3. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СИСТЕМИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ПРОФЕСІЙНИМИ УЧАСНИКАМИ ФОНДОВОГО РИНКУ

Професійні учасники ринку цінних паперів надають свої послуги, виходячи з таких прин­ципів: законність; довіра між замовником і клієнтом; пріоритетність інтересів клієнта; дотримання правил професійної етики; платність; компетентність і професійність.

Із ринком цінних паперів пов'язана діяльність інвестиційних компаній, інвестиційних фондів, торгівців цінними паперами, депозитаріїв, зберігачів, реєстраторів, фондових бірж і, звичайно, емітентів цінних паперів.

| Залежно від стадії обігу цінних паперів розрізняють первинний та вторинний ринок. Фондовий ринок поділяється на первинний та вторинний.

Первинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з розміщен­ням цінних паперів.

Вторинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом цін­них паперів.

На первинному ринку розміщуються вперше випущені (емітовані) цінні папери, відбу­вається мобілізація капіталів корпораціями, товариствами, підприємствами і запозичення коштів ними та державою. Іншими словами, через первинний ринок здійснюється фінансу­вання виробничого процесу: підприємства отримують необхідні їм грошові ресурси.

На вторинному ринку обертаються цінні папери, які вже реалізовані на первинному, тобто тут продаються та купуються раніше випущені цінні папери, відбувається зміна їх власників. Через механізми організованої торгівлі не лише великі інвестиційні та фінансові інститути, а й дрібні та середні інвестори отримують доступ до цінних паперів емітентів. Вторинний ринок виконує безліч функцій: від функції перерозподілу контролю за компані­ями шляхом придбання великих пакетів акцій до функції індикатора стану справ окремого емітента, окремих галузей та економіки в цілому.

Щодо організації, вторинний ринок поділяється на позабіржовий (вуличний) та біржо­вий. Термін «вуличний ринок» (торгівля з прилавку) зберігається з тих часів, коли лондон­ські брокери укладали угоди просто на вулиці чи в кафе. Позабіржовий ринок ще називають децентралізованим, на відміну від біржового — централізованого.

Біржовий ринок пов'язують з поняттям фондової біржі як особливо організовано­го, зазвичай, вторинного ринку цінних паперів, що сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальних ринкових цін активів. Історично позабіржовий ринок передує біржовому. Позабіржовий ринок охоплює ринок операцій із цінними папера­ми поза біржею: первинне розміщення, а також перепродаж цінних паперів тих еміте­нтів, що не бажають потрапити на біржу.

Організаційно оформлений ринок цінних паперів є ринком з найвищим рівнем органі­зації торгівлі, функціонування якого спрямоване на формування максимально справедли­вого ціноутворення шляхом концентрації попиту та пропозиції на фінансові інструменти, які допущені до котирування на організаторах торгівлі.

Світовий досвід показує, що торгівля цінними паперами на провідних світових організаційно оформлених ринках цінних паперів вважається престижною, що свідчить про високий рівень ін­вестиційної' привабливості підприємства. Динаміка курсової вартості фінансових інструментів компаній адекватно відображає рівень роботи їх менеджменту та ефективність обраної стра­тегії розвитку. В умовах сучасного вітчизняного ринку це необхідно й державі як власнику бага­тьох стратегічно важливих підприємств, й емітенту — для оцінки вартості своєї компанії, й інвес­тору, для якого лише організований ринок є орієнтиром при прийнятті рішення.

Позабіржовий ринок є мережею брокерських та дилерських фірм, які часто є членами біржі і пов'язані між собою та з найбільшими інституціональними інвесторами телефоном, телетайпом та телексом. Існують автоматизовані системи позабіржової торгівлі. Наприклад, у СІА, де позабіржовий обіг цінних паперів значно перевищує біржовий, функціонує комп'ютеризована система NASDAQ, яка інформує брокерів та дилерів про котирування цін на цінні папери, що продаються поза біржею. Отримавши від свого клієнта замовлення на купівлю чи продаж цінних паперів, посередницька фірма шукає відповідного продавця чи покупця. Інформацію про заявки, ціни фірми одержують, передусім, один у одного за допомогою телефону чи через комп'ютерну мережу. За таким же принципом побудована робота найбільшої фондової біржі України — Фондової біржі «ПФТС».

Інвестиційний фонд — це юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених чинними законодавством, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування.

Інвестиційною компанією визнається торговець цінними паперами, який, окрім прова­дження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвесту­вання шляхом емісії' цінних паперів та їх розміщення.

Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії відіграють провідну роль у розвитку ринку ка­піталу і з часом утворюють пули капіталу для інвестицій у боргові або пайові інструменти, під­живлюючи економічне зростання та створення нових робочих місць. Пулом називають тимча­сове об'єднання осіб з метою спільного проведення маніпулювання з цінними паперами.

Загальні функції та послуги інвестиційних фондів та компаній:

можливість залучення до інвестиційних процесів недостатньо кваліфікованих інвесто­рів шляхом диверсифікації ризиків і забезпечення професійного управління активами;

оперативне отримування докладної інформації про емітентів за порівняно невисоких витрат на її отримання, що робить ринки ефективнішими;

участь у процесах корпоративного управління шляхом контролю, а в окремих ви­падках заміни керівництва акціонерного товариства та проведення політики, спрямова­ної на корпоративну реструктуризацію;

формування пакетів акцій конкретного емітента для точно визначених покупців (ро­бота «під замовника»);

формування диверсифікованого портфеля цінних паперів;

формування портфеля цінних паперів для його управління та одночасний пошук покупця на пакет акцій конкретного підприємства;

формування активів ІФ за рахунок акцій конкретних емітентів з метою встановлення контролю над ними і перетворення в перспективі на холдингову компанію.