це Азія (Токіо таГГонконг), Європа (Лондон, Франкфурт-на-Майні, Цюрих, Мілан, Париж) та Америка (Нью-Йорк).

Основними валютами, на частку яких припадає більшість операцій на ринку FOREX, є долар США (USD), євро (EUR), британський фунт стерлінгів (GBP), японська ієна (JPY) і швейцарський франк (CHF).

Основними валютами, на частку яких припадає більшість операцій на ринку FOREX, є долар США (USD), євро (EUR), британський фунт стерлінгів (GBP), японська ієна (JPY) і швейцарський франк (CHF).

На сьогодні долар США є провідною валютою світу та універсальним платіжним засо­бом. Це валюта безпечного притулку при різних політичних і фінансових кризах в інших країнах. Долар США є базовою валютою при котируванні інших валют і бере участь в 70— 75 % всіх операцій на ринку FOREX.

Основним конкурентом долара виступає валюта Європейського союзу — євро, введена з січня 1999 року в безготівковий і з січня 2002 року в грошовій формі. За останні роки євро сильно зміцнило свої позиції на світових ринках — з 0,86 $/ євро (січень 2002 року) до 1,26 $/євро (2008 рік).

Японська ієна становить також значний інтерес для учасників торгівлі, оскільки Японія за обсягами валового внутрішнього продукту посідає друге місце після США. Ієна, як і єв­ро, бере участь в 40—50 % операцій.

Британський фунт стерлінгів — ще одна провідна валюта, забезпечена економікою Ве­ликобританії. Проте обсяги операцій з цією валютою не такі великі — фунт бере участь в 10—20 % всіх операцій.

І, нарешті, швейцарський франк, що представляє банківську країну — Швейцарію. Об­сяги операцій з франком істотно нижче, ніж з іншими розглянутими валютами (5—15 %).

Валютний кліринг — взаємний залік зустрічних вимог і зобов'язань, що випливають з рівності товарних поставок і надання послуг за угодою між урядами двох або декількох країн.

За обсягами операцій розрізняють повний кліринг, який охоплює 95 % платіжного обігу, і частковий, який поширюється лише на певні операції.

Міждержавними угодами визначаються:

банки, уповноважені вести клірингові рахунки;

обсяг клірингу (всі платежі чи їх частина);

валюта клірингу;

граничне сальдо заборгованості за кліринговим рахунком;

порядок погашення сальдо за клірингом (без конверсії або з конверсією валюти).

Особливістю торгів валютою є те, що в якості товару і показника вартості виступають гроші. Тобто, ціна однієї валюти визначається в співвідношенні до іншої валюти. Механізм визначення курсу валюти називають котируванням. Базою котирування виступає валюта, яка продається, а валютою котирування виступає, та за яку її купують. Наприклад, якщо курс EUR/USD складає 1,0785, це означає, що 1 євро коштує $1,0785.

Котирування буває пряме, коли вартість іноземної валюти виражається у національній валюті, та зворотне, коли вартість національної валюти виражається в іноземній.

Пари, що найбільше беруть участь у торгівлі, обумовлені основними потоками капіталів: EUR/USD, GBP/USD, USD/JPY, USD/CHF.

Вартість всіх валют визначається з точністю до 0,0001, окрім ієни — до 0,01 (118,56 ієн за $1), що складає мінімальну зміну курсу валюти й має назву пункту (pip, ронп, tick). Що­денні коливання цін на валюти перебувають, зазвичай, в межах 50—90 пунктів для EUR/USD, 40—100 пунктів — для GBP/USD, 80—160 пунктів — для USD/JPY, 60—120 пунктів — для USD/CHF.

Міжбанківський ринок поділяється на прямий та брокерський. Брокерські (маклерські) фір­ми, котрі, працюючи з конкретним банком, виступають як посередники між продавцем і покуп­цем валюти, здійснюють майже 30 % загального обсягу валютних операцій. До переваг роботи через брокера належать анонімність при здійсненні угод, безперервність процесу котирування, можливість пропонувати власні ціни. Брокерські фірми стягують за посередництво комісію — «куртаж» (у середньому 30 дол. США за кожен контракт). У міжнародній практиці поширена система нарахування брокерської комісії, згідно з якою покупець та продавець валюти сплачу­ють брокерові по 50 % брокерської винагороди. Зазначені суми не включаються в котирування та, зазвичай, виплачуються контрагентами щомісячно безпосередньо брокеру.

Валютний ділинг — спекулятивна гра на зміні валютних курсів.

Правила гри. Розмістивши у банку мінімальний страховий депозит («лот»), гравець одержує кредит для гри («плече»), розмір якого від 40 до 200 разів більше лоту. На ці гроші гравець купує та продає валюту.

Якщо гравець вважає, що євро буде дорожчати щодо долара, він дає наказ оператору ку­пити євро, при цьому фіксується курс євро/долар на цей момент. За відкриття позиції банк автоматично відраховує з коштів гравця фіксовану суму за кожну операцію. Тепер позиція вважається відкритою.

Якщо зміна курсу вгадана, то нереалізований прибуток гравця зростає, якщо ні, тобто євро дешевшає щодо долара — з'являється нереалізований збиток.

Залежно від об'єктів торгівлі, валютні ринки можуть мати такі сегменти:

форексний ринок, де торгують безготівковою валютою. За безготівкового обігу безго­тівкові активи, якими оперує валютний відділ банку, становлять залишки з рахунків у іно­земній валюті. Необхідні платежі здійснюються з одного рахунку на інший шляхом бухгал­терських записів. Зазвичай, на внески в іноземній валюті нараховуються проценти;

готівковий (банкнотний) ринок, де валюта фізично рухається у просторі. При цьому під­вищуються витрати на транспортування, охорону, страхування, зберігання валюти, підвищуєть­ся спред (розмір, на який курс продажу(вищий) відрізняється від курсу купівлі (нижчий)) із ко­тирування іноземних банків. Фізичне зберігання у спеціальних сховищах, без процентів.

Розглянемо детальніше операції, пов'язані з торгівлею валютою на міжбанківському ва­лютному ринку України.

Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є:

розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстрочен­ням, що, відповідно до договору, не перевищує строки, установлені законодавством Украї­ни для здійснення таких розрахунків;

розрахунки на території України між резидентами — суб'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку.


До поточних неторговельних операцій в іноземній валюті відносять:

перекази з оплати праці, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріаль­ної допомоги;

виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших пра­воохоронних органів;

оплата витрат, пов'язаних з відрядженням за кордон;

платежі у зв'язку з прийняттям спадщини;

перекази з оплати авторських гонорарів, премій, призів та інших виплат за викорис­тання об'єктів права інтелектуальної власності фізичних осіб тощо.