3. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

Уповноважений орган — спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Уповноважений орган є центральним органом ви­конавчої влади, який працює за колегіальним принципом. Він не може бути учасником фі­нансових ринків як емітент облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик або здійс­нювати будь-яку іншу діяльність на фінансових ринках.

Згідно з Указом Президента України № 292/2003 від 04.04.2003 р. «Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України», спеціально уповно­важеним органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством, є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (ДКРРФП).

Основними завданнями ДКРРФП органу є:

проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;

розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;

здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і до­триманням законодавства в цій сфері;

захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з ме­тою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;

узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його удосконалення;

запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг;

•           сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг. ДКРРФП у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими устано­вами: страхової діяльності; діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного за­безпечення; надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; діяльності з надан­ня будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фі­нансових активів від фізичних осіб.

ДКРРФП відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції:

здійснює згідно з законодавством державне регулювання і нагляд за діяльністю про­фесійних учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондо­вого ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів);

здійснює реєстрацію фінансових установ, саморегулівних організацій та веде Держав­ний реєстр фінансових установ та Реєстр саморегулівних організацій;

здійснює в установленому порядку ліцензування діяльності фінансових установ, за­тверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядок контролю за їх дотриманням;

визначає, у передбачених законом випадках, порядок створення, формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;

здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фі­нансових послуг;

визначає професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів фінансових установ та може вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають установленим вимогам для зайняття цих посад;

розробляє відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку ме­тодичні рекомендації щодо їх застосування під час ведення бухгалтерського обліку та скла­дання фінансової звітності у фінансових установах;

установлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансо­вих послуг відповідно до законодавства України;

оприлюднює в офіційних засобах масової інформації основні положення свого щоріч­ного звіту;

проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїз­ні перевірки діяльності фінансових установ;

надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає на­дання необхідних документів;

аналізує стан та тенденції розвитку ринків фінансових послуг в Україні, здійснює мо­ніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг, розробляє та подає в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства;

здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неуря­довими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з цих питань;

■          виконує інші функції відповідно до покладених на неї завдань згідно із законодавством. Основними напрямками нагляду ДКРРФП є дотримання встановлених критеріїв та

нормативів щодо: ліквідності;

капіталу та платоспроможності;

прибутковості;

якості активів та ризиковості операцій;

якості систем управління та управлінського персоналу;

дотримання правил надання фінансових послуг. ДКРРФП має право в межах своїх повноважень:

 

вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності докуме­нти, визначені законодавством України;

одержувати в установленому порядку від фінансових установ звітність та іншу інфор­мацію згідно із законодавством, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організа­цій та громадян — інформацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань;

здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб;

залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, консультативних та експертних організацій до розгляду питань, що належать до її компетенції, а також зовнішніх експертів до проведення перевірок (інспектування) фінансових установ;

вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає регулюван­ню і нагляду з боку Комісії, надання пояснень, необхідної інформації та документів;

досліджувати дані про клієнта фінансової установи з метою виконання завдань нагляду;

видавати приписи фінансовим установам про усунення виявлених порушень законо­давства, а у разі їх невиконання — зупиняти чи обмежувати дію ліцензій фінансових уста­нов до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру фінансових установ;

застосовувати до фінансових установ, які не дотримуються законів та інших нормати­вно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, відповідні захо­ди впливу;

призначати проведення примусової санації фінансової установи у випадках та поряд­ку, встановлених законом;

одержувати в установленому порядку від органів статистики, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи та ма­теріали, необхідні для виконання покладених завдань;

користуватися базами даних Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг і забезпечення діяльності фінансових установ, та надавати відповідну інформацію зазначе­ним органам тощо.

ДКРРФПможе використовувати такі заходи впливу: зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; накладати штрафи;

тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; порушувати питання про ліквідацію установи.

Стратегічні напрямки діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансо­вих послуг України:

1. Інституційний розвиток ДКРРФП:

внесення змін до законодавства з метою усунення перешкод для забезпечення належ­ної операційної та фінансової незалежності ДКРРФП як фінансового регулятора, які, зокре­ма, визначення особливого статусу фінансових регуляторів в системі виконавчої влади України; формування особливого режиму підконтрольності та підзвітності фінансових ре­гуляторів; впровадження диверсифікації джерел фінансування діяльності фінансових регу­ляторів, в тому числі за рахунок платежів нагляду; зняття необхідності погодження проектів нормативно-правових актів фінансових регуляторів з Держпідприємництва; усунення неви­правданих перешкод у здійсненні фінансовими регуляторами своїх повноважень у сфері на­гляду та правозастосування тощо;

ґ підготовка та затвердження розгорнутого Стратегічного плану діяльності ДКРРФП з його подальшою щорічною деталізацією за напрямками діяльності та в розрізі окремих під­розділів;

визначення перспективної функціональної моделі та оптимальної організаційної структу­ри ДКРРФП, розробка та поетапна реалізація плану з практичного впровадження відповідної організаційної структури з урахуванням пріоритетності завдань, принципу економії за рахунок масштабів, необхідності забезпечення належної гнучкості, прозорості та оперативності при при­йнятті рішень, необхідності впровадження ефективних механізмів внутрішньої координації дія­льності підрозділів;

розбудова консолідованої інформаційної системи в межах ДКРРФП, що охоплювала б інформаційні потоки в сфері загального документообігу, дозвільних процедур та ведення

Державного реєстру фінансових установ, обробки та аналізу звітності, виїзного та безвиїз­ного нагляду і правозастосування;

■/ визначення та послідовна реалізація чіткої програми взаємодії із міжнародними фі­нансовими організаціями, насамперед, Світовим банком, залучення міжнародної технічної допомоги, налагодження постійних ділових стосунків із міжнародними об'єднаннями орга­нів нагляду та окремими іноземними регуляторами з урахуванням пріоритетів, встановле­них Стратегічним планом діяльності ДКРРФП;

запровадження ефективної та збалансованої політики зв'язків з громадськістю, запро­вадження комплексного моніторингу преси як на національному, так і регіональному рів­них, утворення при ДКРРФП постійно діючого прес-клубу;

вдосконалення та поглиблення механізмів взаємодії та зворотного зв'язку з небанківськи-ми фінансовими установами, що входять до регуляторної юрисдикції ДКРРФП, в особі їх прові­дних представників та професійних об'єднань, визначення концептуальних засад та якісних па­раметрів, застосування механізмів саморегулювання з боку ринку;

налагодження системної та ефективної співпраці з іншими фінансовими регулятора­ми, чітке розмежування регуляторних повноважень між фінансовими регуляторами та за­безпечення належного рівня їх взаємодії і обміну інформацією під час здійснення наглядо­вих функцій щодо «суміжних» сегментів ринків фінансових послуг; відпрацювання механізмів взаємодії при здійсненні нагляду за діяльністю фінансових конгломератів чи пов'язаних осіб, започаткування фінансовими регуляторами координації дій в умовах сис­темних фінансових криз.

2. Щодо розвитку ринків фінансових послуг:

ініціювання та участь у підготовці довгострокової цілісної Стратегії реформування та роз­витку фінансового сектора України, у т. ч. розвиток банківської системи та небанківського фі­нансового сектора, окремих ринків фінансових послуг та їх інфраструктури, широкого спектру фінансових інструментів, механізмів забезпечення стабільності та прозорості діяльності фінан­сового сектора, захисту прав споживачів фінансових послуг, впровадження цивілізованих стан­дартів корпоративного управління та розкриття інформації, а також системи державного регу­лювання і нагляду за діяльністю фінансового сектора;

проведення наукових та прикладних досліджень у сфері діяльності небанківського фі­нансового сектора;

ініціювання та участь у комплексному вдосконаленні та взаємоузгодженні як рамково­го, так і спеціального законодавства в сфері діяльності ринків фінансових послуг з їх пода­льшою адаптацією до європейського законодавства;

сприяння поетапному впровадженню у небанківському фінансовому секторі України міжнародно визнаних стандартів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, аудиту, роз­криття інформації та корпоративного управління;

формування умов для утворення компенсаційних механізмів на ринках фінансових послуг;

сприяння розбудові системи спеціалізованого навчання та підвищення кваліфікації працівників небанківських фінансових установ та представників супутніх професій, що на­дають відповідні послуги таким установам;

сприяння впровадженню у навчальні програми вищих навчальних закладів України за спеціальностями економічного та юридичного спрямування спеціальних навчальних курсів з метою поглибленого вивчення характеру діяльності небанківських фінансових установ та ринків фінансових послуг з використанням найкращого світового досвіду і вітчизняної практики;

сприяння проведенню широкої просвітницької роботи щодо діяльності небанківського фі­нансового сектора серед споживачів фінансових послуг, вивчення питання про доцільність та можливість впровадження інституту омбудсменів з метою захисту їх прав та інтересів;

вдосконалення нормативно-правової бази ДКРРФП у сфері дозвільних процедур та ведення Державного реєстру фінансових установ, ліцензування, здійснення безвиїзного та виїзного нагляду та правозастосування;

подальше вдосконалення регулювання діяльності фінансових установ з метою ство­рення умов для стабільного функціонування ринків фінансових послуг та сприяння підви­щенню конкурентоспроможності національних фінансових установ.