1. ПОНЯТТЯ «ФІНАНСОВОЇ ПОСЛУГИ», «РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ» ТА ЇХ РОЛЬ В СИСТЕМІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

І

Фінансові послуги — здійснення фінансових і допоміжних операцій, які в сукупності набу­вають споживчої вартості, мають попит і задовольняють потреби споживача.

Фінансова послуга — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законо­давством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Фінансові послуги — це специфічний (фінансовий) товар, який має ціну та відповідні характеристики.

Фінансові операції — залучення, зберігання, видача, управління, купівля, продаж та інші дії з фінансовими активами.

Фінансові активи — кошти, дорогоцінні метали і каміння, цінні папери, боргові зо­бов'язання та інші законодавчо визначені фінансові активи юридичних та фізичних осіб.

Фінансові активи — це специфічні неречові активи, які являють собою законні вимоги власників цих активів на отримання певного, як правило, грошового доходу в майбутньому. Ціна на будь-який фінансовий актив встановлюється на рівні, що характеризує врівнова­ження попиту й пропозиції на цей актив.

Допоміжні операції (послуги) — здійснення обов'язкових дій (операцій) під час виконання фінансових послуг з нефінансовими активами (інформаційні та контрольні операції, надання консультацій).

Супутні послуги — надання послуг для поліпшення ліквідності та якості фінансових послуг. Вони надаються аудиторськими та консалтинговими фірмами, фірмами з оцінки майна, юридич­ними та іншими установами.


У своїй різноманітності фінансова послуга мінімально може дорівнювати одній фінансовій операції, а найчастіше — містити десятки фінансових та допоміжних операцій у поєднанні з су­путніми послугами.

 

 


Структура здійснення фінансової послуги зображена на рис. 1.1.

Фінансовими вважаються такі послуги:

випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

довірче управління фінансовими активами;

діяльність з обміну валют;

залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо подальшого їх повернення;

фінансовий лізинг;

надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

надання гарантій та поручительств;

переказ грошей;

послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

 

торгівля цінними паперами (послуги у сфері розміщення, обігу та обліку цінних папе­рів та похідних згідно з Законопроектом № 3124 «Про внесення змін до деяких законів що­до регулювання ринків фінансових послуг»);

факторинг;

інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

 

СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ РИСИ МІЖ ФІНАНСОВОЮ ПОСЛУГОЮ ТА ФІНАНСОВОЮ ОПЕРАЦІЄЮ

Схожі риси Відмінності

 

дії з фінансовими активами;

робота з юридичними та фі­зичними особами;

робота в законодавчому по­лі відповідно до виданих лі­цензій та дозволів;

державне регулювання


 

фінансова операція конкретна і не може поділятися на частини;

фінансова операція є складовою фінансової послуги, а не навпа­ки;

фінансова послуга може включати кілька фінансових і допоміж­них операцій, а за необхідності — супутніх послуг та дій;

фінансова послуга має споживчу вартість і її відображають у та­рифах;

фінансова послуга має ознаки товару (продукту)

 

Фінансова установа — юридична особа, яка згідно з законом надає одну чи декілька фі­нансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому зако­ном.

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, фінансовими інститутами, а та­кож, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами — суб'єктами підприємниць­кої діяльності (далі — суб'єкти підприємницької діяльності).

І

Фінансові інститути — юридичні особи, які згідно з ліцензіями і відповідними дозволами держави здійснюють фінансові послуги.

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, установи накопичувального пенсійного забезпечення, страхові компанії, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

До фінансових інститутів належать: банки, біржі (фондові і валютні), довірчі товарист­ва, зберігачі, інвестиційні компанії і фонди, інноваційні установи, кредитно-гарантійні уста­нови, кредитні спілки, лізингові компанії, ломбарди, страхові компанії, пенсійні фонди, тор­гівці цінними паперами.

Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяль­ності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компе­тенції.

Ринок фінансових послуг — це система економічних відносин, що виникають між його прямими учасниками при формуванні попиту і пропозиції' на специфічний продукт — фі­нансові послуги, які пов'язані з процесом купівлі-продажу, розподілу та перерозподілу фі­нансових активів, які знаходяться у власності економічних суб'єктів національної, регіо­нальної і світової економіки.

Фінансові послуги, відповідно до положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору, який повинен бути укладений в письмовій формі.

Відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, загальні правові заса­ди у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інші Закони України з питань регу­лювання ринків фінансових послуг, а також прийняті згідно з цими законами нормативно-правові акти.

Ринки фінансових послуг (згідно з Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг») — сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг (банківські послуги, страхові послуги, інвестиційні послуги, операції з цінними паперами та послуги на інших видах ринків, які забезпечують обіг фінансових активів).

До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських по­слуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Фінансові активи — це об'єкти, що мають вартість, знаходяться у власності економі­чних суб'єктів, і від яких слід очікувати в майбутньому одержання прибутку або інших до­ходів.

В основі поняття ринку фінансових послуг є поняття фінансового активу. Фінансовий актив, як і будь-який інший товар, має споживну та мінову вартість. Мінова вартість проявляється через ціну, яка набуває форми страхового тарифу, відсотку за кредит, дивіденду по цінних паперах то­що. Згідно з дією законів ринку, ціна на товар формується під впливом попиту і пропозиції, порів­няння показників конкуруючих виробників. За умов ринкової конкуренції ціна на фінансовому ринку утримується у певних межах.

У системі національних рахунків фінансові активи класифікуються за такими ка­тегоріями:

золото;

спеціальні права запозичення (СПЗ);

готівка;

депозити;

цінні папери, крім акцій;

позики;

акції й інший акціонерний капітал;

страхові технічні резерви;

інші рахунки до одержання або до оплати.

Згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 39 «Фінансові інструме­нти: визнання та оцінка», розрізняють такі фінансові активи (Financial assets):

грошові кошти та їх еквіваленти;

контракт (договір), що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;

контракт (договір), що надає право обмінятися фінансовими активами з іншим під­приємством на потенційно вигідних умовах;

•           інструмент власного капіталу іншого підприємства (акції, паї, частки, інші види). Фінансові активи як активи балансу містять:

■S Грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валютах (230, 240); S Довгострокові фінансові інвестиції (040);

Поточні фінансові інвестиції (220); ■S Інші фінансові інвестиції (045);

■S Векселі одержані (150);

Довгострокова дебіторська заборгованість (050);

S Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (160); S Дебіторська заборгованість за розрахунками (170-210).

Сутність ринку фінансових послуг і його роль в економіці найбільш повно розкрива­ється в його функціях, а саме:

мотивована мобілізація заощаджень приватних осіб, приватного бізнесу, державних орга­нів, зарубіжних інвесторів та трансформація акумульованих грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітали;

реалізація вартості, втіленої у фінансових активах, та організація процесу доведення фінан­сових активів до споживачів (покупців, вкладників);

перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств з метою їх ефе­ктивнішого використання;

фінансове обслуговування учасників економічного кругообігу та фінансове забезпе­чення процесів інвестування у виробництво, розширення виробництва та пайової участі на основі визначення найбільш ефективних напрямків використання капіталу в інвестиційній сфері;

вплив на грошовий обіг та прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації еко­номічних процесів;

формування ринкових цін на окремі види фінансових активів;

страхова діяльність та формування умов для мінімізації фінансових та комерційних ризиків;

операції, пов'язані з експортом—імпортом фінансових активів, та інші фінансові операції, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю та членством країни у міжнародних фінансово-кредитних організаціях;

обслуговування бюджетного процесу та кредитування уряду, місцевих органів само­врядування шляхом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів;

розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообігу тощо.