4. РИНОК КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ

 

4.1. СУТНІСТЬ БАЗОВИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ

Бізнес-консалтинг — забезпечення клієнта спеціалізованим досвідом, методологією, професійними навичками чи іншими ресурсами, що допомагають йому в оптимізації ситуа­ції, яка склалася на підприємстві, у фінансово-економічному стані в межах чинної законо­давчо-нормативної бази.

Консалтинг — це процес, в межах якого зовнішній щодо підприємства фахівець ділиться своїми знаннями і досвідом щодо розробки концепції діяльності і стратегії розвитку ви­робництва, пошуку джерела фінансування для інвестиційних програм, визначення шляхів підвищення продуктивності, консультацій з набору персоналу тощо.

Фінансове консультування — послуги з оцінки бізнесу, ризиків, майнових і немайно-вих витрат, операцій з цінними паперами; розроблення фінансової стратегії; оцінка фінан­сово-економічного стану як результату діяльності; управління фондами й інвестиціями; оп-тимізація системи фінансового обліку; оптимізація витрат; розрахунок ефективності окремих проектів.

Управлінське консультування — послуги із загальних питань управління, а саме: роз­роблення стратегії; маркетинг, управління маркетингом і збутом; управління виробництвом; управління кадровими і трудовими ресурсами, їхнім розвитком; структура управління; еко­логія і безпека роботи.

Юридичне консультування — послуги з питань правових аспектів оподаткування, створення, реєстрації та реорганізації підприємств; зовнішньоекономічної діяльності; пате­нтування і ліцензування, повернення боргів, банкрутства тощо.

І

Консультант — незалежний (зовнішній) фахівець, який здійснює управлінське, юридичне та фінансове консультування, а також бізнес-консалтинг.

Експерт — консультант, запрошений для оцінки конкретної проблеми чи результатів діяльності.

Радник — штатний працівник підприємства, який відбирає і пропонує керівництву до втілення рекомендації консультантів.

Проект — комплекс взаємозалежних заходів інвестиційного характеру, призначених для досягнення визначених цілей протягом визначеного періоду часу за встановленого бю­джету.

Експертиза проекту — остаточна оцінка всіх аспектів проекту перед запитом про фі­нансування. При цьому увага концентрується на оптимальному варіанті, здійснюється мо­делювання і ретельне вивчення економічної ефективності та витрат, факторів невизначенос­ті і пов'язаних з ними ризиків, а також будь-яких змін у керівництві, що будуть потрібні для успішного здійснення проекту.

Проектний аналіз — набір методичних принципів, які визначають послідовність збору і способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів обліку ши­рокого кола аспектів до ухвалення рішення щодо реалізації проекту.

 

4.2. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ НАДАННЯ

КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ

Основні принципи надання консультаційних послуг:

професіоналізм;

домінанта інтересів клієнта — інтереси клієнта є першорядними і цінуються вище власних інтересів консультанта;

індивідуальність розробок — виконання кожного замовлення і надання рекомен­дацій здійснюється для кожного конкретного клієнта;

інформативність — доведення до відома клієнта методології, яка була використана під час розробки рекомендацій, з метою використання максимальної можливості їхнього втілення;

конфіденційність.

Докладну систему норм і принципів консультування кожна консалтингова організація і фірма розробляють в індивідуальному порядку, оскільки законодавче вони не регу­люються.

У разі визначення кваліфікації консалтингової фірми клієнту повідомляється тільки ін­формація про компетенцію, досвід і репутацію, а не про результати роботи з попередніми клі­єнтами. Консалтингова фірма знайомить працівників клієнта з принципами, методами і тех­нікою, що застосовуються нею, для того, щоб запропоновані чи впроваджені вдосконалення можна було правильно здійснити і продовжити після завершення завдання.

І

Форми консультування визначаються за різних варіантів взаємодії клієнта і консульта­нтів, їхніх зобов'язань і прав, характеру прийняття рішень.

З погляду методології, розрізняють такі форми консультування: експертну, проектну і навчальну (професійну).

Під час експертного консультування консультант самостійно здійснює діагностику, розробляє рішення і рекомендації з їх впровадження. Роль клієнта зводиться, переваж­но, до забезпечення доступу консультанта до інформації й оцінки результатів. Консал­тингова фірма на початку робіт використовує власних фахівців, а при поглибленому ви­рішенні проблем клієнта і виникненні специфічних завдань залучає сторонніх експертів на контрактній основі. Успіх проекту при цьому визначається такими чинниками: ква­ліфікацією експерта, бажанням, а також умінням клієнта скористатися отриманими ре­комендаціями.

Під час проектного (прецесійного) консультування консультанти на всіх етапах проекту ак­тивно взаємодіють з клієнтом, спонукаючи його висловлювати свої ідеї, розуміння, критично зі­ставляти їх із запропонованими ззовні ідеями, проводити за допомогою консультантів аналіз проблем і генерування рішень. При цьому роль консультантів полягає у зборі зовнішніх і внут­рішніх ідей, оцінюванні рішень, отриманих у процесі роботи з клієнтом, і зведенні їх у систему рекомендацій.

Під час прецесійного консультування використовуються підходи, спеціально розроблені для забезпечення взаємодії з клієнтом, організаційна діагностика та організаційні інтервенції.

Організаційна діагностика — це сукупність методів (індивідуальні і групові інтерв'ю, спостереження за діяльністю організації зсередини, знайомство з документами та історією організації), за допомогою яких консультант збирає інформацію про стан організації-клієнта.

Організаційні інтервенції — це заходи, пов'язані із впливом на організацію, покликані внести до її діяльності позитивні зміни і закріпити їх.

Для успішного застосування методів прецесійного консультування необхідне виконання таких умов: між клієнтом і консультантом повинні бути встановлені ефективні довірливі стосунки; керівник організації-клієнта повинен бути справді «відданий ідеї» проекту і вміти передати цю відданість своїм колегам; персонал організації-клієнта повинен присвятити проекту досить часу, відмовитися від поширеного принципу «ви фахівець — вам видніше».

Під час навчального консультування консультант збирає ідеї, аналізує рішення та готує грунт для їх виникнення, надаючи клієнту відповідну теоретичну і практичну ін­формацію у формі лекцій, семінарів, посібників тощо. Навчальне консультування базу­ється на активному навчанні управлінського персоналу клієнта в процесі здійснення проекту.

З методологічного погляду, консультування можна розглядати як форму впрова­дження знань в економічну діяльність. Перевагою консультування є його конкретно-індивідуальний підхід, при цьому знання консультанта трансформуються так, щоб виріши­ти конкретні проблеми певного підприємства.

Переваги залучення зовнішнього консультанта:

наявність у консультанта методологічної бази, яка забезпечує системний підхід до проведення аналітичних робіт;

неупередженість аналізу як наслідок погляду з боку;

великий досвід у проведенні аналітичних робіт на різних об'єктах, що належать не ли­ше до цієї галузі, а й до суміжних з нею;

обов'язок консультанта не тільки описувати те, що відбувається, а й надавати рекоме­ндації, які повинні бути такими, щоб клієнт міг їх реально виконати;

володіння консультантом великою кількістю попередньо накопиченої інформації для проведення аналітичних робіт у певній галузі.

 

4.3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПОСЛУГ З КОНСАЛТИНГУ

Для здійснення внутрішнього консалтингу створюється робоча група, що періодично відвідує підприємство клієнта, проводить його діагностику, визначає специфіку наявних проблем, спільно з фахівцями підприємства накреслює нові шляхи розвитку фірми. Така група виробляє стратегію і підходи до вирішення проблем, а потім здійснює безпосередню роботу із забезпечення впровадження розробок.

Зовнішній консалтинг полягає у супроводженні підприємства шляхом організації для нього середовища, яке полегшує вирішення тих чи інших проблем. До послуг зовнішнього консалтингу належать: постановка на інформаційне забезпечення, залучення експертів сві­тового класу для вирішення специфічних завдань, системна робота з потенційними інвесто­рами і кредиторами, лобіювання законодавчих і підзаконних актів, що дають змогу отриму­вати економічні пільги тощо.

Розрізняють спеціалізовані і комплексні консалтингові послуги.

Спеціалізовані консалтингові послуги у фінансовій сфері часто є предметом діяльно­сті вузько профільних фірм. Більшість спеціальних видів консалтингу ліцензовані дер­жавою.

Комплексний консалтинг дає змогу здійснювати роботи практично в усіх галузях еко­номіки України, а також в міжнародних проектах. Завдання консультаційної фірми чи об'єднання експертів при комплексному консалтингу — знайти оптимальні шляхи вирішен­ня проблем клієнтів.

Розрізняють такі комплексні консалтингові послуги:

Інформування клієнта про можливості вирішення його проблем. Цей рівень передба­чає інформаційно-аналітичні розробки, маркетингові дослідження, усне і письмове консу­льтування фахівців, експертиза тощо.

Підготовка рішень передбачає підготовку й оформлення документів, що забезпечу­ють вирішення завдань підприємства (проекту). На цьому рівні консультант надає послуги з розроблення стратегії підприємства, бізнес-планування, внесення змін до документації фір­ми (внутрішнього користування).

Участь у реалізації проекту. Цей рівень припускає участь експертів консалтингової фірми безпосередньо в роботі фірми замовника разом із працівниками підприємства. До по­слуг цього рівня належить реєстрація документів і сертифікація, проведення тендерів, за­безпечення контролю над реалізацією робіт підрядниками, допомога в проведенні перего­ворів, підбір персоналу тощо.

Управління проектом. Цей рівень є перехідним між консалтингом і власне менедж­ментом. Він є дуже важливим з погляду ефективної реалізації проекту.

Після надання комплексної консалтингової послуги підприємство може стати постійним клієнтом консультанта з подальшим консалтинговим супроводженням, що передбачає сприяння в здійсненні стратегії розвитку підприємства, виробленої в результаті бізнес-діагностики. За бажанням клієнта йому на цьому етапі може надаватися допомога в конкре­тних пріоритетних сферах господарської діяльності.

Найбільш поширеними комплексними послугами, які пропонуються консультантами на українському ринку, є робота зі створення і розвитку фірм, реструктуризації підпри­ємств, комплексна незалежна експертиза і діяльність, пов'язана з організацією фінансу­вання.

Юридичний консалтинг у фінансовій сфері. Юристи у фінансовій сфері надають по­слуги і у формі порад (юридичний консалтинг), і шляхом безпосереднього ведення справ своїх клієнтів: представлення їхніх інтересів у судових та інших інстанціях, ведення перего­ворів, впорядкування контрактів тощо. Вони можуть також давати експертні висновки про відповідність дії чи документа юридичним нормам.

Юристи, які спеціалізуються у сфері фінансового консалтингу, надають різноманітні правові послуги в галузі міжнародного, податкового, господарського, фінансового, банків­ського права, валютного, митного, інвестиційного регулювання, юридичного супроводжен­ня різноманітних угод, контрактів.

Основними формами надання юридичних і консалтингових послуг є: надання разових юридичних послуг; абонентне обслуговування; юридичне представництво; комплексне кон­салтингове обслуговування на підставі довгострокових договорів.

Інші консалтингові послуги. У фінансовій сфері сьогодні найчастіше застосовуються консалтингові послуги, що раніше належали до консалтингу ширшого характеру. Серед них:

Інжиніринг. Інжиніринг у сфері фінансових послуг покликаний обслуговувати проек­тно-інвестиційну діяльність.

Основними послугами у сфері інжинірингового проектування є такі: вивчення технічних можливостей реалізації проекту; підготовка техніко-економічного обгрунтування; підготовка робочого проекту;

підготовка генеральних планів, схем і робочих креслеників; узгодження документації в певних інстанціях; технічний нагляд за реалізацією проекту.

Інформаційний консалтинг. Завжди виникають питання стосовно програмного забезпе­чення ведення бухгалтерського обліку та звітності на фірмі, використання його в процесі здій­снення фінансового аналізу тощо, адже сьогодні наявне таке різноманіття програм та інфор­маційних технологій, що неспеціалісту важко в них розібратись. Тримати штатного програміста можуть собі дозволити не всі компанії, саме тому ефективним буде звернутись до інформаційного консультанта, завданням якого є вирішення поточних труднощів стосовно використання інформаційних технологій на підприємстві та налагодження програмного за­безпечення, коригування його згідно з потребами споживача.

Впровадження автоматизованих систем управління. Всі послуги у сфері інформа­ційних технологій супроводжуються консалтингом з їхнього впровадження і використання. Фінансові консультанти здійснюють експертизу і надають пропозиції щодо автоматизації виробничих, транспортних, торгових і фінансових підприємств.

Процес консалтингу у сфері впровадження АСУ складається з:

попереднього консультування (надання повної інформації про програмні продукти та їхні демонстраційні версії);

підбору оптимального вирішення питання АСУ (підготовка варіантів пропозицій систе­мних рішень);

забезпечення базових вимог до апаратного і програмного забезпечення, у тому числі здійснення необхідного постачання і монтажу обладнання;

навчання фахівців підприємства (користувачів і системного адміністратора);

тестування і введення системи в експлуатацію;

гарантійного і післягарантійного обслуговування.

Маркетинг. Найбільш важливими консалтинговими послугами, пов'язаними з ре­алізацією інвестиційних проектів і відстеженням перспективності певного виду діяль­ності, є:

аналіз загальної ринкової ситуації стану ринку товарів і послуг, які виробляє чи пла­нує виробляти фірма;

аналіз ринку, пов'язаний з виробленою продукцією чи наданими послугами;

розроблення плану реалізації продукції чи послуг;

менеджмент якості продукції;

розроблення презентаційних та інформаційних матеріалів фірми;

розроблення і реалізація рекламної кампанії;

Іміджмейкінг. Вирішуючи питання фінансової підтримки підприємств, українські консультанти значну увагу приділяють формуванню іміджу серед інвесторів і споживачів, здійсненню процедур, пов'язаних з іміджмейкінгом.

Комплексними послугами у сфері забезпечення іміджу є:

організація цілісних рекламних кампаній;

формування суспільної думки (паблікрілейшн);

розроблення фірмового стилю;

забезпечення участі в іміджевих програмах.

Рекрутинг і навчання персоналу. Під час проведення значних інвестиційних проектів значна увага приділяється питанням менеджменту. Керівництво фірми і працівники, на яких покладена відповідальність за реалізацію проекту, повинні відповідати жорсткішим вимо­гам ринку.

Найчастіше при організації фінансування кадрові питання на українських підприємствах є проблемою номер один. Консалтингові фірми пропонують для своїх клієнтів низку робіт з удосконалення підбору та управління персоналом.

Управління ризиками. В основі — цілеспрямована робота з ідентифікації всього ком­плексу ризиків, характерних для підприємства клієнта, їхній якісний і кількісний аналіз, ви­бір методів впливу на ризик (за порівняльного підходу з урахуванням результатів) і пода­льший системний моніторинг. Весь комплекс робіт спрямований на побудову цілісного і системного підходу до роботи з ризиками, відповідно до волі вищого керівництва підпри­ємства за досягнення заданого співвідношення між прибутковістю і ризиками.

Податковий консалтинг. Передбачає надання таких послуг:

консультування з питань нарахування та сплати податків;

податкової експертизи окремих угод та договорів;

оцінки податкових ризиків компанії, розробки рекомендацій стосовно їх оптимізації;

постановки системи податкового обліку, розробки облікової політики для цілей опо­даткування;

податкового планування:

оперативного інформування про зміни в законодавстві та нормативних актах, що сто­суються оподаткування;

захисту інтересів фірми під час проведення перевірок податковими та іншими контро­люючими органами.

4.4. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ, ІСНУЮЧІ СУПЕРЕЧНОСТІ

ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ

КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

На сьогодні діяльність консультаційних фірм в Україні пов'язана з чотирма головними напрямками проблем.

Психологічна проблема — значна кількість керівників підприємств не усвідомлюють ефективності співпраці з консультантами і надають перевагу власному баченню проблем і шляхів їх вирішення. А багаторічний світовий досвід свідчить, що залучення незалежних консультантів дозволяє швидше й ефективніше вирішити найбільш нагальні проблеми під­приємства і запобігає їх виникненню.

Відсутність коштів у підприємств на оплату консультаційних послуг. Частково ця проблема зумовлена тим, що бажання звернутися до консультанта виникає тоді, коли під­приємство вже перебуває у занепаді. Найбільш ефективним є залучення консультанта на постійній основі, що дає змогу запобігти занепаду підприємства. Крім цього, брак коштів є вагомою проблемою також для впровадження запропонованих консультантами рекоме­ндацій.

Недосконалість чинної законодавчо-нормативної бази у сфері економіки. Це призво­дить, по-перше, до економічного, в т.ч. фінансового, занепаду підприємств і, по-друге, ускладнює вирішення проблеми виходу підприємства з важкої ситуації. Слід врахувати те, що консультант може розробляти свої рекомендації винятково в межах чинного законодав­ства. З цієї причини вирішення проблеми його вдосконалення, приведення до оптимальних норм є дуже важливим.

Проблема професійного рівня всіх суб'єктів відносин в економічній сфері. Невідповід­ність вітчизняної термінології і методології загальноприйнятій, яка застосовується в еконо­міці високо розвинених країн, призводить до непорозумінь між консультантом і клієнтом. Така ситуація теж має значний негативний вплив на розвиток консультаційної галузі й еко­номіки загалом.

Розвиток консультаційної сфери прямо залежить від розвитку ринкових відносин і, від­повідно, від внутрішньої і зовнішньої економічної політики, яку проводить держава. Доб­робут і процвітання консультаційних фірм залежить від об'єднаних зусиль і консультантів, і консультаційних фірм. Для того, щоб інститут професійних консультаційних послуг справді став складовою ринкової інфраструктури і повноцінно виконував свої функції, необхідно, передусім, легалізувати професію «бізнес-консультант».

У промислово розвинених країнах з ринковою економікою вкладення засобів в інтелек­туальний капітал у формі послуг консультантів вважається не менш ефективним, ніж вкла­дення в нове устаткування або передову технологію. В Україні подібного ставлення до кон­сультантів не спостерігається, хоча ті керівники, які своєчасно вдалися до допомоги консультантів, вже відчули користь і економічний ефект від фінансово-господарського ана­лізу, розробки програм оздоровлення, активного маркетингу, інвестиційної і фінансової по­літики.

У сучасних умовах господарювання і завищеного оподаткування в Україні найбільше практичне застосування отримують консалтингові послуги із зниження податкового тягаря шляхом використовування недосконалої законодавчої бази. Консультації з мінімізації опо­даткування виробництв мають у підприємців підвищений попит.

Особливості ринку послуг консультантів полягають у тому, що консалтингові фірми не мають можливості показати зразок своєї діяльності, тому перед такими фірмами дуже го­стро стоїть завдання залучення клієнтів. Способи залучення клієнтів різні: реклама своїх можливостей, залучення клієнтів через посередників, використовування рекомендацій по­передніх замовників тощо.

Останнім часом в умовах фінансової кризи однією з головних проблем для великих ком­паній стала відсутність на ринку достатньо професійних консалтингових компаній, які в змозі здійснити весь комплекс послуг з консалтингу. Сьогодні більшість компаній надають послуги з фінансового та юридичного консалтингу. Проте в сучасних умовах постає необ­хідність отримання ще консультацій з кадрових питань, питань фінансового маркетингу та інформаційних технологій тощо. Власники та керівники змушені залучати декількох спеціаліс­тів, розкриваючи перед кожним конфіденційну інформацію, що суттєво підвищує витрати на консультаційні послуги та збільшує ризики розповсюдження конфіденційної інформації за ме­жами підприємства. Крім того, дуже часто питання, які потребують вирішення, стосуються ком­петенції одразу декількох професійних сфер, що ускладнює їх вирішення.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

Рівень І

1.         Визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспро-
можність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування лі-
квідаційної процедури — це:

банкрутство;

реструктуризація підприємства;

антикризове управління підприємством;

ліквідація підприємства.

2.         Система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з
метою запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідації, спрямована на оздоровлен-
ня фінансово-господарського стану боржника та задоволення вимог кредиторів — це:

реструктуризація підприємства;

антикризове управління підприємством;

санація підприємства;

санаційний аудит.

3.         Принципи антикризового управління поділяються на:

системні та специфічні;

звичайні та спеціальні;

прості та спеціальні;

специфічні та універсальні.

4.         Професійна оцінка фактичного фінансового стану суб'єктів господарювання, достові-
рності фінансової звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству —
це:

консалтинг;

аудит;

ревізія;

оцінка санаційної спроможності підприємства.

5.         Основні вимоги (принципи), які регулюють аудиторську діяльність, поділяються на
групи:

методологічні та професійні вимоги;

моральні та професійні вимоги;

етичні та методологічні вимоги;

методологічні, моральні та професіональні вимоги.

6.         Незалежний (зовнішній) фахівець, який здійснює управлінське, юридичне та фінансове
консультування, а також бізнес-консалтинг — це:

консультант;

радник;

експерт;

аудитор.

7.         З погляду методології розрізняють форми консультування:

експертна та комплексна;

прецесійна та специфічна;

навчальна та комплексна;

експертна, проектна і навчальна.

 

Дати визначення санації.

Назвіть функції антикризового управління.

Перерахуйте методологічні положення антикризового управління.

Дайте визначення реструктуризації підприємства.

Що є метою проведення аудиту?

Перерахуйте методи надання аудиторських послуг.

Що таке оцінна процедура?

Дайте визначення масової оцінки.

Що таке ринкова вартість майна?

Перерахуйте етапи оцінки вартості майна.

Які методи оцінки вартості майна є найбільш поширеними у вітчизняній та зарубіжній практиці?

Перерахуйте види експертної оцінки майна залежно від об'єкта оцінки.

Дати визначення консалтингу.

Перерахуйте принципи надання консалтингових послуг.

Дати характеристику внутрішнього консалтингу.

У чому полягає зовнішній консалтинг?

Перерахуйте переваги залучення зовнішніх консультантів.

Експертне консультування як одна з форм консалтингу.

Основні причини реорганізації підприємства.

Процедури реорганізації підприємств.

Реорганізація методом укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання).

Реорганізація підприємств шляхом розукрупнення (поділ і виділення).

Реорганізація без зміни розміру підприємства.

Охарактеризуйте основні завдання аудиту.

Охарактеризуйте функціональні завдання аудиту.

Охарактеризуйте основні принципи, які регулюють аудиторську діяльність.

Для яких суб'єктів та в яких випадках проведення аудиту є обов'язковим?

Проектний (прецесійний) консалтинг.

Охарактеризуйте концептуальну модель процесу антикризового управління підприємством.

Охарактеризуйте процес надання аудиторських послуг.

Охарактеризуйте супутні аудиту послуги.

Охарактеризуйте компіляцію (трансформацію) бухгалтерського обліку як одну з аудиторських по­слуг.

Перерахуйте послуги, які належать до інших аудиторських послуг.

 

Рівень II

Охарактеризуйте основні заходи санації підприємства.

Санація як одна з послуг антикризового управління.

Інвентаризація як одна з послуг з оцінки майна.

Оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу.

Оцінка вартості корпоративних прав.

Оцінка об'єктів нерухомості.

Оцінка вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств.

Управлінський та фінансовий консалтинг.

Охарактеризуйте послуги комплексного консалтингу.

Юридичний консалтинг у фінансовій сфері.

Інші консалтингові послуги.

Проблемні питання та перспективи розвитку антикризового управління.

Проблеми і перспективи державного регулювання антикризового управління.

Інститути банкрутства та основні цілі його діяльності.

Проблеми ринку аудиторських послуг.

Проблеми діяльності оцінювачів в Україні.

Перспективи ринку аудиторських послуг.

Перспективи діяльності оцінювачів в Україні.

Проблемні питання українського консалтингу.

Перспективи розвитку консалтингу в Україні.