5. ПРОВЕДЕННЯ ОБОВ'ЯЗКОВОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ ФІНАНСОВИМИ УСТАНОВАМИ

Фінансові установи залишаються особливо популярними для відмивання грошей як в Украї­ні, так і в світі. Переважно для своїх махінацій «відмивані» використовують банки нерозвинених країн, де законодавство по боротьбі з легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом, або взагалі відсутнє, або працює лише формально. Нелегальні фінанси вкладаються в депозити, цін­ні папери й навіть страхові поліси. Саме тому фінансові установи зобов'язані здійснювати фі­нансовий моніторинг всіх здійснюваних ними фінансових операцій та послуг стосовно наявнос­ті в них ознак легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Вітчизняна система фінансового моніторингу складається з двох рівнів — державно­го, представленого Державним комітетом з фінансового моніторингу України, Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною комі­сією з регулювання ринків фінансових послуг, та первинного, суб'єктами якого є: банки, страхові та інші фінансові установи;

платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;

товарні, фондові та інші біржі;

професійні учасники ринку цінних паперів;

інститути спільного інвестування;

гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї;

підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи не­державними пенсійними фондами;

підприємства і об'єднання зв'язку, інші некредитні організації, які здійснюють пере­каз грошових коштів;

■          інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції. Фінансові установи зобов'язані:

забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансо­вому моніторингу;

надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу;

сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових опера­цій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноважено­го органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторин­гу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю;

сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

вживати заходів щодо запобігання розголошенню інформації, яка надається Уповно­важеному органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;

зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснена фінансова операція, що підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фі­нансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції.

Фінансовим установам під час надання фінансових послуг забороняється вступати в дого­вірні відносини з анонімними особами, відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки, а та­кож вступати в договірні відносини з клієнтами — юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені.

Фінансова установа зобов'язана ідентифікувати відповідно до законодавства України:

клієнтів, що відкривають рахунки у фінансовій установі та укладають договори про надання фінансових послуг;

клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

Фінансова установа надає відповідні фінансові послуги лише після здійснення ідентифі­кації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Фінансова установа має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати документи та передбачені законодавством відомості, необхідні для з'ясування його особи. У разі нена-дання клієнтом необхідних документів та передбачених законодавством відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе фінансова установа відмовляє клієнту у його обслуговуванні та наданні фінансових послуг, не відкриває рахунок, а за наявності ра­ніше відкритих рахунків фінансова установа відмовляє в здійсненні обслуговування та не укладає договір про надання фінансових послуг.

За наявності при здійсненні ідентифікації мотивованої підозри щодо надання клієн­том недостовірної інформації або навмисного подання клієнтом інформації з метою введення в оману фінансова установа має надавати інформацію про фінансові операції клієнта спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового мо­ніторингу.

Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80 000 гривень, та має одну або більше ознак, визна­чених законодавством. Зокрема це такі фінансові операції:

переказ грошових коштів на анонімний рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного рахункГ з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що належить до переліку офшорних зон;

купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

зарахування або переказ грошових коштів, надання або отримання кредиту, проведен­ня фінансових операцій з цінними паперами у випадку, коли хоча б одна зі сторін є фізич­ною або юридичною особою, має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місце знахо­дження в країні (на території), яка не бере участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуван­ню тероризму, або однією зі сторін є особа, що має рахунок в банку, зареєстрованому у за­значеній вище країні (на зазначеній вище території);

переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою видати одержувачу кошти го­тівкою;

зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунка юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, або у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з моменту його відкриття;

відкриття рахунка з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;

переказ особою, за відсутності зовнішньоекономічного контракту, коштів за кордон;

обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;

проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях;

придбання особою цінних паперів за готівку;

виплата фізичній особі страхового відшкодування або отримання страхової премії;

виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гральному закладі;

розміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та інших цінностей в лом­бард.

Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак:

заплутаний або незвичний характер фінансової операції, яка не має очевидного еко­номічного сенсу або очевидної законної мети;

невідповідність фінансової операції діяльності юридичної особи, встановленої стату­тними документами цієї особи;

виявлення неодноразового здійснення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення обов'язкового фінансового моніторингу, перед­баченого законодавством;

Внутрішній фінансовий моніторинг може здійснюватися й щодо інших фінансових опе­рацій, коли у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів.