3. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ КРЕДИТНИМИ СПІЛКАМИ

Довідкова інфориація: У 2007 р. — I півріччі 2008 р. ринок кредитних спілок України продовжував стрімко розвиватися і демонстрував позитивні тенденції (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Динаміка основних показників системи кредитних спілок

 

Протягом I півріччя 2008 року кількість членів кредитних спілок збільшилася на 135 тис. осіб, або на 5,6 %, і на 30.06.2008 р. становила 2 526,6 тис. осіб. Більшість КС об'єднувала невелику кількість членів — до 1000 осіб. На кінець II кварталу 2008 року за кількістю членів кредитні спілки розподілилися таким чином: більшість КС (59 %) об'єднують до 1 тис. осіб; трохи більше третини спілок — від 1 тис. до 10 тис. осіб, близько 5 % кредитних спілок залучили від 10 до 100 тис. членів і 4 спілки об'єднують понад 100 тис. членів.

Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких принципах:

добровільності вступу до кредитної спілки та свободи виходу з неї (ніхто не може бу­ти примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки до­зволяється лише у випадках, визначених статутом);

рівноправності членів кредитної спілки (всі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та ін­ших внесків);

самоврядування (забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом);

гласності (кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами зага­льних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії докумен­тів та витяги з них у порядку, визначеному статутом).

Згідно з вимогами законодавства та відповідно до кооперативних принципів, що їх ви­користовують кредитні спілки, кожна людина за потреби може звернутися до кредитної спілки і стати її членом. Такий кандидат у члени кредитної спілки передусім має зосереди­ти свою увагу на вивченні статутних документів кредитної спілки, публічних фінансових зві­тів КС і положень, що використовуються спілкою при залученні вкладів і кредитуванні. Зо­крема, на:

відповідності статутних документів вимогам Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року № 2908-Ш;

дотриманні нормативів фінансової діяльності, встановлених положеннями кредитної спілки;

видах вкладів і позичок, які запроваджені в кредитній спілці, та процентної політики щодо них;

питаннях документального оформлення договірних взаємовідносин між членом кре­дитної спілки та кредитною спілкою.

 

Виходячи з мети діяльності кредитних спілок, а саме: задоволення потреб її членів у вза­ємному кредитуванні, наданні фінансових послуг шляхом об'єднання грошових внесків, основними методами надання послуг кредитними спілками є:

залучення внесків;

кредитування.

 

Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки. Членство у кре­дитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. Насамперед сплачується вступ­ний внесок.

Коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем член­ства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску.

Якщо з об'єктивних причин спостережна рада відхилить заяву кандидата, наприклад, у зв'язку з неналежністю кандидата до визначеного в статуті спільноти членства, він може або звернутися до іншої кредитної спілки, або сам створити кредитну спілку.

Головним обов'язком кредитної спілки є зміцнення фінансового стану, що передбачає формування відповідних резервів і внутрішній контроль, що забезпечить подальше існуван­ня спілки та надання послуг членам (рис. 6.2).

 

 

 

 

Вклади


Використовуються для надання


 

Позички

 

 

 

І


 

 

Члени кредитної спілки


І


 

1

 

Відсотки на вклади


Відсотки на користування позичками

 

Відсотки


І

 

Резервний фонд"|


Операційні витрати

 

 

 

Рис. 6.2. Фінансовий механізм функціонування кредитних спілок

Однією з основних характеристик кредитних спілок є їх неприбутковість, яка полягає в тому, що вся діяльність спілки спрямована не на отримання прибутку, а на надання кредит­них та ощадних послуг своїм членам. Як свідчить міжнародна практика та власна історія України, кредитні спілки завжди виникали там і тоді, коли людям були необхідні певні фі­нансові послуги, але або їх не надавала жодна фінансова інституція через непривабливість даного сектору фінансового ринку щодо можливості отримання прибутку (комерційні бан­ки в Україні сьогодні), або ж такі послуги пропонувалися на невигідних, часто грабіжниць­ких умовах, користуючись монополією та неможливістю іншим чином задовольнити свої потреби в дрібному кредитуванні широким верствам населення (ломбарди в Україні сього­дні). Іншими словами, кредитні спілки — це фінансовий механізм, завдяки якому люди шляхом кооперування своїх зусиль, ідей та коштів можуть отримати необхідні послуги зна­чно дешевше, ніж в тому випадку, коли кожен з них намагався б діяти самостійно.

Зокрема, кредитні спілки визначаються такими ознаками:

Кредитна спілка завжди створюється і діє на базі певної монолітної спільноти людей, які об'єднані за інтересами, спільною діяльністю або компактним місцем проживання. Така спіль­нота виступає як членство для своєї кредитної спілки. В Україні полями членства для кредитних спілок можуть бути трудові колективи, громадські організації, професійні спілки, церковні при­ходи та територіальні громади. Ця ознака відрізняє кредитні спілки від будь-яких суб'єктів під­приємницької діяльності, які засновує довільна група осіб, об'єднаних з метою отримання при­бутку в процесі господарського обігу вкладених інвестицій.

Кредитні спілки надають послуги лише своїм членам. Таким чином, на відміну від суб'єктів підприємницької діяльності, в кредитній спілці члени одночасно виступають як влас­ники та клієнти. Очевидно, що членам-власникам немає сенсу «заробляти» прибуток на собі як членах-клієнтах, а єдиним завданням спілки є забезпечення найдешевших послуг членам за ра­хунок акумульованих ними фінансових ресурсів.

У кредитній спілці немає засновників та статутного фонду з точки зору традиційного трактування цих понять щодо суб'єктів підприємницької діяльності. Будь-який член, неза­лежно від моменту його вступу в спілку, має ті самі управлінські і майнові права, що і пер­ші 50 засновників. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій гарантується вільний вступ і вихід із членів спілки.

Кожен член спілки, незалежно від розміру його вкладів, має право одного голосу в питаннях управління кредитною спілкою. Отже, кредитна спілка як добровільне об'єднання громадян не може контролюватися обмеженою кількістю людей, що є запорукою захисту інтересів всіх без винятку членів та побудови роботи спілки на засадах довіри та взаємодо­помоги.

Управління кредитною спілкою здійснюється відповідно до принципів демократично­го самоуправління. Найвищим органом управління спілкою є Загальні збори членів, які скликаються принаймні один раз на рік. Збори обирають з членів три статутних органи, що діють в період між Зборами, а саме: Правління (оперативне управління поточною діяльніс­тю, формування портфеля послуг та процентної політики), Кредитний комітет (реалізація кредитної політики щодо надання та супроводження позичок членам спілки) та Наглядовий комітет (нагляд за діяльністю органів управління спілкою). Всі ці органи працюють на гро­мадських засадах. За необхідності за рішенням Правління спілки може створюватися платна Виконавча дирекція.

Кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю крім надан­ня кредитних і ощадних послуг своїм членам. Ця ознака зумовлена тим, що діяльність кре­дитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрям­ків використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.

Кредитна спілка створюється і діє, насамперед, для забезпечення можливості членам отримати кредит на прийнятних для них умовах. Відсотки, отримані спілкою за кредитами, складають її дохід, який надалі направляється на формування фондів та нарахування відсот­ків на вклади членів.

Кредитна спілка є не лише ефективним механізмом взаємокредитування своїх членів, але й громадською організацією. Тому спілка за рішенням Загальних зборів чи органів управління може надавати організаційну та фінансову підтримку для реалізації різноманіт­них громадських ініціатив та гуманітарних програм в інтересах своїх членів, а також здійс­нювати благодійницьку діяльність та соціальні проекти для дітей, інвалідів та інших най­менш соціально захищених верств населення.