§ 34. Дієприкметник і форми на -но, -то

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, що виражає озна­ку предмета за дією. Дієприкметник поєднує ознаки прикметника (змі­нюється за родами, числами, відмінками, як прикметники твердої групи) та дієслова (йому властиві категорії стану, виду й часу).

 

 

Час

Активний стан

Пасивний стан

теперішній

недоконаний вид: -ач(ий) (-яч(ий)), -уч(ий) (-юч(ий))

від основи тепер. часу

дрижачий, правлячий, організуючий

 

минулий

доконаний вид -л(ий)

від основи інфінітива

пожовклий, змарнілий

доконаний і недоконаний вид -н(ий), -ен(ий) (-єн(ий)), -т(ий)

від основи інфінітива

даний, пошкоджений, скоєний, перекинутий

Дієприкметники пасивного стану минулого часу мають такі осо­бливості творення:

а)         від односкладових дієслівних основ на -и, -і, -у, -я (після шипля-
чого -а), -ер творяться дієприкметники на -т(ий): звити — зви-
тий, нагріти — нагрітий, забути — забутий, зняти — знятий,
віджати — віджатий, обдерти — обдертий;

б)         дублетні форми на -т(ий) і -ен(ий) утворюються від дієслів із су-
фіксом -ну- та з інфінітивними основами на -оро-, -оло-: по-
вернути — повернутий і повернений, розгорнути — розгорнутий
і розгорнений, пороти — поротий і порений, від дієслова мо-
лоти — молотий і мелений;

в)         якщо основа інфінітива закінчується на -и чи -ї, то ці літери
при творенні дієприкметників змінюються на -е, -є: позначи-
ти — позначений, покроїти — покроєний, посолити — посолений,
потруїти — потруєний;

г)         якщо основа інфінітива кінчається на -а, то дієприкметники
творяться за допомогою суфікса -н-: сказати — сказаний, зруба-
ти — зрубаний, покарати — покараний, дати — даний;

ґ) від інфінітивної основи на приголосний дієприкметники творяться за допомогою суфікса -ен-: відвезти — відвезений, роз­вести — розведений, запрягти — запряжений;

д)         при творенні пасивних дієприкметників за допомогою суфікса
-ен- відбувається чергування приголосних: перемогти — перемо-
жений, возити — вожений, пекти — печений, носити — ношений,
збудити — збуджений, виїздити — виїжджений, вимостити —
вимощений;

е)         при творенні пасивних дієприкметників від основи інфінітива на
-ува (-юва) наголошені у, ю змінюються на о: зруйнувати — зруй-
нований, поновлювати — поновлений, зважувати — зважений,
зморюватися — зморений, відновлюватися — відновлений.
Активні дієприкметники минулого часу на -ший, -вший в укра-
їнській мові майже не збереглися. Є тільки поодинокі винятки, заміне-
ні в сучасній мові стилістично прийнятними дублетами: бувший (нор-
мативне — колишній), перемігший (нормативні — здобувати пере-
могу, переможець, переможний), зігрівший (нормативні — здатний
зігріти, зігрівальний), здолавший (нормативні — здатний здолати;
той, що здолав).

У сучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу (відповідаючий) маловживані, їх варто уникати: коригувальний за­мість коригуючий, копіювальний замість копіюючий, інтегрувальний за­мість інтегруючий.

Російські форми (причастия за походженням) із суфіксами -ущ-(-ющ), -ш-, -вш-, -м- в українській мові передаються різними спосо­бами:

а)         підрядними означальними реченнями із сполучними словами —
що, який, яка, яке, які: организующий дело — який організовує
справу, адаптирующийся — який адаптується, бьющий в гла-
за — що впадає в око, благоденствующий — що раює, выполняе-
мый — який виконується;

б)         дієприкметниковими чи прикметниковими зворотами: одухотво-
ряющий — покликаний надихнути, удивляющий — здатний зди-
вувати (звиклий дивувати), строящий — зайнятий будовою,
аплодирующий — охочий плескати (щедрий на оплески), берегу-
щий — звиклий (покликаний) берегти;

в)         описовими зворотами: исполняющий обязанности — виконавець
обов 'язків, пишущий эти страницы — автор цих рядків, баль-
замирующий раствор — розчин для бальзамування, впадающий в
детство — на порозі здитиніння, впадающий в нищету — на по-
розі зубожіння, вправляющий очки — мастак забивати баки;

г)         пасивними дієприкметниками: нижеподписавшийся — нижчепід-
писаний, базирующийся — базований, опекаемый — опікуваний,
соблюдаемый — дотримуваний, перечитываемый — перечиту-
ваний, переписываемый — переписуваний, беспокоящийся — за-
непокоєний, выходящий из-под пера — писаний, вышедший из
берегов — розлитий, поникший — похнюплений, повышающий-
ся — підвищуваний, распыляемый — розпорошуваний, прикалыва-
емый — пришпилюваний;

ґ) активними дієприкметниками із суфіксом -л-: ожесточивший­ся — озлілий, наболевший вопрос — наболіле питання, висевший в воздухе — повислий у повітрі, привыкший — звиклий, осунувший­ся — змарнілий;

д)         прикметниками: ревущий — ревучий, цветущий — квітучий, вы-
шестоящий орган — вищий орган, текущий счет — поточний
рахунок, убаюкивающий звук — колисковий звук, амортизирую-
щий — амортизаційний, анестезирующий — знеболювальний;

е)         дієприслівниками: бьющий в набат — б' ючи на сполох, впадаю-
щий в немилость — втрачаючи прихильність, вышедший из тер-
пения — втративши терпець, держащийся зубами — ухопившись
зубами, заключающий в объятия — обіймаючи;

є) дієсловами в дійсному способі: стояло колеблющееся зарево — коливалася заграва;

ж)        іменниками: заведующий — завідувач, баллотирующийся — кан-
дидат, бастующий — страйкар, бегущий от погони — утікач,
безобразничающий — бешкетник, шибеник, классифицирую-
щий — класифікатор, одухотворявший — натхненник.

Добрим помічником під час перекладу з російської зазначених ді­єслівних форм стане « Російсько-український словник складної лексики»

Святослава Караванського (Київ, 1998). Це одна з небагатьох лексико­графічних праць, де наводяться українські відповідники російських ді­єприкметників, варто лише зважати на те, що словник видано в автор­ській редакції за правописом 1929 року.

У дієприкметниках завжди пишеться одна буква н, не плутати з прикметниками: здійснений, нездоланий, незлічений, але: здійсненний, нездоланний, незліченний.

Досить часто дієприкметники переходять у прикметники, це буває:

а)         якщо в реченні дієприкметники не мають залежних слів і викону-
ють функції узгодженого означення: погашена свічка (прикмет-
ник) — погашена вітром свічка; свічка погашена (дієприкметник,
бо в І варіанті є залежне слово, а в ІІ — уживається в ролі при-
судка), відведена загроза, посивілі ветерани, покинута оселя;

б)         якщо дієприкметники втрачають дієслівні суфікси: блискаючий,
переможений, зіпрілий, підписаний — дієприкметники, а блис-
кучий, переможний, прілий, підписний — прикметники;

в)         іноді прикметники та дієприкметники розрізняються наголосом:
печена картопля, варена страва, товчений гарбуз, копчене сало
(прикметники з наголошеним суфіксом) і печена в жару карто-
пля, варена в горщику страва, гарбуз товчений, сало копчене (діє-
прикметники з наголосом на корені).

Крім цього, дієприкметники переходять в іменники (субстанти­вуються): Ти прочитай нам що-небудь з ненаписаного (П. Загребельний). Ах, зелені мої сни за далеким невимовним (М. Хвильовий). Група при­зупинилася на пагорбі (О. Довженко).

Увага! У сучасній українській мові краще вживати: завідувач ка­федри, лабораторії, клубу, ферми, кадрів, бібліотеки, тобто сполучен­ня віддієслівного іменника із залежним словом у родовому відмінку, або абревіатури: завкафедри, завлабораторії, завклубу, завферми, зав­кадрів, завбібліотеки — замість сполучення субстантивованого діє­прикметника із залежним іменником у формі орудного відмінка типу завідуючий кафедрою, лабораторією, клубом, фермою, кадрами,

бібліотекою (завкафедрою, завлабораторією, завклубом, завфермою, завкадрами, завбібліотекою) та інші.

Безособові форми дієслова на -но, -то творяться від пасивних ді­єприкметників шляхом заміни закінчення на суфікс -о: втрачений — втрачено, відзначений — відзначено, покинутий — покинуто, відзня­тий — відзнято. Ці форми незмінювані, уживаються в безособових ре­ченнях у ролі головного члена. За значенням виражають недавно ми­нулу дію. Якщо йдеться про майбутню дію, то вживається допоміжне дієслово буде, а якщо про давно закінчену — то було: Незабаром буде створено обласну Книгу пам 'яті. Алеї старого парку було посипано жовтим піском.

 

Вправа 106

Від поданих дієслів утворіть усі можливі форми дієприкметників. Поясніть, чому саме такі форми утворюються.

Принести, прорости, котити, з'їсти, нападати, почорніти, радити, продати, плести, пропустити, запрягати, замерзнути, мазати, атакувати, виступати, помережити, позеленіти, шити, командувати, погаснути, пра­вити, присвятити, змарніти, напоїти, нагромадити, купувати, вертіти.

 

Вправа107

Перепишіть речення, визначте дієприкметники, указавши їх граматичні ознаки та синтаксичну роль. Поясніть правопис дієприк­метників.

Перебудуйте речення, які можливо, на безособові з головним чле­ном — незмінюваною формою дієслова на -но, -то.

І. 1. Русяву голівку прикривав старенький картузик з одірваним ко­зирком (М. Коцюбинський). 2. Дбайливо политі і старанно підстрижені квіти красувалися серед в'янучих трав (В. Собко). 3. Поміж прибулими швидко зав'язались знайомства (В. Козаченко). 4. У партизанській лі­совій оселі на пережовклій стоптаній траві лежав я, вкритий листям пур­пуровим (П. Воронько). 5. Майдани пахли розпареними бур'янами, го­роди буяли зеленою городиною (С. Васильченко). 6. Всі обступили ще хлипаючого Степана і почали його розпитувати (І. Франко). 7. Натру­джене болістю серце забажало відпочинку (Панас Мирний). 8. Розігнута врешті спина, пущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження (М. Коцюбинський). 9. Вербові кілки, густо повтикані в зем­лю, стали високими вербами (І. Нечуй-Левицький). 10. Найчастіше мене вчили приказками: «покірливе телятко дві матки ссе; не все перескакуй, а інде й лізь; береженого й Бог береже...» (О. Чорногуз).

1. Соняшники вже порізані, повимолочені дрючком або качалкою, і насіння зібране в мішок (Є. Гуцало). 2. Злизувані кривавим полум'ям стріхи тріщали і обвалювалися (І. Франко). 3. Вікно відчинене, і пахне нічна матіола (О. Донченко). 4. Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (М. Стельмах). 5. Сказаного й сокирою не виру­баєш (Народна творчість). 6. Причаїлися гори, заворожені красою ніко­ли не бачених степів (О. Гончар). 7. Прийшов непроханий — підеш не-дякуваний (Народна творчість). 8. Ніч згори була накрита великим тем­ним решетом, геть чисто подірявленим зірками (Є. Гуцало). 9. Почало з' являтися на столі і печене, і варене, і смажене, і парене (М. Стель­мах). 10. Підлога потрушена травою, піч розмальована півнями, стіл накритий вишитою скатертиною (О. Гончар).

1. На землі і в повітрі білів сніг та манячили цупкі, замерзлі стов­бури дерев, закурених снігом (М. Коцюбинський). 2. Командуючий Чорноморським флотом поздоровив ескадру з перемогою (В. Кучер).

 

Молоді осики були окутані прозоро-жовтим туманом (Є. Гуцало).

Вони ледве вилізли з глибокого провалля і опинилися на спаленій сонцем сірій полонині (М. Коцюбинський). 5. Родючий дух землі заби­вав ніздрі (Є. Гуцало). 6. До школи підходили хлопці — засмалені, сму­гляві, з полупленим видом, з чорними, потрісканими од літньої пра­ці руками (С. Васильченко). 7. Опале листя струмувало прогірклою за­тхлістю, нагадувало про осінь (Є. Гуцало). 8. З жалібним стогоном геп­нула додолу підтята монгольськими сокирами прастара липа (І. Фран­ко). 9. Сирого не їм, печеного не хочу, вареного терпіти не можу (На­родна творчість). 10. Прилавок був обладнаний у мурованій хаті з дво­ма вікнами, заґратованими іржавим залізом (Є. Гуцало).

 

Вправа 108

Перекладіть українською мовою подані словосполучення (запишіть усі можливі варіанти). У важких випадках скористайтеся «Російсько-українським словником складної лексики» Святослава Караванського. Із шістьома словосполученнями складіть речення.

Атакующий отряд, бдящая стража, благоприятствующие обстоя­тельства, приводимый в действие, блещущий талантами, владеющий имуществом, владеющий языками, владеющий пером, владеющий ору­жием, вкуснейшая пицца, эвакуируемый госпиталь, воспринимающий всё всерьёз, восстанавлюющий зрение, выписывающий по почте, выни­мающий душу, желающий добра, жестикулирующий во время занятия, замедляющий ход, играющий большую игру, распускаемый полувер, идти на руководящую работу, идущие в церковь, кипящая вода, кла­дущий на музыку, любящий филологию, молящий о помощи, устрем­лявший взгляд, тянувшийся вверх, малознавший ребенок, логически мыслящий, приближающий к пониманию, пресмыкающийся перед на­чальством, предвещавший погоду, погрязший в невежестве.

 

Вправа109

Перекладіть речення українською мовою, поясніть вибір україн­ських відповідників до російських дієприкметників (причастий).

1. Из припудренной утренним инеем хвои высунулась длинная бурая морда, увенчанная ветвистыми рогами (Б. Полевой). 2. Парнишка, под­талкиваемый сзади, приблизился к крыльцу (О. Фадеев). 3. Пылающие брёвна стали падать (А. Пушкин). 4. Вся музыка, наполнявшая день, ути­хала и сменялась другою (Н. Гоголь). 5. На правах большого и самого умного Гриша забрал себе решающий голос (А. Чехов). 6. Передо мною тянулось ночною бурею взволнованное море, и однообразный шум его, подобный ропоту засыпающего города, напомнил мне старые годы (М. Лермонтов). 7. В течение нескольких секунд растерявшиеся люди и лошади, вздымавшиеся на дыбы, бились на одном месте (О. Фадеев). 8. Успокоившиеся деревья бесшумно и покорно роняли жёлтые лис­тья (А. Куприн). 9. Отважен был пловец, решившийся в такую ночь

пуститься через пролив на расстояние двадцати вёрст, и важна долж­на быть причина, его к тому побудившая (М. Лермонтов). 10. Они при­скакали к небольшой речке, впадающей в Днепр (Н. Гоголь).

©А Іванко приходить зі школи переляканий і каже:

Тату, мамо, я думаю, сьогодні Вам не треба дивитися мій що­денник.

Мама хапається за серце, тато за ремінь, відкривають щоден­ник, а там — 12 балів. Батьки непритомніють. Іванко (сумно):

Ось цього я й боявся...