5. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ЯК СУБ'ЄКТ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

І

Відповідно до Конституції України, основною функцією Національного банку є забезпе­чення стабільності грошової одиниці України.

Національний банк України (НБУ) є центральним банком України, особливим центра­льним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноважен­ня і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про

Національний банк України» та іншими законами України. Національний банк є юридич­ною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю. Розмір статутно­го капіталу становить 10 млн грн. та може бути збільшений за рішенням Ради НБУ. Джере­лами формування статутного капіталу НБУ є доходи його кошторису, а за необхідності — Державний бюджет України. НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює вида­тки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених законо­давством випадках — також за рахунок Державного бюджету України.

Одержання прибутку не є метою діяльності НБУ. Плановані доходи та витрати НБУ відо­бражаються в кошторисі його доходів і витрат. Кошторис доходів і витрат повинен забезпечува­ти можливість виконання НБУ його функцій. НБУ за підсумками року у разі перевищення кош­торисних доходів над витратами, затвердженими на поточний рік, вносить до Державного бюджету України наступного року позитивну різницю, частина якої в обсязі 25 %, але не менше 1 млрд грн., щорічно спрямовується на поповнення коштів Фонду гарантування вкладів фізич­них осіб, капіталізацію банків та Державної іпотечної установи, а перевищення витрат над до­ходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України.

Національний банк виконує такі функції:

відповідно до розроблених Радою НБУ Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

монопольно здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг;

виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансу­вання;

встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і бан­ківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

здійснює банківське регулювання та нагляд;

веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та опе­рацій, у передбачених законами випадках;

складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регу­лювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій;

забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення опера­цій з ними та банківськими металами;

аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

організовує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліце­нзії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визна­ченої законом.

Основні засади грошово-кредитної політики грунтуються на основних критеріях та мак-роекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та Основ­них параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу ВВП, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів.

Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулю­вання обсягу грошової маси через:

визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;

процентну політику;

^ рефінансування комерційних банків;

^ управління золотовалютними резервами;

^ операції з цінними паперами на відкритому ринку;

^ регулювання імпорту та експорту капіталу;

^ емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.

Нормативи обов'язкового резервування. НБУ встановлює банкам норматив обов'язко­вого резервування коштів, при цьому норматив обов'язкового резервування встановлюється єдиним для банків в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів в національній та іноземній валюті, проте для різних видів зобов'язань можуть встановлюва­тися різні нормативи обов'язкового резервування.

Процентні ставки. НБУ встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.

Управління золотовалютними резервами. НБУ забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо інозем­них валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні.

І

Не допускається використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гара­нтій та інших зобов'язань резидентам і нерезидентам України.

Золотовалютний резерв складається з таких активів: монетарне золото; спеціальні пра­ва запозичення; резервна позиція в МВФ; іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном; цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній ва­люті; будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.

Використання золотовалютного резерву здійснюється НБУ на такі цілі: продаж валюти на фінансових ринках для проведення грошово-кредитної політики, у т. ч. політику обмін­ного курсу; витрати по операціях з іноземною валютою, монетарними металами, а також іншими міжнародно визнаними резервними активами.

Операції відкритого ринку. Операціями відкритого ринку НБУ є купівля-продаж казна­чейських зобов'язань, а також інших цінних паперів (крім цінних паперів, що підтверджу­ють корпоративні права) та боргових зобов'язань, визначених Правлінням НБУ.

Регулювання імпорту та експорту капіталу. НБУ відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного конт­ролю регулює імпорт та експорт капіталу.

Зберігання коштів Державного бюджету України. Кабінет Міністрів України зобов'язаний зберігати кошти Державного бюджету України та позабюджетних фондів у НБУ на рахунках Державного казначейства України. Умови та порядок обслуговування коштів Державного бю­джету України визначаються договором між НБУ та Державним казначейством України.

Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійс­нює такі операції:

^ надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою, не нижче ставки рефінансування НБУ, та у визначеному порядку;

^ надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за обліковою ставкою, вста­новленою НБУ;

^ здійснює дисконтні операції з векселями і чеками;

^ купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законо­давством України;

^ відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;

^ купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

^ зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні ме­тали та камені та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;

^ розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України;

^ приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності;

^ веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків; ^ виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними; ^ веде рахунки міжнародних організацій;

^ видає гарантії і поруки відповідно до положення, затвердженого Радою НБУ; ^ має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.

НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції НБУ у сфері валютного ре­гулювання та контролю належать: видання нормативно-правових актів щодо ведення ва­лютних операцій; видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шля­хом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб, які отримали ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій; встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту; застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

I

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю ба­нків в межах та порядку, передбачених законодавством України.

НБУ визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання.

НБУ проводить дисконтну та девізну валютну політику шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках і застосовує в необхідних випадках валютні об­меження; здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку НБУ для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригуван­ня курсу грошової одиниці України до іноземних валют.

З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків НБУ, відповідно до визначеного ним порядку, встановлює для них обов'язкові еко­номічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком.

НБУ визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризи­ків банків.

Національному банку забороняється:

^ бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ; ^ здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов'язані із забезпеченням діяльно­сті НБУ;

^ здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяльність, яка не відповідає функціям НБУ.