§ 48. Розділові знаки при уточнювальних членах речення

Уточнювальні члени речення конкретизують, пояснюють зміст та­кого самого головного чи другорядного члена, звужуючи, обмежуючи його значення або даючи йому іншу назву, і вимовляються з особливою уточнювальною інтонацією. Якщо відокремлюються лише другорядні члени речення, то уточнюватися можуть і головні, і другорядні члени. Найчастіше уточнювальні члени виділяються комами, рідше — тире.

Уточнювальні слова стоять після уточнюваного члена речення, відповідають не просто на те ж питання (коли? де? що? і т. д.), що й уточнюване слово, а на питання: а коли саме? а де саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. Здебільшого уточнюються обставини місця й часу, рідше — способу дії, а також означення.

Якщо обставини (місця, часу — найчастіше — та інші — до­сить рідко), виражені прислівниками або іменниками з при­йменниками, уточнюють чи обмежують попередні обставини з тим самим значенням, то такі обставини виділяються комами, рідше — тире: Тут, на Поліссі, в кожному селі повнісінько коло-дязів-журавлів (Є. Гуцало). Тоді ж, в квітневу ніч, із Цуповської хати пішов іще один, останній син Андрій (М. Бажан). Добри­вечір тобі, Ганно, в хату! — ляснула вона голосно, на всю хату, мов брязнула склянкою об землю (І. Нечуй-Левицький). Стружок кучері русяві, сиві вуса конопель, на Дніпрі, Сулі, Росаві — не за тридев'ять земель (Д. Білоус).

Примітка. Якщо уточнювальної інтонації немає, то обставини ко­мами не виділяються: Тут на Поліссі в кожному селі повнісінько ко-лодязів-журавлів.

Увага! У таких випадках усе залежить від ситуації, контексту, ба­жання автора (хоче — відокремлює уточнювальні обставини, хоче — не відокремлює). Це стосується творів та переказів. У диктантах необхідно уважно слухати інтонацію.

Серед означень уточнювальними найчастіше бувають узго­джені: Бібліофіли, книгомани знають усе. Знають, у якому

видавництві — московському, ленінградському чи київсько­му — виходить цікава книжка, яким саме тиражем (Є. Гуцало). Та скільки б не зустрічались, відліком часу — «запахом далини» — перша, трускавецька, зустріч — та, що одразу на «ти»... (А. Со-домора).

Уточнюватися може прикладка, при цьому наступна доповнює, конкретизує зміст попередньої: Незвичайний ансамбль створив пенсіонер, учитель за фахом, Ф. Фоменко (З газети).

Уточнюватися можуть присудки: Шестірний перемінився в лиці — поблід (Панас Мирний). У заводському цеху все шуміло — грюкало, гуло, торохкотіло. Рідше уточнюються підмети: Присутні в залі шаленіють — і діти, й дівчата, й жінки, й чоловіки (Є. Гуцало).

Уточнювальні або приєднувальні члени речення, що починаються словами: інакше, як-от, тобто, цебто, наприклад, а саме, на­віть, зокрема, особливо, у тому числі, та й взагалі, або, чи, та­кож виділяються комами з обох боків: Керівники — учорашні люм­пени — вважали, що будь-які надлишки зерна в українських селян необхідно експропріювати, цебто насильно забрати. Деякі роз­діли дисципліни «Сучасна українська літературна мова», зокрема фонетику, студенти-філологи починають вивчати на І курсі. Ця невдача стала моїм фатумом, тобто долею. На сільський мітинг зібралися всі ветерани, у тому числі й приїжджі з Білорусі. Увага! У таких випадках кома після слів наприклад, зокрема та

ін. не ставиться, бо ці слова не є вставними, пор.: На уроці вивчали само­стійні частини мови, зокрема числівники та займенники. На уроці ви­вчали, зокрема, самостійні частини мови — числівники та займенники.

Примітка. Не можна змішувати пояснювальні сполучники або, чи з розділовими сполучниками або, чи. Перед останніми кома не ста­виться, якщо вони не повторюються й уживаються при однорідних членах речення, розділові сполучники підкреслюють чергування, ви­бірковість предметів, явищ, ознак, дій тощо — «або одне, або інше»: Цей ноктюрн потрібно виконувати піано чи форте? (тобто цей му­зичний твір треба грати або тихо, або гучно). Пояснювальні сполуч­ники роблять акцент на тому, що ті самі поняття, предмети, ознаки,

дії тощо називаються по-іншому, просто значення цих понять уточ­нюється, конкретизується, пояснюється, при цьому конструкція з по­яснювальними сполучниками, які можна замінити словом інакше, ви­діляється комами з обох боків: Цей ноктюрн потрібно виконувати піано, чи тихо. Цей музичний твір треба грати лише піано, інакше тихо, за значенням піано = тихо, це слова-синоніми, у реченні пояс­нюється значення іншомовного терміна.

Пор.: Тіара, або головний убір папи, від XIV століття виготовля­ється з накладеними трьома коронами (За УСЕ). Словом «тіара» по­значають головний убір давніх персидських та ассирійських царів або трійчасту корону Папи Римського з хрестом зверху (За С. Морозовим та Л. Шкарапутою).

 

Вправа 152

Перепишіть, поясніть постановку розділових знаків при уточню-вальних членах речення, укажіть можливі варіанти.

1. Шахи, які прийшли в Київську Русь зі Сходу — Ірану чи Середньої Азії, стали улюбленою грою багатьох киян (Із журналу). 2. Сніг рипів і басовито сопів під ногами, верби й тополі стояли в шов­ках найтоншого — піднебесного! — ткання, ріг місяця полум'янів зо­лотом... (Є. Гуцало). 3. Холоди чи хмари грізні — розцвіли в погожі дні квіти різні, ранні й пізні, восени і навесні... (Д. Білоус). 4. Бігли вули­цею люди до греблі — в степ, видно (А. Головко). 5. У космосі, далеко від старенької планети, від гомону міських вулиць і тиші ранкових озер, стиглого хлібного поля й заводського ритму, думається про шляхи миру, про тих, хто творить наше світле прийдешнє (П. Попович). 6. В городі ще стояв локальний, свій, туман (Л. Костенко). 7. На другий день, ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулись до Марининої хати (Панас Мирний). 8. Людей небагато — невеликий озброєний загін (О. Десняк). 9. Пас [ві­вці] у згарах — вигорілих лісах, посеред каміння, з-між якого видно було тільки козячі голівки (В. Гжицький). 10. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко). 11. Всі, навіть одчай­душні пустуни, слухали уважно, ясно було, що перед нами неабиякий читець (М. Рильський). 12. Людині властиво звикати до всього, в тім

числі й до творів мистецтва (О. Гончар). 13. Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (В. Бичко).

 

Вправа 153

Перепишіть, розставляючи розділові знаки, поясніть пунктогра­ми, знайдіть можливі варіанти.

1. Сьогодні в понеділок у книгарні мало відвідувачів, їх побільшає після обіду і ввечері по закінченні роботи на підприємствах та в устано­вах (Є. Гуцало). 2. Ліворуч за невеличкою річкою Омельник залізнична станція (І. Цюпа). 3. З глибокого яру з його блискучої перламутрово-снігової мушлі заєць поскакав до села... (Є. Гуцало). 4. 1821 року в око­лицях Чернігова на березі річки Білоус було знайдено масивний золотий амулет-змійовик, що дістав назву «Чернігівської гривни» (Із журналу). 5. Отак — моє село, а так — сусідське старше і розлоге, а так — дороги перевесло довге, що їх обох здавен оповило (Л. Горлач). 6. Мимоволі в пориві співчуття кладу долоню на в'юнке каштанове волосся, але він із такою люттю крутить головою, що моя долоня відлітає геть, наче осін­ній листок (Є. Гуцало). 7. Сахнівський гоноровитий півень одразу співає на Канівський, Черкаський, ну і свій Корсунь-Шевченківський район (С. Колесник). 8. Сором за скоєне краще викликати в розмові віч-на-віч з дитиною без свідків (О. Скорина). 9. Саме І. І. Срезневський поклав основу історичному вивченню російської мови в її зв'язку з іншими сло­в'янськими мовами насамперед з українською і білоруською (Із журна­лу). 10. Це три склянки цукру або півкілограма (О. Донченко). 11. Коли ж про автора не подається ніяких даних, ми звемо такий твір анонім­ним і кажемо, що написав його анонім тобто невідомий (В. Шевчук). 12. Квіти особливо пальми і аспарагуси відразу навіяли життя у мерт­вій кімнаті (І. Вільде). 13. Кручені паничі інакше іпомея пурпурова по­ходять із тропічних районів Америки та Азії (За УСЕ).

 

©А Викладач літератури запитує студентку:

Якби Ви могли зустрітися й поговорити з будь-яким письмен­ником, живим чи мертвим, кого б Ви обрали?

Живого...