5. СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

Теоретично можна уявити ситуацію, коли економічні суб'єкти — кредитори і позичаль­ники — будують свої взаємовідносини прямо, не звертаючись до посередників. Проте, ор­ганізація таких відносин була б для них і суспільства набагато дорожчою, сповільненою, високоризикованою і незручною.

Конкуретні переваги фінансового посередництва визначаються такими особливостями.

Можливість для кожного окремого кредитора оперативно розмістити вільні кошти у прибуткові активи, а для позичальника — оперативно мобілізувати додаткові кошти, необ­хідні для вирішення виробничих чи споживчих завдань, при цьому оперативно повернути їх на початкові позиції. Кредитору достатньо звернутися до будь-якого посередника і розмістити у нього свої кошти, поклавши їх в «загальний котел», а позичальнику достатньо звернутися ту­ди само і отримати їх у позику, ніби взявши їх з цього котла. Шукати їм одне одного зовсім не потрібно і навіть знати про існування одне одного не обов'язково. Потрібен лише широкий розвиток мережі фінансових посередників;.

Скорочення витрат базових суб'єктів грошового ринку на формування вільних кош­тів, розміщення їх у дохідні активи та запозиченні додаткових коштів. Це зумовлюється та­кими чинниками:

а)         кредитору і позичальнику не потрібно витрачати багато часу та зусиль на пошуки од-
не одного (на рекламу, створення інформаційних систем);

б)         не потрібно здійснювати складні оціночно-аналітичні заходи щодо потенційного клієнта,
щоб визначити його надійність, платоспроможність. Цей клопіт і витрати бере на себе фінансо-
вий посередник;

в)         не потрібно мати справу з великою кількістю дрібних кредиторів чи позичальників, на
підтримання контактів з якими потрібні значні кошти, їх консолідованим представником на
ринку є посередник, підтримання контактів з яким обійдеться значно дешевше.

Для забезпечення своєї діяльності фінансові посередники також витрачають значні кошти, і утримання цих посередників обходиться суспільству недешево. Проте завдяки значним обсягам виконуваних операцій, їх оптовому характеру, собівартість кожної окремої операції коштуватиме посередникам та суспільству значно дешевше, ніж якби вона виконувалась безпосередньо кредиторами та позичальниками.

Послабленна фінансових ризиків для базових суб'єктів грошового ринку, оскільки значна частина їх перекладається на посередників. Це стає можливим завдяки широкій диверсифікації посередницької діяльності, створенню спеціальних систем страхування та захисту від фінансових ризиків;

Збільшення дохідності позичкових капіталів, особливо зосереджених у дрібних вла­сників, завдяки зменшенню фінансових ризиків, скороченню витрат на здійснення фі­нансових операцій та відкриттю доступу до великого, високодохідного бізнесу. Це зу­мовлено тим, що посередники мають можливість сконцентрувати значну кількість невеликих заощаджень і спрямувати їх на фінансування великих, високодохідних операцій та проектів.

Можливість урізноманітнити відносини між кредиторами і позичальниками на­данням додаткових послуг, які беруть на себе посередники. Це, зокрема, страхування кредитора від різних ризиків, задоволення потреб у пенсійному забезпеченні, забезпеченні житлом, набутті права власності й управління певними об'єктами тощо. Фінансові посеред­ники спеціалізуються на наданні таких послуг, у зв'язку з чим формується широке коло їх окремих видів: депозитних інституцій, страхових компаній, пенсійних фондів, інвестицій­них і фінансових компаній, взаємних фондів тощо. У кожній країні цей перелік може бути різним, причому чим більше в країні розвинутий грошовий ринок, тим більшим буде ряд рі­зноманітних фінансових посередників.

Оскільки базові суб'єкти грошового ринку переважно є суб'єктами реального сектору економіки (ділові підприємства та домашні господарства), то, створюючи для їх функціону­вання сприятливі умови, фінансові посередники позитивно впливають на кругообіг капіталу в процесі розширеного відтворення, розвиток виробництва, торгівлі, інших сфер економіки. Особливо важлива їх роль у переміщенні грошових заощаджень домашніх господарств в обіг ділових підприємств. Це зумовлено тим, що ці заощадження є найбільшим джерелом інвести­цій в економіку, проте вони перебувають у величезної кількості власників, індивідуальні роз­міри їх малі, отже перерозподілити їх без посередників було б технічно неможливо.

Сьогодні на міжнародному, так і вітчизняному ринках фінансових посередників спосте­рігаються такі тенденції:

Посилення конкуренції. Особливо сильна конкуренція в найбільш прибуткових сег­ментах фінансових ринків (міжбанківська конкуренція, а також конкуренція між банками і небанківськими фінансовими посередниками).

Посилення процесів М&А. В умовах глобалізації міжнародних фінансових ринків укрупнення фінансових інститутів — вирішальна умова їх виживання. За підсумками 2005 р. на сектор фінансових посередників припало 25 % світового обсягу операцій М&А, а в 2006 р. їх кількість збільшилася до 38 %.

Скасування законодавчої бази, що забороняла раніше суміщати ведення комерційної банківської діяльності з інвестиційною і страховою діяльністю. У СІЛА в 1999 р. набув чинності закон Греєма-Ліч-Блайлі, що скасовує положення закону Гласа-Стігала. Аналогіч­ні процеси відбулися в Японії, де скасований Закон про цінні папери і біржі 1948 р. (ст. 65). У Європі після ухвалення Директиви про інвестиційні послуги банки отримали доступ на фондові ринки тих країн, на які раніше вони вийти не могли (Франція, Іспанія). Після зняття цих обмежень банки почали створювати потужних інтегрованих фінансових посередників, що надають весь спектр фінансових операцій.

Фінансові посередники все частіше обирають стратегію розвитку роздрібного бізнесу через зниження процентної маржі і посилення конкуренції за корпоративного клієнта. Сьо­годні, за найскромнішими підрахунками, «під матрацами» і «в панчохах» у українців може знаходитися до 40 млрд долларів.

Водночас, споживчим кредитуванням зараз користується лише 10 % наших громадян, у 50 %о українців немає навіть банківського рахунка і приблизно 70 %о населення не користу­ється фінансовими послугами на постійній основі.

У спробі завоювати довіру клієнтів фінансові посередники починають позиціонувати себе як фінансові супермаркети.

Фінансові супермаркети надають комплексний підхід до обслуговування клієнтів (мак­симальне збільшення обсягу перехресних продажів банківських і небанківських фінансових послуг), розвивають великі роздрібні мережі, підвищують якість обслуговування клієнтів. У більшості західних фінансових супермаркетів вже немає стійок з броньованим склом, що відокремлюють співробітників від клієнтів. Відділення є просторим залом, з диванами і крі­слами, кафе, дитячими кімнатами, копіювальними центрами і тому подібне. Мережі фінан­сових супермаркетів, зазвичай, працюють за принципом «24/7» — 7 днів на тиждень по 24 години на добу. Співробітникам фінансових супермаркетів необхідно володіти маркетинго­вими знаннями і мати навички психолога. Вони повинні не просто продавати клієнтові по­слуги, а вирішувати його проблеми — саме в цьому полягає новий якісний підхід в отри­манні конкурентної переваги фінансового посередника.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

Рівень І

 

1.         Фондова біржа створюється для:

зосередження попиту та пропозиції цінних паперів, сприяння формуванню їх біржового курсу;

з метою отримання прибутку;

надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними па­перами, управління активами інституційних інвесторів;

вірної відповіді немає.

2.         В яких межах відповідають акціонери за зобов'язаннями товариства?

у межах належного їм майна;

у межах належних їм акцій;

у межах належного їм майна підприємства;

у межах сплаченої суми за акції товариства.

3.         Що таке дилерська діяльність на ринку цінних паперів?

укладання торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи;

укладання торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від сво­го імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом;

розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента;

вірної відповіді немає.

4.         Чи має право закрите акціонерне товариство випускати акції на пред'явника?

так;

ні.

5.         Учасниками фондового ринку є:

торгівці цінними паперами та суб'єкти господарювання;

емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку;

брокери, дилери, андеррайтери;

саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку.

6.         Фондова біржа створюється для:

зосередження попиту та пропозиції цінних паперів, сприяння формуванню їх біржового курсу;

з метою отримання прибутку;

надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів;

вірної відповіді немає.

7.         Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку підпорядкована:

Верховній Раді України;

Кабінету Міністрів України;

Президенту України;

Кабінету Міністрів України та Президенту України.

8.         Що таке андеррайтинг?

укладання торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи;

укладання торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від сво­го імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом;

розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента;

діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом ви­значеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

9.         Голову та членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку призначає та
звільняє:

Верховна Рада України за поданням Президента України;

Кабінет Міністрів України за погодженням з Президентом України;

Президентом України за погодженням з Верховною Радою України;

вірної відповіді немає.

10. Посадові особи професійних учасників ринку цінних паперів за порушення вимог чинного законодавства несуть відповідальність:

адміністративну;

кримінальну і майнову;

кримінальну або майнову;

майнову.

 

Рівень II


Місце та роль посередників на фондовому ринку.

Визначальні ознаки фінансового посередництва.

Фінансове посередництво в економічній теорії.

Фінансове посередництво в системі інформаційного забезпечення інвесторів.

Місце фінансових посередників на ринку фінансових інвестицій.

Вплив інвестиційних мотивів населення на інституційну спеціалізацію фінансових посередників.

Конкуренція у сфері фінансового посередництва.

Виникнення та еволюція інституту посередництва.

Інституційно-правові основи діяльності фінансових посередників.

Розвиток небанківських фінансових посередників в Україні.

Основи побудови взаємовідносин фінансових посередників з клієнтами.

Вплив інвестиційної стратегії життєвого циклу індивідуального інвестора на вибір інвестиційної політики.

Структура фінансового посередництва. Інституційні інвестори.

Наслідки розвитку фінансових посередників для економіки в концепції Р. Голдсміта.

Значення фінансового посередництва для розвитку економіки в теорії Й. Шумпетера.

Функції фінансових посередників у ринковій економіці.

Цілісний механізм фінансового посередництва у країнах з розвиненою ринковою економікою.

Вплив на формування цілісного механізму фінансового посередництва інвестиційних мотивів на­селення.

Управління капіталами як елемент фінансового посередництва. Форми управління капіталами.

Виникнення та еволюція інституту фінансового посередництва.

Основні етапи розвитку фінансового посередництва у розвинутих країнах — коротка характерис­тика.

Фінансове посередництво як окремий вид економічної діяльності.

Інвестиційні посередники як одна з груп фінансових посередників. Роль інвестиційних посередни­ків у механізмі трансформації заощаджень у інвестиції.

Основні види фінансових посередників в Україні та законодавче регулювання їх діяльності.

Сучасний стан фінансового посередництва в Україні.

Конкуренція у сфері фінансового посередництва, її форми і типи. Інституціональна диверсифікація.

Порядок здійснення емісії фінансових інструментів та залучення капіталу фінансовими посеред­никами.

Врахування інтересів клієнтів фінансових посередників при формуванні інвестиційної політики.

Фінансові інструменти, емісію яких здійснюють фінансові посередники: види, характеристики, по-

Варіант індивідуального контрольного завдання № 3

I р.

3, 7, 4, 9, 2

II р.

12, 20, 29, 34, 37

Варіант індивідуального контрольного завдання № 4

I р.

7, 6, 10, 1, 5

II р.

19, 23, 26, 30, 35

Варіант індивідуального контрольного завдання № 5

I р.

2, 3, 4, 8, 9

II р.

21, 34, 25, 28, 38

Варіант індивідуального контрольного завдання № 6

I р.

6, 10, 1, 5,7

II р.

18, 22, 26, 30, 38

Варіант індивідуального контрольного завдання № 7

I р.

7, 5, 2, 9, 3

II р.

16, 21, 24, 27, 40

Варіант індивідуального контрольного завдання № 8

I р.

2, 7, 4, 9, 3

II р.

20, 24, 28, 32, 36

Варіант індивідуального контрольного завдання № 9

I р.

1, 4, 6, 10, 8

II р.

25, 12, 16, 20, 34

Варіант індивідуального контрольного завдання № 10

I р.

3, 5, 7, 9, 10

II р.

22, 15, 18, 27, 33

Варіант індивідуального контрольного завдання № 11

I р.

1, 4, 6, 10, 8

II р.

32, 11,24, 14, 17

Варіант індивідуального контрольного завдання № 12

I р.

2, 5, 7, 9, 3

II р.

13, 15, 18, 27, 33

Варіант індивідуального контрольного завдання № 13

I р.

1, 4, 6, 10, 8

II р.

11, 21, 24, 28, 32

Варіант індивідуального контрольного завдання № 14

I р.

3, 7, 4, 9, 2

II р.

12, 20, 25, 29, 31

Варіант індивідуального контрольного завдання № 15

I р.

7, 6, 10, 1, 5

II р.

19, 23, 26, 30, 35

 

 

ЛІТЕРАТУРА: 50, 2, 100, 109, 115, 132, 144, 146, 208, 237, 242, 243