2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Правовою основою формування та реалізації напрямків інноваційної діяльності є Кон­ституція України, закони України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про дер­жавне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку Украї­ни», «Про інноваційну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про спеціальний режим інноваційної дія­


льності технологічних парків», інші закони України, Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України.

Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної дія­льності в Україні визначені Законом України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 року, № 40-ІУ. Цей закон встановлює форми стимулювання державою інноваційних проце­сів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.

Крім того, законом «Про інноваційну діяльність» передбачено, що державне регу­лювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом:

визначення і підтримки пріоритетних напрямків інноваційної діяльності державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів;

^ формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм;

^ створення нормативно-правової' бази та економічних механізмів для підтримки і сти­мулювання інноваційної діяльності;

захисту прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності;

фінансової підтримки виконання інноваційних проектів;

стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що креди­тують виконання інноваційних проектів;

встановлення пільгового оподаткування суб'єктів інноваційної діяльності;

^ підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури.

Обсяг інноваційних витрат у 2007 році склав 10,9 млрд грн, з них:

68,9 % було спрямовано на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення;

7,3 % — на виконання науково-дослідних розробок силами підприємств (внутрішні НДР);

3,0 % — на придбання інших зовнішніх знань (нових технологій, у т.ч. виключних май­нових прав власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки; комерційних таєм­ниць; проектів; товарних знаків, придбаних у зв'язку з проведенням підприємством інно­вацій; інжинірингових, консалтингових послуг);

20,8 % — інші витрати.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інновацій­ної діяльності є Державне агентство України з інвестицій та інновацій (Держінвестицій України), створене Указом Президента України, № 1873/2005. Робота Держінвестицій України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Держінвестицій України є:

участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної інвестиційної та інновацій­ної політики;

координація роботи центральних органів виконавчої влади у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності.

Держінвестицій України відповідно до покладених на нього завдань:

подає в установленому порядку пропозиції щодо формування державної інвестиційної та інноваційної політики;

готує і подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо пріоритетних напрямків ін­новаційної діяльності, державних інноваційних програм та необхідних обсягів бюджетних коштів для їх кредитування;

бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвит­ку України, Державного бюджету України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

вживає заходів щодо залучення інвестицій в економіку України;

подає на розгляд Президентові України та Національній раді України з інвестицій та інновацій (далі — Національна рада) аналітичні матеріали та пропозиції з питань, які нале­жать до його компетенції;

здійснює організаційне, інформаційне, правове та інше забезпечення діяльності Наці­ональної ради;

готує матеріали для проведення засідань Національної ради, проекти її рішень; вно­сить пропозиції Національній раді щодо персонального складу утворюваних нею експерт­них рад та робочих груп за напрямками інвестиційної та інноваційної діяльності;

організовує відповідно до законодавства проведення експертиз інвестиційних та іннова­ційних програм і проектів, подає відповідні пропозиції для розгляду Національною радою;

готує відповідно до законодавства пропозиції щодо запровадження спеціального ре­жиму інвестиційної та інноваційної діяльності;

виконує інші функції, передбачені законодавством.

Більшість функцій Держінвестицій України виконує для забезпечення та організації дія­льності Національної ради України з інвестицій та інновацій.

Національна рада створена відповідно до Указу Президента України «Про Національну раду з інноваційного розвитку України» від 18 серпня 2006 року, № 691/2006. Характерною особливістю цієї ради є те, що, відповідно до абзацу першого п. 5 зазначеного указу, Голо­вою Національної ради є Президент України.

Секретарем Національної ради є за посадою Голова Державного агентства України з ін­вестицій та інновацій.

Персональний склад Національної ради затверджує Президент України.

Прийняття у 2006 році Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» дає змогу більш ефективно використати науково-технічний та інтелек­туальний потенціал України, зупинити несанкціоноване використання об'єктів інтелектуальної власності, неконтрольоване передавання за межі України вітчизняних результатів науково-технічної діяльності, запобігти проникненню в Україну морально застарілих технологій та нелік­відної продукції, а також розширити міжнародне науково-технічне співробітництво у цій сфері.

При Кабінеті Міністрів України з метою підвищення ефективності реалізації державної інноваційної політики посилення міжвідомчого контролю за реалізацією інноваційних та інвестиційних проектів, сприяння ефективній діяльності технологічних парків та інновацій­них структур інших типів створено постійно діючий орган — Комісію з організації діяль­ності технологічних парків та інноваційних структур інших типів.

Таким чином, вертикаль державного регулювання інноваційної діяльності, яку очолює Президент України, чітко визначила, що національні інтереси України, передусім, залежать від збереження її науково-технологічного потенціалу, забезпечення ефективного його вико­ристання для подолання кризових явищ у економічному та соціальному розвитку.