6. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак:

1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції, яка не має очевидного еко­номічного сенсу або очевидної законної мети;

невідповідність фінансової операції діяльності юридичної особи, що встановлена ста­тутними документами цієї особи;

виявлення неодноразового здійснення фінансових операцій, характер яких дає підста­ви вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моні­торингу.

Внутрішній фінансовий моніторинг може здійснюватися й щодо інших фінансових опе­рацій, коли у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів.

Основним принципом фінансового моніторингу в банківських установах є забезпе­чення участі працівників банку (в межах їх компетенції) у виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом або, які мають відношення до фінансування тероризму.

Внутрішньобанківську систему протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шля­хом, очолює відповідальний працівник банку за проведення фінансового моніторингу, який є незалежним у своїй діяльності і підзвітний лише керівнику банку. Відповідальному праців­нику банку підпорядкований внутрішній підрозділ банку, функцією якого є проведення фі­нансового моніторингу та відповідальні працівники філій (територіальних управлінь, дире­кцій, інших відокремлених підрозділів Банку).

Філії (територіальні управління, дирекції, інші відокремлені підрозділи банку), уповно­важені на ведення реєстру фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторин­гу, за рішенням відповідального працівника банку за погодженням з керівництвом можуть самостійно надавати інформацію про фінансові операції, що стали об'єктом фінансового моніторингу, до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу — Державного комітету з фінансового моніторингу України.

До обов'язків відповідального працівника банку належить:

надання інформації про фінансові операції, що стали об'єктом фінансового монітори­нгу, до Держфінмоніторингу;

прийняття рішення про повідомлення Держфінмоніторингу та правоохоронні органи про фінансові операції, щодо яких є мотивовані підозри, що вони можуть здійснюватися з метою ле­галізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або що вони пов'язані, мають відношення або призначені для фінансування тероризму;

прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового моніторингу на за­пити Держфінмоніторингу та відповідних правоохоронних органів;

контроль за своєчасністю реєстрації та подання до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

контроль за дотриманням працівниками банку вимог законодавства та нормативно-правових документів з питань фінансового моніторингу;

негайне повідомлення керівника банку про виявлені схеми відмивання доходів, отри­маних злочинним шляхом та фінансування тероризму і заходи, які необхідно вжити щодо виявлених фінансових операцій;

сприяння уповноваженим представникам Національного банку в проведенні перевірок діяльності банку щодо дотримання законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

організація та проведення навчання працівників банку з питань фінансового моніто­рингу, розробка та реалізація відповідної програми навчання;

надання консультацій працівникам банку та здійснення іншого інформаційного забез­печення діяльності банку з питань фінансового моніторингу.

Працівникам банку заборонено розголошувати інформацію щодо проведення фінансового моніторингу щодо фінансових операцій клієнтів, факт надання інформації про такі фінансові операції до Держфінмоніторингу, зміст Правил і програм здійснення внутрішнього фінансо­вого моніторингу та інших документів з питань фінансового моніторингу клієнтам та іншим особам, які не причетні до проведення фінансового моніторингу в банку. Крім того, працівни­кам Банку заборонено надавати консультації щодо методики проведення фінансових опера­цій, якщо ці консультації необхідні для уникнення процедур фінансового моніторингу.

Ідентифікація клієнта проводиться до відкриття рахунка або надання послуги. У випа­дку ненадання клієнтом інформації та документів, необхідних для проведення його ідентифіка­ції, клієнту відмовляється в наданні послуги або відкритті рахунка, а розрахункові або касові документи повертаються без виконання з написом на зворотній стороні: «Відмовлено в прове­денні операції на підставі ч. 5 ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Напис засвідчується підписом уповноваженої особи банку та штампом банку. У випадку отримання розрахункового документа, напис повинен також містити посилання на пункт 2.16 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Ідентифікація клієнтів — фізичних осіб проводиться лише на підставі оригіналів доку­ментів, що посвідчують особу, та за наявності інших документів — на підставі оригіналів цих документів, або копій, засвідчених нотаріально або органом, який видав ці документи. За необхідності, ідентифікація клієнта може здійснюватись на підставі інформації, одержа­ної від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, та за результатами проведе­них заходів щодо збору інформації про клієнта з інших джерел.

Уповноважена особа Банку, яка проводить ідентифікацію, в присутності клієнта — фізич­ної особи робить копії документів, на підставі яких проводилась ідентифікація. Копії засві­дчуються як такі, що відповідають оригіналу, підписами особи, яка проводить ідентифіка­цію клієнта.

Підставою для ідентифікації юридичної особи є документи, що надаються цією особою для відкриття рахунка згідно з вимогами Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закрит­тя рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року, № 492, та внутрішньої інструкції Банку по відкриттю рахунків. Іде­нтифікація фізичних осіб, які мають право першого і другого підпису та виступають від імені юридичної особи, проводиться в присутності цих осіб на підставі оригіналів документів. Іден­тифікація фізичних осіб — засновників юридичної особи може проводитись на підставі докуме­нтів та відомостей, отриманих від юридичної особи.

У випадку ненадання клієнтом необхідної інформації (документів) або навмисного на­дання неправдивих відомостей, необхідних для його ідентифікації, працівник банку відмов­ляє клієнту в обслуговуванні або відкритті рахунка. Якщо виникає підозра, що особа діє не від власного імені, працівникам Банку забороняється вступати в договірні відносини з кліє­нтом. Ця вимога не стосується осіб, що здійснюють офіційне представництво, в тому числі на підставі довіреності.

Документи, які стосуються ідентифікації осіб, яка була здійснена при відкритті рахунка, здійсненні фінансової операції, зберігаються протягом п'яти років після закриття цього ра­хунка.

При виявленні фінансової операції, яка підлягає обов'язковому фінансовому моніторин­гу, працівник банку, який виявив цю операцію, готує повідомлення про фінансову опера­цію, яке не пізніше 12-ї години робочого дня, наступного за днем отримання розрахункових чи касових документів або днем виявлення, направляє відповідальному працівнику банку. Повідомлення надається у порядку передачі підрозділами банку інформації, яка містить ба­нківську таємницю, з використанням способів передавання, які дозволяють запобігти неса­нкціонованому доступу до цієї інформації.

Відповідальний працівник банку негайно після отримання повідомлення про фінансову операцію, що містить ознаки фінансового моніторингу, розглядає отриману інформацію та перевіряє наявність ознак обов'язкового фінансового моніторингу, за підтвердження наяв­ності їх надає розпорядження про внесення інформації до Реєстру фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та подальше надання інформації до Держфінмоніто­рингу. Якщо фінансова операція не містить ознак обов'язкового фінансового моніторингу — зазначає про відсутність необхідності реєстрації інформації про цю фінансову операцію.

До повідомлення про фінансову операцію, що направляється до Держфінмоніторингу України, вноситься інформація про Банк та відповідального за фінансовий моніторинг його працівника, про фінансову операцію та виявлені ознаки обов'язкового фінансового моніто­рингу, а також про учасників фінансової операції — відповідних юридичних та фізичних осіб.

У разі реєстрації фінансової операції, за ознаками обов'язкового фінансового монітори­нгу, водночас, коли ця фінансова операція не підлягає фінансовому моніторингу, відповіда­льний працівник складає довідку, в якій обґрунтовує відсутність підстав для направлення інформації до Держфінмоніторингу.

При отриманні банком рішення уповноваженого державного органу щодо скасування державної реєстрації юридичної особи, суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи; визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною; оголошення фізич­ної особи померлою або безвісно відсутньою здійснюється закриття рахунка (рахунків) та­ких осіб, про що обов'язково заноситься інформація до відповідних реєстрів банку.

При проведенні заходів з перевірки суті та мети фінансової операції та діяльності клі­єнта працівниками банку можуть застосовуватись такі критерії:

Проведення перевірки існування юридичної особи або існування суб'єкта підприєм­ницької діяльності фізичної особи.

Здійснення перевірки документів, наданих особою для його ідентифікації чи прове­дення операції, або перевірка документів, пов'язаних з операцією та наданих клієнтом на окремий запит банку.

Перевірка фіктивності підприємницької або господарської діяльності клієнта.

При виявленні фактів або ознак, які спростовують або підтверджують сумнівність фі­нансових операцій або діяльності клієнта, працівники банку, які здійснювали перевірку суті та мети фінансових операцій, або яким стало відомо про зазначені факти або ознаки під час обслуговування клієнта, повідомляють про них відповідального працівника банку.

Відповідальний працівник банку, з урахуванням інформації щодо з'ясування суті та ме­ти діяльності клієнта та його фінансових операцій, приймає рішення щодо необхідності відмови у проведенні фінансових операцій, які підлягають внутрішньому фінансовому мо­ніторингу, та щодо необхідності інформування відповідних органів про такі операції.

У випадку, якщо працівник банку має мотивовану підозру стосовно фінансової операції, що вона може бути пов'язана, має відношення або призначається для фінансування терористичної діяльності, та стосовно осіб, які брали (беруть) участь в її проведенні, або отримує повідомлення автоматизованої системи про те, що учасником операції або вигодоодержувачем за нею є особа, внесена до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності, він повинен не­гайно повідомити про це відповідального працівника банку, зупинити проведення операції.

Відповідальний працівник при отриманні повідомлення про таку операцію вивчає інфо­рмацію операцію та визначає наявність підстав вважати, що фінансова операція може мати відношення або призначатися для фінансування терористичної діяльності. При підтвер­дженні таких даних відповідальний працівник банку повідомляє керівника банківської установи про факт здійснення такої операції, її зміст та відомості про її учасників, а також повідомляє про неї в установленому порядку Держфінмоніторинг та правоохоронні органи.